Постанова № 31867303, 10.06.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 червня 2013 р. Справа №2а-7053/11/0170/25

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кононової Ю. С., за участю секретаря судового засідання Магері М.В., представника позивача - Потапова П.Г., представника відповідача - Котлярової О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства "Євпаторійський міський молочний завод"

до Державної податкової інспекції в м.Євпаторія АР Крим Державної податкової служби

про визнання незаконним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Євпаторійський міський молочний завод" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м.Євпаторії АР Крим, в якому просить визнати таким, що не відповідає законодавству та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000522302 від 20.04.2011 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем була проведена позапланова виїзна перевірка ПАТ "Євпаторійський міський молочний завод" з питань щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП «Вектра-некст» за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 рік. В ході проведення перевірки відповідачем було встановлено заниження позивачем ПДВ у сумі 107184 грн. за рахунок його взаємовідносин з контрагентом ПП «Вектра-некст». Також перевіркою встановлено, що взаємовідносини позивача з ПП «Вектра-некст» з постачання обладнання, запчастин та матеріалів не спричиняли реального настання правових наслідків, тобто є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувачів», оскільки контрагент позивача в свою чергу мав взаємовідносини з підприємством ТОВ «Фірма Юквар», який не має необхідних виробничих потужностей.

Позивач вважає висновки податкової інспекції необґрунтованими, оскільки укладений позивачем з ПП «Вектра-некст» договір купівлі-продажу реально відбувся, його виконання, а також правомірність формування позивачем податкового кредиту за рахунок контрагента підтверджено всіма необхідними первинними документами.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав письмові заперечення, в яких зазначив, що взаємовідносини позивача з його контрагентом ПП «Вектра-некст» не спричиняли реального настання правових наслідків, тобто є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача». Діяльність ПП «Вектра-некст» спрямована на здобуття податкової вигоди шляхом порушення вимог податкового законодавства. Контрагенти цього підприємства мають ознаки «фіктивних підприємств», у зв'язку з чим, укладені між ними угоди також є нікчемними, були спрямовані на отримання позивачем податкової вигоди шляхом формування "штучного" податкового кредиту з ПДВ.

Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі Наказу №455 від 29.03.2011 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки (т.с.1, а.с.184), Державною податковою інспекцією в м.Євпаторія АР Крим була проведена позапланова виїзна перевірка ПАТ "Євпаторійський міський молочний завод" з питань щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП «Вектра-некст» за період з 01.12.2010 року по 31.12.2010 рік, за результатами якої був складений Акт №676/23-2/30890009 від 12.04.2011 року (т.с.2, а.с.147-182).

В ході перевірки було встановлено, що у грудні 2010 року ПАТ "Євпаторійський міський молочний завод" мало взаємовідносини зокрема з ПП «Вектра-некст».

В той же час, перевіркою контрагента позивача було встановлено, що ПП «Вектра-Некст» в періоді що перевірявся, формувало податковий кредит та зобов'язання за рахунок взаємовідносин з ТОВ «Фірма Юквар», яке в свою чергу порушує вимоги податкового законодавства для здобуття податкової вигоди в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

З матеріалів Акту перевірки вбачається, що операції не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій та місцезнаходження сільськогосподарської продукції, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

В ході проведення перевірки встановлено відсутність фактичних поставок товарів, що свідчить про укладення угод без мети настання реальних наслідків.

Висновками зазначеного акту було встановлено порушення ПАТ "Євпаторійський міський молочний завод" п.п.7.2.3 7.4.1. 7.4.5 п.7.2 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168\97-ВР від 03.04.1997 року зі змінами та доповненнями, п.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року №996-XIV зі змінами та доповненнями у результаті чого сума заниженого податку на додану вартість склала 107184 грн., у тому числі по періодам: за грудень 2010 року на суму 107184 грн.

На підставі зазначених висновків, ДПІ у м. Євпаторія було прийняте оскаржуване податкове повідомлення рішення №0000522302 від 20.04.2011 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання ПАТ "Євпаторійський міський молочний завод" з податку на додану вартість на загальну суму 133980 грн., з яких 107184 грн. - основний платіж, 26796 грн. - штрафні санкції (т.с.2, а.с.91).

Позивач із зазначеним податковим повідомленням - рішенням не погодився, оскаржив його в адміністративному порядку, але рішенням ДПА в АР Крим від 30.05.2011 року скарга ПАТ "Євпаторійський міський молочний завод" була залишена без задоволення, а податкове повідомлення - рішення №0000522302 від 20.04.2011 року, - залишено без змін (а.с.190-201).

Таким чином, як вбачається з акту перевірки, підставою для висновку податкового органу про заниження позивачем податку на додану вартість є формування податкового кредиту за рахунок угод з контрагентом, який в свою чергу мав взаємовідносини з іншим контрагентом, господарська діяльність якого на думку податкового органу має ознаки нікчемності.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких він повинен дотримуватись при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо;7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що ПАТ "Євпаторійський міський молочний завод" зареєстроване в якості юридичної особи 04.05.2000 року Виконавчим комітетом Євпаторійської міської ради АР Крим (т.с.1, а.с.9).

22.05.2000 року ПАТ "Євпаторійський міський молочний завод" було зареєстровано у якості платника податку на додану вартість, про що свідчить Свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість №100336428 (т.с.2, а.с.71).

Відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, основними видами діяльності позивача є: перероблення молока та виробництво сиру; оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, олією, тваринним маслом та жирами; роздрібна торгівля молоком, молочними продуктами та яйцями; ремонт та технічне обслуговування електродвигунів, генераторів і трансформаторів (т.с.1, а.с.10).

19.05.2008 року ПП «Вектра-некст» було зареєстровано у якості платника податку на додану вартість у ДПІ м.Євпаторія, про що свідчить Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №100116753 (т.с.1, а.с.27).

Судом встановлено, що 01 січня 2010 року між ПАТ "Євпаторійський міський молочний завод" (Покупець) та ПП «Вектра-некст» (Постачальник) був укладений договір поставки №1, відповідно до умов якого Постачальник приймає на себе зобов'язання постачати та передавати у власність Покупця товар, а Покупець зобов'язаний прийняти та оплатити товар у порядку та умовах, передбачених цим договором (т.с.1, а.с.51).

На виконання умов договору, ПП «Вектра-некст» було поставлено позивачу товар (автомобільні запчастини та інші товари) на загальну суму 643100,74 грн., що підтверджується видатковими накладними, які є в матеріалах справи (т.с.1, а.с.52-84).

Оплату за товар, наданий ПП «Вектра-некст», відповідно до умов договору №1, ПАТ "Євпаторійський міський молочний завод" здійснило в повному обсязі у грудні 2010 року, що підтверджується актом звірки-зарахування взаємних розрахунків від 01.01.2011 року (т.с.1, а.с.85-90).

За фактом поставки товарів, ПП «Вектра-некст» виписало позивачу податкові накладні на загальну суму 643100,74 грн., у тому числі ПДВ у сумі 107183,46 грн. (т.с.1, а.с.28-50).

Судом встановлено, що у 19.01.2011 року ПАТ "Євпаторійський міський молочний завод" було подано до ДПІ у м.Євпаторія АР Крим декларацію з податку на додану вартість за грудень 2010 року з Додатком №5, згідно з яким позивачем було задекларовано податковий кредит за рахунок взаємовідносин з ПП «Вектра-некст» в сумі 107183,67 грн. (т.с.2, а.с.225-230).

Отримання від ПАТ "Євпаторійський міський молочний завод" податкових накладних на суму 643100,74 грн., у тому числі ПДВ у сумі 107183,46 грн. підтверджується реєстром виданих та отриманих податкових накладних позивача за грудень 2010 року (т.с.2, а.с.257-259).

Отже, ПДВ в сумі 0,21 грн. (107183,67-107183,46) нараховані позивачем помилково. Проте, ДПІ у м.Євпаторія було встановлено завищення податкового кредиту на 107184 грн., що свідчить про арифметичне округлення, в той час коли акт перевірки має містити чітке відображення виявлених порушень.

Державна податкова інспекція в м.Євпаторія, здійснюючи перевірку позивача дійшла висновку щодо нікчемності зазначеного правочину, оскільки на їхню думку факт отримання товару позивачем не підтверджується, тому що його контрагент, - ПП «Вектра-некст» в перевіряємому періоді мав взаємовідносини з ТОВ «Фірма Юквар», яка за своїм місцезнаходженням не перебуває, матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з надання послуг не має, необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності (трудові ресурси, основні фонди, транспортні засоби) не має. ТОВ «Фірма Юквар» порушує вимоги податкового законодавства в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків. Також у позивача відсутні товарно - транспортні накладні, що на думку відповідача підтверджує відсутність поставки товарів.

Тобто, порушення позивачем вимог п.п.7.2.3 7.4.1. 7.4.5 п.7.2 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" полягало в тому, що позивач заявив до бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість за відсутності надмірної сплати цього податку до бюджету в ланцюгу продажу товарів.

Ніяких інших правових та фактичних підстав для зменшення позивачеві суми бюджетного відшкодування податковою інспекцією не встановлено.

Суд не може погодитись з висновком податкової інспекції стосовно того, що відсутність підтвердження постачальниками товару в ланцюгу постачання податку на додану вартість до бюджету позбавляє покупця права на податковий кредит та бюджетне відшкодування податку на додану вартість з наступних підстав.

Відповідно до п.п. 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 цього Закону, 1.7. податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно п.п. 7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій:

-або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

-або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (п. 7.5 ст. 7 Закону).

Документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту, вважається належним чином оформлена податкова накладна, яка підтверджує сплату податку на додану вартість (пп. 7.2.3 п. 7.2 та п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону).

П.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлює вимоги до податкових накладних, які надають право покупцю формувати податковий кредит з податку на додану вартість передбачає, що платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити окремими рядками: порядковий номер податкової накладної, дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по-батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи; зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах утримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до п.п. 7.2.4. п. 7.2 ст. 7 цього Закону, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Інших умов для формування податкового кредиту за наслідками придбання товарів у Законі України "Про податок на додану вартість", таких як обов'язкова сплата постачальниками та виробниками товару сум податку на додану вартість до бюджету, не передбачено.

При придбанні товару покупець зобов'язаний лише сплатити відповідну суму податку на додану вартість в ціні товару продавцю, який зобов'язаний внести цю суму податку на додану вартість до бюджету і у випадку невиконання свого обов'язку понести за це відповідальність. Покупець не несе відповідальності за несплату податку до бюджету продавцем (платником податку).

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Пункт 1 ст.70 КАС України передбачає, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до уваги докази, які не стосуються предмету доказування.

Предметом доказування у цій справі є доказування наявності або відсутності фактів, викладених в Акті №676/23-2/30890009 від 12.04.2011 року.

При проведенні перевірки та складанні зазначеного акту була перевірена первинна податкова документація платника податку, яка була підставою для формування ПАТ "Євпаторійський міський молочний завод" податкового кредиту та жодних зауважень щодо цієї документації в акті не викладено. Той факт, що позивач дійсно отримав від ПП «Вектра-некст» товар за договором поставки підтверджується усією необхідною документацією, а саме: податковими та видатковими накладними.

По справі було призначено проведення судової економічної експертизи, висновком якої у повному обсязі підтверджується факт здійснення ПАТ "Євпаторійський міський молочний завод" господарських операцій з придбання товарів у ПП «Вектра-некст» на загальну суму 643100,74 грн., у тому числі ПДВ у сумі 107183,46 грн. (т.с.2, а.с.177-207).

Господарська операція з придбання товарів у ПП «Вектра-некст» спричинила реальні зміни в структурі активів (майна) та пасивів (зобов'язань та власного капіталу) позивача.

Проведеною судовою економічною експертизою встановлено, що товари (електрообладнання, запчастини для обладнання, металовироби, автомобільні запчастини, коагулянт для очищення води та масло вершкове) загальною вартістю 643100,74 грн., в т.ч. ПДВ 107183,46 грн., що придбані ПАТ "Євпаторійський міський молочний завод" в грудні 2010 року у ПП «Вектра-некст», були використані у власній господарській діяльності позивача.

Використання позивачем отриманих товарів також підтверджується матеріалами справи, а саме: матеріальними звітами; актами на списання товарів; накладними; актами на списання металопрокату матеріалів, ГСМ та запчастин; актом контрольної перевірки інвентаризації цінностей; звітом комірника (т.с.2, а.с.93-159).

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за порушення правил ведення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Суд зазначає, що головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена законом, а не Актами, які б факти у ньому не були відображені. Вказані ж в Акті висновки є суто суб'єктивною думкою посадової особи податкового органу, жодним нормативно-правовим актом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно в позасудовому порядку визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Більш того, як встановлено судом, ДПІ у м. Євпаторія вже зверталась до суду з позовом про стягнення з ПАТ "Євпаторійський міський молочний завод" сум, одержаних внаслідок нікчемного правочину, але постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 09.11.2011 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 09.10.2012 року в задоволені позову було відмовлено та встановлено, що підстав для визнання правочину, укладеного позивачем з ПП "Вектра-некст" недійсним або нікчемним не має, оскільки він повністю виконаний сторонами та за всіма ознаками є дійсним (т.с. 2, а.с. 260-266).

Суд зазначає, що невиконання зобов'язань перед бюджетом контрагентів позивача є підставою для застосування заходів відповідальності виключно до таких контрагентів, і само по собі не свідчить про порушення правил оподаткування позивачем.

У зв'язку із цим суд вважає, що законодавство України, чинне на час виникнення спірних відносин, не ставить виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит в залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Одним з принципів розгляду податкових спорів, відповідно до ст.4 Податкового Кодексу України є принцип презумпції добросовісності та рішень платника податків, у зв'язку з чим передбачається, що дії платників податків, які мають своїм результатом одержання податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних та інших первинних документах, є достовірними. Надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність яких установлена судом.

Разом з тим, власне фіктивність діяльності одного з постачальників в ланцюзі до позивача, порушення ним податкової дисципліни та правил здійснення господарської діяльності не є підставою для висновку про необґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди, якщо податковий орган не доведе, зокрема, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема й у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників.

Чинним законодавством України на покупця товару - платника податку не покладено обов'язку при формуванні податкового кредиту та заявлені суми від'ємного значення до бюджетного відшкодування перевіряти дотримання постачальниками товару в ланцюгу постачання вимог податкового законодавства зі сплати податкових зобов'язань до бюджету.

Як встановлено судом, позивач мав взаємовідносини з підприємством, яке було та є зареєстрованим платником податку на додану вартість, податковий кредит був ним сформований на підставі належним чином оформлених податкових накладних.

Таким чином, на думку суду, на момент укладення договору з ПП «Вектра-некст» та на момент виконання цього договору позивач не міг та не повинен був передбачати порушення податкового законодавствами підприємствами, які навіть не були його контрагентами безпосередньо.

Щодо посилань відповідача на відсутність у ПАТ "Євпаторійський міський молочний завод" товарно - транспортних накладних, суд зазначає наступне.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. При цьому відповідно до ч. 2 ст. 3 цього Закону, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Статтею 9 цього Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Отже, податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які фіксують та підтверджують факт здійснення господарських операцій.

Відповідно до розділу 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 року, товарно - транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу, а товарно - транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно - матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Разом з тим, вказані правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні не встановлюють правил податкового обліку, а лише встановлюють права, обов'язки та відповідальність власників автомобільного транспорту (перевізників). При цьому документи, обумовлені вказаними правилами, зокрема, товарно - транспортна накладна та подорожній лист, не є документами первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання та продажу товарно - матеріальних цінностей.

Отже, посилання відповідача на відсутність факту поставки позивачу товарів у зв'язку з відсутністю в нього товарно - транспортних накладних, за умови наявності всіх інших первинних бухгалтерських документів, які надають йому право на формування податкового кредиту, є необгрунтованими.

Відповідно до п.1.8 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість", бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету в зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Якщо один з контрагентів не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, на думку суду, податковим органом не надано будь-яких фактичних даних на підтвердження обставин, зазначених в акті - перевірки та письмових запереченнях, що договір безпосередньо між ПАТ "Євпаторійський міський молочний завод" та ПП «Вектра-некст» має ознаки фіктивності, висновок податкової інспекції щодо фіктивності цього договору ніяким чином не підтверджений, а тому суд вважає нарахування позивачеві податкового зобов'язання згідно з оспорюваним податковим повідомленнями - рішеннями безпідставним.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

У зв'язку з викладеним, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, проте оскаржуване ним податкове повідомлення - рішення має бути визнане судом протиправним та скасоване.

В судовому засіданні 10.06.2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

У повному обсязі постанову складено 17.06.2013 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.158-163, ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства"Євпаторійський міський молочний завод" - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0000522302 винесене Державною податковою інспекцією у м.Євпаторія АР Крим 20 квітня 2011 року.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ю.С. Кононова