Рішення № 31853709, 12.06.2013, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2013 рокуСправа № 912/643/13 Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Глушкова М.С. розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Зерновик", Кіровоградська область, м. Новоукраїнка

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1

про стягнення 18175,00 грн.

Представники сторін:

від позивача - Дейкун О.І., довіреність №31/08 від 31.08.2012 року;

від відповідача - участі не брав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Зерновик" (надалі - ТОВ "Зерновик") звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі - ФОП ОСОБА_1.) 18175,00 грн. основного боргу за поставлений товар відповідно до договору поставки №48 від 20.04.2010 року, втрати від інфляції в сумі 3788,93 грн. та 3% річних в сумі 2275,84 грн., з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

Ухвалою господарського суду від 19.04.2013 року позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі. Від сторін витребувано необхідні для розгляду справи докази.

Ухвалою суду від 14.05.2013 року розгляд справи відкладався.

В судовому засіданні представником позивача подано клопотання про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до змісту якого ТОВ "Зерновик" просить стягнути з ФОП ОСОБА_1 суму заборгованості в розмірі 18175,00 грн., з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору.

Враховуючи положення ст. 22 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає до розгляду заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог і подальший розгляд справи здійснює з урахуванням цієї заяви.

Відповідач в судовому засіданні присутній не був, відзив на позов не подав, позовні вимоги не заперечив. На момент проведення судового засідання в матеріалах справи наявні докази отримання відповідачем ухвали про порушення провадження у справі від 19.04.2013 року (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від 19.04.2013 року №0051760 4 (а.с.27)). Підтверджень отримання останнім ухвали про відкладення розгляду справи від 14.05.2013 року (направлена відповідачу 15.05.2013 року за вихідним номером №912/643/13/4457/13) на момент проведення судового засідання до господарського суду не надходило. Проте, враховуючи положення п. 4.1.1 Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів затверджених Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 12 грудня 2007 року №1149 якими визначено, що нормативні строки пересилання простої місцевої письмової кореспонденції складає 3 дні, пріоритетної письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку складає 2 дні (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку). Відповідно до пункту 4.2. зазначених нормативів при пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 4.1 нормативні строки пересилання збільшуються на один день, а також, враховуючи, що відповідно до ч. 1 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви, суд приходить до висновку, що станом на 12.06.2013 року відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Станом на час проведення судового засідання відзив на позов, заяви та клопотання від ФОП ОСОБА_1 до господарського суду не надходили.

Правом на змагальність, передбаченим ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, відповідач не скористався з власної ініціативи.

Згідно з ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

20.04.2010 року між ТОВ "Зерновик" (покупець) та ФОП ОСОБА_1 (продавець) був укладений у спрощений спосіб договір поставки №48 (далі - договір №48) шляхом обміну факсовими копіями договору. Пункт 12.2. договору передбачає, що факсова копія даного договору, завірена підписами та печатками обох сторін має повну юридичну силу.

Відповідно до п.п. 1.1. та 1.2. договору №48 продавець продає, а покупець купляє: качку підросткову 14 днів - 1500 голів; півні мастер грей 60 днів - 1000; курочка мастер грей 60 днів - 500 голів; курочку Тетра SL 60 днів - 1000 голів. Датами відповідних поставок є: качка - 15.05.2010 року; півні, курочка мастер грей - 28.05.2010 року; курочка Тетра SL - 26.06.2010 року (надалі - тоавр).

Загальна вартість договору - 97500,00 грн. Оплата за товар проводиться наступним чином: попередня оплата за качку - 100%; за півні - 50%; за курочку Мастер грей - 100%; курочку Тетра SL - 50%. Кінцевий розрахунок здійснюється при отримані птиці (п.п. 2.2. та 3.2. договору №48 відповідно).

За умовами п. 8.1. договору №48 договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до проведення повних взаєморозрахунків між сторонами.

Договір підписано представниками сторін та скріплено печатками підприємств.

На виконання умов договору позивачем 20.04.2010 року перераховано на поточний рахунок відповідача 75000,00 грн. попередньої оплати за товар відповідно до договору № 48 згідно платіжного доручення №384 від 20.04.2010 року, що підтверджується банківською випискою по поточному рахунку ТОВ "Зерновик" (а.с.44).

В свою чергу відповідач, на виконання вимог договору №48, поставив відповідачу товар на загальну суму 56825,00 грн., що підтверджується накладними: №2/21 від 21.06.2010 року, №2/21 від 22.06.2010 року, №22 від 23.06.2013 року, №1/27 від 27.07.2010 року, та №1/1 від 01.03.2012 року (а.с. 12-14, 16, 46).

В зв'язку з частковим виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором №48, з метою досудового врегулювання спору, позивач 25.05.2012 року направив на адресу ФОП ОСОБА_1 претензію №378 від 24.05.2012 року з вимогою протягом семи днів оплатити суму заборгованості, зокрема, за поставлений товар відповідно до договору №48 (а.с.18).

Вказана претензія отримана відповідачем 29.05.2012 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.19), проте залишена останнім без реагування.

Станом на 12.06.2013 року заборгованість відповідача перед позивачем склала 18175,00 грн., що підтверджується відповідною довідкою ТОВ "Зерновик" від 12.06.2013 року №377 (а.с.47).

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

За правилами статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається .

Частинами 1, 2 ст. 180 Господарського кодексу України передбачено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Судом встановлено, що між сторонами був укладений договір поставки шляхом обміну факсовими копіями договору. Відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання параграфа 1 Глави 30 Господарського кодексу України та Глави 54 Цивільного кодексу України (поставка, купівля-продаж).

Частинами 1, 6 ст. 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб'єктами господарювання товарів не господарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Аналогічні положення містяться й у ст. 712 Цивільного кодексу України, згідно з якою за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до положень ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст. 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Оскільки відповідач не виконав в повному обсязі зобов'язань щодо поставки товарів визначених в договорі №48, не надав господарському суду доказів повернення на рахунок позивача суми здійсненої останнім попередньої оплати, господарський суд вважає позовні вимоги ТОВ "Зерновик" про стягнення з ФОП ОСОБА_1 суми попередньої оплати в розмірі 18175,00 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору в сумі 1720, 50 покладаються на відповідача.

В судовому засіданні 12.06.2013 року господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст. ст. 22, 32, 33, 43, 44, 49, 64, 75, 82, 84, 85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Зерновик" (27100, Кіровоградська область, Новоукраїнський район, м. Новоукраїнка, вул. Котовського, 33; ідентифікаційний код 33328882) заборгованість в сумі 18175,00 грн., а також 1720,50 грн. судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга на рішення подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Засвідчений примірник рішення направити відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою: АДРЕСА_2

Повне рішення складено 17.06.2013 року.

Суддя М.С. Глушков