Рішення № 31865512, 17.06.2013, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/4673/13-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.06.2013 Дзержинський районний суд м. Харкова

у складі: головуючого судді Хайкіна В.М.

при секретарі Шептуха В.М.

з участю судового розпорядника Мірошніченко В.О.

з участю позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до державного підприємства «Харківський завод електроапаратури», про визнання права користування житловим приміщенням,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дзержинського районного суду м.Харкова з позовом до державного підприємства «Харківський завод електроапаратури» про визнання права користування, просить суд визнати за ним право користування житловою кімнатою НОМЕР_1, будинку АДРЕСА_1

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що він постійно проживає в кімнаті НОМЕР_1, житловою площею 16,5 кв.м. в будинку АДРЕСА_1. В зазначене житлове приміщення відомчого гуртожитку ДП «Харківський завод електроапаратури», його вселила адміністрація цього підприємства у зв'язку з трудовими правовідносинами.

29.07.1994 року, позивач звільнився за власним бажанням.

В 2010 році адміністрація повідомила позивача, що готуються документи на передачу будинку до комунальної власності. Також позивача повідомлено, що свого часу, при вселенні та наданні йому в одноосібне користування вказаної кімнати, ордер на цю кімнату не оформлявся. Оскільки, в разі передачі будинку у власність міста, новий власник може заперечувати правомірність його проживання в наданій кімнаті, позивач звертається до суду за визнанням права користування цим житлом.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити, зазначивши, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Представник відповідача державного підприємства «Харківський завод електроапаратури», - в судове засідання не з'явився про час і місце судового засідання повідомлений належним чином та своєчасно, про що свідчить поштові документи та матеріали справи, причину неявки суду не повідомив, заперечень проти позову не надав.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням статті 224 ЦПК України.

Суд, дослідивши доводи позивача та оцінивши докази, представлені в матеріалах справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як встановлено матеріалами справи, позивач ОСОБА_2 постійно проживає в кімнаті НОМЕР_1, житловою площею 16,5 кв.м. в будинку АДРЕСА_1. В зазначене житлове приміщення відомчого гуртожитку ДП «Харківський завод електроапаратури», його вселила адміністрація цього підприємства у зв'язку з трудовими правовідносинами.

В 2010 році адміністрація повідомила позивача, що готуються документи на передачу будинку до комунальної власності. Також позивача повідомлено, що свого часу, при вселенні та наданні йому в одноосібне користування вказаної кімнати, ордер на цю кімнату не оформлявся. Оскільки, в разі передачі будинку у власність міста, новий власник може заперечувати правомірність його проживання в наданій кімнаті, позивач звертається до суду за визнанням права користування цим житлом.

Позивач був прийнятий на роботу до державного підприємства «Харківський завод електроапаратури» 04.12.1990 року де працював до 29.07.1994 року, та звільнився за власним бажанням.

Позивачем отримано постійну реєстрацію в кімнаті НОМЕР_1, житловою площею 16,5 кв.м. в будинку АДРЕСА_1, та відкрито особистий рахунок для сплати комунальних послуг.

Згідно довідки до акту огляду МСЕК серії ХАР-06 №003239 від 15.11.2006 року, позивачу встановлено другу групу інвалідності безстроково, позивача визнано непрацездатним.

Судом встановлено, що за вказаних обставин, які підтверджуються наданими документами та конклюдентними діями сторін, правовідносини позивача з підприємством, щодо проживання в гуртожитку регулювались сторонами розділом 4 ЖК УРСР та Примірним положенням про гуртожитки, затвердженим постановою РМ УРСР від 03.06.86 р. № 268 (Положення).

Відповідно статей 125, 132 ЖК України, пунктом 41 Положення, з гуртожитку не можуть бути виселені без надання іншого житлового приміщення, особи, які відпрацювали на підприємстві більше 10 років. За весь час проживання у спірному житловому приміщенні відповідач не оспорював і не оспорює правомірність подальшого проживання позивачки в ньому та не пропонує для подальшого проживання інше житлове приміщення.

Наведені обставини дають підстави для визнання права позивача користування спірним житловим приміщенням, оскільки, в разі передачі будинку у власність міста, за відсутності ордеру, новий власник може заперечувати правомірність її проживання в наданій кімнаті.

Відповідно статті 1 ЖК України, статті 47 Конституції України, громадяни мають право на житло.

Відповідно до вимог частини 1 статті 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 8, 10, 11, 60, 209, 212, 214, 215, 217, 218, 224-226 ЦПК, ст. 47 Конституції України, ст. ст. 1, 9, 125, 132 ЖК України, Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою РМ УРСР від 03.06.86 р. № 268,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до державного підприємства «Харківський завод електроапаратури», про визнання права користування житловим приміщенням - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2, право користування житловою кімнатою НОМЕР_1 будинку АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10-ти днів з дня його проголошення. У разі, якщо рішення ухвалено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 10-ти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Головуючий: