Постанова № 31867822, 17.06.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2013 р. Справа №805/7755/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10 год. 30 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Голубової Л.Б.,

за участі секретаря судового засідання Асманової Е.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Макіївської об'єднаної державної податкової Донецької області

Державної податкової служби

до державного підприємства «Підприємство Макіївської виправної колонії

управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій

області (№ 32)»

про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків,

в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у

сумі 17475,94 гривень

за участі:

представника позивача: Алфьорової Ю.Ю., за дов. від 22 квітня 2013 року,

представника відповідача: Тимощик І.П., за дов. 05 березня 2013 року

Макіївська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби звернулася до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до державного підприємства «Підприємство Макіївської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№ 32)» про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 17475,94 гривень.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що відповідач - державне підприємство «Підприємство Макіївської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№ 32)» перебуває на податковому обліку в Макіївській об'єднаній державній податковій інспекції Донецької області Державної податкової служби, є платником податку на додану вартість. Станом на 22 травня 2013 року має податковий борг з податку на додану вартість у сумі 17475,94 гривень, у тому числі 11506,00 гривень за податковою декларацією від 19 жовтня 2012 року та 5969,94 гривень пеня. Відповідачем порушено вимоги п. 203,2 ст. 203 Податкового кодексу України. У зв'язку з наявністю податкового боргу податковою інспекцією платнику податків були вручені податкові вимоги № 1/65 від 25 жовтня 2001 року та № 2/239 від 04 грудня 2001 року. Керівником податкового органу прийнято рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу від 14 травня 2002 року. Проте, вжиті заходи не привели до погашення податкового боргу. Посилаючись на вимоги п. 95.3 статті 95 Податкового кодексу України позивач просив суд стягнути з відповідача кошти з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, за податковим боргом з податку на додану вартість.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, надавши пояснення, аналогічні тим, що викладені у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні надав письмові заперечення від 12 червня 2013 року, в яких просить відмовити у задоволенні позовних вимог, оскільки майно відповідача перебуває у державні власності. Вважає, що кошти на рахунках в банках також є державним майном та не підлягають стягненню з підприємства відповідача.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідач - державне підприємство «Підприємство Макіївської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№ 32)», є юридичною особою та зареєстрований у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за кодом 08679853, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та довідкою управління статистики у місті Макіївці (а.с. 22, 23), перебуває на обліку в Макіївській об'єднаній державній податковій інспекції Донецької області Державної податкової служби як платник податків з 21 квітня 1995 року за № 19/1, що підтверджується довідкою про взяття на облік платника податків від 13 травня 2011 року № 40/10/3-29-014-3 (а.с. 20), є платником податку на додану вартість з 21 квітня 2000 року, про що видане свідоцтво № 100313421 НБ № 244456 (а.с. 28) .

Пунктом 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Таким чином, Макіївська об'єднана державна податкова інспекція Донецької області Державної податкової служби є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за визначенням та сплатою платником податків, повноваження якого на звернення до суду із позовом про стягнення податкового боргу прямо визначені законодавством України.

Облік платників податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється органами державної податкової служби та іншими державними органами відповідно до законодавства.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 зазначеного Кодексу крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Статтею 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Пунктом 202.1 статті 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом з податку на додану вартість визначено календарний місяць.

Відповідно до вимог статті 203 Кодексу податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

19 жовтня 2012 року відповідачем надано до податкової інспекції декларацію з податку на додану вартість № 9064598392 за вересень 2012 року, в якій відповідач визначив до сплати податок в сумі 11506,00 гривень (а.с. 39-41).

В результаті не сплати податку на додану вартість відповідачу була нарахована пеня в розмірі 5969,94 гривень згідно зі ст. 129 Податкового кодексу України, що підтверджується зворотнім боком облікової картки платника (а.с. 29-34).

Станом на 17 червня 2013 року за відповідачем обліковується недоїмка з податку на додану вартість у зв'язку з частковою сплатою в сумі 1129445,29, з яких позивач просить стягнути 17475,94 гривень, що підтверджується наданим у судовому засіданні представником позивача зворотнім боком облікової картки платника з податку на додану вартість.

Згідно підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. п. 14.1.175. п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Згідно з пунктом 95.1. статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.2. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

25 жовтня 2001 року податковою інспекцією сформовано першу податкову вимогу № 1/65 (а.с. 36зв.), яка отримана уповноваженою особою відповідача 31 жовтня 2001 року, про що свідчить підпис на корінці податкової вимоги.

04 грудня 2001 року податковою інспекцією сформована друга податкова вимога № 2/239 (а.с. 36), яка отримана уповноваженою особою відповідача 07 грудня 2001 року, про що свідчить підпис на корінці податкової вимоги.

Перелік підстав, наявність яких надає можливість визначати податкові вимоги відкликаними передбачався підпунктом 6.4.1 пункту 6.4 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Аналогічні підстави визнання податкових вимог відкликаними передбачені статтею 60 Податкового кодексу України.

Отже, законодавчими нормами (як Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що діяв до 01 січня 2011 року, так і Податковим кодексом України, чинного з 01 січня 2011 року) прямо встановлені підстави визнання податкових вимог відкликаними, тобто такими, що не підлягають виконанню.

Як вбачається з матеріалів справи, державне підприємство «Підприємство Макіївської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№ 32)» починаючи з 04 грудня 2001 року (дата формування другої податкової вимоги) по 17 червня 2013 року безперервно мало податковий борг, у зв'язку з цим податкові вимоги є чинними.

Представником відповідача зазначене не спростовано, документальних обґрунтувань в підтвердження того, що наведені податкові вимоги вважаються відкликаними не надано.

14 травня 2002 року начальником податкової інспекції винесено рішення № 4/8321/24 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення податкового боргу державного підприємства «Підприємство Макіївської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№ 32)» (а.с. 37).

Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність визначення позивачем суми податкового боргу відповідача з податку на додану вартість та наявність підстав для стягнення зазначеної суми боргу в судовому порядку.

Відповідно до ст. 67 Конституції України та ст. 16 Податкового кодексу України, підприємство зобов'язано своєчасно та у повному обсязі сплачувати до бюджетів належні суми податків та зборів (обов'язкових платежів), однак вказані зобов'язання відповідач не виконав.

Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи наведене та керуючись положеннями Податкового кодексу України та статтями 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Макіївської об'єднаної державної податкової інспекції Донецької області Державної податкової служби до державного підприємства «Підприємство Макіївської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№ 32)» про стягнення коштів з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 17475,94 гривень задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків державного підприємства «Підприємство Макіївської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України в Донецькій області (№ 32)» (код ЄДРПО 08679853) у банківських установах кошти в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у сумі 17475 (сімнадцять тисяч чотириста сімдесят п'ять) гривень 94 копійки на розрахунковий рахунок 31116029700066 ГУ ДКСУ в Донецькій області, код платежу 14010100, ОКПО 37990227, МФО 834016.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її повний текст у судовому засіданні 17 червня 2013 року в присутності представника позивача та відповідача.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Голубова Л.Б.