Постанова № 31851751, 22.05.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 травня 2013 року № 826/3232/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Григоровича П.О., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Азбі»до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової службипро визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01.03.2013 №№0001052260, 0001062260

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Азбі» (надалі - позивач, Товариство) звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва ДПС (надалі - відповідач, ДПІ), з урахуванням заяви про зміну позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 01.03.2013 №№0001052260, 0001062260.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.03.2013 відкрито провадження, закінчено підготовче провадження та призначено справу №826/3232/13-а до судового розгляду в судовому засіданні на 28.03.2013, яке в подальшому відкладалось з метою отримання додаткових доказів по справі для правильного вирішення спору по суті заявлених позовних вимог.

Під час розгляду справи представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та зазначив, що не погоджується з висновками Акту перевірки щодо порушення позивачем відповідних положень Податкового кодексу України (надалі - Кодекс), оскільки висновки Відповідача за наслідками проведеної перевірки щодо порушень позивачем положень Кодексу при визначенні суми податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат з податку на прибуток є хибними, базуються виключно на суб'єктивних припущеннях перевіряючих, які не мають підтвердження належними доказами.

Представник Відповідача проти позову заперечував, при цьому посилаючись на те, що під час проведення перевірки встановлено господарські взаємовідносини позивача з підприємством, яке на думку податкового органу, має ознаки фіктивності. А тому, правочини, що укладені між позивачем та контрагентом є такими, що не мали на меті настання реальних наслідків, а у позивача відсутнє законне право на віднесення сум по спірним правовідносинам до податкового з податку на додану вартість та валових витрат з податку на прибуток. За таких обставин, податковий орган просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Справа розглянута в письмовому провадженні з огляду на положення ч. 4 ст. 122 КАС України за письмовою заявою представників сторін про розгляд справи за їх відсутності.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01 березня 2013 відповідачем, на підставі акту перевірки №92/22-609/32049047 від 15.02.2013 прийнято наступні спірні податкові повідомлення-рішення, а саме:

- №0001052260, яким позивачу за порушення п.138 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на прибуток» на загальну суму 340121,25грн., в т.ч. за основним платежем 272097грн., штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 68024,25грн.;

- №0001062260, яким позивачу за порушення п.185.1, 188.1, 198.1 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «податок на додану вартість» на загальну суму 31463,75грн., в т.ч. за основним платежем в сумі 251251грн., штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 62812,75грн.

Як вбачається з акту перевірки, а також письмових заперечень відповідача, підставою для збільшення позивачу сум грошового зобов'язання за застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій стали висновки посадових осіб контролюючого органу про фіктивність ТОВ «Ангели Техно» та інших суб'єктів господарювання по ланцюгу постачання, з яким ТОВ «Азбі» безпосередньо у взаємовідносини не вступав.

Враховуючи обставини встановленої під час проведення перевірки фіктивності суб'єктів господарювання по ланцюгу постачання до позивача, ДПІ приходить до висновку про відсутність об'єктів оподаткування податком на додану вартість та податком на прибуток по операціях купівлі ТОВ «Азбі» товарів (послуг) у ТОВ «Ангели Техно».

Окружний адміністративний суд м. Києва критично ставиться до таких тверджень відповідача, як до належних та допустимих доказів, що підтверджують неправомірність формування позивачем податкового кредиту та валових витрат, при цьому зазначаючи наступне.

Частиною 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

За змістом диспозиції вказаної частини ст.72 КАС України, обов'язковість преюдиційних обставин, передбачена частиною четвертою статті 72 КАС України, відповідно до буквального тлумачення зазначеної норми поширюється лише на обставини, встановлені безпосередньо: 1) або вироком у кримінальній справі; 2) або постановою про адміністративний проступок.

Відповідно обставини, в даному випадку фіктивності господарської діяльності ТОВ «Ангели Техно», що встановлені в інших процесуальних актах, як то акти перевірок позивача та його контрагента, не сприймаються судом як обов'язкові, відповідно до частини четвертої статті 72 КАС України.

Таким чином, з огляду на положення ст.72 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва позбавлений можливості прийняти до уваги посилання відповідача на фіктивність контрагента позивача, що встановлена в акті перевірки, як на належні та допустимі докази тверджень податкового органу про відсутність об'єктів оподаткування з ПДВ та податку на прибуток у ТОВ «Азбі».

В той же час, з метою офіційного з'ясування всіх обставин по справі, судом встановлено наступне.

Згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК податковий кредит - сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;

Підпунктом а) п. 198.1 ст. 198 розділу V ПК встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає зокрема у разі здійснення операцій з придбання товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 розділу V ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (абз.2).

Як передбачено у п.198.6 ст.198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК визначено, що платник податку зобов'язаний надати покуп цю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, яка, як встановлено п. 201.10 цієї ж статті є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, формування податкового кредиту з ПДВ платником податків обумовлено придбанням ним товарів, робіт (послуг), для подальшого використання в оподатковуваних ПДВ операціях в межах господарської діяльності, і реалізується за наявності в платника належно оформлених підтверджуючих проведення господарських операцій первинних документів та в обов'язковому порядку податкових накладних.

Як вбачається з наявних у справі належним чином завірених копії письмових доказів, в перевіряємому періоді Між ТОВ «АЗБІ» та ТОВ «Ангели Техно» були укладені наступні договори.

Договір підряду №270М/011 від 27.10.2011, відповідно до якого ТОВ «Ангели Техно» (Підрядник) за завданням ТОВ «АЗБІ» (Замовник) зобов'язується виконати своїми силами і засобами у визначені Договором строки роботи на об'єкті заводу з виробництва сухих сумішей та рідких продуктів ТОВ «Бауміт Україна», а Замовник зобов'язується прийняти виконані роботи та оплатити їх.

За результатами виконання робіт, 30.03.2012 сторонами оформлено Акт приймання виконаних будівельних робіт, Довідку про вартість виконаних робіт.

Загальна сума виконаних робіт за вказаними документами становить 418366,00грн., з яких 270 308,33грн. обладнання та матеріали, 78330грн. монтажні роботи та 69727,67грн. ПДВ.

Розрахунки між Замовником та Підрядником здійснені в повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками від 16.11.2011 на суму 145000,00грн., від 28.09.2012 на суму 30000,00грн. та 29443,94грн., від 26.12.2011 на суму 56323,66грн. та від 27.12.2011 на суму 37598,40грн.

Суми податку на додану вартість підтверджено належно оформленими податковими накладними №13 від 16.11.2011, №43 від 26.12.2011, №46 від 27.12.2011 та №70 від 30.03.2012

Згідно Договору на виконання проектних робіт №31/10-11 від 31.10.2011 ТОВ «Ангели Техно» (Субпідрядник) за завданням ТОВ «АЗБІ» (Замовник) зобов'язується виконати своїми силами і засобами проектні роботи по проекту «системи гравітаційного димовидалення» (технологічна частина) на об'єкті заводу з виробництва сухих сумішей та рідких продуктів ТОВ «Бауміт Україна».

За результатами виконання робіт, 29.12.2011 сторонами оформлено та підписано Акт приймання-передачі виконаних робіт.

Загальна сума виконаних робіт за вказаним договором становить 15000,00грн., з яких: 2 500,00грн. ПДВ.

Розрахунки між Замовником та Субпідрядником здійснені в повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками від 08.11.2011 на суму 7500,00грн. та від 15.03.2012 на суму 7500,00грн.

Суми податку на додану вартість підтверджено належно оформленими податковими накладними: №6 від 08.11.2011 та №57 від 29.12.2011.

Слід зазначити, що укладенню Договорів № 270М/011 від 27.10.2011 та №31/10-11 від 31.10.2011 передував Договір Генерального підряду №1 від 18 серпня 2011. укладений між Замовником ТОВ «Бауміт Україна» та Генеральним Підрядником ТОВ «АЗБІ» на будівельні роботи, пов'язані з будівництвом об'єкта «Завод з виробництва сухих будівельних сумішей та рідких продуктів ТОВ «Бауміт Україна».

У відповідності до п.5.4.6. зазначеного Договору, Підрядник має право залучати субпідрядні організації для виконання робіт згідно цього договору.

Використовуючи це право, ТОВ «АЗБІ» залучило ТОВ «АНГЕЛИ ТЕХНО» для виконання окремих видів будівельних робіт на вказаному об'єкті.

Факт передачі робіт ТОВ «АЗБІ», які фактично виконані з ТОВ «АНГЕЛИ ТЕХНО» на Замовника ТОВ «Бауміт Україна» підтверджується Актом прийняття виконаних робіт від 30.03.2012.

Замовником здійснені розрахунки з ТОВ «АЗБІ» за виконані роботи в повному обсязі, що підтверджується банківською випискою за 15.11.2011 на суму 1000000,00грн.

На думку суду, прийняття робіт ТОВ «Бауміт Україна» свідчить про помилковість тверджень податкового органу щодо фіктивності та удаваності досліджуваних господарських операцій, адже види та обсяг будівельних робіт, виконаних ТОВ «Ангели Техно» та види і обсяг будівельних робіт, які прийняті «ТОВ «Бауміт Україна» є ідентичними.

Крім того, у перевіряємому періоді між позивачем та контрагентом укладено Договір на виконання проектних робіт № 55/12П-11 від 05.03.2012 відповідно до якого ТОВ «Ангели Техно» (Субпідрядник) за завданням ТОВ «АЗБІ» (Підрядник) зобов'язується виконати своїми силами і засобами проектні роботи по проекту «системи гравітаційного димовидалення» (технологічна частина) на будівлі виробничо-складського комплексу по виробництву хлібобулочних виробів на території Крушинської сільської ради Васильківського району Київської області.

За результатами виконання робіт, 28.09.2012 сторонами договору оформлено Акт приймання-передачі виконаних робіт, за яким загальна сума виконаних робіт 23100,00грн., крім того 3850,00грн. ПДВ.

Розрахунки між Підрядником та Субпідрядником здійснені в повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками від 15.03.2012 на суму 11550,00грн. та від 18.03.2012 на суму 11550,00грн.

Сума податку на додану вартість підтверджена належним чином оформленою податковою накладною №18 від 15.03.2012.

Згідно Договору підряду №0503/ПМ від 05.03.2012 ТОВ «Ангели Техно»

(Підрядник) за завданням ТОВ «АЗБІ» (Замовник) зобов'язується виконати власними

силами і засобами на будівлі виробничо-складського комплексу по виробництву

хлібобулочних виробів на території Крушинської сільської ради Васильківського району

Київської області поставку і монтаж систем гравітаційного димовидалення на основі світлових полос та клапанів димовидалення «REWA», а Замовник зобов'язується прийняти виконані роботи та оплатити їх.

За результатами виконання робіт, 19.04.2012 та 28.09.2012 сторонами оформлено Довідки про вартість виконаних будівельних робіт (Ф. КБ-3) та Акти виконання будівельно-монтажних робіт (Ф. КБ 2в) на суму 523 65,61грн. та 613308,57грн. відповідно.

Загальна сума виконаних робіт за вказаними Актами становить 1353 359,29грн., в тому числі 189412,37грн. ПДВ.

Розрахунки між Замовником та Субпідрядником здійснені в повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками від 19.07.2012 на суму 48900,00грн., від 25.06.2012 на суму 101337,00грн., від 15.05.12 на суму 66860,40грн., від 10.05.2012 на суму 350539,86 грн., від 19.04.2012 на суму 66840,00грн., від 18.10.2012 на суму 133036,23 грн.

Суми податку на додану вартість підтверджено належним чином оформленими податковими накладними: №19 від 15.03.2012, №11 від 19.04.2012, №40 від 19.04.2012, №3 від 10.05.2012, №4 від 15.05.2012.

Укладенню Договорів № 0503/ПМ від 05.03.2012 № 55/12П від 05.03.2012 передував Договір підряду №24/02/12 від 24 лютого 2012, укладений між Замовником Фермерським господарством «Кигичівське» та ТОВ «АЗБІ» на виконання комплексу робіт по поставці, монтажу воріт та дверей, поставці, монтажу зенітних ліхтарів, поставці, монтажу покрівлі на об'єкті «Будівництво виробничо-складського комплексу по виробництву хлібобулочних виробів на території Крушинської сільської ради Васильківського району Київської області».

Відповідно до п. 6.5.5 зазначеного Договору, Підрядник має право залучати за власним вибором до виконання даного Договору третіх осіб субпідрядників. Використовуючи це право, ТОВ «АЗБІ» залучило ТОВ «АНГЕЛИ ТЕХНО» для виконання окремих видів будівельних робіт на вказаному об'єкті.

Факт передачі робіт ТОВ «АЗБІ», які фактично були виконанні ТОВ «АНГЕЛИ ТЕХНО» на Фермерське господарство «Кигичівське» підтверджується Довідками про вартість, Актами приймання виконаних будівельних робіт, належним чином завірені копії яких наявні в матеріалах справи.

Підсумовуючи все вищевикладене, суд вважає за необхідне зазначити, що в розумінні ст. 16 ПК України, навіть за умови допущення попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару/надання послуг певних порушень податкового законодавства, дані обставини тягнуть негативні наслідки саме для таких постачальників та не впливають на право позивача (добросовісного платника податку) на віднесення відповідних сум до складу податкового кредиту та валових витрат.

ПК України не містить в собі таких підстав для збільшення платнику податків грошового зобов'язання з ПДВ та податку на прибуток як наявність розбіжностей між податковим кредитом покупця та податковими зобов'язаннями відповідача, та/або наявністю висновку посадової особи податкового органу щодо ознак «фіктивності» контрагента, а фактичність господарських операцій позивача з контрагентом підтверджується належним чином завіреними копіями доказів, що наявні в матеріалах справи.

Відповідно до ч.2 ст.3, ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З аналізу наведених норм Закону вбачається, що підставою для віднесення витрат по певній господарській операції до складу валових витрат платника є первинні документи, що містять всі обов'язкові реквізити передбачені ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а підставою для формування сум податкового кредиту за такими операціями є належним чином оформлена податкова накладна.

Досліджені судом первинні бухгалтерські та податкові документи, які зазначені вище, оформлені у відповідності до вимог вказаних статей Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», згідно вимог ст.201 ПК України, п.3 Порядку заповнення, затвердженого Наказом ДПА України від 21.12.2010 № 969.

За таких обставин, в розумінні ч.4 ст.70 КАС України, доводи, викладені в акті перевірки спростовуються належними та допустимими доказами, що наявні в матеріалах справи, а обставини, на які посилається представник відповідача, не можуть бути достатніми підставами для визнання правочинів між позивачем та контрагентами нікчемними, та не можуть одночасно бути достатніми доказами «безтоварності»/неможливості фактичного здійснення господарських взаємовідносин між позивачем та контрагентом.

Послуги, отримані позивачем, не є обмеженим в цивільному обороті, не отримані внаслідок вчинення злочину, а сама по собі операція з надання будівельних послуг також не може бути визначена судом як порушення встановленого порядку.

Частина 1 ст. 91 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Отже, за змістом зазначеної норми державна реєстрація юридичної особи є юридично значимою дією, з якою цивільне та господарське законодавство пов'язує виникнення цивільної правоздатності.

Як вбачається з пояснень позивача, а зворотного акт перевірки не містить, на момент вчинення господарських правовідносин між позивачем та контрагентом, і на момент фактичного виконання даних господарських відносин, контрагент позивача ТОВ «Ангели Техно», як юридична особа було внесено в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та було зареєстровано платником податку на додану вартість.

Відповідно до ч.2 ст.8 КАС України суд застосовує принципи верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Вищевказана позиція Окружного адміністративного суду м. Києва узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини. Так, основним висновком у рішенні від 22.01.2009 у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» № 3991/03 Європейський суд з прав людини зазначив, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою податку на додану вартість, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної податком на додану вартість поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

В порушення положень ст. 7, Глави 6, ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятих ним спірних рішень з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Азбі», в даному випадку, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011р. №845, визначено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Зі змісту листа Вищого адміністративного суду України від 21.11.2011р. №2135/11/-11 вбачається, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, судам у резолютивній частині такого судового рішення слід зазначати обов'язок органу Державної казначейської служби України стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача. Відповідно, у виконавчому листі за таким судовим рішенням як боржника слід вказувати Державний бюджет України в особі суб'єкта владних повноважень - відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69-71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва ДПС від 01.03.2013 №0001052260, №0001062260.

3. Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Азбі» (код ЄДРПОУ 32049047, адреса: 03142, м.Київ, Святошинський район, ПРОСП. АКАДЕМІКА ПАЛЛАДІНА, будинок 32, офіс 402) судові витрати в сумі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) з Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунку Державної податкової інспекції у Святошинському районі м. Києва Державної податкової служби (адреса: 03115, м. Київ, вул. Верховинна, 9).

Суддя П.О. Григорович

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.