Вирок № 31864178, 12.06.2013, Бахмутський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Артемівський міськрайонний суд Донецької області)

Справа № 0503/11299/2012 1-кп/0219/9/2013

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2013 року м. Артемівськ Донецької

області

Артемівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Решетняк І.В.,

при секретарі Мілевській О.І.,

за участю:

прокурора Овчаренко О.Ф.,

потерпілого ОСОБА_1,

захисника-адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Артемівську Донецької області кримінальне провадження № 12012050150000058 від 21.11.2012 року з обвинуваченню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця м.Сіверськ Артемівського району Донецької області, громадянина України, українця, освіта неповна середня, не одруженого, не працюючого, раніше судимого: 23.04.2001 року Артемівським міським судом Донецької області за ч.2 і ч.3 ст.140, ст.ст.42,44 КК України (в редакції 1960 року) до 1 року 6 місяців позбавлення волі, 21.05.2009 року Артемівським міськрайонний судом Донецької області за ч.1 ст.162 КК України до штрафу 850 грн., 30.01.2012 року Артемівським міськрайонний судом Донецької області за ч.2 ст.185 КК України до 4 місяців арешту, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

11 жовтня 2012 року приблизно о 21 години 45 хвилин ОСОБА_3 з метою зустрічі зі своєю колишньою співмешканкою ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, зайшов у двір домоволодіння НОМЕР_1, яке належить гр. ОСОБА_4, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_3, де зустрів раніше йому знайомого гр. ОСОБА_1, який на запрошення ОСОБА_4 через паркан потрапив в цей двір. Після чого ОСОБА_3, діючи умисно, на ґрунті раніше сформованих неприязних відносин, з помсти до ОСОБА_1, з метою заподіяння останньому тілесних ушкоджень, наніс йому два удари кулаком у ліву частину обличчя, заподіявши ОСОБА_1 фізичну біль, після чого, схопивши за одяг, вивів з двору на вулицю, завдавши ОСОБА_1 два удари кулаком в ліву частину обличчя, заподіявши йому фізичний біль, і один удар кулаком правої руки в живіт, в результаті чого ОСОБА_1, втративши рівновагу, впав на землю, а ОСОБА_3, продовжуючи свою злочинну діяльність, завдав йому два удари ногою, взутою у кросівок, в ліву поперекову область, і не менше чотирьох ударів ногою у взутті в ліву область живота, чим заподіяв ОСОБА_1 тілесні ушкодження: тупу травму живота, розрив тонкої кишки, розлитий перитоніт, які як небезпечні для життя в момент заподіяння відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, визнав повністю та пояснив суду, що він на протязі останніх 9 років спільно мешкав зі свідком ОСОБА_4, з якою у нього є спільна дитина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження; нанесення ним тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_1 було обумовлено раптово виникнувшим бажанням помститися потерпілому за спричинену ним образу, який на теперішній час співмешкає зі свідком ОСОБА_4

Потерпілий ОСОБА_1 раніше в судовому засіданні висловлював побажання не притягувати до кримінальної відповідальності обвинуваченого ОСОБА_3 з тієї причини, що він простив обвинуваченому спричинену йому фізичну біль, цивільний позов з приводу відшкодування ним збитків до обвинуваченого ОСОБА_3 заявляти не бажає.

У зв`язку з визнанням обвинуваченим ОСОБА_3 своєї вини у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, відсутністю заперечень з боку учасників судового провадження, судом на підставі ст.349 КК України визнано недоцільним дослідження доказів щодо обставин нанесення тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_1, які ніким не оспорюються. При цьому суд з`ясував, чи правильно розуміють учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

При встановлених обставинах суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю, а його дії слід кваліфікувати за ч.1 ст.121 КК України як умисне тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 у відповідності зі ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_3 згідно з ст.66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставинами, що обтяжує покарання ОСОБА_3 згідно з ст.67 КК України, суд визнає вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння та рецидив злочину.

З урахуванням вищевикладеного, приймаючи до уваги обставини вчиненого кримінального правопорушення, пов`язані з побутовим конфліктом, позицію потерпілого з приводу призначення покарання обвинуваченому, дані про особу обвинуваченого, який позитивно характеризується за останнім місцем мешкання, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, виходячи з вимог Кримінального закону про справедливість, обґрунтованість та індивідуалізацію покарання, суд приходить до висновку, що мета покарання, зазначена в ст.50 КК України, може бути досягнена в умовах відбування ОСОБА_3 покарання з випробовуванням, з встановленням йому достатнього випробувального строку відповідно до вимог ст.75 КК України та покладенням на нього передбачених ст.76 КК України зобов'язань.

Саме таке покарання буде відповідати вимогам ст.65 КК України, є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 у вигляді взяття під варту слід скасувати, оскільки суд не вбачає підстав для його подальшого застосування.

Процесуальні витрати не понесені.

Цивільний позов Артемівського міжрайонного прокурора про відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину, у розмірі 1920 грн. 72 коп. підлягає задоволенню, а зазначена сума стягненню з ОСОБА_3.

Керуючись ст.ст.368,370,374 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.121 КК України, і призначити йому покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

В силу вимог ст.75 КК України ОСОБА_3 звільнити від призначеного покарання з випробуванням 3 (три) роки.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на нього обов'язок: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з`являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід ОСОБА_3 у вигляді взяття під варту до вступу вироку в законну силу скасувати, звільнивши його з-під варти в залі суду негайно.

У разі вчинення ОСОБА_3 протягом іспитового строку нового злочину або направлення його судом для відбування призначеного покарання в строк покарання зарахувати час тримання ОСОБА_3 під вартою з 15.10.2012 року по 12.06.2013 року.

Стягнути з ОСОБА_3 (паспорт НОМЕР_2, виданий Артемівським РВ УМВС України в Донецькій області) на користь Артемівської центральної районної лікарні (код ОКПО 01990217, МФО 834016, р/с 35412031002151 в УДК Донецької області, КЕКВ 1132) суму відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину, у розмірі 1920 грн. 72 коп. (тисяча дев`ятсот двадцять гривень 72 копійки).

Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Донецької області через Артемівський міськрайонний суд Донецької області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Головуючий суддя І. В.Решетняк