Рішення № 31848218, 12.06.2013, Болградський районний суд Одеської області

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12.06.2013

Справа № 497/1328/13-ц

Провадження № 2/497/455/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

12.06.2013 року, м. Болград

Болградський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Кодінцевої С.В.,

за участю секретаря - Бачур А.В.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України (надалі МТСБУ) до ОСОБА_1 про стягнення суми страхового відшкодування, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, яким просить постановити рішення та стягнути на його користь з відповідача сплачену в рахунок страхового відшкодування суму в розмірі 18 167.00 грн., 2 000.00 грн. - витрати на правову допомогу, а також сплачений судовий збір в розмірі 229.40 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що власник пошкодженого автомобіля, ОСОБА_2, з метою отримання відшкодування звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України з відповідною заявою до якої було додано копію полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВС/4823560, строк дії якого з 06.01.2009 року по 05.01.2010 року, на підставі якого був застрахований автомобіль марки "NISSAN Tiida", державний реєстраційний номер НОМЕР_1.

Постановою Болградського районного суду Одеської області № 3-2346/2009 від 22.12.2009 року відповідач ОСОБА_1 був визнаний винним у скоєнні ДТП 07.11.2009 року та йому було призначено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340.00 грн.

Згідно Звіту № 419-11-09 про визначення вартості матеріальної шкоди спричиненої ОСОБА_3 станом на 12.11.2009 року, складеного оцінщиком ПП "Карєкс Групп", розмір завданих власнику збитків складає 26 108.73 гривен.

21 червня 2010 року МТСБУ здійснило виплату відшкодування потерпілій особі в розмірі 18 167.00 грн. за шкоду заподіяну в результаті пошкодження транспортного засобу потерпілого. Також, МТСБУ понесло витрати на правову допомогу у справі в сумі 2000.00 грн. та сплатило судовий збір в розмірі 229.40 грн. Таким чином, загальний розмір витрат позивача склав 20 396.40 гривен.

Оскільки відповідач ОСОБА_1 був визнаний винним у скоєнні ДТП 07.11.2009 року, то має нести відповідальність за спричинену шкоду та зобов'язаний відшкодувати особі, позивачу, який відшкодував, на підставі договору страхування, спричинену відповідачем шкоду та до якого перейшло право зустрічної вимоги.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про час та місце розгляду справи сповіщений належним чином, про що в справі є відповідні докази - поштове повідомлення (а.с.39). Подав до суду заяву, якою підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити у повному обсязі та справу розглянути у його відсутність (а.с.41-42).

Відповідач до суду не прибув, повідомлений належним чином (а.с.40), причини неявки не повідомив.

Відповідно до вимог ч.3 ст. 76 ЦПК України, якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім'ї, які проживають разом з нею ...

З поштового повідомлення вбачається, що судову повістку вручено матері ОСОБА_1 за адресою його місця реєстрації, що свідчить про те, що відповідач повідомлений належним чином.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України (а.с.44).

Оцінивши усі докази зібрані в справі у їх сукупності, виходячи з обставин, встановлених під час судового розгляду справи, враховуючи норми діючого законодавства, яким врегульовані встановлені судом правовідносини, заяви сторін по справі, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог за наступних підстав.

Суд розглядає справу дотримуючись принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, оцінює докази у справі у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням згідно ст. 212 ЦПК України, захищаючи порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи чи інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб згідно ст. 1 ЦПК України.

Судом встановлено, що 07 листопада 2009 року, близько о 00 годині 10 хвилин, по вул. Фонтанська дорога в м. Одеса, відповідач ОСОБА_1 керуючи автомобілем MERCEDES Vito, державний номер НОМЕР_2, в порушення п.п. 13.1 Правил дорожнього руху України, не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечну швидкість руху, в результаті чого скоїв наїзд на автомобіль NISSAN, державний номер НОМЕР_1, який попереду зупинився, під керуванням водія ОСОБА_2 Транспортні засоби отримали механічні пошкодження, що підтверджується копією постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 № 3-2346/2009 від 22.12.2009 року (а.с.7).

Згідно п. 4 ст.61 ЦПК України підставами звільнення від доказування є постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, що набрало законної сили, обов'язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року з подальшими змінами "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди", шкода підлягає відшкодуванню в повному об'ємі особою, що її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина даної особи.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що саме порушення відповідачем ОСОБА_1 вимог Правил дорожнього руху України знаходиться в причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою, внаслідок якої автомобіль "NISSAN Tiida", належний ОСОБА_3 та під його ж керуванням, отримав механічні пошкодження, тобто вищевказана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини відповідача.

27.12.2007 року між «Українською екологічною страховою компанією" та ОСОБА_3 було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, на підставі якого був застрахований автомобіль марки "NISSAN Tiida", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, та в зв'язку з цим був виданий відповідний страховий поліс № ВС/4823560. Строк дії договору з 06.01.2009 року по 05.01.2010 року, тобто дія договору розповсюджується на дорожньо-транспортну пригоду від 07.11.2009 року (а.с.10).

За умовами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована договором.

На момент ДТП у відповідача аналогічний договір був відсутній.

Оскільки відповідач в добровільному порядку не відшкодував спричинену шкоду, власник пошкодженого автомобілю, ОСОБА_3 17.05.2010 року звернувся з заявою до Моторного (транспортного) страхового бюро України з заявою про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті пошкодження його автомобілю в наслідок ДТП (а.с.13) згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ВС/4823560 (а.с.10), що відповідає вимог ст. 35 Закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Відповідно до Звіту № 419-11-09 про визначення вартості матеріальної шкоди спричиненої ОСОБА_3 станом на 12.11.2009 року, складеного оцінщиком ПП "Карєкс Групп", розмір завданих власнику збитків складає 26 108.73 гривен (а.с.18-31).

Згідно наказу МТСБУ № 1896 від 21.06.2010 року було прийнято рішення про виплату ОСОБА_3 18 167.00 гривен за шкоду заподіяну в результаті дорожньо-транспортної пригоди. Наказано Департаменту врегулювання здійснити заходи для компенсації витрат МТСБУ в добровільному порядку особою, відповідальною за шкоду (а.с.12).

Внаслідок настання страхового випадку в результаті зазначеної ДТП, позивачем, тобто МТСБУ, було здійснено виплату страхового відшкодування, шляхом перерахування коштів у розмірі 18 167.00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 21.06.2010 р. № 2591 (а.с.6).

Згідно ч.1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства …

Таким актом є Закон України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (надалі Закон), який регулює відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (далі - обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності) і спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Статтею 39 Закону встановлено, що Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об'єднанням страховиків, які здійснюють обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Відповідно п.22.1. ст. 22 названого Закону, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Підпунктом "а" п.41.1. ст. 41 цього ж Закону встановлено, що МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність…

Згідно п. 38.2.1. ст. 38 Закону страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.

Статтею 1191 ЦК України також встановлено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

При розгляді даної справи предмет доказування доведений позивачем відповідними доказами, при чому, їх аналіз дозволяє зробити висновок про те, що вони є належними, допустимими та достовірними як кожний окремо, так і у взаємному зв'язку у їх сукупності.

Відповідно до ст.60 ч.1, ч. 4 ЦПК України, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, установлених ст.61 ЦПК України. Доказування не повинно ґрунтуватися на припущеннях. Доказами в розумінні ст.57 ЦПК України є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановляються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, висновків експертів.

Відповідачу достовірно було відомо про наявність зазначеного спору в суді (а.с.40), йому також пропонувалось подати пояснення, заперечення та усі наявні у нього докази по справі. Проте на час розгляду справи, від відповідача до суду не надійшло будь-яких пояснень, заперечень, тощо на спростування доводів викладених в позовній заяві.

З огляду на вищенаведене суд вважає, що позов в цій частині обґрунтований та підлягає задоволенню. З відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума страхового відшкодування, сплаченого Моторним (транспортним) бюро України в сумі 18 167.00 гривен.

Позивач, тобто МТСБУ здійснив виплату страхового відшкодування, шляхом перерахування коштів у розмірі 18 167.00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 21.06.2010 р. № 2591 (а.с.6). Позовна заява була надіслана до суду поштовим листом, дата на штемпелі якого значиться 15.05.2013 року (а.с.33), тобто відповідно до ст. 257 ЦК України без порушення строку позовної давності.

Крім того, позивач просить стягнути витрати на правову допомогу у розмірі 2 000.00 гривен. Проте судом встановлено, що під час розгляду зазначеної справи судом, позивачем фактично понесені витрати на правову допомогу у розмірі 1000.00 грн., що підтверджується контрактом про надання юридичної допомоги від 28.09.2012 року № 73, додатковою угодою № 11 від 25.02.2013 року (а.с.45-47), платіжним дорученням № 990 від 01.03.2013 року (а.с.2), довіреністю (а.с.32).

Відповідно до ч.1 ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відповідно до змісту положень ст.ст.79, 84, 88 ЦПК України, сторона, проти якої постановлено судове рішення, має відшкодувати стороні, на користь якої ухвалено рішення, понесені нею і документально підтверджені витрати на правову допомогу. При цьому відповідно до ч.2 ст. 84 ЦПК України, граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Законом України № 2191-VІ від 20.12.2011 року "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах", встановлено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною ….. не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що сума гонорару за надану правову допомогу ФОП ОСОБА_4 - є обґрунтованою та про можливість стягнення з відповідача на користь позивача витрати пов'язані з наданням правової допомоги при розгляді зазначеної справи у розмірі 1 000.00 грн., оскільки зазначена сума не перевищує граничного розміру компенсації витрат на правову допомогу встановлену вищеназваним Законом.

З цих же підстав та зважаючи на вимоги ст. 88 ЦПК України, підлягає стягненню із відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 229.40 гривен.

Керуючись ст. ст. 11, 1191 ЦК України, ст. 22, 38, 39, 41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ст.ст.1, 3, 10, 11, 57-61, 74, 77, 79, 84, 88, 197 ч.2, 208, 209, 212-215, 223-228, 294 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Цивільний позов Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування - задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, індивідульний ідентифікаційний номер НОМЕР_3 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України: Русанівський бульвар № 8, м. Київ, 02154, Ідентифікаційний код 21647131, п/р 2600202284871 в Укрексімбанку м. Київ, МФО 322313 - суму компенсації виплаченого страхового відшкодування в розмірі 18 167.00 грн. (вісімнадцять тисяч сто шістдесят сім гривен), 1000.00 гривен (одну тисячу гривен) - витрат на правову допомогу, 229.40 гривен (двісті двадцять дев'ять гривен сорок копійок) - судового збору. Всього 19 396.40 гривен (дев'ятнадцять тисяч триста дев'яносто шість гривен сорок копійок).

На це заочне рішення відповідачем протягом десяти днів з дня отримання його копії може бути подана заява до Болградського районного суду Одеської області про перегляд цього заочного рішення.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем до апеляційного суду Одеської області через Болградський районний суд Одеської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: С.В.Кодінцева