Ухвала суду № 31860841, 12.06.2013, Апеляційний суд Хмельницької області

КОПІЯ

Провадження № 11-кп/792/64/13 Головуюча в 1-й інстанції

Справа № 688/802/13-к Мазур Н.В.

Категорія: п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 289 КК України Доповідач Козачок С. В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2013 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Хмельницької області у складі:

головуючого-судді Козачка С.В.,

суддів Барчука В.М., Болотіна С.М.,

при секретарі Мазур О.В.,

з участю прокурора Гаврилюк І.О.,

потерпілої ОСОБА_2,

представника потерпілої ОСОБА_3,

захисника ОСОБА_4,

обвинуваченого ОСОБА_5,

законного представника

неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальне провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_5, в його інтересах законного представника ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_4 на вирок Шепетівського міськрайонного суду від 4 квітня 2013 року,-

В с т а н о в и л а:

Цим вироком

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, зареєстрованого у АДРЕСА_2, українця, громадянина України, з незакінченою середньою освітою, не одруженого, не працюючого, учня Полонського професійного аграрного ліцею, раніше судимого:

- Полонським районним судом 30.10.2012 року за ч. 1 ст. 186 КК України на 1 рік позбавлення волі, на підставі ст. ст. 75, 104 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку на 1 рік, -

засуджено:

- за п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України на 10 років позбавлення волі;

- за ч. 3 ст. 289 КК України на 7 років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, ОСОБА_5 призначено покарання у виді 11-ти років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України шляхом часткового приєднання до призначеного покарання невідбуте покарання за вироком Полонського районного суду від 30 жовтня 2012 року ОСОБА_5 призначено остаточне покарання у виді 11 років 6 місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 постановлено рахувати з ІНФОРМАЦІЯ_2.

Запобіжний захід ОСОБА_5 до вступу вироку в закону силу залишено тримання під вартою.

Цивільний позов Полонського районного прокурора задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь Полонської районної лікарні 596 грн. 55 коп.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь держави 235 гривень 20 копійок судових витрат.

Доля речових доказів вирішена відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

За вироком суду, ІНФОРМАЦІЯ_3 біля 18 год. 30 хв. ОСОБА_5, знаходячись на пустирі між вулицями Н.С. Говорун та Шевченка, навпроти домоволодіння № 27 по вул. Шевченка м. Полонного, вчинив умисне вбивство з корисливих мотивів ОСОБА_10 та, застосовуючи насильство, небезпечне для життя останнього, незаконно заволодів його автомобілем «ВАЗ 21063», держномер НОМЕР_2, бежевого кольору, вартістю 11667,40 грн.

Зазначені злочинні дії були скоєні за наступних обставин.

ІНФОРМАЦІЯ_3 близько 18 год. 30 хв. ОСОБА_5 зустрівся зі своїм біологічним батьком ОСОБА_10 і на автомобілі останнього «ВАЗ 21063», держномер НОМЕР_2, бежевого кольору, поїхали на пустир, розташований між вулицями Н.С. Говорун та Шевченка, навпроти домоволодіння № 27 по вул. Шевченка м. Полонного. Перебуваючи в автомобілі, ОСОБА_5 та ОСОБА_10 вжили наркотичну речовину (марихуану) шляхом куріння та розмовляли між собою. ОСОБА_5 попросив у батька дати автомобіль для того, щоб покататися, але останній відмовив. Внаслідок цього між ними виникла сварка, в ході якої вони обоє вийшли з автомобіля. Потерпілий ОСОБА_10 присів біля автомобіля та знаходився спиною до ОСОБА_5 Останній, скориставшись тим, що він не перебував у полі зору потерпілого, взяв з кущів молоток та з метою вбивства умисно наніс ним ОСОБА_10 два удари по голові, спричинивши тілесні ушкодження у вигляді відкритої черепно-мозкової травми, крововиливів на внутрішній поверхні шкіри голови, перелому кісток склепіння черепа, крововиливів під оболонки головного мозку, забою речовини головного мозку, від яких він помер ІНФОРМАЦІЯ_2 о 4 год. 30 хв. в Полонській ЦРЛ. Після нанесення потерпілому ОСОБА_10 ударів молотком по голові, коли останній втратив свідомість та впав біля автомобіля. ОСОБА_5 сів у автомобіль, завів його за допомогою ключів, які знаходились в замку запалення, та зник з місця події, тривалий час на автомобілі ОСОБА_10 пересувався по Полонському району та поїхав з іншими неповнолітніми в смт. Миропіль Романівського району Житомирської області. Того ж вечора біля 23 години в м. Полонному ОСОБА_5 був затриманий працівниками ДАІ Полонського РВ УМВС України в Хмельницькій області.

В поданій апеляційній скарзі, як вбачається з її змісту, обвинувачений ОСОБА_5 просить вирок суду змінити, перекваліфікувати його дії з п. 6 ч. 2 ст. 115 на ч. 2 ст. 121 КК України, з ч. 3 ст. 289 на ч. 1 ст. 289 КК України та призначити більш м'яке покарання. Стверджує, що не мав наміру вбивати потерпілого ОСОБА_10, удари молотком наносив зі злості, оскільки той його образив. З місця події втік автомобілем, тому що злякався, коли потерпілий впав на землю, мав намір повернути авто ОСОБА_10, коли той отямиться. Вважає, що суд неправильно кваліфікував його дії та призначив надто сувору міру покарання, не врахував, що він неповнолітній, злочин вчинив у 15-літньому віці, щиро розкаявся, сприяв розкриттю злочинів, по місцю проживання характеризується позитивно, виріс без матері і фактично без батька.

Законний представник неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_6 та захисник ОСОБА_4 в поданих апеляційних скаргах посилаються на неповноту судового розгляду, невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення і особі обвинуваченого. Стверджують, що вирок суду підлягає зміні, а дії ОСОБА_5 - перекваліфікації з п. 6 ч. 2 ст. 115 на ч. 2 ст. 121 КК України, з ч. 3 ст. 289 на ч. 1 ст. 289 КК України. Також просять зменшити ОСОБА_5 міру покарання.

В запереченні на апеляцію прокурор просить вирок Шепетівського міськрайонного суду залишити без зміни, апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_5, в його інтересах законного представника ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_4 - без задоволення. Вважає вирок суду законним і обґрунтованим, а призначене ОСОБА_5 покарання таким, яке відповідає тяжкості вчинених кримінальних правопорушень та особі обвинуваченого. Прокурор стверджує, що в матеріалах кримінального провадження міститься достатньо доказів, які безпосередньо досліджені судом під час судового слідства, про те, що ОСОБА_5 діяв з корисливих мотивів та з умислом.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, обвинуваченого ОСОБА_5, його законного представника ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_4, думку прокурора про законність та обґрунтованість вироку суду, перевіривши матеріали справи в межах, передбачених ст. 404 КПК України, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що вони задоволенню не підлягають.

Висновки суду про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, зазначених у вироку, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються дослідженими доказами, наявними в матеріалах кримінального провадження, яким суд дав вірну кримінально-правову оцінку.

ОСОБА_5 у скоєному свою вину визнав частково та суду показав, що з метою покататись на автомобілі ІНФОРМАЦІЯ_3 біля 18 год. 30 хв. зустрівся з батьком ОСОБА_10, який приїхав на зустріч з ним автомобілем «ВАЗ 21063». Разом з батьком вказаним автомобілем вони поїхали на територію пустиря, що розташований між вулицями Н.С. Говорун та Шевченка, навпроти домоволодіння № 27 по вул. Шевченка м. Полонного. Тривалий час знаходилися в автомобілі, розмовляли, курили марихуану, а через деякий час вийшли з авто. Батько присів біля автомобіля, а він, скориставшись тим, що останній його не бачить, взяв з кущів молоток, який раніше використовував під час збирання металобрухту на даному пустирі, та підійшовши до батька ззаду двічі вдарив його цим молотком по голові. Від ударів ОСОБА_10 впав на землю та почав хропти. Після цього він сів у автомобіль та поїхав до своїх друзів. Зустрівшись з ними сказав, що взяв у батька автомобіль, на якому вони можуть покататись. Усі разом вони поїхали в с. В.Березна Полонського району на дискотеку, потім відпочивати у бар смт. Миропіль Романівського району, а тоді повернулись у м. Полонне в бар «Казанова», де продовжували відпочивати. Через деякий час ОСОБА_5 із друзями поїхали на автозаправку «Веста», де були затримані працівниками міліції. Вбивати батька він не хотів, а лише хотів його «приглушити», взяти автомобіль та покататись, не думав, що після його ударів ОСОБА_10 помре. Автомобіль мав намір повернути. У скоєному щиро розкаявся.

Потерпіла ОСОБА_2, яка являється рідною сестрою ОСОБА_10, показала, що останній раз зустрічалась з ним ІНФОРМАЦІЯ_3 близько 18 год., коли брат на своєму авто «ВАЗ 21063» підвозив її додому. В її присутності хтось телефонував ОСОБА_10 на мобільний телефон і вона чула, як брат відповів, що зараз під'їде. Після цього він висадив її біля будинку, а сам поїхав у напрямку вул. Шевченка м. Полонного. Через деякий час їй зателефонувала мати та повідомила, що брат потрапив до лікарні. Вона разом із матір'ю поїхали до лікарні, де дізнались, що ОСОБА_10 з тяжкими пораненнями знаходиться в реанімації без свідомості. Переглядаючи телефон брата виявила, що до нього останнім телефонував син ОСОБА_5. Про це вона повідомила працівників міліції, які приїздили в лікарню. В той же вечір брату було зроблено операцію, але наступного дня о 4 год. 30 хв. він помер. Потерпіла просила покарати ОСОБА_5 відповідно до закону.

Свідок ОСОБА_12 суду показала, що ІНФОРМАЦІЯ_3 близько 19 год. вечора вона проходила через пустир, що розташований між вулицями Н.С. Говорун та Шевченка, де почула стогін людини. Підійшовши ближче побачила, що на землі лежить чоловік з пораненою головою і стогне. Вона одразу пішла до церкви та попросила священика викликати швидку допомогу. Після цього повернулась до пораненого чоловіка і в цей час до нього під'їхала швидка допомога. При світлі фар побачила, що у чоловіка була поранена голова і він був весь у крові. Крім того, працівники швидкої виявили у нього документи на ім'я ОСОБА_10 і його було доставлено до лікарні.

Свідок ОСОБА_13 показав, що ІНФОРМАЦІЯ_3 він чергував у відділенні швидкої допомоги у м. Полонному. Біля 19 год. вечора в приміщення швидкої допомоги зайшов священик ОСОБА_21 та повідомив, що на пустирі біля церкви лежить чоловік в крові. Він одразу з водієм ОСОБА_14 виїхали на місце, вказане священиком, де виявили на землі чоловіка, який був без свідомості, голова в ділянці потилиці була розбита. Поруч із ним знаходилась невідома жінка, яка виявила цього чоловіка. При ньому були виявлені документи на ім'я ОСОБА_10, він надав йому першу медичну допомогу та відвіз до лікарні в приймальне відділення.

З показань свідків - лікарів Полонської ЦРЛ ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_3 біля 19 год. в реанімаційне відділення поступив ОСОБА_10 із закритою черепно-мозковою травмою, у нього була вдавлена потилично-тім'яна кістка. Надавши йому першу необхідну допомогу вони викликали нейрохірурга з Хмельницької обласної лікарні. В їх присутності ОСОБА_10 просив воду, в контакт не вступав. Вказані свідки ствердили, що рана на голові чоловіка була несумісною з життям.

Свідок ОСОБА_18, який являється оперуповноваженим Полонського РВ УМВС України в Хмельницькій області, показав, що ІНФОРМАЦІЯ_3 біля 19 год. в чергову частину Полонського УМВС України в Хмельницькій області поступило повідомлення про те, що в ЦРЛ доставлено ОСОБА_10 з ушкодженням голови. Він одразу поїхав в лікарню і зустрівся з останнім. На його запитання, хто це зробив, ОСОБА_10 сказав: «ОСОБА_5», про що він повідомив черговому по Полонському РВ.

Свідок ОСОБА_19 показала, що вона являється майстром виробничого навчання Полонського професійного аграрного ліцею, де навчався ОСОБА_5 Ствердила, що останній до навчання відносився погано, систематично пропускав уроки, пояснюючи тим, що заробляє гроші, оскільки віддає борги, поводив себе агресивно, не прислухався до старших.

Об'єктивно вина ОСОБА_5 підтверджується даними:

- протоколу огляду місця події від ІНФОРМАЦІЯ_3 з фототаблицями до нього, з яких вбачається, що місцем заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_10 являється пустир, розташований між вулицями Н.С. Говорун та Шевченка, навпроти домоволодіння № 27 по вул. Шевченка м. Полонного;

- протоколу огляду місця події від ІНФОРМАЦІЯ_3 з фототаблицями до нього, з яких вбачається, що автомобіль «ВАЗ 21063» бежевого кольору, держномер НОМЕР_2, знаходився на вул. Вітовського навпроти будинку № 1 м. Полонного, передні праві дверцята відкриті, в замку запалення знаходяться ключі;

- протоколу огляду легкового автомобіля «ВАЗ 21063» бежевого кольору, держномер НОМЕР_2, якими стверджується, що в середині салону автомобіля під сидінням водія виявлено сокиру, а під переднім сидінням пасажира виявлено молоток;

- протоколу огляду речових доказів, згідно якого на мобільний телефон марки «Самсунг» типу «жабки», чорно-червного кольору, який вибиває номер - НОМЕР_3, що належить ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_3, починаючи з 16 год. 34 хв. до 18 год. 04 хв. було здійснено п'ять викликів з номера НОМЕР_1, який належить ОСОБА_5;

- протоколу відтворення обстановки та обставин події за участю обвинуваченого ОСОБА_5 від ІНФОРМАЦІЯ_2, з якого вбачається, що ОСОБА_5 розповів, за яких обставин вчинив злочин, зазначив, що коли батько відмовив йому у наданні дозволу на керування автомобілем, між ними виникла сварка і це його обурило. Після цього вони вийшли з автомобіля, батько присів біля авто, а ОСОБА_5 відійшов до кущів, взяв там молоток, який раніше використовував при збиранні металобрухту, і підійшовши ззаду до батька, наніс йому два удари молотком зверху в голову. Від другого удару батько впав та почав хропіти, а він сів у автомобіль і поїхав з місця події;

- висновку експерта № 369 від ІНФОРМАЦІЯ_2, згідно якого на трупі ОСОБА_10 виявлені тілесні ушкодження: відкрита черепно-мозкова травма: крововиливи на внутрішній поверхні шкіри голови, перелом кісток склепіння черепа, крововиливи під оболонки головного мозку, забій речовини головного мозку, які виникли від травмуючої дії тупих твердих предметів, могли виникнути в строк та при обставинах, вказаних у постанові, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент спричинення, а в даному випадку, що призвели до смерті. Смерть ОСОБА_10 настала внаслідок закритої черепно-мозкової травми із переломом кісток склепіння черепа, крововиливами під оболонки головного мозку, що призвело до забою речовини головного мозку. При судово-токсилогічному дослідженні крові та спинно-мозкової рідини трупа наявність етилового алкоголю не виявлено;

- тимчасового талону до свідоцтва про реєстрацію серії НОМЕР_4 від 07.02.2008 року, виданого Шепетівським МРЕВ, згідно яких автомобіль ВАЗ-21063, держномер НОМЕР_2, належить ОСОБА_10;

- висновку експерта-товарознавця № 44 від 27.12.2012 року, згідно якого ринкова вартість автомобіля марки «ВАЗ 21063», держномер НОМЕР_2 становить 11 667 грн.

Крім того, в судовому засідання місцевим судом було оглянуто речові докази - молоток, на який обвинувачений вказав як на предмет , яким спричинив тілесні ушкодження потерпілому.

Дослідженим в судовому засіданні доказам місцевим судом дана належна правова оцінка. Дії винного вірно кваліфіковано за п. 5 ч. 2 ст. 115 КК України, як умисне вбивство ОСОБА_10, тобто вчинення умисних дій, спрямованих на умисне протиправне заподіяння смерті потерпілому з корисливих мотивів; за ч. 3 ст. 289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, поєднане з насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого.

Призначене ОСОБА_5 покарання, на думку колегії суддів, відповідає загальним засадам призначення покарання, зазначеним у ст. 65 КК України та Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року №7 (із наступними змінами та доповненнями) відповідно до яких особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Як вбачається із вироку, судом при призначенні покарання були враховані обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченого, в тому числі і ті обставини, на які в своїх апеляційних скаргах посилаються обвинувачений ОСОБА_5, його законний представник та захисник.

Разом з тим, враховуючи те, що ОСОБА_5 раніше притягувався до кримінальної відповідальності, в період іспитового строку, призначеного вироком Полонського районного суду від 30.10.2012 року вчинив особливо тяжкі злочини, що свідчить про його явне небажання ставати на шлях виправлення, підстав для пом'якшення покарання, про що ставиться питання в апеляційних скаргах обвинуваченого, його законного представника та захисника, колегія суддів не вбачає.

З урахуванням викладеного, колегія суддів не знаходить підстав для скасування вироку суду першої інстанції щодо ОСОБА_5 за тяжкістю призначеного покарання та постановлення у зв'язку з цим нового вироку в частині призначеного покарання.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, на які посилаються в апеляційних скаргах обвинувачений ОСОБА_5, його законний представник та захисник, при перевірці судового рішення щодо ОСОБА_5 в апеляційному порядку не виявлено.

Не вбачає колегія суддів і підстав для перекваліфікації дій ОСОБА_5 з п. 6 ч. 2 ст. 115 на ч. 2 ст. 121 КК України та з ч. 3 ст. 289 на ч. 1 ст. 289 КК України. Доводи скаржників про відсутність у ОСОБА_5 умислу на вбивство потерпілого ОСОБА_10 та умислу на заволодіння його автомобілем на увагу не заслуговують, оскільки в матеріалах кримінального провадження наявні достатні, належні та допустимі докази зворотнього, які судом першої інстанції були ретельно перевірені та оцінені.

ОСОБА_5 декілька разів перед зустріччю з потерпілим телефонував йому на мобільний та вимагав зустрітись, наніс ОСОБА_10 тілесні ушкодження заздалегідь підготовленим для цього молотком у життєво-важливий орган - голову. А тому у колегії суддів не виникає жодного сумніву про наявність у обвинуваченого ОСОБА_5 умислу на вчинення саме умисного вбивства з корисливих мотивів та незаконного заволодіння транспортним засобом потерпілого, застосовуючи насильство, небезпечне для життя останнього.

У зв'язку з наведеним, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -

У х в а л и л а:

Вирок Шепетівського міськрайонного суду від 4 квітня 2013 року стосовно ОСОБА_5 залишити без зміни, апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_5, його законного представника ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_4 - без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ на протязі трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.

Судді /підписи/

Згідно з оригіналом:

Суддя Апеляційного суду

Хмельницької області Козачок С.В.