Постанова № 31845990, 22.04.2013, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 822/1200/13-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2013 рокум. ХмельницькийХмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіЛабань Г.В. при секретарі Вересняк А.А. за участі:представників сторінрозглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Західшляхбуд-бетон" до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому про визнання дій протиправними та скасування наказу і податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся з позовом до суду, в якому просить визнати протиправними дії ДПІ у м. Хмельницькому, які полягають у проведенні перевірки ТОВ «Західшляхбуд-Бетон» в результаті яких було складено акт від 29.01.2013р. за №337/22-6/36537783 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Західшляхбуд -Бетон», щодо підтвердження відомостей, яка мала правові відносини з платником податків товариством з ТОВ «Моноліт-С», визнати протиправним та скасувати наказ ДПІ у м. Хмельницькому від 16.01.2013 року №113 та податкове повідомлення - рішення від 08.02.2013 року форми "Р" №0000012206/233 на підставі якого збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 25232,00 грн.

Обґрунтовуючи вимоги позовної заяви в частині визнання протиправним та скасування наказу про призначення документальної позапланової невиїзної перевірки № 113 від 16.01.2013 р., позивач вказує на відсутність достатніх підстав для призначення перевірки, оскільки обов'язковою вимогою для цього є надсилання запиту платнику податків, і лише у разі неотримання відповіді на такий запит протягом місячного терміну, податковий орган наділений правом призначити позапланову перевірку платника податків. Однак, місячний термін для надання відповіді на запит позивачем не був пропущений.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, посилаючись на обставини які викладені у позовній заяві та просили вимоги задовольнити.

Представники відповідачів проти позовних вимог заперечили, посилаючись на їх необґрунтованість та безпідставність, просили відмовити у задоволені позову. Зокрема пояснили, що податковим органом направлялись двічі письмові запити товариству про надання письмових пояснень та документів на підтвердження взаємовідносин з контрагентами, на які було отримано відповіді, проте не в повному обсязі. Після отриманої відповіді, податковим органом, відповідно до положень підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України і видано наказ про призначення позапланової документальної перевірки.

На підставі проведеної перевірки складено акт №337/22-6/36537783 від 29.01.2013 року, яким встановлено порушення п. 198.1, п.198.6, ст. 198, п. 200.1, ст. 200 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI щодо заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду за червень 2012 року в сумі 23 488 грн. У зв'язку з виявленими порушеннями прийнято податкове повідомлення - рішення №0000012206/233 від 08.02.2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання на суму 25232 грн. На їх думку прийняті податкові повідомлення-рішення законними, а позовні вимоги є необгрутнованими, а тому просили відмовити в задоволені позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Західшляхбуд -бетон" (код ЄДРПОУ 36537783) зареєстроване 18.06.2009 року виконавчим комітетом Хмельницької міської ради (свідоцтво про державну реєстрацію від 18.06.2009 року №16731020000006775). Згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №200018742 від 13.01.2012 року позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість в ДПІ у м. Хмельницькому.

На підставі направлень від 16 січня 2013 року №003433 та №003432 виданих ДПІ у м. Хмельницькому, згідно із п.75.1 ст.75, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового Кодексу України та відповідно до наказу ДПІ у м. Хмельницькому від 16.01.2013 року №113 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Західшляхбуд-бетон" з питань підтвердження відомостей, отриманих від ТОВ "Моноліт-С" (код ЄДРПОУ 37524618) за червень 2012 року.

За результатами проведеної ДПІ у м. Хмельницькому перевірки складено акт №337/22-6/36537783 від 29.01.2013 року, яким встановлено в порушення п. 198.1, п.198.6, ст. 198, п. 200.1, ст. 200 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду за червень 2012 року в сумі 23 488 грн.

Відповідачем на підставі вказаного акту прийнято спірне податкове повідомлення-рішення №0000012206/233 від 08.02.2013 року, яким ТОВ "Західшляхбуд -бетон" збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість по вітчизняних товарах в сумі 23488 грн. за основним платежем та 11744 грн. за штрафними санкціями.

Проаналізувавши нормативні акти щодо підстав та порядку призначення та проведення вказаної перевірки, суд дійшов до висновку, що у податкового органу не було правових підстав для призначення та проведення перевірки.

Права органів державної податкової служби чітко визначені у статті 20 Податкового кодексу України (ПК України).

Відповідно підпункту 20.1.6 пункту 20.1 статті 20 ПК України для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, органи державної податкової служби мають право отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом.

Відповідно до пунктів 1, 2 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1245 від 27.12.2010 року (далі - Порядок), податкова інформація - це сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб'єктами інформаційних відносин у процесі діяльності і необхідні для реалізації покладених на органи державної податкової служби завдань і функцій. Податкова інформація надається органам державної податкової служби періодично або за окремим письмовим запитом таких органів у безоплатному порядку.

Приписами пункту 73.3 статті 73 ПК України та пункту 12 вказаного Порядку передбачено право органів державної податкової служби звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації, необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження, за наявності хоча б однієї з наступних підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; 3) виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) подання щодо платника податків скарги про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених Податковим кодексом України.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків в порядку, встановленому цим Кодексом, зокрема, документальні перевірки: планові або позапланові, виїзні або невиїзні.

Підпунктом 78.1.1 пункту 78 статті 78 ПК України визначено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється у разі, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Таким чином, вирішальною обставиною для проведення документальної позапланової перевірки з вищенаведених підстав є виявлення за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації фактів, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, за умови, що таке припущення податкового органу не буде спростоване платником податків письмовими поясненнями та їх документальним підтвердженням на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби.

Судом встановлено, що податковим органом двічі направлявся запит на адресу позивача з вимогою надіслати за вказаним переліком документи. 02.01.2013 року на ТОВ "Західшляхбуд-Бетон" направлено повторний письмовий запит за № 01/10/22-6 (первинний аналогічний запит від 26.11.2012 року за вих. №21300/10/15-2) про надання протягом одного місяця з дня отримання запиту письмових пояснень та документального підтвердження щодо взаємовідносин ТОВ "Моноліт-С" код ЄДРПОУ 37524618 за червень 2012 року, яке мало правові відносини з ТОВ "Західшляхбуд-Бетон". Запит отримано товариством 02.01.2013 року.

На вказаний запит товариство надало відповідь за № 266 від 14.01.2013 р., якою повідомило, що ними надавались первинні документи, які підтверджують господарські операції з постачальником ТМЦ ТОВ "Моноліт- С" в червні 2012 року, відповідно до листа ДПІ у м. Хмельницькому за №21300/10/15-2 від 26.11.2012 року за вихідним №240 від 04.12.2012 року, а саме: накладна №11 від 27.06.2012 року, рахунок №48 від 29.05.2012 року, звіт по проводках надходження ТМЦ, податкова накладна №26 від 27.06.2012 року та №11 від 12.06.2012 року, картка рахунку 631, паспорт якості №418/29, товаро - транспортні накладні в кількості 37(тридцяти семи) штук.

Отже з наведеного вбачається, що податковий орган в порушення підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України, враховуючи письмовий запит за № 01/10/22-6 від 02.01.2013 року та відповідь на нього за №266 від 14.01.2013 р., прийняв рішення про проведення саме документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Західшляхбуд-бетон», про що і видано наказ за № 113 від 16.01.2013 р.

Суд акцентує увагу на тому, що у пункті 78.1 статті 78 ПК України наводиться перелік обставин, кожна з яких є підставою для проведення лише однієї перевірки. Тобто, у випадку, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту, останнім проводиться документальна позапланова перевірка, а не документальні позапланові перевірки виїзні та невиїзні, як помилково вважає податковий орган.

При вирішені даного спору суд також враховує положення частини третьої статті 2 КАС України в силу якої, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

На думку суду, оскаржуваний наказ № 113 від 16.01.2013 р. прийнято не на підставі, не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, необґрунтовано, недобросовісно, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; без урахування права особи на участь у процесі прийняття рішення, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд враховує, положення частини третьої статті 70 КАС України, докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

Враховуючи те, що рішення про призначення перевірки та дії щодо її проведення є протиправними, а тому складений за її наслідками акт є доказом, одержаним з порушенням закону, відповідно, рішення прийняте за наслідком його складання також є протиправним.

Разом з тим, при розгляді вимоги про скасування податкового повідомлення - рішення форми Р №0000012206/233 від 08.02.2013 року, судом були досліджені обставини, що стали підставою для його прийняття, а саме обставини дослідженні актом перевірки ДПІ у м. Сумах від 28.09.2012 року №307/2230/37524618/19 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Моноліт-С" щодо підтвердження господарських відносин з платником податків ПП "Росток+" за червень 2012 року.

Судом встановлено, що на підставі договору поставки від 29.05.2012р. за №7 укладеного між ТОВ "Західшляхбуд-бетон" з ТОВ «Моноліт-С» було придбано бетон марки М200 з доставкою у кількості 184,0 куб. м. на загальну суму 140930,00 грн., у тому числі сума податку на додану вартість склала 23488,34 грн.

Дана операція підтверджується:

договором поставки від 29.05.2012р. за №7;

накладною №11 від 27.06.2012р.; - рахунком №48 від 29.05.2012р.;

звітами по бухгалтерських рахунках щодо відображення в обліку ТМЦ;

податковими накладними від 27.06.2012р. за №26 та від 12.06.2012р. за №11;

оборотами по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»;

паспортом якості продукції за №418/29;

товарно-транспортними накладними в кількості 37 шт.;

реєстром отриманих та виданих податкових накладних за червень 2012р.;

виписками по банківським рахункам;

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Отже, необхідною умовою для віднесення до податкового кредиту сплачених у ціні товарів (послуг) та основних фондів сум податку на додану вартість є факт придбання таких товарів (послуг), основних фондів з метою їх використання у господарській діяльності.

Згідно ч. 2 ст. 198.3 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. за №2756-УІ право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку).

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з

договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

У відповідності до 198.6. не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Також, відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Отже, судом встановлено, що позивачем були надані усі необхідні первинні документи на підтвердження здійснення господарських операцій з придбання бетону у ТОВ "Моноліт-С", а відтак податкове повідомлення - рішення прийняте із порушенням чинного законодавства.

Положенням ч.3 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частин першої та другої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладені норми відповідачем не доведено правомірність проведення документальної позапланової виїзної перевірки та прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а тому позовні вимоги позивача про визнання протиправним та скасування наказу ДПІ у м. Хмельницькому від 16.01.2013 року та податкового повідомлення - рішення від 08.02.2013 року форми Р №0000012206/233 підлягає задоволенню.

Згідно положень статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.158-163 КАС України суд ,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому від 16.01.2013 року № 113 та податкове повідомлення - рішення від 08.02.2013 року за формою "Р" № 0000012206/233.

Стягнути із Державного бюджету на користь позивача судові витрати у сумі 351 грн.13 коп. шляхом їх безспірного списання із рахунку відповідача.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 25 квітня 2013 року

Постанова не набрала законної сили

Суддя/підпис/Г.В. Лабань"Згідно з оригіналом" Суддя Г.В. Лабань