Постанова № 31865137, 18.06.2013, Заводський районний суд міста Луганська (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Луганська)

437/6851/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2013 року Ленінський районний суд міста Луганська у складі:

Головуючого судді Золотарьова О.Ю.

при секретарі Красновській М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства Оборони України про визнання дій протиправними та зобовязання здійснити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся з адміністративним позовом до Міністерства оборони України (далі відповідач) про визнання дій неправомірними та зобовязання виплатити одноразову грошову допомогу як військовослужбовцю, який отримав інвалідність ІІ групи внаслідок виконання обовязків військової служби.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу безпідставно відмовлено в отриманні одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 499 „Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб. На думку позивача, він як військовослужбовець звільнений в запас з військової служби, визнаний інвалідом ІІ групи у зв'язку з проходженням військової служби має право на отримання вказаного грошового утримання.

Посилаючись на наведене, положення Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей, просив суд визнати дії посадових осіб Комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби Міністерства оборони України, які винесли рішення комісії і відмовили позивачу в призначенні одноразової грошової допомоги протиправними, які не відповідають діючому законодавству України і скасувати це рішення, зобов'язати Комісію з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби Міністерства оборони України, повторно розглянути документи позивача і винести рішення про виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги згідно діючого законодавства України, зобов'язати Комісію з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби Міністерства оборони України, виправити протокол засідання комісії від 31.01.2013 року, де замість звання позивача „полковник в запасі" записано „підполковник в запасі" і надіслати позивачу письмове вибачення.

Позивач у судовому засіданні підтримав доводи позовної заяви, надав суду аналогічні пояснення та просив позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач позов не визнав. Представник відповідача подав письмові заперечення проти позову, які були підтримані в поясненнях, наданих суду. Просив відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, вивчивши надані докази, суд приходить до наступного висновку.

Позивач проходив військову службу у Збройних Силах України. Позивач в 29.10.1992 року був звільнений з військової служби.

З 31.07.2008 року позивач є інвалідом ІІ групи (безстроково). Причина інвалідності захворювання, повязане з виконанням обовязків військової служби по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС (а.с. 25).

З метою отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку з отриманням інвалідності, пов'язаної з проходженням військової служби, позивач звернувся до Міністра оборони України.

Згідно витягу з протоколу засідання комісії з розгляду питань, повязаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 31.01.2013 р. № 1 ОСОБА_1, який був звільнений з військової служби 29.10.1992 року, 27.02.2008 року визнаний інвалідом ІІ групи за загальним захворюванням, а 27.02.2008 р. був визнаний інвалідом ІІ групи внаслідок захворювання, повязаного з виконанням обовязків військової служби, відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги.

На день звільнення ОСОБА_1 діяла ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», яка передбачала державне обовязкове особисте страхування та не передбачала виплату одноразової грошової допомоги.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року №2011-XII (в редакцій чинній на момент звільнення з військової служби Позивача з 20.04.1993 р.) військовослужбовці, а також військовозобов'язані, призвані на збори, підлягають державному обов'язковому особистому страхуванню на випадок загибелі або смерті в розмірі 100-кратного мінімального прожиткового рівня населення України на час загибелі або смерті, а також в разі поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, одержаних у період проходження служби (зборів), у розмірі, залежному від ступеня втрати працездатності, що визначається у відсотковому відношенні від загальної суми страхування на випадок загибелі або смерті (частина перша). Умови страхування і порядок виплат страхових сум військовослужбовцям і військовозобов'язаним, призваним на збори, та членам їх сімей встановлюються Кабінетом Міністрів України (частина друга).

Законом України від 04.04.2006 року №3597-ІV внесено зміни до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 року №2232-ХІІ, який викладено в новій редакції, згідно ч. 3 ст. 41 даного у разі каліцтва, заподіяного військовослужбовцю під час виконання службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі від трирічного до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України, і призначається пенсія по інвалідності. Прикінцевими положеннями Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" від 04.04.2006 року №3597-ІV, яким внесено зміни до Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" передбачено, що ОСОБА_2 набирає чинності з дня його опублікування, крім частини першої статті 21. ОСОБА_2 був опублікований в Офіційному віснику України, 10.05.2006, №17 ст. 1261.

Частина друга статті 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" була викладена в редакції Закону України від 03.11.2006 року №328-V, що набрав чинності в цій частині з 1 січня 2007 року. Даною нормою було встановлено, що у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов'язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі до п'ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2007 р. №284 затверджено "Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, що сталися у 2006 році" (далі Порядок). Підпунктом 3 пункту 2 Порядку визначено, що грошова допомога виплачується військовослужбовцям та особам, звільненим з військової служби, у разі настання інвалідності ІІ групи внаслідок виконання обов'язків військової служби у розмірі 54-місячного грошового забезпечення. Розмір грошової допомоги визначається відповідно до грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військове звання, відсоткової надбавки за вислугу років та 100-відсоткової надбавки, передбаченої Указами Президента України від 10 квітня 1996 р. №925 та від 23 лютого 2002 р. №173 і постановою Кабінету Міністрів України від 22 травня 2000 р. №829) за останньою посадою, яку військовослужбовець займав на день втрати працездатності, а особа, звільнена з військової служби на день звільнення (пункт 3).

Таким чином, Уряд України визначив порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги, встановлені статтею 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", поширивши вказані положення Закону на всіх військовослужбовців, які отримали інвалідність у 2006 році, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №499 затверджено порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобовязаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні ) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб».

З огляду на зазначене, призначення і виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобовязаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб, що сталися після 01 січня 2007 року, здійснюється відповідно до Постанови Кабінету Міністрів від 28.05.2008 року № 499.

Отже дія нової редакції ст. 16 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» поширюється лише на військовослужбовців, які звільнені з військової служби та отримали інвалідність після 01.01.2007 року.

Відповідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі,окрім випадків,коли вони помякшують або скасовують відповідальність особи.

В задоволенні позову в частині зобов'язання відповідача виправити протоко засідання комісії від 31.01.2013 року в частині військового звання позивача та принести вибачення у зв'язку з наведеним, слід також відмовити, враховуючи, що вказані вимоги є необґрунтованими та такими, що суперечать нормам Закону та вимогам ст.ст. 70,71 КАСУ, а також, у зв'язку з тим, що позивачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів звернення до Міністерства оборони України з цього приводу та нанесеної позивачу будь-якої шкоди.

Крім того, за змістом п.26 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27 лютого 2009 року N 1, відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Суд не вправі зобов'язувати відповідача вибачатися перед позивачем у тій чи іншій формі, оскільки примусове вибачення як спосіб судового захисту не передбачено чинним законодавством.

Керуючись статтями 9, 69-71, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції в 10-ти денний строк з дня проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий: суддя О.Ю.Золотарьов