Рішення № 31851896, 11.06.2013, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2013 р. Справа № 5016/1781/2012(12/52)

за позовом: Одеської залізниці /65023, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19/

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон" /54002, м. Миколаїв, вул. Каботажний спуск, 1/

про стягнення 2113,08 грн.

Суддя Бездоля Д.О.

ПРЕДСТАВНИКИ:

від позивача: Ніколащенко С.О., довіреність від 03.01.2012р. №45

від відповідача: Тімінський Д.Л., довіреність від 28.12.2011р. №366

СУТЬ СПОРУ: Одеська залізниця звернулась до господарського суду Миколаївської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «Нібулон» (далі - ТОВ СП «Нібулон») 2113,08 грн. плати за користування вагонами у затриманих потягах по станціях Снігурівка та Кульбакіне Одеської залізниці в березні 2012 року.

Позовні вимоги Одеської залізниці мотивовані актом ревізії фінансово-комерційної діяльності станції, яким встановлено невірне нарахування плати за користування вагонами у затриманому потягу, а саме: нарахування плати за користування вагонами не з моменту фактичної затримки потягу та видачі наказу про його затримку, а з моменту повідомлення відповідача про затримку вагонів. Виходячи з того, що положеннями п.п. 9, 10 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999р. №113, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999р. за №165/3458, передбачено нарахування плати за користування вагонами за весь час їх затримки, позивачем було донараховано відповідачу додаткові 2113,08 грн. плати за користування вагонами, сплатити які у добровільному порядку ТОВ СП «Нібулон» відмовилось та які в наступному склали предмет позову.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 10.09.2012р. позовну заяву Одеської залізниці прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №5016/1781/2012(12/52).

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 20.11.2012р. у справі №5016/1781/2012(12/52), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 05.02.2013р., у задоволенні позову Одеської залізниці відмовлено, із посиланням при цьому на ч.2 ст. 42 Статуту залізниць України, якою передбачено, що якщо залізниця не повідомить про прибуття вантажу, одержувач звільняється від внесення плати за користування вагонами (контейнерами) і за зберігання вантажу до того часу, як буде надіслано повідомлення. За таких обставин суди дійшли висновку про необхідність нарахування відповідачу плати за користування вагонами у затриманому потягу саме з моменту повідомлення його про затримку вагонів, а отже про відсутність підстав для стягнення з ТОВ СП «Нібулон» донарахованої плати за користування вагонами. Також суди виходили з того, що лист першого заступника начальника головного комерційного управління «Укрзалізниці» Меркулова Ю.А. №ЦМ-8/368 від 20.04.2011р., в якому роз'яснено порядок нарахування плати за користування вагонами, на який послався позивач в обґрунтування позову, не є нормативно-правовим актом.

Постановою Вищого господарського суду України від 25.04.2013р. скасовано постанову Одеського апеляційного господарського суду від 05.02.2013р. у справі №5016/1781/2012(12/52) та рішення господарського суду Миколаївської області від 20.11.2012р.; справу №5016/1781/2012(12/52) направлено на новий розгляд до господарського суду Миколаївської області.

Приймаючи постанову від 25.04.2013р., Вищий господарський суд України погодився з висновками судами попередніх інстанцій стосовно того, що лист першого заступника начальника головного комерційного управління «Укрзалізниці» Меркулова Ю.А. №ЦМ-8/368 від 20.04.2011р., в якому роз'яснено порядок нарахування плати за користування вагонами, не є нормативно-правовим актом. Разом з тим, Вищий господарський суд України не погодився із судами попередніх інстанцій в частині застосування до спірних взаємовідносин ч.2 ст. 42 Статуту залізниць України, вказавши при цьому, що ст. 42 Статуту не регулює взаємовідносини під час затримки вагонів на шляху прямування на підходах до станції призначення, а застосовується лише при нарахуванні плати за користування вагонами після прибуття вантажу на станцію призначення. Водночас, Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність застосування в даному випадку положень законодавства, що регулюють порядок оплати користування вагонами саме у випадку затримки вагонів на шляху прямування - п.п. 9,10 Правил користування вагонами і контейнерами.

Окрім того, Вищий господарський суд України вказав на необхідність господарському суду при новому розгляді справи взяти до уваги викладене ним у постанові від 25.04.2013р., а також перевірити розрахунок нарахованої залізницею плати за користування вагонами за час затримки вагонів на підходах до станції призначення, вжити передбачені законом заходи для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, і в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством вирішити спір.

16.05.2013р. справа №5016/1781/2012(12/52) надійшла до господарського суду Миколаївської області та цього ж дня на підставі розпорядження заступника керівника апарату господарського суду Миколаївської області №59 автоматизованою системою документообігу суду суддею для її розгляду було визначено суддю Бездолю Д.О.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 18.05.2013р. справу №5016/1781/2012(12/52) прийнято до провадження та призначено до розгляду на 03.06.2013р.; зобов'язано сторін надати до суду ґрунтовні письмові пояснення щодо обставин, на необхідність дослідження яких вказав Вищий господарський суд України у постанові від 25.04.2013р.

На виконання вимог ухвали суду від 18.05.2013р. відповідачем 31.05.2013р. за вх.№10569/13 та 10.06.2013р. за вх.№11099/13 надано до суду додаткові пояснення, в яких ТОВ СП «Нібулон» просить суд відмовити у задоволенні позову та вказує на відсутність підстав для донарахування йому плати за користування вагонами з моменту видачі наказу про затримку потягу, оскільки п.п. 9,10 Правил користування вагонами і контейнерами не передбачено необхідності нарахування плати за користування вагонам саме з моменту видачі наказу, а лист першого заступника начальника головного комерційного управління «Укрзалізниці» Меркулова Ю.А. №ЦМ-8/368 від 20.04.2011р. не є нормативно-правовим актом. Водночас відповідач погодився з математичним розрахунком донарахованих сум плати за користування вагонами у затриманому потягу по станціях Снігурівка та Кульбакіне Одеської залізниці в березні 2012 року та підтвердив, що сума донарахованої плати за користування вагонами в даному випадку складає 2113,08 грн.

На підставі ст. 77 ГПК України у судовому засіданні 03.06.2013р. оголошувалась перерва до 11.06.2013р. о 15 год. 00 хв.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення присутніх представників учасників судового процесу, суд -

ВСТАНОВИВ:

12.10.2009р. між Одеською залізницею (Залізниця, позивач) та ТОВ СП «Нібулон» (Підприємство, відповідач) був укладений договір №ДН-4/98 про експлуатацію залізничної під'їзної колії ТОВ СП «Нібулон», за умовами п.1 якого згідно із Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, яка належить Підприємству і примикає стрілкою №35 до під'їзної колії ДАХК «Чорноморський суднобудівний завод» станції Миколаїв-Вантажний Одеської залізниці та обслуговується локомотивом Ольшанської філії ВАТ «КДМППЗТ».

Відповідно до п.п. 5,6 договору повідомлення про готовність вагонів для передачі передаються: прийомоздавальником станції прийомоздавальнику ТОВ СП «Нібулон» цілодобово по телефону за 2 години до готовності передачі з записом в книзі повідомлень. Вагони для під'їзної колії подаються локомотивом Залізниці на колію №11 ст. Миколаїв-Вантажний.

Пунктом 16 договору встановлено, що Підприємство сплачує Залізниці плату: за користування вагонами (контейнерами) - згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999р. №113, зареєстрованими у Міністерстві юстиції України 15.03.1999р. за №165/3458, та Збірником тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України (Тарифним керівництвом №1).

За умовами п.18.4 договору Залізниця має право затримати поїзди на підходах до ст. Миколаїв-Вантажний, у разі не прийому вагонів Підприємством, при наявності на 17 год. 00 хв., на коліях станції призначення вагонів у кількості не менше добової переробної спроможності вантажних фронтів. Вагони, що з вини Підприємства, простоюють на підходах до станції призначення, в затриманих поїздах в очікуванні подачі під вивантаження, незалежно від виконання переробної спроможності, оформлюються актами про затримку вагонів ф.ГУ23а, з покладанням на Підприємство відповідальності за користування вагонами та зберігання вантажів у вагонах до моменту закінчення затримки, згідно Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом (Тарифного керівництва №1), Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999р. №113, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15.03.1999р. за №165/3458, та Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за вх.№866/5087. Загальний час, за який Підприємством вноситься плата за користування вагонами, включає час затримки з його вини та час перебування вагонів у безпосередньому розпорядженні Підприємства, згідно з Правилами користування вагонами і контейнерами, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999р. №113, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 15.03.1999р. за №165/3458.

З матеріалів справи вбачається, що у березні 2012 року вагони з вантажем зерна у складі потягу №3502 за індексом 4151-31-4156 та потягу №3502 за індексом 4151-41-4156, що прямували на станцію Миколаїв-Вантажний Одеської залізниці на адресу ТОВ СП «Нібулон», були затримані 06.03.2012р. та 09.03.2012р. на станції Снігурівка та на станції Кульбакіне Одеської залізниці на підставі наказу №14 від 06.03.2012р. (а.с. 17 т.І) та наказу №21 від 09.03.2012р. (а.с. 44 т.І), про що станцією Снігурівка Одеської залізниці було складено акти про затримку вагонів №№ 77-81 від 06.03.2012р. (а.с. 18-20 т.І), а станцією Кульбакіне Одеської залізниці - акт про затримку вагонів №5 від 09.03.2012р. (а.с. 45 т.І). Відповідно до наказів та актів підставою для затримки вагонів стало неприйняття їх вантажовласником - ТОВ СП «Нібулон».

Вантажоодержувача було повідомлено про затримку потягу №3502 за індексом 4151-31-4156 06.03.2012р. о 19 год. 10 хв. на підставі повідомлення №4 від 06.03.2012р. (а.с. 21-22 т.І), а про затримку потягу №3502 за індексом 4151-41-4156 - 09.03.2012р. о 09 год. 40 хв. на підставі повідомлення №5 від 09.03.2012р. (а.с. 46-47 т.І).

Як наслідок, Одеською залізницею було складено відомості плати за користування вагонами №№ 10030423, 10030424, 10030425, 11032155 (а.с. 25-28 т.І) потягу №3502 за індексом 4151-31-4156, затриманого на станції Снігурівка Одеської залізниці у березні місяці та накопичувальну картку №13030422 (а.с. 24 т.І), на підставі яких відповідачу нараховано плату за користування вагонами в сумі 46553,80 грн.

Також Одеською залізницею було складено відомість плати за користування вагонами №11032137 (а.с. 49 т.І) потягу №3502 за індексом 4151-41-4156, затриманого на станції Кульбакіне Одеської залізниці у березні місяці, та накопичувальну картку №14030437 (а.с. 48 т.І), на підставі яких відповідачу нараховано плату за користування вагонами в сумі 5735,80 грн.

Нарахована Одеською залізницею за вищевказаними відомостями плати за користування вагонами та накопичувальними картками плата за користування вагонами була сплачена ТОВ СП «Нібулон» в повному обсязі.

В подальшому, 14.06.2012р. на станції Миколаїв-Вантажний Одеської залізниці проводилася планова перевірка фінансово-комерційної діяльності, про що складено Акт №107 НКРСД (а.с. 7-9 т.І). В результаті ревізійної перевірки Одеською залізницею 16-17.06.2012р. відповідно до відомостей плати за користування вагонами №16063712, №16063713 (а.с. 16, 42 т.І) та накопичувальних карток №16060995, №17061008 (а.с. 15, 41 т.І) відповідачу було донараховано плату у розмірі 2113,08 грн. за користування вагонами у затриманих потягах по станціях Снігурівка та Кульбакіне Одеської залізниці в березні 2012 року, мотивуючи це тим, що відповідно до відомостей плати за користування вагонами №№ 10030423, 10030424, 10030425, 11032155, 11032137, затриманими на станціях Снігурівка та Кульбакіне Одеської залізниці, плата за користування була нарахована з моменту повідомлення ТОВ СП «Нібулон» про затримку вагонів, а відповідно до акту ревізії фінансово-комерційної діяльності плата за користування вагонами повинна була нараховуватися не з моменту повідомлення, а з моменту фактичної затримки вагонів, а саме: видачі наказу про затримку вагонів.

Вищевказані обставини стали підставою для звернення Одеської залізниці до господарського суду з відповідним позовом про стягнення з ТОВ СП «Нібулон» 2113,08 грн. донарахованої плати за користування вагонами у затриманих потягах по станціях Снігурівка та Кульбакіне Одеської залізниці в березні 2012 року.

Спірні правовідносини, пов'язані з користуванням вагонами, нарахуванням плати за користування вагонами регулюються наступними положеннями законодавства.

Стаття 3 Закону України «Про залізничний транспорт» встановлює, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України «Про транспорт», цього закону, Статуту залізниць України, який затверджується Кабінетом Міністрів України, та інших актів законодавства.

Статтею 908 Цивільного кодексу України передбачено, що загальні умови перевезення визначаються цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажів, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Частина 5 ст. 307 Господарського кодексу України також встановлює, що умови перевезень вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Водночас відповідно до ст. 119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства.

Згідно з п.1 Правил користування вагонами і контейнерами (ст. 119 - 126 Статуту залізниць України), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999р. №113, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999р. за №165/3458, Правила користування вагонами і контейнерами визначають порядок і умови користування вагонами і контейнерами: парку залізниць України; парку залізниць інших держав; які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, а також орендовані ними (за час затримки на коліях залізниць загального користування).

Пунктом 2 Правил користування вагонами і контейнерами встановлено, що за користування вагонами і контейнерами вантажовідправники, вантажоодержувачі, власники під'їзних колій, порти, організації, установи, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності (далі - вантажовласники) вносять плату.

Відповідно до п.3 Правил користування вагонами і контейнерами облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Пам'яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к , Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23.

За п.п. 9, 10, 12 Правил користування вагонами і контейнерами про затримку вагонів і контейнерів з вини вантажовласника на підходах до станції призначення залізниця видає наказ (додаток 4). Наказ підписується посадовою особою, визначеною начальником залізниці. Облік затриманих на підходах вагонів здійснюється станцією, на якій вони простоюють, на підставі акта про затримку вагонів, що складається станцією. Станція призначення інформує вантажовласника про затримку вагонів з його вини, передає йому копію Повідомлення про затримку вагонів не пізніше двох годин після його отримання (телефонограмою, телеграфом, поштовим зв'язком, через посильних, факсом або іншим способом, установленим начальником станції за погодженням з вантажовласником). Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Причини, які є підставою для нарахування плати за користування вагонами в разі затримки їх на підходах до припортових станцій призначення, зазначаються в актах про затримку вагонів.

Матеріалами справи встановлено дотримання Одеською залізницею передбаченого Правилами користування вагонами і контейнерами порядку затримки вагонів на підходах до станції призначення та порядку нарахування вантажовласнику плати за користування вагонами.

Так, як вбачається з матеріалів справи, вантажоодержувач - ТОВ СП «Нібулон» у відповідності до п.10 Правил користування вагонами і контейнерами був належним чином та вчасно повідомлений про затримку потягів по станціях Снігурівка та Кульбакіне Одеської залізниці в березні 2012 року. В подальшому відповідно до п.3 Правил користування вагонами і контейнерами Одеською залізницею було складено відповідні відомості плати за користування вагонами та накопичувальні картки, на підставі яких нараховано відповідачу плату за користування вагонами у затриманих потягах з моменту повідомлення вантажоодержувача про затримку вагонів, яка ТОВ СП «Нібулон» була сплачена.

Предметом даного спору є стягнення плати за користування вагонами внаслідок затримки вагонів на підходах до станції призначення, донарахованої на підставі акту ревізії фінансово-комерційної діяльності станції за період з моменту фактичної затримки потягу та видачі наказу про його затримку до моменту повідомлення відповідача про затримку вагонів.

Господарський суд, дослідивши матеріали справи, не приймає до уваги посилань позивача в обґрунтування позову на дані, що містяться в листі першого заступника начальника головного комерційного управління «Укрзалізниці» Меркулова Ю.А. №ЦМ-8/368 від 20.04.2011р. (а.с. 108 т.І), в якому роз'яснено порядок нарахування плати за користування вагонами, оскільки вказаний лист не є нормативно-правовим актом.

Разом з тим, як вже було зазначено вище, пунктом 12 Правил користування вагонами і контейнерами встановлено, що загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника.

Таким чином, у розумінні п.12 вказаних Правил час затримки, протягом якого вантажовласнику нараховується плата за користування вагонами, визначається з моменту фактичної затримки до моменту усунення причини затримки.

За таких обставин, виходячи з положень Правил користування вагонами і контейнерами, на необхідність застосування яких в даному випадку вказав у постанові від 25.04.2013р. і Вищий господарський суд України, господарський суд приходить до висновку про обґрунтованість та правомірність донарахування Одеською залізницею плати за користування вагонами за період з моменту затримки вагонів та видачі наказу про їх затримку до моменту повідомлення вантажоодержувача про затримку.

Виконуючи вказівки, що містяться у постанові Вищого господарського суду України від 25.04.2013р., господарським судом було перевірено розрахунок нарахованої залізницею плати за користування вагонами за час затримки вагонів на підходах до станції призначення та встановлено правомірність розрахунку донарахованої Одеською залізницею плати за користування вагонами за спірний період. Окрім того, з розрахунком донарахованих сум плати за користування вагонами у затриманому потягу по станціях Снігурівка та Кульбакіне Одеської залізниці в березні 2012 року погодився і відповідач у відповідних письмових поясненнях, наданих на вимогу суду.

У відповідності до відомостей плати за користування вагонами №16063712, №16063713, накопичувальних карток №16060995, №17061008 та відповідних розрахунків Одеської залізниці (а.с. 11-12, 38-39 т.І) сума донарахованої плати за користування вагонами у затриманих потягах по станціях Снігурівка та Кульбакіне Одеської залізниці в березні 2012 року складає 2113,08 грн.

Враховуючи вищенаведене, слід стягнути з ТОВ СП «Нібулон» 2113,08 грн. донарахованої плати за користування вагонами у затриманих потягах по станціях Снігурівка та Кульбакіне Одеської залізниці в березні 2012 року.

Доводи відповідача, викладені у відповідних письмових поясненнях, вищенаведених висновків суду не спростовують.

Аналогічна правова позиція щодо необхідності стягнення з вантажоодержувача плати за користування вагонами, затриманими на підходах до станції призначення, за період з моменту фактичної затримки вагонів та видачі наказу про їх затримку до моменту повідомлення вантажоодержувача про затримку, викладена і у постанові Вищого господарського суду України від 04.04.2013р. у справі №5016/1753/2012(16/83) за позовом Одеської залізниці до ТОВ СП «Нібулон» про стягнення 2574,36 грн.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 1, 4, 4-3, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «Нібулон» (54002, м. Миколаїв, вул. Каботажний спуск, 1, код 14291113) на користь Одеської залізниці (65023, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код 01071315) 2113 (дві тисячі сто тринадцять) грн. 08 коп. плати за користування вагонами та 1609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повне рішення складено 14.06.2013р.

Суддя Д.О. Бездоля