Ухвала суду № 31846229, 12.06.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

УХВАЛА

Справа № 7/390 12.06.13

За заявою Українського консорціуму «Екосорб» (боржник)

стягувач Товариства з обмеженою відповідальністю «ГВФ-Буд»

про відстрочку виконання судового рішення

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГВФ-Буд»

до Українського консорціуму «Екосорб»

про стягнення 279 033,12 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники:

від заявника: Данилець П.О. - довіреність б/н від 21.05.2013 року;

від стягувача: не з'явилися;

Обставини справи:

26.11.2010 року на примусове виконання рішення господарського суду м. Києва від 11.10.2010 року по справі № 7/390, яке набрало законної сили з 08.11.2010 року, видано наказ про стягнення з Українського консорціуму "Екосорб" (03170, м. Київ, бул. Р.Ролана, 7, код ЄДРПОУ: 02023732) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ГВФ-Буд" (01133, м. Київ, вул. Мечникова, 18, офіс 74, код ЄДРПОУ: 35265730) - 279 033 (двісті сімдесят дев'ять тисяч тридцять три) грн. 12 коп. - боргу, 2 790 (дві тисячі сімсот дев'яносто) грн. 30 коп. - державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Розстрочено виконання рішення суду наступним чином:

- до 30 листопада 2010 року - 50 000 (п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп.

- до 31 грудня 2010 року - 50 000 (п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп.

- до 31 січня 2011 року - 50 000 (п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп.

- до 28 лютого 2011 року - 50 000 (п'ятдесят тисяч) грн. 00 коп.

- до 31 березня 2011 року - 82 059 (вісімдесят дві тисячі п'ятдесят дев'ять) грн. 42 коп.

21.05.2013 року Український консорціум «Екосорб» звернувся до господарського суду м. Києва з заявою про відстрочку виконання судового рішення, згідно якої просить відстрочити виконання наказу господарського суду м. Києва від 26.11.2010 року № 7/390 строком на 12 (дванадцять) місяців.

Ухвалою від 27.05.2013 року розгляд заяви призначено на 12.06.2013 року.

Предстаник стягувача в судове засідання 12.06.2013 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, однак його неявка не перешкоджає розгляду справи.

Представник заявника в судовому засіданні повністю підтримав заяву про відстрочку виконання рішення та просив її задовольнити.

Розглянувши подану заяву та заслухавши представників заявника та стягувача, суд -

ВСТАНОВИВ:

В обґрунтування заяви про відстрочку виконання рішення суду, заявник посилається на скрутне фінансове становище, що пов'язане з тимчасовими збитками у господарській діяльності товариства.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України, відстрочка або розстрочка виконання судових рішень можлива лише при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Згідно з п. 7.1.1. Постанови пленуму Вищого Господарського Суду України № 9 від 17.10.2012 року «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Наприклад, відстрочка може надаватись за рішенням, у якому господарським судом визначено певний строк звільнення приміщення, повернення майна тощо.

Відповідно до п. 7.2. Постанови пленуму Вищого Господарського Суду України № 9 від 17.10.2012 року «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Частиною 3 ст. 121 ГПК України встановлено, що про відстрочку або розстрочку виконання рішення, ухвали, постанови, зміну способу та порядку їх виконання виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку. В необхідних випадках ухвала надсилається установі банку за місцезнаходженням боржника або державному виконавцю.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до приписів ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а обставини, що відповідно до законодавства можуть бути підтверджені певними засобами доказування не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Зважаючи на встановлені обставини та вимоги ст. 121 ГПК України, господарський суд приходить до висновку, що заявником не доведено наявність виняткових обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, а тому подана Українським консорціуму «Екосорб» заява про відстрочку виконання рішення господарського суду м. Києва від 11.10.2010 року у справі № 7/390 задоволенню не підлягає.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 86, 121 ГПК України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Українського консорціуму «Екосорб» про відстрочку виконання рішення господарського суду м. Києва від 11.10.2010 року у справі № 7/390 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. 106 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя М.М. Якименко