Постанова № 31854892, 24.05.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2013 року Справа № 808/3690/13-а м.Запоріжжяза позовом: Приватного підприємства "Група науково-промислових досліджень"

до начальника Азовського басейнового управління Головного управління Державної санітарної епідеміологічної служби на водному транспорті, Головного державного санітарного лікаря Азовського басейну Хартинова Віктора Григоровича

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державне підприємство «Бердянський морський торговельний порт»

про скасування припису від 27.03.2013 року, -

У складі головуючого судді Нечипуренко О.М.

при секретарі судового засідання Петрусь Д.К.

за участі представників сторін:

від позивача - Череповський В.П. (довіреність № 6 від 22.04.2013)

від відповідача - Кісельов Є.С. (довіреність № б/н від 18.04.2013)

від третьої особи - не прибув

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Приватного підприємства "Група науково-промислових досліджень" до начальника Азовського басейнового управління Головного управління Державної санітарної епідеміологічної служби на водному транспорті, головного державного санітарного лікаря Азовського басейну Хартинова Віктора Григоровича, в якому позивач просить суд визнати незаконним та скасувати припис за вихідним №179 від 27.03.2013 про усунення причин і умов, що сприяють вчиненню порушень санітарного законодавства, винесений відповідачем.

Ухвалою суду від 09.04.2013, відкрито провадження у адміністративній справі №808/3690/13-а та призначено до судового розгляду на 22.04.2013.

Ухвалою від 22.04.2013 до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено Державне підприємство «Бердянський морський торговельний порт» та провадження у справі зупинено на підставі п.4 ч.2 ст.156 КАС України, до 16.05.2013. В судовому засіданні оголошувалась перерва до 24.05.2013.

Позивач підтримав позовні вимоги і просив задовольнити їх у повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначав, що ПП «Група науково-промислових досліджень» на підставі безстрокової ліцензії з використанням рибопромислового судна «Вера» здійснює діяльність, пов'язану з промисловим виловом риби. 16.03.2013 року Рибопромислове судно «Вера» у порядку черговості зайшло у Бердянський морський торговельний порт, проінформувавши про свої наміри Інспекцію державного портового нагляду та диспетчерську службу порту.

У відповідності до приписів чинного законодавства Рибопромислове судно «Вера» здійснює оплату причального та санітарного зборів. Так, на час заходу у порт згідно платіжного доручення № 119 від 01.03.2013 року про оплату 335 грн.58 коп. не мало заборгованості перед ДП «Бердянський морський торговельний порт». Кошти, які надходять від причального та санітарного збору використовуються портом відповідно до вимог п.п.1.3.,2.2., 2.6. «Порядку обліку та використання коштів від портових зборів», затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 25.08.2004 року № 783.

Утримання державних причалів портом у належному санітарному стані відноситься до переліку спеціалізованих послуг, визначеного у «Стратегії розвитку морських портів України на період до 2015 року», схваленого розпорядження КМУ від 16.07.2008 року № 1051-р, та до функції морського порту щодо забезпечення безпеки мореплавства, визначеної п.8 ст.75 КТМ України.

Всупереч вимогам абзацу 4 ст.73 КТМ України ДП «Бердянський морський торговельний порт» втрутився у діяльність рибопромислового судна «Вера», перервавши виконання технологічної операції № 5 і не дозволивши транспортування через державну територію необробленого ВБР до рибоприймального пункту, розташованого за межами порту.

Саме тому, необроблений ВБР перетворився на відходи. Відходи, які утворилися внаслідок незаконної діяльності порту, повинні бути прийняті ДП «Бердянський морський торговельний порт» від рибопромислового судна «Вера».

Позивач зазначає, що станом на 24.05.2013 року ДП «Бердянський морський торговельний порт» рибопромисловому судну «Вера» не надана спеціалізована послуга щодо виконання вимог санітарного законодавства, а саме не забезпечено прийняття сміття і відходів з розміщенням їх на підприємствах які утилізують відходи (на ДП «Токмаацький державний ветеринарно-санітарний завод»). При цьому, капітану рибопромислового судна «Вера» портом повинна бути видана розписка або довідка про прийняття відходів.

Таким чином, як вказує позивач, припис за вихідним № 179 від 27 березня 2013 року про усунення причин і умов, що сприяють вчиненню порушень санітарного законодавства, винесений начальником Азовського басейнового управління Головного управління Державної санітарної епідеміологічної служби на водному транспорті, Головним державним санітарним лікарем Азовського басейну Хартиновим В.Г. безпідставно, є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки ПП «ГНПД» не порушувало санітарних норм або правил.

Відповідач проти позову заперечив, вказавши на обґрунтованість винесення спірного припису. В обґрунтування доводів зазначив, що 17.01.2013 ДП «Бердянський морський торгівельний порт» отримано припис № 56/01, у відповідності до якого у Бердянському порту заборонено здійснення перевантаження харчових вантажів (харчової продукції) - живих водних ресурсів (свіжовиловленої риби), які не мають транспортної тари та упаковки, яка забезпечувала б відсутність зовнішнього забруднення, при проведенні перевантажувальних робіт на універсальних причалах.

Про отримання вказаного припису та заборону перевантаження харчових вантажів через причал Бердянського порту, керівники риболовецьких підприємств були повідомлені адміністрацією Бердянського порту письмово заздалегідь.

08.03.2013 керівництво та команда СЧС «Вера» самовільно здійснили вивантаження на причал №4 Бердянського порту 37 пластикових ящиків з виловленою рибою. При цьому, при заході в порт, диспетчер порту повідомив адміністрацію вказаного судна про заборону здійснення перевантаження свіжовиловленої риби через причал порту.

На запит диспетчера про ціль заходу до порту, адміністрація судна вказала «Пополнение запасов и отстой». Про вивантаження свіжовиловленої риби порту не повідомлялося взагалі.

08.03.2013 помічником лікаря-епідеміолога СКВ Рец С.В. було проведено санітарне обстеження причалу№4, про що складено відповідний акт. Станом на 14.03.2013 вказані ящики з рибою, яка втратила свої споживчі властивості (мала неприємний запах), продовжували знаходитись на причалі спричиняючи порушення встановлених законодавством України санітарних норм, що могло призвести до складання небезпечної епідеміологічної ситуації в Бердянському порту.

14.03.2013 відповідачем винесено припис директору ПП «Група науково - промислових досліджень» Пшенічній Л.Є., з посиланням на п. 2 ст. 17 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення», з вимогою у дводенний строк звільнити причал Бердянського морського порту від вантажу, що їм належить. Припис не був виконаний у визначений термін.

Крім того, 19.03.2013 керівництво та адміністрація судна СЧС «Вера» самовільно, не маючи дозволу, здійснили вивантаження на причал № 9 Бердянського порту ще 55 ящиків з виловленою рибою, та залишили її на вищевказаному причалі, що утворює небезпечну епідеміологічну ситуацію.

18.03.2013 відповідачем проведено санітарно-епідеміологічне дослідження причальних ліній порту. В результаті виявлено, що риба вивантажена з СЧС «Вера» 08.03.2013 на причал №4 БМТП відсутня.

Разом з тим, ящики з рибою вивантажені з СЧС «Вера» 19.03.2013 продовжують залишатися на причалі №9 та складають небезпечну епідеміологічну ситуацію. На вимоги органів Держсанепіднагляду ПП «Група науково-промислових досліджень» не реагує.

Тому, вважає винесений припис таким, що вчинений у відповідності та на виконання приписів чинного законодавства України і просить у позові відмовити у повному обсязі.

Представник третьої особи в судове засідання 24.05.2013 не прибув.

Разом з тим, в ході судового розгляду проти позову заперечував та вказував на безпідставність тверджень позивача про наявність сплати санітарного збору передбаченого "Положенням про портові збори" затвердженим постановою КМУ від 12.10.2000р №1544, під час заходження судна СЧС "ВЕРА" 16.03.2013р до ДП "БМТП".

У відповідності до інформації наданої адміністрацією судна СЧС "ВЕРА" у заявці на постановку судна до причалу порту, ціль стоянки було вказано "поповнення запасів, та відстій", тобто судно зайшовши до ДП "БМТП" у відповідності до "Положення" було віднесено до групи судна "Е" як риболовецьке судно, а з вказаної групи судна передбачено стягнення лише причального збору. ДП "БМТП" на виконання п.2 Загальної частини "Положення" до виходу судна СЧС "ВЕРА" із порту було виставлено рахунок №1303005100 від 31.03.2013 у відповідності до якого судновласнику необхідно було оплатити причальний збір за 14,5 діб (час перебування судна біля причалу) та послугу оформлення приходу/відходу судна.

Оскільки вказаний суднозахід не передбачав оплату санітарного збору, всі послуги ДП БМТП по зняттю стічних забруднених вод із судна, а також відходів та сміття повинні були замовлятися адміністрацією судна додатково з гарантією їх оплати по встановленим портом тарифам так як це передбачено п. 2.3. укладеного із позивачем як судновласником СЧС "Вера" Договору №14 від 03.02.2012.

Представник ДП «БМТП» вказував, що вантаж, який знаходився на судні СЧС "ВЕРА"(а саме ВБР) та який було виставлено на причал ДП БМТП законодавець не відносить до відходів та сміття що утворилися в процесі експлуатації суден.

У відповідності до Правил реєстрації операцій зі шкідливими речовинами на суднах, морських установках і в портах України, державний контроль за їх дотриманням покладається на Міністерство охорони навколишнього природного середовища, держуправлінням якого ДП БМТП було видано ДОЗВІЛ №14.7/13 від 21.11.2012р на розміщення відходів у 2013 році. Додатком до вказаного ДОЗВОЛУ встановлено та затверджено перелік і кількість дозволених для розміщення відходів, до яких ВБР не віднесено.

Таким чином ДП БМТП з огляду на видані дозвільні документи не має право самостійно виконати п.23 Постанови КМУ від 29.02.1996р №269 та розмістити залишений вантаж ВБР на об'єкті поводження із відходами.

Вказані взаємини з доставлення ДП БМТП вказаного вантажу до такого об'єкту повинні були бути врегульованими укладанням відповідного договору, але позивач з пропозицією укладання відповідного договору до ДП "БМТП" не звертався.

З огляду на вказане відповідачем з метою недопущення забруднення навколишнього середовища і виникнення випадків інфекційних захворювань серед працівників об'єктів морського транспорту та населення було винесено припис від 27.03.2013р №179 позивачу з вимогою звільнити причал ДП "БМТП" від вантажу який є приватною власністю ПП "ГНПД".

Відповідно до ст.160 КАС України, 24.05.2013 сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

На виконання ст. 41 КАС України, в ході судового розгляду здійснювалось повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: комплексу «Камертон».

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін та третьої особи, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, зважаючи на наступне:

Відповідно до ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вирішує справи на підстав Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно - правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підставами для визнання незаконними (нечинними) актів в судовому порядку є невідповідність їх вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємств чи організації - позивача у справі.

Як свідчать матеріали справи, ПП «ГНПД» є сільськогосподарським підприємством, яке підконтрольно ветеринарній медицині і Бердянській міській санітарно-епідеміологічній службі, яка розташована за адресою: Запорізька область, місто Бердянськ, вулиця Свободи, 113.

ПП «ГНПД» не має у володінні та не експлуатує берегові об'єкти суднобудування чи судноремонту, технічного, комунального, житлово-побутового, культурного і соціального забезпечення суден та берегових об'єктів забезпечення водних шляхів і безпечного водного руху цих або інших міністерств та відомств, які базуються у межах української території Азовського морського басейну.

З 01.02.2012 року ПП «ГНПД» взяло на себе обов'язки «судновласника» т/х «Вера», які визначені ст.57 КТМ України, і відповідно ПП «ГНПД» забезпечує:

безпечні умови і режим праці на судні;

охорону здоров'я членів екіпажу та обладнання судна всіма необхідними для цього засобами та устаткуванням;

постачання продовольства і води в достатній кількості і належної якості;

належні суднові приміщення.

Яких-небудь обов'язків відносно екіпажу, судна або товарно-матеріальних цінностей (вантажу) на судновласника не покладено.

Згідно ст.ст.116-119 КТМ України ПП «ГНПД» номінувало бути морським агентом ПП «ГНПД» у морському порту м. Бердянська ДСД 30.05.12 № 1-УП/О 32972994 ПП «ГНПД», яке веде діяльність у морському порту та за його межами.

Т/х «Вера» експлуатується у рамках «Державних санітарних правил для морських суден України ДСП 7.7.4.-057-2000» (надалі «ДСП 7.7.4.-057-2000»), затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України 20.12.2000 № 57.

Рибопромислове судно «Вера» на підставі дозвільних та інших документів, зокрема талону № 14, виданого 01.03.2013 року відповідальному за улов у виробничому підрозділі ПП «Група науково-промислових досліджень», промислового журналу, вилучає водний біологічний ресурс із природного середовища та здійснює зберігання улову і доставку необробленого ВБР на рибоприймальний пункт, розташований за межами Бердянського морського торговельного порту на виконання технологічної операції № 5, затвердженої 20.12.2003 року директором ТОВ «Почерк» Череповським В.П.

Ст.1 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» дає вичерпне уявлення про ВБР - це сукупність водних організмів (гідробіонтів), життя яких неможливе без перебування (знаходження) у воді

Надалі ВБР у необробленому (без переробки, охолодження і т.п.) стані знаходиться на борту т/х «Вера» до моменту прибуття у Бердянський морський торговельний порт, де через державні причали силами членів екіпажу здійснюється процедура перевантаження з борту «Вера» на орендовані автомобілі.

17.03.2013 року ДП «Бердянський морський торговельний порт» всупереч вимогам ст.73 КТМ України втрутилося у діяльність рибопромислового судна СЧС «Вера» і не дозволило відповідальному за улов у виробничому підрозділі ПП «ГНПД» транспортувати необроблений ВБР на РПП, у зв'язку з чим з вини БМТП була порушена «Інструкція про порядок спеціального використання риби та інших водних живих ресурсів», затверджена наказом Міністерства аграрної політики України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 11.11.2005 року № 623/404, внаслідок чого згідно вимог ст.38 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» у ПП «ГНПД» припинилося право власності на водні біоресурси, які знаходилися на борту рибопромислового судна СЧС «Вера» і які перетворилися на відходи.

Згідно вимог «Державних санітарних правил для морських суден України», затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України Бобильова О.О. від 20.12.2000 року № 57, які розповсюджуються на рибопромислове судно СЧС «Вера», його капітан в силу обов'язків, покладених на нього п.5 «Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 67. Водний транспорт», затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 10.12.2001 року № 863, не мав права зберігати ці відходи на борту судна.

Рибопромислове судно «Вера» не здійснює переробку ВБР, не здійснює виготовлення харчової продукції, не здійснює транспортування свіжовиловленої риби, продовольчої сировини і продукції та не передає ГП «Бердянський морський торговельний порт» для приймання портом свіжовиловлену рибу, продовольчу сировину або продукцію. Ні рибопромислове судно «Вера», ні судновласник ПП «Група науково-промислових досліджень» на території порту не мають в оренді або у власності земельної ділянки чи об'єкту нерухомого майна, та не ведуть діяльності на території порту. Рибопромислове судно «Вера» веде діяльність на борту судна з використанням власної інфраструктури та силами членів суднової команди без використання будь-якої інфраструктури порту.

Згідно абзацу 2 п.23 «Правил охорони внутрішніх морських вод і територіального моря України від забруднення та засмічення», затверджених постановою КМУ від 29.02.1996 року № 269, згідно п.п.3.1.1.,3.1.2.,3.1.6.,3.1.19. «Державних санітарних правил і норм для морських та річкових портів ДСанПіН 7.7.4.-046-99», затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України Бобильова О.О. від 01.12.1999 року № 46, та згідно п.21 «Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 67. Водний транспорт», затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 10.12.2001 року № 863, на начальника морського порту покладені обов'язки, пов'язані із забезпеченням ефективних заходів для прийняття із суден відходів, вирішення питань з їх утилізації та забезпечення території і акваторії порту у стані, який повинен відповідати санітарним вимогам.

БМТП повинен був за заявками капітана рибопромислового судна СЧС «Вера» надати контейнери для завантаження на них членами суднової команди відходів.

Згідно п.35 даного Положення, справляння санітарного збору передбачає обов'язкове прийняття портом із судна всіх видів забруднень ...за весь час стоянки судна в порту, а також виконання своїми силами і за свій рахунок операцій, пов'язаних з прийняттям забруднень (..надання контейнерів та інших місткостей для збирання сміття ...).

При цьому, рибопромислове судно СЧС «Вера» за вказівками капітана через морського агента ПП «ГНПД» згідно вимог розділу «Санітарний збір» «Положення про портові збори», затвердженого постановою КМУ від 12.10.2000 року № 1544, здійснює у повному обсязі оплату ДП «Бердянський морський торговельний порт» санітарного збору, який повинен використовуватися портом зі цільовим призначенням згідно вимог п.п.1.3.,2.6. «Порядку обліку та використання коштів від портових зборів», затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 25.08.2004 року № 783.

Як свідчать матеріали справи, на час заходу у порт згідно платіжного доручення № 119 від 01.03.2013 року про оплату 335 грн.58 коп. Рибопромислове судно «Вера» не мало заборгованості перед ДП «Бердянський морський торговельний порт».

Оскільки БМТП на законні вимоги капітана рибопромислового судна СЧС «Вера» не надав контейнери, ящики з відходами були виставлені на причал порту.

Разом з тим, утримання державних причалів портом у належному санітарному стані відноситься до переліку спеціалізованих послуг, визначеного у «Стратегії розвитку морських портів України на період до 2015 року», схваленого розпорядження КМУ від 16.07.2008 року № 1051-р, та до функції морського порту щодо забезпечення безпеки мореплавства, визначеної п.8 ст.75 КТМ України.

Забезпечення вживання ефективних заходів для прийняття морським портом із суден, у тому числі рибопромислових, сміття, відходів, забруднений та стічних вод є обов'язком начальника морського порту згідно вимог пункту №.21 Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 67. Водний транспорт, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 10.12.2001 року № 863.

Станом на 24.05.2013 року ДП «Бердянський морський торговельний порт» рибопромисловому судну «Вера» не надана спеціалізована послуга щодо виконання вимог санітарного законодавства.

Необроблений ВБР перетворився на відходи. Відходи повинні бути прийняті ДП «Бердянський морський торговельний порт» від рибопромислового судна «Вера» на підставі вимог п.8 ст.75 КТМ України, п.35 «Положення про портові збори», затвердженого постановою КМУ від 12.10.2000 року № 1544, п.п.3.1.1.,3.1.2.,3.1.6.,3.1.19. «Державних санітарних правил і норм для морських та річкових портів» ДСанПіН 7.7.4.-046-99, абзацу 2 п.23 «Правил охорони внутрішніх морських вод і територіального моря України від забруднення та засмічення», затверджених постановою КМУ від 29.02.1996 року № 269.

При цьому, згідно вимог п.6.7. наказу Міністерства транспорту України від 10.04.2001 року № 205 «Про затвердження правил реєстрації операцій зі шкідливими речовинами на суднах, морських установках і в портах України» капітану рибопромислового судна «Вера» портом повинна бути видана розписка або довідка про прийняття відходів.

Посилання відповідача на те, що ДП «Бердянський морський торговельний порт» не має можливості забезпечити на причалі № 9 виконання вимог Державних санітарних правил і норм для морських та річкових портів (надалі ДСанПіН 7.7.4.-046-99) не відповідає дійсності, а вимога очстаннього до ПП «ГНПД» про звільнення причалу № 9 Бердянського морського торговельного порту від вантажу є незаконною, оскільки в розділі «Галузь застосування» вказаної норми Закону зазначено: «Державні санітарні правила і норми для морських та річкових портів України призначені для керівництва в роботі працівників ... підприємств, здійснюючих ... експлуатацію морських та річкових портів».

При цьому, у п.п. 3.1.6., 3.1.19. ДСанПіН 7.7.4.-046-99 вказано, що збирання й утилізація твердих відходів, сміття з території порту та суден повинні здійснюватись згідно з Правилами санітарного утримання території населених місць, Інструкції щодо збору, видаленню і знезараженню сміття морських портів. Місця для збору і зберігання відходів, що містять збудників захворювань, сильнодіючі хімічні речовини і не підлягали попередній нейтралізації, дезактивації, знезараженню й дератизації, повинні бути обладнані так, щоб виключити забруднення ґрунту, підземних вод і атмосферного повітря.

Тобто, саме на Бердянський морський торговельний порт покладені обов'язки утримувати причали та прилеглі до них території у стані, який відповідає санітарним нормам.

Виходячи з викладеного, хибним також є і твердження відповідача щодо того, що ДП «Бердянський морський торговельний порт» не має можливості виконати вимоги ст.22 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення».

Згідно ст. 73 КТМ України, морський порт є державним транспортним підприємством, призначенім для обслуговування суден ...». За приписами ст.75 КТМ України: «Для забезпечення безпеки мореплавства на морські порти покладається здійснення таких функцій: 8) вжиття ефективних заходів для прийняття з суден забруднених і стічних вод ..., сміття та інших речовин, шкідливих для навколишнього природного середовища і здоров'я людини, а також зменшення обсягів утворення та для знешкодження, переробки, безпечного складування або захоронення виробничих, побутових та інших відходів».

Відповідно до ст.74 Кодексу торговельного мореплавства України (надалі КТМ України), територія та акваторія Бердянського морського торговельного порту є державною власністю, яка надана йому в користування, а згідно вимог абзацу 1 ст.22 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» морський порт зобов'язаний утримувати надану в користування територію відповідно до вимог санітарних норм.

Згідно Правил охорони внутрішніх морських вод і територіального моря України від забруднення та засмічення, затверджених постановою КМУ від 29.02.1996 року № 269 «Морські порти ... забезпечують: ... приймання з суден сміття і відходів з розміщенням їх на об'єктах поводження з відходами ...

Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем під час розгляду справи не було надано доказів правомірності прийняття оскаржуваного припису.

Таким чином, припис за вихідним № 179 від 27 березня 2013 року про усунення причин і умов, що сприяють вчиненню порушень санітарного законодавства, винесений начальником Азовського басейнового управління Головного управління Державної санітарної епідеміологічної служби на водному транспорті, Головним державним санітарним лікарем Азовського басейну Хартиновим В.Г. безпідставно, є незаконним та підлягає скасуванню, оскільки ПП «ГНПД» не порушувало санітарних норм або правил.

Ураховуючи вище викладене, суд вважає, що відповідачем не доведена правомірність оскаржуваного припису, у зв'язку із чим позовні вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160, 162, 163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Приватного підприємства "Група науково-промислових досліджень" до начальника Азовського басейнового управління Головного управління Державної санітарної епідеміологічної служби на водному транспорті, головного державного санітарного лікаря Азовського басейну Хартинова Віктора Григоровича про визнання незаконним та скасування припису за вихідним №179 від 27.03.2013 про усунення причин і умов, що сприяють вчиненню порушень санітарного законодавства задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати Припис за вихідним №179 від 27.03.2013 про усунення причин і умов, що сприяють вчиненню порушень санітарного законодавства, винесений начальником Азовського басейнового управління Головного управління Державної санітарної епідеміологічної служби на водному транспорті, головним державним санітарним лікарем Азовського басейну Хартиновим В.Г.

Стягнути на користь Приватного підприємства "Група науково-промислових досліджень" (код ЄДРПОУ 32972994) з Державного бюджету України судові витрати у розмірі 34 (тридцять чотири) грн. 41 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова в повному обсязі у відповідності до вимог ст. 160 КАС України оформлена і підписана 17.06.2013.

Суддя О.М. Нечипуренко