Рішення № 318547, 14.12.2006, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

14.12.06 р. Справа № 40/405пн

Суддя господарського суду Донецької області Підченко Ю.О.

При секретарі судового засідання Пальчак О.М.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом відкритого акціонерного товариства Державна холдингова компанія „Укрвуглепромтранс” м.Донецьк

до відповідача Пролетарської районної у місті Донецьку Ради м.Донецьк

про визнання права власності

за участю:

представників сторін:

від позивача Лобас І.А. - юрисконсульт

від відповідача Зеленцова О.В. - завідуюча відділом комунального господарства

СУТЬ СПОРУ:

Заявлені вимоги про визнання права власності за позивачем на самовільно збудований склад, загальною площею 310,30 кв.м, що складається з п’яти складських приміщень (кожне площею: № 1 – 74,0 кв.м, № 2 – 73,9 кв.м, № 3 – 72,5 кв.м, № 4 - 73,0 кв.м, № 5 – 16, 9 кв.м), яке розташованого за адресою: м.Донецьк, Пролетарський район, вул. Федосєєва, 28.

Відповідач надав суду відзив, в якому вважає можливим визнати право власності на спірну будівлю за позивачем, однак вважає, що він є неналежним відповідачем по даній справі.

З’ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи сторін, суд встановив:

Відповідно до державного акту про право постійного користування землею І-ДН № 007010 від 17.03.1999р. позивачу була надана у постійне користування земельна ділянка загальною площею 1,3806 га для розміщення будівель та споруд управління матеріально-технічного постачання по вул. Федосєєва, 28 у Пролетарському районі м.Донецька.

На вказаній земельній ділянці позивачем господарським способом був збудований склад, загальною площею 310,30 кв.м, тобто усі будівельно-монтажні роботи виконував структурний підрозділ позивача, для якого збудовано цей об’єкт, без належного дозволу та відповідного затвердженого проекту.

По завершенню будівництва зазначена споруда поставлена на баланс підприємства позивача. У 2001 році отримано технічний паспорт, відповідно до якого зазначене нерухоме майно складається з п’яти складських приміщень (кожне площею: № 1 – 74,0 кв.м, № 2 – 73,9 кв.м, № 3 – 72,5 кв.м, № 4 - 73,0 кв.м, № 5 – 16, 9 кв.м).

За вимогами ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва.

Пунктом 5 статті 376 ЦК України передбачено, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки, суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб та відповідає цільовому призначенню земельної ділянки.

За приписами статті 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою тощо.

Судом взято до уваги, що позов про визнання – це превентивна норма захисту права і такий позов може пред’являтися у тому випадку, коли право ще не порушено, але існує загроза його порушення.

Тобто позов про визнання права власності може пред’являтися за відсутності порушення права, однак зацікавлена особа яка звертається до суду зі таким предметом позову, повинна довести та надати докази зі урахуванням конкретних обставин справи про вчинення відповідачем дій, у тому числі висловлювань, які можуть бути розцінені як невизнання його права власності.

Позивач доказав факт оспорювання права власності, оскільки установчими документами наданим до суду, підтверджено право його власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване і складається із складських приміщень.

Доказами у справі підтверджено, що самочинно збудований позивачем об’єкт, відповідає цільовому призначенню земельної ділянки і приміщення приведені у відповідність із встановленими вимогами.

Таким чином законодавець дає суду можливість на визнання права власності на побудоване нерухоме майно. Згідно статті 48 Закону України “Про власність” володіння майном вважається правомірним, коли інше не буде встановлено судом.

За таких обставин суд вважає позов обґрунтованим та підлягаючим задоволенню у зв’язку з чим слід визнати право власності на нерухоме майно - самовільно збудований склад, загальною площею 310,30 кв.м, що складається з п’яти складських приміщень (кожне площею: № 1 – 74,0 кв.м, № 2 – 73,9 кв.м, № 3 – 72,5 кв.м, № 4 - 73,0 кв.м, № 5 – 16, 9 кв.м), яке розташованого за адресою: м.Донецьк, Пролетарський район, вул. Федосєєва, 28, за відкритим акціонерним товариством Державна холдингова компанія “Укрвуглепромтранс” м. Донецьк

Витрати по держмиту в сумі 85 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн., з урахуванням заяви позивача, покладаються на нього згідно приписів ст. 44, ст. 49 ГПК України.

Щодо пояснень відповідача згідно яких він вважає, що є неналежним відповідачем, слід зазначити, що наявність або відсутність належних відповідачів визначається згідно приписів ст. 24 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 48 Закону України “Про власність”, ст. 331, п. 5 ст. 376, ст.392 ЦК України, ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Визнати право власності на нерухоме майно – самовільно збудований склад, загальною площею 310,30 кв.м, що складається з п’яти складських приміщень (кожне площею: № 1 – 74,0 кв.м, № 2 – 73,9 кв.м, № 3 – 72,5 кв.м, № 4 - 73,0 кв.м, № 5 – 16, 9 кв.м), яке розташованого за адресою: м.Донецьк, Пролетарський район, вул. Федосєєва, 28, за відкритим акціонерним товариством Державна холдингова компанія “Укрвуглепромтранс” м. Донецьк, ід.код 00180373.

3. Витрати по держмиту та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.

4. Рішення суду набирає законної сили після десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Підченко Ю.О.