Ухвала суду № 31850148, 22.03.2013, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 1316/2646/12 Головуючий у 1 інстанції: Кіпчарський М.О.

Провадження № 11/783/346/13 Доповідач: Гаврилов В. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2013 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого: Гаврилова В.М.

суддів: Партики І.В., Грищука В.О.

з участю прокурора: Ковальчука Т.О.

при секретарі Сеньківу А.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові кримінальну справу за апеляцією прокурора, який приймав участь у суді першої інстанції Шмакова В.О. та засудженого ОСОБА_2 на вирок Пустомитівського районного суду Львівської області від 22 листопада 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Цим вироком: 1. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше судимого, останній раз 14.08.2009 року за ч.3 ст.185, ч.2 ст., 15, ч.3 ст.185,70 КК України на 3 роки позбавлення волі, звільненого умовно-достроково 02.08.2011 р. на 6 міс. 8 днів, не працюючого, не одруженого засуджено за ч.3 ст.187 КК України на 8 років позбавлення волі ; 2.ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, не судимого, не працюючого, не одруженого засуджено за ч.3 ст. 186 КК України на 5 років позбавлення волі; 3. ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, не судимого, не одруженого засуджено за ч.3 ст. 186 КК України із застосуванням ст.75 КК України на 5 років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки, якщо він не вчинить нового злочину і виконає покладені обов'язки, передбачені ст. 76 КК України.

У вироку суду зазначено, що ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 органом досудового слідства обвинувачуються у тому, що 29.04.2012 року, біля 03год. ночі перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою на розбійний напад, шляхом зламу вхідних дверей будинку АДРЕСА_1, та розбиття вікна проникли в приміщення, застосували до ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4 фізичне насильство, спричинивши легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я та відкрито викрали належні їй наручні годинники, мобільний телефон та інші речі на загальну суму 830 грн.

В ході судового слідства судом було встановлено, що злочин вчинено при наступних обставинах.

ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в ніч з 28 на 29 квітня 2012 року неподалік колишньої птахофабрики в м. Пустомити розпивали спиртні напої і ОСОБА_2 запропонував залізти в будинок, який був неподалік і в якому проживала одинока жінка похилого віку, та вчинити крадіжку, на що вони погодились.

Близько 03 год. 29 квітня 2012 року вони підійшли до дверей будинку АДРЕСА_1, ОСОБА_5 постукав і попросив води, але жінка відмовилась відкривати двері. Тоді ОСОБА_2 сходив додому і приніс металеву монтувальню для того щоб відкрити двері. Він підійшов до дверей, ОСОБА_5 обійшов будинок маючи намір залізти в будинок через вікно, а ОСОБА_4 стояв неподалік. ОСОБА_2 відважив вхідні двері і зайшовши в будинок вдарив кілька раз потерпілу ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, монтувальнею по голові, спричинивши легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я, та почав вимагати віддати йому всі цінні речи. В цей час, розбивши вікно, в будинок вліз ОСОБА_5, а через відкриті двері зайшов ОСОБА_4 Вони почали обшукувати будинок і викрали 2 наручні годинники "Восток" вартістю 130 та 400 грн., годинник "ЗИМ", вартістю 40 грн., наручний годинник "Чайка" вартістю 70 грн., мобільний телефон "Нокіа" вартістю 115 грн., з сімкартою вартістю 50 грн., 2 чайні ложки вартістю 40 грн., медаль "Ветеран праці СРСР", нагрудний знак "Відмінний путієць", а всього на суму 830 грн. При цьому ОСОБА_5 та ОСОБА_4 будь-яке насильство, чи погрозу застосування насильства відносно потерпілої не застосовували.

Враховуючи те, що між нападниками була домовленість на пограбування похилої жінки, без застосування насильства небезпечного для її життя та здоров'я, а ОСОБА_2, застосувавши монтувальню, вийшов за межі домовленості, місцевим судом дії ОСОБА_5 та ОСОБА_4 перекваліфіковані з ч.3 ст. 187 на ч. 3 ст. 186 КК України.

В апеляції і змінах до неї прокурор, який приймав участь в суді першої інстанції, вважає вирок незаконним, посилаючись на те, що суддя неправильно застосував кримінальний закон, оскільки без будь-якої мотивації не застосував конфіскацію як додаткову міру покарання відносно ОСОБА_2, належним чином не обґрунтував перекваліфікацію дій ОСОБА_5 та ОСОБА_4, також не обґрунтував чому саме до ОСОБА_4 застосовано ст. 75 КК України і в порушення ст.93 КПК України, 1960 року стягнув із засуджених судові витрати в солідарному порядку. Прокурор просить вирок скасувати, постановити новий вирок, яким ОСОБА_2 визнати винним за ч.3 ст. 187 КК України та призначити покарання 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 визнати винними за ч.3 ст. 187 КК України та призначити покарання по 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна кожному.

Враховуючи те, що в апеляції прокурора ставилось питання про скасування вироку місцевого суду, в тому числі і за м'якістю призначеного покарання, а в змінах до апеляції лише конкретизовані його апеляційні вимоги, колегія суддів не вважає зміни до апеляції, як такі, що погіршують становище засуджених і приймає їх до розгляду.

В апеляції засуджений ОСОБА_2 вважає кваліфікацію його дій неправильною, посилається на те, що в темноті випадково товкнув потерпілу і ніякого насильства не застосовував і просить, за змістом апеляції, перекваліфікувати його дії на ч.3 ст.186 КК України і пом'якшити покарання.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав змінену апеляцію прокурора Шмакова В.О. і заперечив апеляцію засудженого, потерпілу ОСОБА_6, яка підтримала апеляцію прокурора, засудженого ОСОБА_2, який підтримав свою апеляцію і заперечив апеляцію прокурора, засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_4, які заперечують апеляцію прокурора, вважають вирок законним і обґрунтованим, вивчивши матеріали кримінальної справи та провівши судове слідство, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає частковому задоволенню, а апеляція засудженого задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Матеріалами справи, зібраними та перевіреними в судовому засіданні доказами винуватість ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_4, у вчиненні злочину, при вказаних у вироку обставинах, повністю доведена і встановлені судом фактичні обставини справи в апеляції прокурора і в змінах до неї не оспорюються.

Так, покази потерпілої ОСОБА_6 про те, що саме ОСОБА_2, коли увірвався в будинок, вдарив її декілька разів по голові металевим предметом і вимагав цінності, стверджуються показами засудженого ОСОБА_4, який, перебуваючи ще на подвір'ї, чув як після проникнення в будинок ОСОБА_2 в приміщенні відбувся шум, сварка та щось падало, він бачив на руках бабці кров, а після того як вони повертались з місця події ОСОБА_2 казав про те, що вдарив жінку. Такі покази дав і засуджений ОСОБА_5

Факт спричинення ОСОБА_2 легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я потерпілій ОСОБА_6 за обставин встановлених судом об'єктивно підтверджується і висновками експерта №883 від 07.05.2012 р. та № 1939 від 23.10.2012 р. (т.1 а.с. 87-88,т.2 а.с.19-22).

Наведене спростовує доводи апеляції засудженого ОСОБА_2 про те, що він випадково в темноті штовхнув потерпілу.

Дії засуджених кваліфіковані правильно, а при призначенні покарання суд, відповідно з вимогами ст.65 КК України, врахував характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого ними злочину, їх особу та ставлення до вчиненого, ступінь участі кожного у його вчиненні, обставини, що обтяжують покарання, а саме вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння та щодо особи похилого віку і обрав його необхідним й достатнім для їх виправлення та попередження нових злочинів.

Так, ОСОБА_2 позитивно характеризується за місцем проживання, але двічі притягався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, не працює, вину свою визнає частково, за його пропозицією і активною участю було вчинено злочин; ОСОБА_5 позитивно характеризується за місцем проживання, раніше не судимий, не працює, вину свою визнає частково, найстарший серед нападників, за його активною участю вчинено злочин.

Суд прийшов до обґрунтованого висновку про те, що їх виправлення та попередження нових злочинів можливе лише в умовах ізоляції від суспільства і ОСОБА_5 вважає вирок відносно нього законним і обґрунтованим.

ОСОБА_4 працює, позитивно характеризується за місцем проживання та праці, раніше не судимий, наймолодший серед нападників, вину свою визнав, щиро покаявся та сприяв розкриттю злочину, не приймав активну участь у його вчиненні, стояв біля потерпілої, коли інші нападники обшукували будинок. За таких обставин суд прийшов до правильного висновку про те, що його виправлення та попередження вчинення нових злочинів можливе без ізоляції від суспільства і ці обставини спростовують доводи апеляції прокурора про необґрунтоване застосування судом ст. 75 КК України.

Разом з тим, в порушення вимог ст. 93 КПК України 1960 року судом стягнуто солідарно з засуджених судові витрати по справі. Тому в цій частині апеляція прокурора підлягає задоволенню, а вирок зміні, з урахуванням ступеню вини та майнового стану засуджених.

Керуючись ст.ст. 362, 366, КПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

апеляцією прокурора, який приймав участь у суді першої інстанції ОСОБА_1 задовольнити частково, апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Вирок Пустомитівського районного суду Львівської області від 22 листопада 2012 року в частині стягнення судових витрат змінити.

Стягнути на користь НДЕКЦ при ГУМВСУ у Львівській області (рахунок 31259272210042 в банку ГУДКСУ у Львівській області, МФО 825014, код 25575150) судові витрати з ОСОБА_2, ОСОБА_5 по 350 грн.40 коп. з кожного, з ОСОБА_4 240 грн.

В решті вирок залишити без зміни.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту набрання нею законної сили

Головуючий : Судді