Постанова № 31867493, 10.06.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 червня 2013 р. Справа №801/5269/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Суворової С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі АРК

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 340,00 грн.

Суть спору: Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі АР Крим звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з позовними вимогами про стягнення заборгованості зі сплати фінансових санкцій на загальну суму 340,00 грн., що утворилась внаслідок порушення відповідачем вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 та Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464-VI від 08.07.2010 року.

У судове засідання, призначене на 10.06.2013 року представник позивача не з'явився, надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутністю, підтримавши позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання, призначене на 10.06.2013 року не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Із запереченнями до суду не звертався.

З урахуванням неявки сторін, відповідно до вимог статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно з ч.6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідач - ОСОБА_1 зареєстрована фізичною особою-підприємцем Бахчисарайською районною державною адміністрацією АР Крим та є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі АР Крим.

Згідно інформації з ЄДР станом на 10.06.2013 року, ФОП ОСОБА_1 не перебуває в процесі припинення підприємницької діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, Управлінням Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі АР Крим прийняті рішення про застосування до відповідача фінансових санкцій:

- №811 від 07.02.2013 року на підставі п.5 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за неподання розрахунку сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у строки, передбачені чинним законодавством України за 2010 рік із визначеною сумою штрафу у розмірі 170,00 грн. (а.с.9); вказане рішення прийнято на підставі акту №957 від 28.12.2012 року про виявлене порушення (а.с.10);

- №834 від 02.02.2013 року на підставі п.4 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за не подання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності за 2011 рік на суму 170,00 грн. (а.с.11); вказане рішення прийнято на підставі акту №953 від 28.12.2012 року про виявлене порушення (а.с.12).

Рішення про застосування фінансових санкцій отримані відповідачем 27.02.2013 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.13), а отже такі рішення є узгодженими із ФОП ОСОБА_1

Суд вважає позов УПФУ в Бахчисарайському районі АР Крим в частині стягнення фінансових санкцій у розмірі 170,00 грн. за рішенням про застосування фінансових санкцій №834 від 02.02.2013 року обґрунтованим, виходячи з наступного.

Порядок сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування передбачено Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року №2464-УІ та Інструкцією "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-5 від 27.09.2010 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції 27.10.2010 року за № 994/18289.

Згідно до п.1 ч.1 ст.4 Закону України №2464, платниками єдиного внеску є: роботодавці: фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи(надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; фізичні особи, які забезпечують себе роботою самостійно, та фізичні особи, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту).

Відповідно до пп.4 п.2 ст.6 Закону України платник єдиного внеску зобов'язаний подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики.

У відповідності до пп.3.1, пп.3.2 п.3 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 за № 22-2 , страхувальники, крім зазначених у пунктах 3.5, 3.6 цього розділу, а також страхувальники, зазначені в пункті 3.2 цього розділу, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з ФО - підприємцем, якщо виконувані роботи (надані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у частині подання звіту за таких осіб зобов'язані формувати та подавати до органів Пенсійного фонду звіт не пізніше 20 числа місяця, що настає за звітним періодом. Звітним періодом є календарний місяць. Звіт подається за формою згідно з додатком 4 цього Порядку.

Фізичні особи-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт самі за себе один раз на рік до 10 лютого року, наступного за звітним періодом.

Звітним періодом є календарний рік. Звіт подається за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку.

Враховуючи ненадання відповідачем звітності, позивачем винесено рішення про застосування до відповідача штрафних санкцій №834 від 02.02.2013 року на суму 170,00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 18.05.2013 року зобов'язано відповідача надати докази сплати заборгованості або докази оскарження рішення №834 від 02.02.2013 року, проте ухвала суду залишена без виконання.

Враховуючи, що відповідачем вказане рішення не було оскаржено, та ним не надано доказів про сплату суми штрафу у розмірі 170,00 грн., позовні вимоги УПФУ в Бахчисарайському районі АР Крим в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно вимоги позивача про стягнення фінансових санкцій за рішенням №811 від 07.02.2013 року на підставі п.5 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд зазначає наступне.

Принципи, основи та механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначені в Законі України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.03р. №1058-IV, в редакції, що діяла до 01.01.2011р. (далі - Закон).

Згідно п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону, страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати й сплачувати в установлені строки й у повному обсязі страхові внески.

Відповідно п. 4 ч. 2 ст. 17 Закону, п. 1.3. Порядку формування та подання органам Пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, затвердженого Постановою Пенсійного фонду України від 10.06.2004, № 7-6 "Про затвердження Порядку формування та подання органам Пенсійного фонду України відомостей про застраховану особу, що використовуються в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування" страхувальник один раз на рік до 1 квітня поточного року згідно із затвердженим графіком подає до територіального органу Пенсійного фонду за місцем реєстрації комплект документів первинної звітності до системи персоніфікованого обліку відомостей про застрахованих осіб за попередній рік.

Пункт 5 ч.9 ст. 106 Закону передбачав, що за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

01.01.2011р. набрав чинності Закон України від 08.07.2010 р. № 2464 "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", в зв'язку з чим норма п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону № 1058 втратила чинність.

Згідно ч.1 ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Як випливає з Рішення Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1/99-рп, частину першу статті 58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно, правомірність поведінки особи, зокрема, дотримання нею норм законодавства про сплату обов'язкових страхових внесків, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент вчинення відповідних дій або бездіяльності такої особи.

В свою чергу, заходи відповідальності, які можуть бути застосовані до особи-порушника слід визначати на підставі законодавства, яке є чинним на момент виявлення та застосування відповідних санкцій.

З дослідження матеріалів справи судом з'ясовано, що норми, які визначали склад правопорушення і розміри відповідальності в галузі нарахування і стягнення страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з 01.01.2011 року втратили чинність.

Виходячи зі змісту пункту 7 Перехідних положень Закону України № 2464 від 08.07.2010 р. "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", органи пенсійного фонду зберегли повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом, тобто в тому числі повноваження, передбачені статтею 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відтак, органи пенсійного фонду можуть стягувати ті недоїмки, штрафи та пеню, які виникли до 01.01.2011р. Механізм стягнення цих сум відповідає змісту статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та застосовується з посиланням на пункт 7 Перехідних положень Закону України № 2464 від 08.07.2010 р. "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Отже, Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі АР Крим при застосуванні фінансових санкцій до позивача прийняло рішення № 811 від 07.02.2013 року на підставі п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону України № 1058, який було виключено з 01.01.2011 р., у зв'язку з чим, позовні вимоги не підлягають задоволенню, тому що суперечать вимогам чинного законодавства.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 КАС України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а згідно ст.86 цього Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Керуючись ст.ст.94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на користь Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі АР Крим, заборгованість зі сплати фінансових санкцій за рішенням №834 від 02.02.2013 року у розмірі 170,00 грн. на р/р 37191104000116, МФО 824026, ОКПО 22300435.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частини постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частин постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів від дня отримання постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення строку, з якого суб'єкт владних повноважень може отримати копію постанови суду.

Суддя Суворова С.В.