Ухвала суду № 31848761, 13.06.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-17510/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Васильченко І.П. Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого - судді Літвіної Н.М.,

Суддів Коротких А.Ю.

Хрімлі О.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Червонозаводському районі м. Харкова на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» до Управління Пенсійного фонду України у Червонозаводському районі м. Харкова про визнання дій протиправними,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до ДПІ у Дніпровському районі м. Києва ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 лютого 2013 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова з направлення Дочірній компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» супровідним листом № 8195/03-33 від 16 жовтня 2012 року повідомлень про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на загальну суму 204 782, 07 грн..

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - Управління Пенсійного фонду України у Червонозаводському районі м. Харкова, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України - суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Дочірня компанія «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» зареєстрована Шевченківською районною в м. Києві державною адміністрацією, присвоєно ідентифікаційний код 30019775, місцезнаходження: 04053, м. Київ, Шевченківський район, вул. Кудрявська, 26/28, позивач має, зокрема філію Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» Український науково-дослідний інститут природних газів, ідентифікаційний код 00158764, місцезнаходження: 61010, м. Харків, вул. Набережна красношкільна, 20.

Управлінням Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова супровідним листом від № 8195/03-33 від 16 жовтня 2012 року на адресу позивача були направлені повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність», і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на загальну суму 204 782, 07 грн., які складені відносно філії Дочірньої компанії «Укргазвидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами) є страхувальниками та зобов'язані, відповідно до норм чинного законодавства сплачувати внески на пенсійне страхування.

Згідно до ст. 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» № 1977 від 13 грудня 1991 року (в редакції чинній до 1 січня 2004 року) - держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової, науково-технічної, науково-педагогічної та науково-організаційної роботи (далі - стаж наукової роботи) на державних підприємствах, в установах, організаціях, пенсії на рівні, який забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів.

Відповідно до ч. 6 ст. 24 вищезазначеного Закону (в редакції до 1 січня 2004 року) та постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження порядку фінансування та виплати різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних бюджетних установ і організацій, науковим (науково-технічним) працівникам державних підприємств і організацій згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи» № 1826 від 13 грудня 2000 року (чинній до 09 квітня 2004 року) - різниця між сумою призначеної пенсії за Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших нормативно-правових актів, на яку має право дана особа, фінансувалася для наукових працівників небюджетних установ і організацій - за рахунок коштів цих підприємств і організацій.

Законом України № 1316-1V від 20 листопада 2003 року та постановою Кабінету Міністрів України № 372 від 24 березня 2004 року з 1 квітня 2004 року змінено порядок фінансування різниці між сумою пенсій, призначених науковим працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій згідно із Законом України «Про наукову та науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи.

Частиною 6 ст. 24 казаного Закону визначено, що різниця між сумою призначеної пенсії за цим Законом та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується: для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету; для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів І України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом; для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

Механізм фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи (далі - різниця у розмірі пенсії) визначений Порядком фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 372 від 24 березня 2004 року (далі по тексту -Порядок №372).

Пунктом 9 вказаного Порядку передбачено, що різниця у розмірі пенсій наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації фінансується за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів згідно з пунктами 3 - 8 цього Порядку.

Згідно з пунктом 5 розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається. Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

Виходячи з аналізу вказаних норм, колегія суддів приходить до висновку, що розрахунки витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих закладів III - IV рівнів акредитації визначається управлінням пенсійного фонду визначаються один раз на рік або у разі призначення особі пенсії відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» та такий розрахунок надсилається такому суб'єкту - платнику, який проводить перерахування відповідних сум щомісяця відповідному органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням.

Отже, відповідач не є уповноваженим органом Пенсійного фонду за місцезнаходженням позивача, а тому у підприємства не може виникнути перед відповідачем, який знаходиться не за місцезнаходження позивача, заборгованості з відшкодування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних не бюджетних підприємств згідно із Законом України «Про наукову та науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що орган Пенсійного фонду наділений правом направити підприємству повідомлення з розрахунку на рік до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії працівнику відповідно до Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність». Також, у разі виникнення обставин, які впливають на фінансування різниці у розмірі пенсії, орган Пенсійного фонду зобов'язаний повідомити підприємство у місячний строк з дня виникнення таких обставин.

Таким чином, чинним законодавством не передбачено направлення органами Пенсійного фонду України підприємствам повідомлень щомісяця, а передбачено направлення таких повідомлень щороку.

Виходячи із вимог ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Червонозаводському районі м. Харкова - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 лютого 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Літвіна Н. М.

Судді: Коротких А. Ю.