Вирок № 31863120, 11.06.2013, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 583/1368/13-к

1-кп/583/81/13

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2013 р. м. Охтирка Сумська область

Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі :

головуючого-судді Верес М.Ф.

суддівОлійник О.В.

ОСОБА_1

при секретарі Марченко О.Ю.

з участю прокурора Наумова О.А.

потерпілих ОСОБА_2

ОСОБА_3

представника цивільного позивачаОСОБА_4захисниківОСОБА_5

ОСОБА_6

ОСОБА_7

ОСОБА_8

обвинувачених ОСОБА_9,

ОСОБА_10,

ОСОБА_11,

ОСОБА_12

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Охтирка Сумської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12012200060000332 від 17 грудня 2012 року по обвинуваченню

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого :

- вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 05.06.2007 року по ст. ст. 185 ч. 3, 69, 70 ч. 1, ч. 4 КК України до позбавлення волі строком 4 роки 6 місяців. Звільненого 12.04.2010 року по відбуттю строку покарання;

- вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 27.12.2012 року по ст. 296 ч. 2 КК України до одного року обмеження волі, на підставі ст. ст. 75, 76 КК України призначено іспитовий строк один рік,

по ст. ст. 190 ч.2, 185 ч.3, 187 ч.3 КК України,

ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_6, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_7, не працюючого, не одруженого, раніше судимого :

- вироком Тростянецького районного суду Сумської області від 19.06.2003 року по ст. 186 ч. 2, 69 КК України до позбавлення волі строком 1 рік, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з іспитовим строком один рік шість місяців;

- вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 12.07.2004 року по ст. ст. 185 ч. 3, 69, 71 КК України до позбавлення волі строком 3 роки 3 місяці, постановою Первомайського міського суду Харківської області від 18.07.2005 року звільненого умовно-достроково на 1 рік 6 місяців 5 днів;

- вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 16.01.2008 року по ст. 185 ч. 3, 71 ч. 1 КК України до позбавлення волі строком 4 роки 3 місяці, звільнений від відбування покарання 14.06.2011 року по відбуттю строку покарання;

по ст. ст. 185 ч. 3, 187 ч. 3 КК України,

ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_9, громадянина України, українця, не працюючого, не одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_10, згідно ст. 89 КК України не судимого,

по ст. 187 ч. 3 КК України,

ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_11, раніше судимого :

- вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 26.07.2010 року по ст. 185 ч. 1 КК України до арешту строком 4 місяці. Звільнений 31.12.2011 року по відбуттю стоку покарання;

- вироком Ковпаківського районного суду міста Суми від 12.04.2013 року по ст.ст. 186 ч.1, 70 ч.4, 185 ч. 2, 70 ч. 1 КК України до позбавлення волі строком 1 рік 1 місяць,

по ст. 187 ч. 3 КК України, суд

встановив :

Обвинувачений ОСОБА_9, будучи раніше судимим за вчинення корисливого злочину, судимість за скоєння якого не знята і не погашена в установленому законом порядку, 06 грудня 2012 року близько 15 години в м. Охтирка по вул. Червоноармійській, 1 Сумської області поблизу магазину «Вікотек», використовуючи знайомі стосунки зі своїм односельчанином ОСОБА_2, зловживаючи довірою, ввів останнього в оману, що буде користуватися його кредитною карткою банку «Руський стандарт» та повертати щоденно не лише зняті з неї кошти, а й додатково 300-400 гривень, за це отримав від потерпілого його кредитну картку, із вкладом 16 000 гривень, які можливо було зняти, не маючи наміру на повернення грошей взагалі та при відсутності можливості їх повернення, так як офіційно не працював, інших коштів до існування не мав, власним житлом забезпечений не був, накопичувальних рахунків та будь-яких джерел доходів не мав, діючи шахрайським шляхом, незаконно, повторно заволодів 13000 гривень, знявши їх з кредитної картки банку «Руський стандарт» 07.12.2012 року, які витратив на власний розсуд і не повернув до дня суду, спричинивши потерпілому ОСОБА_2 матеріальної шкоди на загальну суму 13 000 гривень.

Своїми діями обвинувачений ОСОБА_9 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене Ст. 190 ч. 2 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно.

Крім того, обвинувачені ОСОБА_9 та ОСОБА_10 19 грудня 2012 року близько 22 години, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, обоє, повторно, за попередньою змовою між собою, групою осіб, умисно, використовуючи металеву монтировку, по черзі, розбили скло у вікні, через яке обвинувачений ОСОБА_9 проник до приміщення храму Св. ОСОБА_13, який розташований по вул. Набережній, 2 «а» в с. Журавне Охтирського району Сумської області, звідки таємно, діючи, як співвиконавці, з розподілом ролей, коли ОСОБА_9 викрадав і подавав у вікно ікону, а обвинувачений ОСОБА_10 приймав її і забезпечував безпеку вчинення злочину ззовні від сторонніх осіб, викрали ікону «Тихвинської ОСОБА_14 Матері» вартістю згідно висновку судово-мистецтвознавчої експертизи № 59 від 19.02.2013 року 3 000 гривень.

Крім того, обвинувачені ОСОБА_9 та ОСОБА_10 20 грудня 2012 року о 02 годині, перебуваючи в стані алкогольного спяніння, використовуючи металеву монтировку для усунення перешкоди, шляхом зламу вхідних дверей до «Воскресенського ОСОБА_15», що по вул. Леніна, 22 в с. Ясенове Охтирського району Сумської області, проникли до середини приміщення, де діючи, як співвиконавці, сумісно, з розподілом ролей, поклали разом в одіяло та таємно, повторно викрали і винесли з храму до автомобіля «таксі» «Дароносицю з дарами» вартістю 700 гривень, «Євангеліє» мале вартістю 1000 гривень, «Євангеліє» велике - приблизно 17 сторіччя вартістю 2 000 гривень, Хрест напрестольний вартістю 550 гривень, карнавки (кружки з пожертвою) 3 штуки вартістю по 100 гривень кожна на суму 300 гривень, ікону «Пророка ОСОБА_14» приблизно 17 сторіччя вартістю 2000 гривень, ікону «Воскресіньє Господнє» вартістю 500 гривень, ікону «Казанскої ОСОБА_14 матері» вартістю 500 гривень, ікону «Великомученика Пантелеймона» вартістю 500 гривень, ікону «Святителя Миколая» вартістю 500 гривень, ікону «Воздвиження» вартістю 500 гривень, ікону «Архидіакона Стефана» вартістю 500 гривень, ікону «Трійці» вартістю 500 гривень, ікону «Введення Пресвятої Богородиці» вартістю 4000 гривень, ікону «Богородиця-Знамення» вартістю 1000 гривень, ікону «Спаса Вседержителя» вартістю 500 гривень, всього на загальну суму 15550 гривень, які частково реалізували в м. Харкові, а частково викинули на автошляху в кювет.

Своїми діями обвинувачені ОСОБА_9 та ОСОБА_10 19 грудня 2012 року та 20 грудня 2012 року вчинили злочин, передбачений ст. 185 ч. 3 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у приміщення.

Крім того, обвинувачені ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_12 та ОСОБА_11 15.01.2013 року, перебуваючи в м. Охтирка Сумської області, під час вживання спиртних напоїв, за взаємною згодою кожного, сумісно спланували вчинення розбійного нападу в АДРЕСА_1 щодо потерпілої ОСОБА_3. Після чого, о 17 годині, перебуваючи на квартирі, яку винаймав обвинувачений ОСОБА_9, остаточно погодили дії кожного. З метою уникнення встановлення їх осіб після злочину за наявністю папілярних узорів пальців рук доручили ОСОБА_9 купити 4 пари перчаток, які використовували під час вчинення злочину.

І о 19 годині 05 хвилин, прибувши на місце вчинення злочину, обвинувачений ОСОБА_10 з метою забезпечення таємності, викрутив лампочку в підїзді і залишився з ОСОБА_9 чекати ззовні за дверима, а обвинувачений ОСОБА_12 та ОСОБА_11, зателефонувавши до квартири, незаконно проникли до кімнати з метою вчинення злочину, де обвинувачений ОСОБА_12, виконуючи свою роль за попередньою домовленістю по закриванню рота потерпілій, кулаком в підборіддя збив потерпілу з ніг на підлогу, де став утримувати за ноги і періодично встаючи наносив 25-30 ударів по обличчю, ребрах, тулубу, а обвинувачений ОСОБА_11 утримував за шию та голову, придавлюючи потерпілу до підлоги. В цей час, обвинувачений ОСОБА_10 та ОСОБА_9, діючи, як співвиконавці, з розподілом ролей, з єдиним наміром в ситуації, коли за допомогою фізичної сили було подавлено опір потерпілої з спричиненям їй середньої тяжкості тілесних ушкоджень, бачачи, що ОСОБА_12 наносить десятки ударів в життєво-важливий орган по голові, які самі по собі є небезпечними для життя та здоровя на підтвердження чого в подальшому потерпіла ОСОБА_3 втратила свідомість, при цьому обвинувачений ОСОБА_11 засунув в рот потерпілої кулак з перчаткою, від чого остання не могла дихати і у неї відкрилася кровотеча горла, були порвані голосові звязки, всі ці дії були поєднані із насильством, небезпечним для життя та здоровя потерпілої, такий стан здоровя ОСОБА_3 був очевидним не лише для ОСОБА_12 та ОСОБА_11, а й обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_9, які використали такий стан потерпілої, даючи мовчазну згоду саме на такі сумісні дії по вчиненню розбою всіма чотирма злочинцями, а ОСОБА_10 активно, сприяючи вчиненню саме розбою, накинув покривало на голову потерпілої та став на неї зверху ногою, після чого потерпіла вказала на знаходження грошей на шафі в одній із кімнат, де їх і вилучив обвинувачений ОСОБА_9 в сумі 47 000 гривень.

Такими діями обвинувачені ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 вчинили злочин, передбачений ст. 187 ч. 3 КК України розбій з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя та здоровя щодо потерпілої, вчинили розбій з проникненням у житло із відкритим викраденням 47 000 гривень із спричиненням потерпілій середньої тяжкості та легких тілесних ушкоджень.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 свою вину в скоєному ним кримінальному правопорушенні, передбаченому ст. 190 ч. 2 КК України визнав частково та пояснив суду, що дійсно з розмови з потерпілим ОСОБА_2 дізнався, що у останнього є накопичувальна картка грошей, вирішив використати цю суму для власних потреб, запропонував ОСОБА_2, що отримавши в нього картку, буде щоденно не лише погашати суму витрат, а ще й сплачуватиме винагороду по 300-400 гривень. Не маючи постійних доходів, вважав, що тимчасовими заробітками зможе компенсувати витрати потерпілому. Але, знявши 13 000 гривень на слідуючий день 07.12.2012 року, втратив будь-який інтерес до потерпілого, телефон відключив, спілкування і зустрічі припинив, а ж до затримання працівниками міліції.

Крім того, 19 грудня 2012 року він разом з обвинуваченим ОСОБА_10 приїжджали в с. Журавне Охтирського району до знайомого, вживали спиртне. Близько 22 години вирішили вчинити крадіжку майна з приміщення храму Св. ОСОБА_13, що по вул. Набережній, 2 «а» в с. Журавне Охтирського району Сумської області. За допомогою металевого прута, який знайшли біля паркану, розбили вікно в приміщенні храму, через яке він проник до середини приміщення, а обвинувачений ОСОБА_10 залишився на вулиці забезпечувати безпеку вчинення злочину. Він через вікно подав обвинуваченому ОСОБА_10 Ікону «Тихвинської ОСОБА_14 Матері» вартістю 3000 гривень.

Близько 02 години 20.12.2012 року на автомобілі «таксі» він разом з обвинуваченим ОСОБА_10 приїхали в с. Ясенове Охтирського району Сумської області, водія «таксі» попросили зачекати, а самі з метою крадіжки пішли в напрямку «Воскресенського ОСОБА_15», що по вул. Леніна, 22 в с. Ясенове Охтирського району Сумської області, де металевим прутом, який обвинувачений ОСОБА_10 знайшов поряд, збили замок на вхідних дверях та проникли в середину приміщення, звідки викрали ікони, склали їх у полотно та віднесли до автомобіля «таксі». Частину викраденого збули в антикварному магазині в м. Харкові, а решту викинули поблизу м. Богодухова.

Обвинувачений ОСОБА_10 свою вину в скоєному ним кримінальному правопорушенні, передбаченому ст. 185 ч. 3 КК України визнав повністю та пояснив суду, що дійсно 19 грудня 2012 року близько 22 години з приміщення храму Св. ОСОБА_13, що по вул. Набережній, 2 «а» в с. Журавне Охтирського району Сумської області він разом з обвинуваченим ОСОБА_9 вчинили крадіжку ікони «Тихвинської ОСОБА_14 Матері». Близько 02 години 20.12.2012 року з «Воскресенського ОСОБА_15», що по вул. Леніна, 22 в с. Ясенове Охтирського району Сумської області він разом з обвинуваченим ОСОБА_9 викрали ікони, склали їх у полотно та віднесли до автомобіля «таксі». Частину викраденого збули в антикварному магазині в м. Харкові. А частину викинули на автошляху Охтирка-Харків на узбіччя.

Будучи допитаними в суді всі обвинувачені в частині вчинення розбійного нападу, вину визнали частково, що вчинили грабіж, а не розбій.

Так, обвинувачений ОСОБА_12 пояснив суду, що дійсно між усіма учасниками існувала домовленість по вчиненню злочину грабіж, він виявив бажання зайти до квартири першим і закрити рот рукою потерпілій, що він і зробив, зайшовши в середину, ударом кулака в підборіддя, збив потерпілу ОСОБА_3 на підлогу, де утримував її за ноги, поки обвинувачені ОСОБА_10 та ОСОБА_9 шукали гроші у квартирі, а обвинувачений ОСОБА_11 утримував потерпілу за голову, при цьому тілесних ушкоджень він їй не спричиняв і ударів по тілу не наносив.

Обвинувачений ОСОБА_11 також пояснив суду, що після того, як ОСОБА_12 збив кулаком потерпілу на підлогу, він утримував її лише за голову, щоб вона не кричала закрив рукою рота.

Обвинувачений ОСОБА_10 суду пояснив що дійсно він вдень домовлявся з ОСОБА_9 вчинити грабіж майна з квартири ОСОБА_3 Це чули присутні ОСОБА_11 і ОСОБА_12, які погодилися піти на злочин. Прибувши до квартири, він викрутив лампочку в під'їзді. Після того, як ОСОБА_12 збив на підлогу потерпілу, він зайшов до квартири з ОСОБА_9 і стали шукати гроші. Вказівки про побиття потерпілої він не давав і сам участі не приймав. Із викрадених грошей собі залишив більше 5000 гривень.

Обвинувачений ОСОБА_9 пояснив суду, що про вчинення грабежу відносно ОСОБА_3 він з ОСОБА_10 домовився в денний час під час вживання спиртного. При проникненні до квартири, він, як і ОСОБА_10, шукав гроші, почувши вислів потерпілої, що гроші знаходяться зверху на шафі, він забрав їх. Із яких залишив собі 13000 гривень. Він також до потерпілої фізичної сили не застосовував.

Крім часткового визнання вини обвинуваченим ОСОБА_9, його вина у скоєному кримінальному правопорушенні, передбаченому ст. 190 ч. 2 КК України повністю підтверджується доказами, зібраними в ході досудового слідства та перевіреними в суді.

Так, потерпілий ОСОБА_2 пояснив суду, що передаючі 06.12.2012 року кредитну картку з кодом на отримання грошей, він це зробив довірившись обвинуваченому, що останній щоденно знімаючи кошти протягом доби їх погашатиме і ще надаватиме винагороду 300-400 гривень.

Одночасно обвинувачений обіцяв, що як закриє кредит, то одноразово надасть 1 000 гривень, але вже на другий день на його дзвінки обвинувачений не відповідав, від зустрічей ухилявся, а 15.12.2013 року йому з банку повідомили, що з його картки знято всі кошти і є 200 гривень заборгованості у відсотках. ОСОБА_9 він усвідомив, що ошуканий шахрайськими діями обвинуваченого і 17.12.2012 року написав заяву до міськвідділу щодо вчинення відносно нього злочину. Діями обвинуваченого ОСОБА_9 йому завдано матеріальних збитків на загальну суму 13 000 гривень, які і просить стягнути з обвинуваченого ОСОБА_9 на його користь.

Що ці дії є шахрайськими, а не цивільно-правовими і носять злочинний характер, а не є предметом займу чи іншою формою цивільно-правових відносин свідчать слідуючі докази.

Обвинувачений ОСОБА_9 на час отримання кредитної картки і пароля до неї, вже переслідував злочинний намір по незаконному повторному заволодінню чужим майном, так як, відбувши 4 роки 6 місяців позбавлення волі, звільнившись від покарання, постійного заробітку не мав, працював періодично, не офіційно для отримання коштів по задоволенню власних потреб, коштів до існування, житла, яке б можна було реалізувати, накопичувальних рахунків, будь-яких інших джерел доходів, які б могли складати суму в 15 000 гривень не мав і не міг їх мати. Тому, ОСОБА_9, отримуючи право по картці на отримання грошей, шляхом зловживання довірою потерпілого він вже мав остаточний намір цих грошей не повернути і подальші його дії після отримання грошей свідчить саме про злочинний характер його дій, так як він перестав відповідати на телефонні дзвінки потерпілого, не дотримався жодної своєї обіцянки, яка була головною умовою передачі йому картки на право отримання грошей, прийняв міри по зникненню з поля зору потерпілого, щоб останній не зміг отримати свої кошти.

Такі дії обвинуваченого ОСОБА_9 є злочином шахрайством, вчиненим повторно, шляхом зловживання довірою потерпілого.

Заперечення обвинуваченого ОСОБА_9, що він мав намір повернути гроші, спростовуються приведеними доказами і є нічим іншим, як способом захисту з метою уникнення відповідальності за вчинене. І такі дії обвинуваченого ОСОБА_9 суд кваліфікує по ст. 190 ч. 2 КК України.

Крім повного визнання вини обвинуваченими ОСОБА_9 та ОСОБА_10, їх вина у скоєному кримінальному правопорушенні, передбаченому ст. 185 ч. 3 КК України повністю підтверджується доказами, зібраними в ході досудового слідства та перевіреними в суді.

Так, представник цивільного позивача ОСОБА_4 пояснив суду, що 22 грудня 2012 року приїхав на службу в «Воскресенський ОСОБА_15», що по вул. Леніна, 22 в с. Ясенове, Охтирського району Сумської області, підійшовши до сторожки, виявив зламаний замок. Зайшовши до церкви, виявив крадіжку ікон та пожертви на реставрацію ОСОБА_15 в сумі 500 гривень. «Воскресенському храму» повернуто три ікони, крім того, храм був відчинений більше доби, тому пожертву на реставрацію храму в сумі 500 гривень могли викрасти й інші люди, тому в цій частині він відмовляється він цивільного позову. Просить стягнути з обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на користь «Воскресенського ОСОБА_15» матеріальні збитки в сумі 10 050 гривень.

Вина обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_10 також підтверджується:

Явкою з повинною, написаною власноручно обвинуваченим ОСОБА_9 (а.с. 46, 161 том 1).

Протоколом огляду місця події від 20.12.2012 року та фототаблицями до протоколу, яким оглянуто приміщення храму Св. ОСОБА_13 по вул. Набережній, 2 «а» в с. Журавне Охтирського району Сумської області, виявлено та вилучено : деревяний випил з двома слідами зламу, мікрочастинки, слід матеріалу та слід взуття (а.с. 49-57 том 1).

Судово-мистецтвознавчою експертизою № 59 від 19.02.2013 року, згідно якої ікона «Богородиця Тихвинська» поч. ХХ ст., викрадена з церкви Св. ОСОБА_13 в с. Журавне Охтирського району Сумської області має культурну та художню цінність, мінімальна коштовна вартість з урахуванням стану збереженості на момент скоєння злочину 3000 гривень (а.с.130 том 1).

Протоколом огляду місця події від 22.12.2012 року та фототаблицями до протоколу, яким оглянуто приміщення «Воскресенського храму» по вул. Леніна, 22 в с. Ясенове Охтирського району Сумської області, виявлено та вилучено : сліди пальців рук, сліди взлому, мікрообєкти, навісний замок (а.с. 164-176 том 1).

Протоколом огляду місця події від 11.02.2013 року та фототаблицями до протоколу, яким оглянуто шість аркушів паперу з зображенням церковної утварі, викраденої з «Воскресенського храму» (а.с.177-184 том 1).

Протоколом огляду місця події ввід 24.01.2013 року та фототаблицями до протоколу, яким оглянуто приміщення антикварного магазину «Аксесуари для колекціонування», що по вул. Карла Маркса, 14 в м. Харкові, де було виявлено та вилучено дві ікони «Введення Пресвятої Богородиці», «Знамення» та розписку викладену обвинуваченим ОСОБА_10 від імені громадянина ОСОБА_16. Як пояснив власник антикварного магазину ОСОБА_17 дані ікони продав йому високий чоловік, який виклав розписку (а.с.186-189 том 1).

Висновком почеркознавчої експертизи № 10 від 11.03.2013 року, згідно якого рукописний текст у аркуші паперу формату А-4 від імені ОСОБА_16 виконаний обвинуваченим ОСОБА_10 (а.с. 28-33 том 2 ).

Це визнав в суді і сам ОСОБА_10

Судово-мистецтвознавчою експертизою № 59 від 19.02.2013 року, згідно якої мінімальна коштовна вартість ікони «Введення Богородиці до ОСОБА_15» сер. ХІХ ст. Україна з урахуванням стану збереженості на момент скоєння злочину становить 4 000 гривень, ікони «Богородиця-Знамення» кін. ХІХ поч. ХХ ст. Україна - 1000 гривень (а.с. 39-40 том 2).

Таким чином, аналізуючи приведені докази та даючи їм оцінку суд вважає повністю доведеною вину обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в скоєному і такі їх дії вчинені 19.12.2012 року та 20.12.2012 року суд кваліфікує по ст. 185 ч. 3 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, за попередньою змовою групою осіб та поєднана з проникненням у приміщення.

Крім часткового визнання вини всіма обвинуваченими, їх вина у скоєному кримінальному правопорушенні, передбаченому ст. 187 ч. 3 КК України повністю підтверджується доказами, зібраними в ході досудового слідства та перевіреними в суді.

Так, потерпіла ОСОБА_3 пояснила суду, що зайшовши до кімнати, нічого не пояснюючи ОСОБА_12 збив її кулаком в підборіддя на підлогу, де став силою прижимати до полу за ноги, при цьому нічого не пояснюючи, ритмічно та систематично став бити кулаками по голові, обличчю, одночасно за голову утримував обвинувачений ОСОБА_11, який, щоб подавити її волю до опору, закривав рот руками. Потім обвинувачений ОСОБА_11 засунув руку з перчаткою їй в рот, від чого вона отримала кровотечу горла, розрив голосових звязок, задихалася від нестачі повітря і від сумісних дій обвинувачених ОСОБА_12 та ОСОБА_11, та від того, що зверху на ній стояв ногою ОСОБА_10 повідомила, де гроші, в подальшому втратила свідомість. Протиправними діями обвинувачених, їй було завдано матеріальної та моральної шкоди. Вона знаходилася в постійному нервовому напруженні, стресах, безкінечних моральних стражданнях, погіршенням самопочуття, постійними болями в нижній щелепі, серцевих болях, в звязку з чим у неї погіршився стан здоровя. Завдану їй моральну шкоду вона оцінює в 100 000 гривень. Від відшкодування матеріальної шкоду на даний час вона відмовляється до остаточного лікування.

Обвинувачений ОСОБА_9 безпосередньо участі в побитті потерпілої не приймав, але побиття потерпілої із насильством, небезпечним для життя та здоровя потерпілої відбувалося в присутності усіх чотирьох осіб за взаємною згодою усіх. Такий стан потерпілої, коли вона втрачала свідомість, не могла дихати, так як їй вставляли руку з перчаткою до рота, проводили жорстке побиття в життєво-небезпечні органи голову, груди, живіт, з нанесенням ударів в кількості 30 разів жінці похилого віку, ставання на неї зверху ОСОБА_10 вагою до 100 кг було очевидним для усіх чотирьох обвинувачених, що це насильство є небезпечним для життя та здоровя потерпілої. Вони, навпаки, всі бажали настання такого стану, з такими наслідками і використали стан потерпілої, яка виказала, де знаходяться кошти і одним з елементів нападу з метою заволодіння грошима, поєднаного із насильством, небезпечним для життя та здоровя є той факт, що обвинувачений ОСОБА_10 умисно надав покривало обвинуваченому ОСОБА_12 та ОСОБА_11, щоб вони з його допомогою, накриваючи з головою потерпілу, остаточно подавили її опір і вона не могла встановити решту осіб злочинців, тоді, як потерпіла пояснила, що при накритті її покривалом, частину матерії їй запихували в рота і вона позбавлялася дихання і це при тому, що зверху стояв на ній вагою до 100 кг ОСОБА_10, все це вело до тимчасової втрати свідомості.

Їй періодично цю тканину запихували до рота, а потім виймали, надавали можливість прийти до свідомості.

Як видно з викладених доказів, обвинувачений ОСОБА_10 є не лише організатором злочину, який планував хід його виконання, а й активно разом з обвинуваченим ОСОБА_9 вчинили не грабіж, а саме розбійні дії.

Вина обвинувачених також підтверджується :

Явкою з повинною, написаною власноручно обвинуваченим ОСОБА_9 (а.с. 49 том 2).

Протоколом огляду місця події від 15.01.2013 року та фототаблицями до протоколу, згідно якого під час огляду квартири АДРЕСА_2 на підлозі виявлено сліди нашарування речовини бурого кольору, перчатку з тканини (а.с.77-91 том 2).

В ході досудового слідства обвинувачений ОСОБА_11 під час проведення слідчого експерименту (а.с.150 том 3) на манекені показав, як ОСОБА_10 застосував силу відносно потерпілої, де він знаходився відносно неї у цей момент. Як видно з фото № 2 та фото № 3 ОСОБА_10 стояв ногою на спині потерпілої. Ці покази суд вважає правдивими, так як вони дані без будь-якого примусу і одразу після подій.

Ці докази є правдивими ще й тому, що їх підтримала потерпіла, що били її по голові, обличчю, спині і тулубу.

Покази ОСОБА_11 дані в суді, що він на досудовому слідстві вказав, які дії вчиняв ОСОБА_10 з особистої неприязні, так як з ним неналежно розрахувалися, є вигаданими і дані вони з метою помякшити участь ОСОБА_10 по вчиненню більш тяжкого злочину (том 3 а.с. 150)

Протоколом огляду місця події від 18.01.2013 року, а саме : домоволодіння по вул. Чупахівській, 17 в с. Жовтневе Охтирського району Сумської області, де обвинувачений ОСОБА_9 добровільно видав грошові кошти в сумі 3200 гривень, пояснивши, що даними коштами він заволодів, вчинивши розбійний напад з квартири по вул. Ярославського, 17 в м. Охтирка Сумської області ( а.с.96-104 том 2).

Висновком судово-медичної експертизи № 66 від 27.02.2013 року, згідно якого потерпіла ОСОБА_3 Л,П. отримала тілесні ушкодження у вигляді : ментального перелому нижньої щелепи зліва зі зміщенням, які згідно з пунктом 2.2.1 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень» відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості за ознакою довготривалого розладу здоровя більше 21 дня та тілесні ушкодження у виді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, рваної рани мякого ньоба, множинних забоїв та крововиливів мяких тканин голови, обличчя, консолідуючого перелому тіла нижньої щелепи зліва зі зміщенням відломків. (а.с.244-246 том 2).

Протоколами проведення слідчих експериментів з участю обвинуваченого ОСОБА_9 від 18.01.2013 року (а.с.112-116 том 3), з участю обвинуваченого ОСОБА_10 від 02.03.2013 року (а.с.119-127 том 3), з участю обвинуваченого ОСОБА_12 від 01.02.2013 року (а.с.135-138 том 3), з участю обвинуваченого ОСОБА_11 від 01.02.2013 року (а.с.141-147 том 3), з участю обвинуваченого ОСОБА_11 від 06.02.2013 року (а.с.149-151 том 3), з участю обвинуваченого ОСОБА_12 від 07.02.2013 року (а.с.152-156 том 3), де всі обвинувачені розповіли та показали про обставини скоєння ними злочину.

Протоколом предявлення особи для впізнання за фотознімками від 12.02.2013 року, згідно якого потерпіла ОСОБА_3 вказала на ОСОБА_12, що саме він наніс їй перший удар (а.с.212-214 том 3).

Висновком судово-трасологічної експертизи № 22 від 11.02.2013 року, згідно якого слід низу підошви взуття, який відобразився на першому відрізку дактилоплівки, вилучений під час огляду місця події 15.01.2013 року залишений взуттям такого ж типу, що і ботинки, вилучені у обвинуваченого ОСОБА_11 (а.с. 5-10 том 3).

Суд вважає, що вказані тілесні ушкодження, поєднані з насильством, небезпечним для життя та здоровя, всовування руки в перчатці в горло потерпілої, що призвело до відкриття кровотечі горла, пориву голосових звязок, втрати свідомості, спричинивши середньої тяжкості тілесні ушкодження та легкі тілесні ушкодження, є небезпечними для життя та здоровя потерпілої, які були вчинені з проникненням у житло, і такі дії обвинувачених необхідно кваліфікувати, як розбій по ст. 187 ч. 3 КК України щодо кожного із обвинувачених.

Цивільним позивачем ОСОБА_4 заявлено позов на суму 11550 гривень, але в суді настоятель храму пояснив, що «Воскресенський храм» був відчинений більше доби, пожертву на реставрацію храму в сумі 500 гривень могли викрасти інші особи. А тому, не дивлячись, що на слідстві обвинувачений ОСОБА_9 визнав крадіжку грошей в сумі 500 гривень, в цій частині позивач відмовився від позову.

А тому, суд вважає, що суму пожертви на реставрацію храму в розмірі 500 гривень з обвинувачення необхідно виключити.

Крім того, три картини храму вже повернуто, тому в цій частині цивільний позов не підтримує, в суді відмовився.

Суд вважає, що заявлений по справі Охтирською міжрайонною прокуратурою позов необхідно задовольнити повністю та стягнути з обвинувачених ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_10 та ОСОБА_9 в солідарному порядку на користь держави в особі міського фінансового управління 72 грн. 47 коп. (сімдесят дві гривні 47 коп.) за лікування потерпілої ОСОБА_3 в неврологічному відділенні КЗ «Охтирська ЦРЛ».

По справі потерпілим ОСОБА_2 заявлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_9 на його користь 13 000 гривень в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

Представником цивільного позивача ОСОБА_4 заявлено цивільний позов про стягнення з обвинувачених ОСОБА_10 та ОСОБА_9 на користь «Воскресенського ОСОБА_15» 10 050 гривень в рахунок відшкодування матеріальних збитків.

Згідно ст. 1166 Цивільного Кодексу України майнова шкода, завдана особою підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала.

З матеріалів справи вбачається, що потерпілому ОСОБА_2 завдано матеріальної шкоди на суму 13 000 гривень. Обвинувачений ОСОБА_9 заявлений до нього позов визнав повністю. А тому, суд дійшов висновку, що позовні вимоги потерпілого ОСОБА_2 необхідно задовольнити повністю та стягнути з обвинуваченого ОСОБА_9 на користь потерпілого ОСОБА_2 за спричинену матеріальну шкоду 13 000 гривень.

З матеріалів справи також вбачається, що «Воскресенському ОСОБА_15» в с. Ясенове Охтирського району Сумської області не відшкодовано матеріальні збитки на суму 10 050 гривень, обвинувачені ОСОБА_9 та ОСОБА_10 заявлений до них позов визнали повністю, тому позовні вимоги представника цивільного позивача ОСОБА_4 необхідно задовольнити повністю та стягнути з обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на користь «Воскресенського ОСОБА_15» 10 050 гривень.

Потерпілою ОСОБА_3 заявлено цивільний позов про стягнення з обвинувачених на її користь 100 000 гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до Ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Обвинувачені ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, вчиненням злочину, заподіяли моральних страждань потерпілій ОСОБА_3. Потерпіла знаходилася в постійному нервовому напруженні, перенесла стрес, потрясіння, погіршився стан самопочуття, відчувала постійні болі в нижній щелепі, серцевий біль, в звязку з чим у неї погіршився стан здоровя. Потерпіла співала в хорі, втратила можливість співати, надавала уроки музики гри на скрипці, яку необхідно прижимати підборіддям. На даний час потерпіла позбавлена такої можливості, як грати, так і навчати, втратила своїх учнів. Виходячи з вимог справедливості та розумності, суд вважає, що позовні вимоги потерпілої слід задовольнити частково та стягнути з обвинувачених ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на користь потерпілої ОСОБА_3 за спричинену їй моральну шкоду 80 000 гривень.

При призначенні покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного, особу винних, обставини, що обтяжують та помякшують відповідальність.

До обтяжуючих обставин кожному з обвинувачених суд відносить вчинення кримінального правопорушення в стані алкогольного спяніння, так як кожен із обвинувачених пояснив, що напередодні кримінальних правопорушень вживали спиртне.

До помякшуючих обставин обвинуваченому ОСОБА_9 суд відносить часткове визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину, те, що обвинувачений ОСОБА_9 написав явку з повинною, частково відшкодував завдані збитки, посередньо характеризується за місцем проживання.

До помякшуючих обставин обвинуваченому ОСОБА_10 суд відносить часткове визнання вини, активне сприяння розкриттю злочину, те, що обвинувачений ОСОБА_10 частково відшкодував завдані збитки, посередньо характеризується за місцем проживання.

До помякшуючих обставин обвинуваченому ОСОБА_11 суд відносить часткове визнання вини, те, що обвинувачений ОСОБА_11 посередньо характеризується за місцем проживання.

До помякшуючих обставин обвинуваченому ОСОБА_12 суд відносить часткове визнання вини, те, що обвинувачений ОСОБА_12 посередньо характеризується за місцем проживання.

Суд враховує те, що обвинувачені ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_12 раніше неодноразово судимі, обвинувачений ОСОБА_11 раніше притягався до кримінальної відповідальності, на шлях виправлення обвинувачені не стали, не працюють, обвинувачений ОСОБА_9 скоїв кримінальне правопорушення під час відбування покарання, а тому вважає, що в даному випадку виправлення та перевиховання всіх обвинувачених можливе лише в умовах ізоляції від суспільства з призначенням їм покарання у виді позбавлення волі.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_9 вироком Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 27 грудня 2012 року засуджений по ст. 296 ч. 2 КК України до обмеження волі строком один рік, на підставі ст. ст. 75, 76 КК України призначено іспитовий строк один рік та звільнено від відбування покарання у виді обмеження волі, якщо засуджений протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладений на нього обовязок попросити вибачення у потерпілих, покарання не відбув, 15.01.2013 року скоїв кримінальне правопорушення по ст. 187 ч. 3 КК України, тобто після попереднього вироку Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 27.12.2012 року, то суд вважає за необхідне покарання обвинуваченому ОСОБА_9 по ст. 187 ч. 3 КК України призначати за сукупністю вироків на підставі вимог ст. 71 ч. 1 КК України.

Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_12 вироком Ковпаківського районного суду міста Суми від 12.04.2013 року засуджений по ст.ст. 186 ч.1, 70 ч.4, 185 ч.2, 70 ч. 1 КК України до позбавлення волі строком 1 рік 1 місяць, суд вважає за необхідне покарання обвинуваченому ОСОБА_12 призначити за сукупністю злочинів на підставі вимог ст. 70 ч. 4 КК України.

Під час досудового слідства по справі науково-дослідним експертно-криміналістичним центром УМВС України в Сумській області були проведені судово-трасологічна експертиза № 19 від 09.02.2013 року, вартість якої згідно довідки НДЕКЦ складає 735 грн. 60 коп. (а.с. 86 том 1), експертиза волокон та волокнистих матеріалів № 35 від 21.02.2013 року, вартість якої згідно довідки НДЕКЦ складає 245 грн. 20 коп. (а.с. 98 том 1), судово-трасологічна експертиза № 5 від 10.01.2013 року, вартість якої згідно довідки НДЕКЦ складає 490 гривень (а.с. 106 том 1), судово-трасологічна експертиза № 4 від 09.01.2013 року, вартість якої згідно довідки НДЕКЦ складає 588 гривень (а.с. 114 том 1), судово-трасологічна експертиза № 3 від 08.01.2013 року, вартість якої згідно довідки НДЕКЦ складає 686 гривень (а.с. 123 том 1), судово-трасологічна експертиза № 174 від 30.12.2012 року вартість якої згідно довідки НДЕКЦ складає 796 гривень 90 коп. (а.с.232 том 1), судово-трасологічна експертиза № 175 від 30.12.2012 року, вартість якої згідно довідки НДЕКЦ складає 392 грн. (а.с.239 том 1), експертиза волокнистих матеріалів та виробів із них № 9 від 11.01.2013 року, вартість якої згідно довідки НДЕКЦ склалає 183 гривень 90 коп. (а.с.245 том 1), судово-дактилоскопічна експертиза № 176 від 29.12.2012 року, вартість якої згідно довідки НДЕКЦ становить 588 гривень (а.с.4 том 2), судово-почеркознавча експертиза № 10 від 11.03.2013 року, вартість якої згідно довідки НДЕКЦ становить 1348 грн. 60 коп. (а.с. 28 том 2). Суд вважає, що вказані суми слід стягнути у дольовому порядку з обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_10 на користь НДЕКЦ УМВС України в Сумській області.

Під час досудового слідства по справі науково-дослідним експертно-криміналістичним центром УМВС України в Сумській області була проведена судово-трасологічна експертиза № 22 від 11.02.2013 року, вартість якої згідно довідки НДЕКЦ становить 735 гривень 60 коп. (а.с.4 том 3). Суд вважає, що вказану суму слід стягнути у дольовому порядку з обвинувачених ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_12 та ОСОБА_11 на користь НДЕКЦ УМВС України в Сумській області.

Речові докази по справі два деревяних випили зі слідами знаряддя зламу, слід взуття, слід матеріалу, слід руки, навісний замок, мікрочастинки на липкій стрічці, передані згідно квитанції № 000126 від 07.02.2013 року на зберігання до камери схову речових доказів Охтирського МВ УМВС України в Сумській області, - слід знищити.

Речові докази по справі ботинки 43 розміру на блискавці фірми «Fashion», передані згідно квитанції № 000144 від 20.02.2013 року на зберігання до камери схову речових доказів Охтирського МВ УМВС України в Сумській області, - слід повернути власнику обвинуваченому ОСОБА_11 та дозволити власнику розпорядитися ними на власний розсуд.

Речові докази по справі мікрочастинки на липкій стрічці, передані згідно квитанції № 000156 від 14.03.2013 року на зберігання до камери схову речових доказів Охтирського МВ УМВС України в Сумській області, - слід знищити.

Речові докази по справі картонний коробок з мобільного телефону «Samsung» GT S 5610, гарантійний талон на мобільний телефон «Samsung» GT S 5610 від 14.10.2012 року, фіскальний чек на суму 890 гривень, мобільний телефон марки «Samsung» GT S 5610, ІМЕІ 353630/05/340337/1 з карткою памяті «Transcend-4GB» з сім-карткою оператора «МТС» за № 893800155050111566-7, - слід повернути власнику обвинуваченому ОСОБА_9 та дозволити власнику розпорядитися ним на власний розсуд.

Речові докази по справі два сліди матеріалу на аркуші паперу, порожня пачка з цигарок «Marlboro», пара трикотажних перчаток білого кольору з нашаруванням бруду, мішок темного кольору, покривало чорно-зеленого кольору, передані згідно квитанції № 000128 від 11.02.2013 року на зберігання до камери схову речових доказів Охтирського МВ УМВС України в Сумській області, - слід знищити.

Речові докази по справі контрольний змив крові, змив речовини бурого кольору, трикотажна перчатка білого кольору на ліву руку з нашаруванням речовини бурого кольору, аркуш паперу формата А-4 з графічними надписами», передані згідно квитанції № 000157 від 14.03.2013 року на зберігання до камери схову речових доказів Охтирського МВ УМВС України в Сумській області, - слід знищити.

Речові докази по справі мобільний телефон марки «Nokia-1208» IMEI № 358100015256494, щоденник в коричневій обгортці, щоденник без обгортки, грошові кошти на загальну суму 3200 гривень : одна купюра номіналом 500 гривень серії ВД 5165021; 7 купюр номіналом по 200 гривень серії КБ 3768149, ЕШ 0117344, КА 6832358, АД 961855, ЕЧ 4558809, ЄЮ 1799340, ЕЄ 3308679; 13 купюр номіналом по 100 гривень серії ЕХ 9554083, КВ 0166663, ЄА 3162849, ГЙ 0094838, БА 4266155, АВ 4311420, БЛ 4028038, ВЕ 9399127, ЕЮ 4253173, ГГ 4252417, ЕЕ 7190839, ГЖ 7315309, КА 9773613, передані згідно розписки про збереження на зберігання потерпілій ОСОБА_3, - слід вважати повернутими власнику потерпілій ОСОБА_3 та дозволити власниці розпорядитися ними на власний розсуд.

Речовий доказ по справі паспорт серії МВ 469394 від 26.05.2011 року на імя ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_12, переданий згідно розписки про збереження на зберігання матері обвинуваченого ОСОБА_9 ОСОБА_18, - слід вважати повернутим власнику обвинуваченому ОСОБА_9

Речовий доказ по справі ікона «Тихвінської ОСОБА_14 Матері» в деревяній рамці червоного кольору, передана згідно розписки про збереження на зберігання настоятелю «ОСОБА_15 ОСОБА_13» в с. Журавне Охтирського району ієромонаху Серафіму (ОСОБА_19), - слід вважати повернутою власнику «ОСОБА_15 ОСОБА_13» та дозволити власнику розпорядитися нею на власний розсуд.

Речові докази по справі ікона «Ісус Христос», ікона «Введення Пресвятої Богородиці в храм», ікона «Знамення», передані згідно розписки про збереження на зберігання настоятелю «Воскресенського ОСОБА_15» в с. Ясенове Охтирського району ієромонаху ОСОБА_4, - слід вважати повернутими власнику «Воскресенського ОСОБА_15» в с. Ясенове Охтирського району та дозволити власнику розпорядитися ними на власний розсуд.

Речові докази по справі : мобільний телефон «Motorola c 115» IMEI : 359808007990669, сім-картка мобільного оператора «МТС» за № 8938001130505282282, передані згідно квитанції № 000143 від 18.02.2013 року на зберігання до камери схову речових доказів Охтирського МВ УМВС України в Сумській області, - слід повернути власнику обвинуваченому ОСОБА_12 та дозволити власнику розпорядитися ними на власний розсуд.

Речові докази по справі : мобільний телефон «Nokia C 5002» IMEI 353275059656844, сім-карта мобільного оператора «МТС» за № 893800113050551305 1, мобільний телефон «Nokia 1280» IMEI № 351670050177331, сім-картка мобільного оператора «МТС» за № 893800179040806466 3, мобільний телефон «Samsung Х 630», ІМЕІ № 359217002513882, сім-картка мобільного оператора «МТС» за № 8938001130505513074, зарядний пристрій на мобільний телефон моделі ««Samsung», зарядний пристрій на мобільний телефон моделі «Nokia», передані згідно квитанції № 000143 від 18.02.2013 року на зберігання до камери схову речових доказів Охтирського МВ УМВС України в Сумській області, - слід повернути власнику обвинуваченому ОСОБА_10 та дозволити власнику розпорядитися ними на власний розсуд.

Речові докази по справі : шість аркушів паперу з роздруківками фотознімків, на яких зображено два «Євангеліє» та пять ікон, які знаходяться в матеріалах справи, - слід залишити в матеріалах справи.

Речові докази по справі : три відрізка липкої стрічки за слідами підошви взуття, передані згідно квитанції № 000145 від 20.02.2013 року на зберігання до камери схову речових доказів Охтирського МВ УМВС України в Сумській області, - слід знищити.

Зразки крові пять пакетів, контрольні змиви крові пять пакетів, передані згідно квитанції № 000155 від 14.03.2013 року на зберігання до камери схову речових доказів Охтирського МВ УМВС України в Сумській області, - слід знищити.

Суд вважає, що запобіжний захід обвинуваченим слід залишити попередній тримання під вартою.

Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_9 рахувати з 18 січня 2013 року, з дня його затримання.

Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_10 рахувати з 01 лютого 2013 року, з дня його затримання.

Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_11 рахувати з 01 лютого 2013 року, з дня його затримання.

Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_12 рахувати з 01 лютого 2013 року, з дня його затримання.

На підставі викладеного, керуючись Ст. ст. 370, 374 Кримінального процесуального кодексу України, суд

Засудив :

ОСОБА_9 визнати винним в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 190 ч.2, 185 ч.3, 187 ч. 3 КК України та призначити йому покарання за цим законом :

- по ст. 190 ч. 2 КК України - 1 (один) рік позбавлення волі.

- по ст. 185 ч. 3 КК України 3 (три) роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 ч. 1 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити 3 (три) роки позбавлення волі.

Відповідно до вимог ст. 70 ч. 4 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначити 3 роки позбавлення волі.

За ст. 187 ч. 3 КК України 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке належить засудженому.

На підставі ст. 71 ч. 1 КК України до призначеного покарання частково приєднати не відбуту частину покарання за попереднім вироком у виді 1 року позбавлення волі і остаточно за сукупністю вироків призначити покарання у виді 10 (десяти) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке належить засудженому.

ОСОБА_10 визнати винним в скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 185 ч.3, 187 ч. 3 КК України та призначити йому покарання за цим законом :

- по ст. 185 ч. 3 КК України 3 (три) роки позбавлення волі.

- по ст. 187 ч. 3 КК України 8 (вісім) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке належить засудженому.

На підставі ст. 70 ч. 1 КК України, шляхом повного складання призначених покарань, остаточно призначити ОСОБА_10 покарання у виді 11 (одинадцяти) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке належить засудженому.

ОСОБА_11 визнати винним в скоєнні кримінального правопорушення передбаченого Ст. 187 ч. 3 КК України та призначити йому покарання за цим законом у виді 9 (девяти) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке належить засудженому.

ОСОБА_12 визнати винним в скоєнні кримінального правопорушення передбаченого Ст. 187 ч. 3 КК України та призначити йому покарання за цим законом - 9 (девять) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке належить засудженому.

На підставі ст. 70 ч. 4 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань, що входять у сукупність, у виді 1 року позбавлення волі і остаточно призначити 10 (десять) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке належить засудженому.

Стягнути з засуджених ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 в солідарному порядку на користь держави в особі міського фінансового управління (код податку 24060300, р/р 31410544700006 ГУДКО в Сумській області, МФО 837013, код банку 37981563) 72 грн. 47 коп. (сімдесят дві гривні 47 коп.) за лікування потерпілої ОСОБА_3 в неврологічному відділенні Комунального закладу «Охтирська центральна районна лікарня.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 задовольнити повністю.

Стягнути з засудженого ОСОБА_9 на користь потерпілого ОСОБА_2 за завдану матеріальну шкоду 13 000 (тринадцять тисяч) гривень.

Цивільний позов представника цивільного позивача ОСОБА_4 задовольнити повністю.

Стягнути з засуджених ОСОБА_9, ОСОБА_10 в солідарному порядку на користь «Воскресенського ОСОБА_15» в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 10 050 (десять тисяч пятдесят) гривень.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з засуджених ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 в солідарному порядку на користь потерпілої ОСОБА_3 80 000 гривень в рахунок відшкодування моральної школи.

Стягнути з засуджених ОСОБА_9, ОСОБА_10 у дольовому порядку судові витрати за проведення судово-трасологічної експертизи № 19 від 09.02.2013 року у розмірі 735 гривень 60 коп., експертизи волокон та волокнистих матеріалів № 35 від 21.02.2013 року у розмірі 245 гривень 20 коп., судово-трасологічної експертизи № 5 від 10.01.2013 року у розмірі 490 гривень, судово-трасологічної експертизи № 4 від 09.01.2013 року у розмірі 588 гривень, судово-трасологічної експертизи № 3 від 08.01.2013 року у розмірі 686 гривень, судово-трасологічної експертизи № 174 від 30.12.2012 року у розмірі 796 гривень 90 коп., судово-трасологічної експертизи № 175 від 30.12.2012 року у розмірі 392 грн., експертизи волокнистих матеріалів та виробів із них № 9 від 11.01.2013 року у розмірі 183 гривень 90 коп., судово-дактилоскопічної експертизи № 176 від 29.12.2012 року у розмірі 588 гривень, судово-почеркознавчої експертизи № 10 від 11.03.2013 року у розмірі 1348 грн. 60 коп., а всього 6054 гривні 20 коп. (шість тисяч пятдесят чотири гривні 20 коп.), по 3027 гривень 10 коп. (три тисячі двадцять сім гривень 10 коп.) з кожного, які перерахувати на рахунок НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області.

Стягнути з засуджених ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_9, ОСОБА_10 у дольовому порядку судові витрати за проведення судово-трасологічної експертизи № 22 від 11.02.2013 року у розмірі 735 гривень 60 коп. (сімсот тридцять пять гривень 60 коп.), по 183 гривні 90 коп. (сто вісімдесят три гривні 90 коп.) з кожного, які перерахувати на рахунок НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області.

Речові докази по справі два деревяних випили зі слідами знаряддя зламу, слід взуття, слід матеріалу, слід руки, навісний замок, мікрочастинки на липкій стрічці, передані згідно квитанції № 000126 від 07.02.2013 року на зберігання до камери схову речових доказів Охтирського МВ УМВС України в Сумській області, - знищити.

Речові докази по справі ботинки 43 розміру на блискавці фірми «Fashion», передані згідно квитанції № 000144 від 20.02.2013 року на зберігання до камери схову речових доказів Охтирського МВ УМВС України в Сумській області, - повернути власнику засудженому ОСОБА_11 та дозволити власнику розпорядитися ними на власний розсуд.

Речові докази по справі мікрочастинки на липкій стрічці, передані згідно квитанції № 000156 від 14.03.2013 року на зберігання до камери схову речових доказів Охтирського МВ УМВС України в Сумській області, - знищити.

Речові докази по справі картонний коробок з мобільного телефону «Samsung» GT S 5610, гарантійний талон на мобільний телефон «Samsung» GT S 5610 від 14.10.2012 року, фіскальний чек на суму 890 гривень, мобільний телефон марки «Samsung» GT S 5610, ІМЕІ 353630/05/340337/1 з карткою памяті «Transcend-4GB» з сім-карткою оператора «МТС» за № 893800155050111566-7, - повернути власнику засудженому ОСОБА_9 та дозволити власнику розпорядитися ними на власний розсуд.

Речові докази по справі два сліди матеріалу на аркуші паперу, порожня пачка з цигарок «Marlboro», пара трикотажних перчаток білого кольору з нашаруванням бруду, мішок темного кольору, покривало чорно-зеленого кольору, передані згідно квитанції № 000128 від 11.02.2013 року на зберігання до камери схову речових доказів Охтирського МВ УМВС України в Сумській області, - знищити.

Речові докази по справі контрольний змив крові, змив речовини бурого кольору, трикотажна перчатка білого кольору на ліву руку з нашаруванням речовини бурого кольору, аркуш паперу формата А-4 з графічними надписами», передані згідно квитанції № 000157 від 14.03.2013 року на зберігання до камери схову речових доказів Охтирського МВ УМВС України в Сумській області, - знищити.

Речові докази по справі мобільний телефон марки «Nokia-1208» IMEI № 358100015256494, щоденник в коричневій обгортці, щоденник без обгортки, грошові кошти на загальну суму 3200 гривень : одна купюра номіналом 500 гривень серії ВД 5165021; 7 купюр номіналом по 200 гривень серії КБ 3768149, ЕШ 0117344, КА 6832358, АД 961855, ЕЧ 4558809, ЄЮ 1799340, ЕЄ 3308679; 13 купюр номіналом по 100 гривень серії ЕХ 9554083, КВ 0166663, ЄА 3162849, ГЙ 0094838, БА 4266155, АВ 4311420, БЛ 4028038, ВЕ 9399127, ЕЮ 4253173, ГГ 4252417, ЕЕ 7190839, ГЖ 7315309, КА 9773613, передані згідно розписки про збереження на зберігання потерпілій ОСОБА_3, - вважати повернутими власнику потерпілій ОСОБА_3 та дозволити власниці розпорядитися ними на власний розсуд.

Речовий доказ по справі паспорт серії МВ 469394 від 26.05.2011 року на імя ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_12, переданий згідно розписки про збереження на зберігання матері засудженого ОСОБА_9 ОСОБА_18, - вважати повернутим власнику засудженому ОСОБА_9

Речовий доказ по справі ікона «Тихвінської ОСОБА_14 Матері» в деревяній рамці червоного кольору, передана згідно розписки про збереження на зберігання настоятелю «ОСОБА_15 ОСОБА_13» в с. Журавне Охтирського району ієромонаху Серафіму (ОСОБА_19), - вважати повернутою власнику «ОСОБА_15 ОСОБА_13» та дозволити власнику розпорядитися нею на власний розсуд.

Речові докази по справі ікона «Ісус Христос», ікона «Введення Пресвятої Богородиці в храм», ікона «Знамення», передані згідно розписки про збереження на зберігання настоятелю «Воскресенського ОСОБА_15» в с. Ясенове Охтирського району ієромонаху ОСОБА_4, - вважати повернутими власнику «Воскресенського ОСОБА_15» в с. Ясенове Охтирського району та дозволити власнику розпорядитися ними на власний розсуд.

Речові докази по справі : мобільний телефон «Motorola c 115» IMEI : 359808007990669, сім-картка мобільного оператора «МТС» за № 8938001130505282282, передані згідно квитанції № 000143 від 18.02.2013 року на зберігання до камери схову речових доказів Охтирського МВ УМВС України в Сумській області, - повернути власнику засудженому ОСОБА_12 та дозволити власнику розпорядитися ними на власний розсуд.

Речові докази по справі : мобільний телефон «Nokia C 5002» IMEI 353275059656844, сім-карта мобільного оператора «МТС» за № 893800113050551305 1, мобільний телефон «Nokia 1280» IMEI № 351670050177331, сім-картка мобільного оператора «МТС» за № 893800179040806466 3, мобільний телефон «Samsung Х 630», ІМЕІ № 359217002513882, сім-картка мобільного оператора «МТС» за № 8938001130505513074, зарядний пристрій на мобільний телефон моделі ««Samsung», зарядний пристрій на мобільний телефон моделі «Nokia», передані згідно квитанції № 000143 від 18.02.2013 року на зберігання до камери схову речових доказів Охтирського МВ УМВС України в Сумській області, - повернути власнику засудженому ОСОБА_10 та дозволити власнику розпорядитися ними на власний розсуд.

Речові докази по справі : шість аркушів паперу з роздруківками фотознімків, на яких зображено два «Євангеліє» та пять ікон, які знаходяться в матеріалах справи, - залишити в матеріалах справи.

Речові докази по справі : три відрізка липкої стрічки за слідами підошви взуття, передані згідно квитанції № 000145 від 20.02.2013 року на зберігання до камери схову речових доказів Охтирського МВ УМВС України в Сумській області, - знищити.

Зразки крові пять пакетів, контрольні змиви крові пять пакетів, передані згідно квитанції № 000155 від 14.03.2013 року на зберігання до камери схову речових доказів Охтирського МВ УМВС України в Сумській області, - знищити.

Запобіжний захід засудженим залишити попередній тримання під вартою.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_9 рахувати з 18 січня 2013 року, з дня його затримання.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_10 рахувати з 01 лютого 2013 року, з дня його затримання.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_11 рахувати з 01 лютого 2013 року, з дня його затримання.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_12 рахувати з 01 лютого 2013 року, з дня його затримання.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Сумської області через Охтирський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення, а для засуджених в той же строк з моменту вручення їм копії судового рішення.

Головуючий колегією суддів

Суддя : М.Ф. Верес

Суддя колегії суддів О.В. Олійник

Суддя колегії суддів В.М. Ільченко