Постанова № 31868013, 10.06.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2013 року № 813/3939/13-а

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Лунь З.І.

за участю

секретаря судового засідання Івашків В.І.

представників сторін:

від позивача: Захарчук І.В.

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство - Розліт» про стягнення заборгованості в сумі 12096 грн. 07 коп.,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді в Львівському окружному адміністративному суді знаходиться справа за позовом Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство - Розліт» про стягнення заборгованості в сумі 12 012 грн. 07 коп. адміністративно-господарських санкцій та 84,00 пені за нестворені робочі місця для працевлаштування інвалідів.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав, викладених в позовній заяві, просив позов задовольнити та стягнути з відповідача 12012,07 грн. адміністративно-господарських санкцій та 84,00 грн. пені, а всього 12096,07 грн. за нестворені робочі місця для працевлаштування інвалідів.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, відповідач письмового пояснення на позов не подав.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Оскільки відповідач жодних заперечень проти позову не подав, суд розглядає справу на основі наявних доказів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

Відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство - Розліт» подано Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2012 рік, відповідно до якого середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу (осіб) відповідача становить у цьому році 58 осіб (рядок 01). Чисельність інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 ЗУ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» - 2 особи, фактично працює інвалідів - 1 особа.

При прийнятті постанови суд виходив з наступного.

Згідно із ст. 18 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.1991 № 875-XII підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 19 згаданого Закону виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.

Як вбачається із поданого ТзОВ «Науково-виробниче підприємство - Розліт» звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2012 рік, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу (осіб) відповідача становить у цьому році 58 осіб (рядок 01). Чисельність інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 ЗУ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» - 2 особи, фактично працює інвалідів - 1 особа.

Відповідно до ч.1 ст. 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Згідно з розрахунком заборгованості по сплаті адміністративно-господарських санкцій та пені за нестворені робочі місця для працевлаштування інвалідів за 2012 рік, станом на 13.05.2013 року заборгованість відповідача до Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів за нестворені робочі місця для працевлаштування інвалідів становить 12096,07 грн. (в т.ч. 12012,07 грн. адміністративно-господарські санкції + 84,00 грн. пеня).

Докази вжиття відповідачем заходів погашення зазначеної заборгованості в матеріалах справи відсутні.

Відтак, на підставі наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача не належить стягувати.

Керуючись ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити адміністративний позов повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство - Розліт» (місцезнаходження: 81652, Львівська область, м. Новий Розділ, вул. Гірнича, буд. 2, ідентифікаційний код 33525068) на користь Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (місцезнаходження: 79000, м. Львів, пл. Маланюка, 6, ідентифікаційний код 13817458) 12 012 (дванадцять тисяч дванадцять) грн. 07 коп. адміністративно-господарських санкцій та 84 (вісімдесят чотири) грн. 00 коп. пені за нестворені робочі місця для працевлаштування інвалідів.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, передбаченому ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Постанова в повному обсязі складена 17.06.2013 року.

Суддя Лунь З.І.