Ухвала суду № 31850002, 04.06.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/877/13-а(у 8-ми томах) Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М. Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бужак Н. П.

Суддів Костюк Л.О., Твердохліб В.А.

За участю секретаря Савін І.В.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу ДП «Паллада-Україна» ТОВ Концерну «Калина» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 березня 2013 року у справі за позовом ДП «Паллада-Україна» ТОВ Концерну «Калина» до Державної податкової інспекції в Святошинському районі міста Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

ДП «Паллада-Україна» ТОВ Концерну «Калина» звернулось до суду з позовом про скасування прийнятих ДПІ у Святошинському районі м Києва податкових повідомлень-рішень від 26 липня 2012 року № 0000211530 та № 0000221530.

Відповідно до постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 березня 2013 року позовні вимоги залишено без задоволення.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, ДП «Паллада-Україна» ТОВ Концерну «Калина» подало апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши осіб, що з»явились в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Святошинському районі м. Києва проведено документальну позапланову виїзну перевірку ДП «Паллада-Україна» у період з 22 червня по 06 липня 2012 року.

За результатами перевірки складено акт від 07 липня 2012 року № 13/15-309/309/30554253 у якому зазначено виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства України, зокрема: правомірності нарахування позивачем бюджетного відшкодування ПДВ, заявленого у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних періодів за лютий, березень 2012 року, відповідно до якого позивачем було завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за березень 2012 року у розмірі 113596 грн та від»ємного значення за березень 2012 року в розмірі 171742 грн, чим порушено абзац 3 п.188.1 ст.188, п.187.1 ст.187, п. 200.1,200.3, 200.4 ст. 200 ПК України.

На підставі акта перевірки відповідачем винесено 26 липня 2012 року податкові повідомлення-рішення №0000221530 та №0000211530, якими позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у т.ч. заявленого у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних (податкових) з ПДІВ у розмірі 113596 грн та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 28399 грн.

Заперечуючи правомірність заявлених позивачем позовних вимог, суд першої інстанції надав належну оцінку правовідносинам, які стали предметом розгляду в ході розгляду справи та прийшов до правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Так, у період з січня по березень 2012 року позивач здійснював імпорт парфумерних та косметичних товарів з Російської Федерації, митна вартість яких у січні 2012 року склала 19744569 грн, у лютому 2012 року 27670419 грн., у березні 2012 року - 26558738 грн. Імпортовані товари позивач реалізовував за ціною, нижчою за їх митну вартість, у результаті чого занижено суму податкових зобов'язань з ПДВ за лютий 2012 року на суму 113596 грн, за березень 2012 року на суму 271742 грн, що призвело до завищення від»ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за лютий 2012 року на суму 113596 грн, за березень 2012 року у розмірі 271742 грн, а також завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за березень 2012 року у розмірі 113596 грн.

Факт реалізації товарів за ціною нижчою за їх митну вартість представник позивача не заперечував.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що позивач веде облік товарів, що реалізуються по ціні, нижчої за їх митну вартість. По кожній одиниці товару, що реалізується по ціні, нижчій за їх митну вартість, визначається сума ПДВ, яка підлягає донарахуванню для подальшого включення до податкової накладної з ПДВ за відповідний звітний ( податковий) період.

Ведення обліку таким чином представник позивача пояснив тим, що при реалізації товарів за ціною нижчою за їх митну вартість, визначається база оподаткування на рівні митної вартості товарів та включаються до податкових зобов'язань по податкових накладних, виписаних на суму перевищення митної вартості над фактичною.

Відповідно до п.188.1 ст.188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів, ввезених на митну територію України, визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче митної вартості товарів, з якої були визначені податки і збори, що справляються під час їх митного оформлення, з урахуванням акцизного податку та ввізного мита, за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів/послуг згідно із законом.

Отже, для операцій з постачання товарів, ввезених на митну територію України базою оподаткування є їх договірна вартість, що не може бути нижче митної вартості товарів при їх ввезенні на митну територію України з урахуванням акцизного податку та ввізного мита, за винятком податку на додану вартість, що включаються в ціну товарів/послуг згідно із законом.

Митна вартість товару визначається відповідно до статей 259 - 273 Митного кодексу України та відображається у вантажній митній декларації, що оформлюється при ввезенні товару на митну територію України.

Таким чином суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що при постачанні імпортних товарів база оподаткування імпортерів визначається виходячи з договірної вартості, але не нижче за митну вартість товарів, а тому імпортер повинен нараховувати ПДВ у розмірі, в якому він був сплачений під час розмитнення товару.

За змістом п. 200.1 ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду ( п.200.3 ст.200).

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (п.200.4 ст.200).

Отже, відповідач вірно встановив, що в діях позивача мало місце завищення заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ та суми від»ємного значення за березень 2012 року.

Відповідно до п. 123.1 ст.123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, -тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Згідно з п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: пп.54.3.1. платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію; пп.54.3.2. дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках; пп.54.3.3. згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган; пп.54.3.4. рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків; пп.54.3.5. дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом; пп.54.3.6. результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Таким чином, податковий орган, приймаючи податкові-повідомлення рішення, виходив з вимог чинного податкового законодавства та з урахуванням встановлених під час перевірки порушень ДП "Паллада-Україна" ТОВ Концерну "Калина" норм закону.

Отже, враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

Викладені в апеляційній скарзі апелянтом доводи, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст. 198,200 КАС України, суд апеляційної інстанції має право за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160,197,198,200,205,206,212,254 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ДП «Паллада-Україна» ТОВ Концерну «Калина» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 березня 2013 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Бужак Н.П.

судді: Костюк Л.О.

Твердохліб В.А.

Повний текст виготовлено: 05 червня 2013 року

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.