Рішення № 31849361, 23.05.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6453/13 23.05.13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ІТ-Інфраструктура»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Комплексні рішення»

про стягнення 1 038 651,38 грн.

Суддя Удалова О.Г.

представники сторін:

від позивача Коржов П.С. (за довіреністю)

від відповідача не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІТ-Інфраструктура» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Комплексні рішення» про стягнення 968 800,64 грн. боргу, 37 322,65 грн. пені та 59 879,84 грн. двадцять чотири процентів річних від суми боргу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.04.2013р. порушено провадження у справі № 910/6453/13 та призначено її до розгляду на 30.04.2013 р.

30.04.2013 р. через канцелярію суду представник відповідача подав клопотання про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 30.04.2013 р. представник позивача надав суду документи, витребувані ухвалою суду про порушення провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.04.2013 р. розгляд справи було відкладено на 30.04.2013 р., у зв'язку з задоволенням клопотання відповідача про відкладення.

У судовому засіданні 23.05.2013 р. представник позивача надав суду клопотання про уточнення позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача основний борг у розмірі 968 800,64 грн., пеню у розмірі 26 837,45 грн. та 24 % річних у розмірі 43 013,29 грн.

Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю. Відповідач своїх представників в засідання не направив та вимоги суду в повному обсязі не виконав.

До матеріалів справи долучено рекомендовані повідомлення про вручення, що підтверджують отримання відповідачем 17.04.2013 р. та 24.04.2013 р. ухвали про порушення провадження у справі від 05.04.2013 р.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

23.11.2012 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «ІТ Інфраструктура» (постачальником) та товариством з обмеженою відповідальністю «Комплексні рішення» (покупцем) укладено договір поставки обладнання № А1328082 (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити на умовах EXW (згідно правил Інкотермс 2000) та передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити обладнання за номенклатурою, кількістю, комплектністю та цінами, що визначені у специфікаціях обладнання (додатках), що є невід'ємними частинами Договору.

Згідно з умовами п. 3.2. Договору постачальник зобов'язується поставити обладнання у строк, визначений у специфікаціях обладнання (додатках).

Відповідно до п.п. 2.1. п. 2 Специфікації обладнання (додаток № 1 до Договору) строк поставки обладнання складає 14 (чотирнадцять) робочих днів з дати підписання специфікації обладнання (додатку) до Договору.

Відповідно до п. 2.1. Договору та специфікації обладнання (додатку №1 до Договору) від 23.11.2012 р. загальна вартість обладнання, що поставляється за Договором, складає 1 068 800,64 грн., у т.ч. ПДВ 20%.

Відповідно до умов Договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 1 068 800,64 грн., у т.ч. ПДВ 20%, що підтверджується накладною № А1328082 від 26.12.2012 р., яка підписана повноважними представниками сторін та скріплена печаткою позивача без зауважень та приймається судом, як належний доказ виконання позивачем договірних зобов'язань.

Відповідно до п. 2 наказу Міністерства фінансів України № 99 від 16.05.1996 р. «Про затвердження Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей» сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Відповідно до п. 4 Інструкції довіреність на одержання цінностей видається тільки особам, що працюють на даному підприємстві.

До матеріалів справи долучено копію довіреності № 458 від 26.12.2012 р., що підтверджує отримання товару повноважним представником відповідача.

Відповідач 27.11.2012 р. перерахував позивачу грошові кошти у розмірі 100 000 грн., що підтверджується банківською випискою.

Відповідно до умов п. 2.2. Договору та п.п. 1.2., 1.3. п. 1 специфікації обладнання (додатку № 1 до Договору) покупець повинен оплачувати кожну партію обладнання наступним чином: попередня оплата у розмірі 50% від загальної вартості обладнання, зазначеної у специфікації обладнання (додатку), протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту підписання специфікації обладнання (додатку); решту оплати у розмірі 50% від загальної вартості обладнання, зазначеної у специфікації обладнання (додатку), протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту поставки товару та підписання видаткових накладних про поставку обладнання.

Відповідач умови Договору щодо повноти та своєчасності оплати не виконав, в результаті чого заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар складає - 968 800,64 грн. (1 068 800,64 грн. - 100 000 грн.).

Відповідно до ч 1. ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, що в разі якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 4.3. Договору у випадку несвоєчасного виконання грошових зобов'язань, передбачених пунктами 2.2. та 2.4. цього Договору, а також відповідним Додатком до цього договору, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення та 24 % річних від простроченої суми, згідно статті 625 Цивільного кодексу України.

Позивач нараховує та просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 26 837,45 грн. та 24% річних у розмірі - 43 013,29 грн.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд здійснив свій розрахунок пені та 24% річних, оскільки суми, що були нараховані позивачем є завищеними, а також, невірно встановлений період нарахування.

За розрахунком суду, розмір пені складає - 26 419,69 грн. (8 901,65 грн. пеня з 27.11.2012 р. по 15.01.2013 р. на суму 434 400,32 грн. (50% від вартості товару, яка мала бути сплачена протягом трьох днів від дня підписання Специфікації від 23.11.2012 р. за вирахуванням 100 000 грн., які були перераховані відповідачем 27.11.2012 р.) + 17 518,04 грн. пеня з 16.01.2013 р. (строк оплати повної вартості товару, а саме протягом 10 робочих днів з дати підписання накладної 26.12.2012 р.) по 28.02.2013 р. на суму 968 800,64 грн. (повна вартість товару з вирахуванням 100 000 грн.); розмір 24% річних складає 42 310,51 грн. (14 281,65 грн. на суму 434 400,32 грн. (50% від вартості товару, яка мала бути сплачена протягом трьох днів від дня підписання Специфікації від 23.11.2012 р. за вирахуванням 100 000 грн., які були перераховані відповідачем 27.11.2012 р.) + 28 028,86 грн. 24% річних з 16.01.2013 р. (строк оплати повної вартості товару, а саме протягом 10 робочих днів з дати підписання накладної 26.12.2012 р.) по 28.02.2013 р. на суму 968 800,64 грн. (повна вартість товару з вирахуванням 100 000 грн.).

Суд визнає вимоги позивача про стягнення пені та 24% річних обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню за уточненим розрахунком суду.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності у відповідача боргу у розмірі - 968 800,64 грн., зобов'язання щодо сплати 26 419,69 грн. пені та 24% річних у розмірі 42 310,51 грн., позивачу належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу у розмірі - 968 800,64 грн. підлягають задоволенню. Щодо вимог про стягнення пені та 24% річних, то вони підлягають задоволенню за уточненим розрахунком суду , а саме, 26 419,69 грн. пені та 42 310,51 грн. 24% річних.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна стороні повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач жодних доводів на спростування обставин, викладених позивачем, суду не надав.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Комплексні рішення» (юридична адреса: 01042, м. Київ, вул. Хорива, 39-41; фактична адреса: 01042, м. Київ, вул. І. Франка, буд. 9, кв. 40, код 30723248) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ІТ-Інфраструктура» (03151, м. Київ, вул. Донецька, 16/2, код 35998528) заборгованість у розмірі 968 800 (дев'ятсот шістдесят вісім тисяч вісімсот) грн. 64 коп., пеню у розмірі 26 419 (двадцять шість тисяч чотириста дев'ятнадцять) грн. 69 коп., 24% річних у розмірі 42 310 (сорок дві тисячі триста десять) грн. 51 коп. та 21 165 (двадцять одна тисяча сто шістдесят п'ять) грн. 64 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 14.06.2013 р.

Суддя О.Г. Удалова