Рішення № 31846266, 05.06.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

05.06.2013р. Справа № 905/2578/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Соболєвої С.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Метком Інвест», м.Дніпропетровськ, ЄДРПОУ 36573617,

до відповідача, Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь» - металургійний завод», м.Донецьк, ЄДРПОУ 30939178,

про стягнення 162 341,68 грн.,

за участю уповноважених представників:

від позивача: Сакало П.А. - за довіреністю,

від відповідача: Гусаченко І.А. - за довіреністю, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Метком Інвест», м.Дніпропетровськ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Відповідача, Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь» - металургійний завод», м.Донецьк, про стягнення 162 341,68 грн., у тому числі 135 544,60 грн. суми основного боргу, 4 467,40 грн. 3% річних та 22 329,68 грн. пені.

В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань у частині оплати ним вартості поставленого товару за договором №22796дс від 21.03.2011р., внаслідок чого утворилась заборгованість та виникли підстави для нарахування штрафних санкцій, 3% річних.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав копії: договору поставки №22796дс від 21.03.2011р. із додатком №1 та №2, доповненням від 25.05.2011р. і додатковими угодами №1 від 20.06.2011р., №2 від 30.09.2011р. до нього, видаткових накладних №449 від 18.08.2011р., №450 від 18.08.2011р., №472 від 02.09.2011р., №473 від 02.09.2011р., №481 від 14.09.2011р., №482 від 14.09.2011р., №524 від 24.10.2011р., №525 від 24.10.2011р., №530 від 26.10.2011р., №531 від 26.10.2011р., №547 від 11.11.2011р., №548 від 11.11.2011р., №552 від 15.11.2011р., №554 від 17.11.2011р., №555 від 21.11.2011р., №560 від 24.11.2011р., №565 від 28.11.2011р., №575 від 06.12.2011р., №585 від 13.12.2011р., №594 від 21.12.2011р., №600 від 29.12.2011р., №601 від 30.12.2011р., №3 від 06.01.2012р., №4 від 06.01.2012р., №9 від 18.01.2012р., №30 від 26.01.2012р., №31 від 26.01.2012р., №34 від 31.01.2012р., №35 від 31.01.2012р., №36 від 31.01.2012р., №42 від 01.02.2012р., №43 від 01.02.2012р., довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей №6227 від 18.08.2011р., №6425 від 29.08.2011р., №6780 від 14.09.2011р., №7582 від 24.10.2011р., №7807 від 02.11.2011р., №7996 від 14.11.2011р., №8177 від 24.11.2011р., №8404 від 05.12.2011р., №8573 від 15.12.2011р., №8715 від 23.12.2011р., №49 від 06.01.2012р., №175 від 18.01.2012р., №319 від 30.01.2012р., листів №2050 від 01.10.2012р., №2070 від 15.10.2012р., №2135 від 28.11.2012р., №2149 від 07.12.2012р., №2157 від 19.12.2012р., №2211 від 18.01.2013р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст.1, 2, 54, 56, 64, 82 Господарського процесуального кодексу України та ст.ст.525, 526, 610, 625, 629, 692, 712 Цивільного кодексу України.

19.04.2013р. Відповідачем надано відзив на позовну заяву №17/17-0146юр від 18.04.2013р., за змістом якого позовні вимоги не визнано у повному обсязі. Відповідач у представленому суду відзиві підтверджує укладення із Позивачем договору поставки металоконструкцій №22796дс від 21.03.2011р., а також постачання за ним товару у загальному обсягу 155,6188тн. При цьому, вказує на п.7.1.2 договору та свідчить, що у порушення приведеного пункту правочину по теперішній час акти здачі-приймання товару сторонами не оформлені та не підписані, отже, виходячи з приписів п.7.1.2 договору право вимоги оплати поставленої продукції, тим паче штрафних санкцій, у Позивача по даний час не виникло.

24.04.2013р. представником Відповідача суду представлено із відповідним супровідним листом копії платіжних доручень №703 від 19.04.2013р., №704 від 19.04.2013р.

Позивачем 24.04.2013р. надано лист №2482 від 19.04.2013р. із яким до матеріалів справи долучено акт звірки взаємних розрахунків, довідку №2481 від 19.04.2013р. про відсутність даних позовних вимог на розгляді іншого суду, копії додатків №1 від 18.08.2011р., №2 від 18.08.2011р., №3 від 02.09.2011р., №4 від 02.09.2011р., №7 від 24.10.2011р., №8 від 24.10.2011р., №9 від 26.10.2011р., №10 від 26.10.2011р., №11 від 11.11.2011р., №12 від 11.11.2011р., №13 від 15.11.2011р., №14 від 17.11.2011р., №15 від 21.11.2011р., №16 від 24.11.2011р., №17 від 28.11.2011р., №18 від 06.12.2011р., №19 від 13.12.2011р., №20 від 21.12.2011р., №21 від 29.12.2011р., №22 від 30.12.2011р., №23 від 06.01.2011р., №24 від 06.01.2011р., №25 від 18.01.2012р., №26 від 26.01.2012р., №27 від 26.01.2012р., №28 від 31.01.2012р., №29 від 31.01.2012р., №30 від 31.01.2012р., №31 від 01.02.2012р., №32 від 01.02.2012р., рахунків на оплату №3 від 06.01.2012р., №4 від 06.01.2012р., №7 від 18.01.2012р., №28 від 26.01.2012р., №29 від 26.01.2012р., №32 від 31.01.2012р., №33 від 31.01.2012р., №34 від 31.01.2012р., №40 від 01.02.2012р., №41 від 01.02.2012р., №438 від 18.08.2011р., №439 від 18.08.2011р., №461 від 02.09.2011р., №462 від 02.09.2011р., №469ивід 14.09.2011р., №470 від 14.09.2011р., №521 від 24.10.2011р., №522 від 24.10.2011р., №523 від 26.10.2011р., №524 від 26.10.2011р., №542 від 11.11.2011р., №543 від 11.11.2011р., №547 від 15.11.2011р., №549 від 17.11.2011р., №550 від 21.11.2011р., №554 від 24.11.2011р., №559 від 28.11.2011р., №567 від 06.12.2011р., №577 від 13.12.2011р., №589 від 21.12.2011р., №597 від 29.12.2011р., №598 від 30.12.2011р., платіжних доручень №8388 від 30.03.2012р., №8389 від 30.03.2012р., №8391 від 30.03.2012р., №8390 від 30.03.2012р., №8392 від 30.03.2012р., №13756 від 06.05.2011р., №15871 від 24.05.2011р., №31923 від 26.09.2011р., №32614 від 30.09.2011р., №860 від 17.01.2012р., №870 від 17.01.2012р., №983 від 18.01.2012р., №994 від 18.01.2012р.

13.05.2013р. представником Позивача через канцелярію суду Донецької області подано заяву про збільшення позовних вимог від 07.05.2013р., якою фактично до стягнення заявив 135 544,60 грн. суми основного боргу, 4 467,40 грн. 3% річних та 27 130,26 грн. пені, що разом становить 167 142,26 грн.

Керуючись ст.22 Господарського процесуального кодексу України дана заява прийнята судом та справа розглядається з урахуванням її змісту.

05.06.2013р. представником Позивача надано заяву від 04.06.2013р., якою до матеріалів справи додано копію листа №1085 від 10.11.2011р. разом із фіскальним чеком №3122 від 10.11.2011р., листа №1127 від 29.12.2011р. разом із повідомленням про вручення поштового відправлення та фіскальним чеком №1032 від 29.12.2011р., листа №1115 від 22.11.2011р. із повідомленням про вручення поштового відправлення та фіскальним чеком.

Представник Позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, з урахуванням представленої суду заяви.

Представник Відповідача проти задоволення вимог Позивача заперечив з підстав, викладених у відзиві.

Дослідив матеріали справи та оцінив подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

21.03.2011р. між Позивачем та Відповідачем укладений договір поставки №22796дс, відповідно з яким Постачальник (Позивач) зобов'язався виготовити та поставити за узгодженими кресленнями та передати у власність Відповідача (Покупця), а останній зобов'язується прийняти і оплатити згідно умовам цього договору металоконструкції «Газохід Сідла» сталеплавильного цеху філії «Металургійний комплекс» ЗАТ «ДМЗ» (проект 6661 КМ).

Даний факт сторонами не заперечується, визнається, а отже у розумінні ст.35 Господарського процесуального кодексу України не потребує доказування.

Договір №22796дс від 21.03.2011р., як визначено його пунктом 8.1., вступає в силу з дати його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

За своєю правовою природою між сторонами укладено договір поставки.

Відповідно до ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, між сторонами виникли господарські правовідносини щодо поставки товару за означеним правочином.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що продукція постачається залізничним транспортом на умовах СРТ станція Донецьк Донецької залізниці (Інкотермс 2000). Момент переходу права власності на товар визначається у відповідності з умовами поставки. Вантажоотримувач - філія «Металургійний комплекс» ЗАТ «ДМЗ».

Датою поставки є дата відмітки про його приймання на складі Покупця, зазначена у товарно-транспортній накладній (п.4.2 договору).

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», накладні являються первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності.

Системний аналіз Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 та інших підзаконних нормативних актів, які регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку на підприємствах свідчить про те, що у бухгалтерському обліку повинні відображатися господарські операції, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів на підставі первинних документів. Останні для надання їм юридичної сили доказовості в розумінні статті 34 ГПК України повинні мати крім обов'язкових реквізитів додаткові в залежності від характеру операції, зокрема підставу для здійснення господарських операцій. Тобто, в якості доказу первинні документи мають містити повні дані про конкретні господарські операції та підставу їх здійснення.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено сторонами, на виконання умов договору Позивачем на адресу Відповідача здійснена поставка товару у обсязі 155,608тн. на загальну суму 2 225 224,65 грн., що підтверджується видатковими накладними, довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей, копії яких наявні в матеріалах справи.

Фактичне отримання Відповідачем зазначеного товару підтверджується підписом уповноваженого представника останнього на вищезазначених накладних з посиланням у них на спірний правочин.

До того ж, сторонами складено та підписано додатки №1 від 18.08.2011р., №2 від 18.08.2011р., №3 від 02.09.2011р., №4 від 02.09.2011р., №7 від 24.10.2011р., №8 від 24.10.2011р., №9 від 26.10.2011р., №10 від 26.10.2011р., №11 від 11.11.2011р., №12 від 11.11.2011р., №13 від 15.11.2011р., №14 від 17.11.2011р., №15 від 21.11.2011р., №16 від 24.11.2011р., №17 від 28.11.2011р., №18 від 06.12.2011р., №19 від 13.12.2011р., №20 від 21.12.2011р., №21 від 29.12.2011р., №22 від 30.12.2011р., №23 від 06.01.2011р., №24 від 06.01.2011р., №25 від 18.01.2012р., №26 від 26.01.2012р., №27 від 26.01.2012р., №28 від 31.01.2012р., №29 від 31.01.2012р., №30 від 31.01.2012р., №31 від 01.02.2012р., №32 від 01.02.2012р., які за своїм змістом є актами приймання-передачі обумовленого товару та відображають погоджену сторонами поставку у вказаному обсягу.

З огляду на вищевикладене суд вважає, що надані Позивачем документи є належним доказом, який підтверджує поставку Позивачем спірного товару на підставі вказаного договору на загальну суму 2 225 224,65 грн.

Пунктом 7.1.2 договору сторони передбачили, що сума вартості поставленої, але неоплаченої партії товару, яка залишилась, перераховується Покупцем протягом 15-ти банківських днів з дати поставки товару та підписання сторонами актів здачі-приймання товару на підставі виставлених Постачальником рахунків на оплату.

Відповідно до статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідач стверджує, що, з огляду на відсутність складених та підписаних сторонами актів здачі-приймання товару, право вимоги оплати поставленої продукції, у тому числі штрафних санкцій, у Позивача до цього часу не виникло.

Проте, дані твердження спростовані матеріалами справи. Як вже було зазначено, суду представлені складені та підписані акти приймання-передачі спірного товару, а також копії рахунків, що виставлені на його оплату із підтвердженням їх направлення Відповідачу.

За приписом ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Зобов'язанням у свою чергу є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 Цивільного кодексу України).

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно платіжних доручень №8388 від 30.03.2012р., №8389 від 30.03.2012р., №8391 від 30.03.2012р., №8390 від 30.03.2012р., №8392 від 30.03.2012р., №13756 від 06.05.2011р., №15871 від 24.05.2011р., №31923 від 26.09.2011р., №32614 від 30.09.2011р., №860 від 17.01.2012р., №870 від 17.01.2012р., №983 від 18.01.2012р., №994 від 18.01.2012р. Відповідачем у рахунок оплати металоконструкції газоходів за договором №22796дс від 21.03.2011р. перераховано грошову суму у розмірі 2 089 680,05 грн.

Проте, як вбачається з фактичних обставин справи, в порушення статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, грошове зобов'язання Покупця перед Постачальником у сумі 135 544,60 грн. на час звернення із розглядуваним позовом не виконано.

Разом з цим, як свідчать представлені суду Відповідачем платіжні доручення №703 від 19.04.2013р. та №704 від 19.04.2013р., після порушення провадження по даній справі Відповідачем сплачено суму боргу у загальному розмірі 135 544,53 грн., припинивши у такий спосіб існування предмету спору в частині стягнення заборгованості за поставлений товар в цій сумі (платіжне доручення №703 від 19.04.2013р. на суму 38 232,27 грн. та №704 від 19.04.2013р. на суму 97 312,26 грн.).

Оскільки погашення заборгованості відбулося після звернення із розглядуваним позовом до суду, таке усунення існування предмету спору у зв'язку із його врегулюванням сторонами зумовлює припинення провадження в цій частині у справі відповідно до п.1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, враховуючи, що на момент звернення Позивача із розглядуваним позовом (згідно відмітки поштового відділення на конверті, у якому надійшов позов, останній подано до суду 04.04.2013р.) заборгованість у розмірі 135 544,53 грн. не була погашена, судові витрати у цій частині, згідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на Відповідача.

Прострочення Відповідачем грошового зобов'язання на підставі статті 625 Цивільного кодексу України тягне за собою обов'язок сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, за весь час несвоєчасного виконання обов'язку щодо сплати відповідних сум.

За приписами п.9.5 договору, за порушення строків оплати за поставлений товар Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від неоплаченої суми за кожен день прострочення.

За розрахунком Позивача сума 3% річних за період з 23.02.2012р. по 29.03.2013р. на загальну суму боргу 135 544,60 грн. становить 4 467,40грн., пеня відповідно до приведеного розрахунку у заяві про збільшення позовних вимог від 07.05.2013р. - 27 130,26 грн.

Перевіривши арифметичний розрахунок 3% річних за допомогою програми інформаційно-пошукової системи «Законодавство», суд дійшов висновку про те, що за період з 23.02.2012р. по 29.03.2013р. розмір 3% річних від суми боргу в розмірі 135 544,60грн. становить 4 457,87 грн.

Згідно Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За змістом п.1 ст.230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Приймаючи до уваги наведене, кінцевий строк нарахування штрафних санкцій у відповідності до приписів ст.232 Господарського кодексу України, суд здійснив перерахування розміру пені у встановлених межах, з урахуванням здійснених часткових оплат, застосувавши при цьому кінцеву дату строку нарахування штрафних санкцій визначену Позивачем, а саме пеня із розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України нарахована на суму боргу за кожним зобов'язанням, яке існує у період з 07.12.2011р. по 06.05.2012р. загалом, за кожною із прострочених сум разом дорівнює сумі 23 935,66 грн.

Судові витрати у цій частині підлягають розподілу в порядку, встановленому ст.49 Господарського процесуального кодексу України та покладаються на Відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.1, 4-2, 4-3, 22, 32-38, 43, 49, п.1-1 ст.80, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження в частині позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Метком Інвест», м.Дніпропетровськ, до Відповідача, Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь» - металургійний завод», м.Донецьк, про стягнення 135 544,53 грн. суми основного боргу.

2. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Метком Інвест», м.Дніпропетровськ, до Відповідача, Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь» - металургійний завод», м.Донецьк, про стягнення 31 597,73 грн., у тому числі 0,07грн. суми основного боргу, 4 467,40грн. 3% річних та 27 130,26 грн. пені, задовольнити частково.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Донецьксталь» - металургійний завод» (83062, м.Донецьк, вул.І.Ткаченка, б.122, ЄДРПОУ 30939178, р/р26006198028081 у Донбаській філії ПАТ «Кредитпромбанк», МФО 335593) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Метком Інвест» (49000, м.Дніпропетровськ, вул.Фрунзе, б.16, кв.1, ЄДРПОУ 36573617, р/р26007962487651 у ПАТ «ПУМБ», МФО 334851) 28 393,60 грн., у тому числі 0,07 грн. суми основного боргу, 4 457,87грн. 3% річних та 23 935,66 грн. пені, а також відшкодування сплаченого судового збору у розмірі 3 278,76 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. У задоволенні решти вимог відмовити.

5. В судовому засіданні 05.06.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

6. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.ст.84, 85 Господарського процесуального кодексу України.

7. Повний текст рішення складено 07.06.2013р.

Суддя С.М. Соболєва