Рішення № 31844541, 27.05.2013, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" травня 2013 р.Справа № 921/317/13-г/9

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Гевка В.Л.

Розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрекотек", вул. Карантинний острів, 1, м. Херсон, 73021

до відповідача Приватного малого підприємства "Імпульс", вул. Промислова, 7, с. Острів, Тернопільського району, Тернопільської області, 47728

про cтягнення заборгованості в сумі 11 856 грн. 71 коп., з яких: 10 000 грн. - основного боргу, 1 856 грн. 71 коп. - штрафних санкцій.

За участю представників сторін:

позивача: не з'явився

відповідача: не з'явився

Сторони, в порядку ст.ст.64,77 ГПК України, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином у встановленому законом порядку.

Суть справи: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрекотек", вул. Карантинний острів, 1, м. Херсон звернулося до господарського суду з позовом до відповідача Приватного малого підприємства "Імпульс", вул. Промислова, 7, с. Острів, Тернопільського району, Тернопільської області про cтягнення заборгованості в сумі 11 856 грн. 71 коп., з яких: 10 000 грн. - основного боргу, 351 грн. 78 коп. процентів за користування коштами, 1504 грн. 93 коп. - пені за несвоєчасне виконання зобов'язання.

Позов обґрунтовується належним чином завіреними копіями: Договору підряду від 30 жовтня 2011р. №60; Акту №1 приймання виконаних підрядних робіт від 12 січня 2012р.; довідки про вартість виконаних підрядних робіт від 12 січня 2012р.; претензії №24/12 від 24.12.2012р.; Акту звірки від 28 лютого 2013р.; іншими матеріалами.

Ухвалою господарського суду від 28.03.2013р. порушено провадження у справі та її розгляд вперше призначено на 16.04.2013 р. о 14 год. 50 хв.

У відповідності до ст. 77 ГПК України, у зв'язку із необхідністю оцінки уже поданих та надання можливості сторонам подати додаткові докази, розгляд справи відкладався на 14.05.2013р. на 14 год.40 хв. та на 27.05.2013р. на 14 год.40 хв.

Позивач участі уповноваженого представника в судових засіданнях не забезпечив, проте до початку судового засідання через канцелярію суду надійшло подання від 05.04.2013р. (вх. №7925 від 15.04.2013р.), яким долучено до матеріалів справи ряд витребуваних судом документів, та в якому позивач просить розглянути справу без його участі, за наявними в ній матеріалами.

Відповідач участі уповноваженого представника в судових засіданнях не забезпечив, витребуваних судом матеріалів не подав, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не заявив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином у відповідності до ст.ст.64, 77 ГПК України, про що свідчать поштові повідомлення про вручення поштових відправлень - ухвал суду про порушення та відкладення розгляду справи.

Враховуючи зазначені обставини, беручи до уваги строки розгляду справи, а також те, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою, брати участь у судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, суд розглядає спір без участі представників сторін за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши представлені докази в сукупності, господарський суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України та п. 2 ст. 20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Із змісту ст.ст. 1,2 ГПК України правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, фізичні особи - підприємці, а суд, шляхом вчинення провадження у справі здійснює захист осіб, права та охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.

За загальними положеннями цивільного законодавства зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є також дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Із змістом зазначеної норми кореспондуються і приписи статті 174 ГК України.

Відповідно до статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Із змісту ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, 03 жовтня 2011р. між товариством з обмеженою відповідальністю фірмою "Укрекотек" (далі по тексту також - Підрядник, позивач у справі) та приватним малим підприємством "Імпульс" (далі по тексту також - Замовник, відповідач у справі) було укладено Договір підряду №60 на виконання робіт по напиленню пінополіуретану на підлогу (далі по тексту - договір), за умовами якого підрядник зобов'язався здійснити і здати в строк наступні види будівельних робіт : напилення пінополіуретану на підлогу площею 139.23 кв.м. на об'єкті (надалі іменується "об'єкт"), відповідно до проектно-кошторисної документації, а Замовник зобов'язується надати Підрядникові будівельний майданчик, передати Підрядникові затверджену проектно-кошторисну документацію (надалі іменується "проектно-кошторисна документація"), прийняти роботи та оплатити їх.

Строк завершення будівництва об'єкта 6 місяців з моменту здійснення передплати. (п.1.5. Договору).

Власником об'єкта до його здачі Замовнику є Замовник. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження об'єкта до його прийняття Замовником несе Замовник. (п.1.7. Договору).

Сторони погодили, що договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та його скріплення печатками Сторін. (п.7.1. Договору).

Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.7.1. цього Договору та закінчується після повного виконання Сторонами своїх зобов'язань. (п.7.2. Договору).

З огляду на наведене, слід вважати, що між сторонами за позовом виникли правовідносини з договору підряду, які регулюються положеннями глави 61 ЦК України.

Так, відповідно до ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Як вбачається із матеріалів справи, 12 січня 2012 року на підставі Акту №1 приймання виконаних підрядних робіт типова форма № КБ-2в, ТОВ "Укрекотек" передало, а ПМП "Імпульс", без заперечень прийняло виконані роботи на загальну суму 348 075 грн. 00 коп.

Вартість проведених робіт погоджена і згідно підписаної сторонами Довідки про вартість виконаних підрядних робіт за січень 2012р. типова форма № КБ-3 від 12 січня 2013р.

Вказані акти та довідка підписані уповноваженими представниками сторін та завірені печатками ТОВ "Укрекотек" та ПМП "Імпульс".

Частиною 1,2 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) виконання боржником обов'язку, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно п.2.1. Договору, вартість будівельних робіт, яка становить 139.23 м3*2500,00 грн. = 348075,00 грн. в т.ч. ПДВ 58012,50 грн. сплачується Замовником Підряднику частинами, а саме: аванс в розмірі 300 000,00 грн. в т.ч. 50 000,00 грн. в строк 3 календарних днів з моменту підписання договору шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Підрядника; остаточний розрахунок за будівельні роботи Замовником складає 48075,00 грн. в т.ч. 8012,50 грн. проводиться не пізніше 3 днів з дня приймання будівельних робіт комісією Замовником.

Проте, як стверджує позивач, зазначене не спростовано відповідачем та підтверджується матеріалами справи зобов'язання щодо проведення платежу за виконані роботи, передбачених договором підряду №60 від 03.10.2011р., відповідач належним чином не виконав, оплативши вартість виконаних робіт частково в сумі 338075,00 грн., та заборгувавши позивачу станом на дату звернення з позовом до суду 10.000,00 грн.

Направлена рекомендованою кореспонденцією на адресу ПМП "Імпульс" претензія про погашення боргу від 24.12.2012р. № 24/12 залишена останнім без виконання та реагування.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до вимог ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання, що виникають з договору або з інших підстав, визначених ст. 11 ЦК України, повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. В свою чергу ч. 7 даної статті закріплено правило про те, що не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Статтею 43 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами, а в силу приписів ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи зазначене, розглянувши та оцінивши подані позивачем докази та матеріали справи, суд вважає, що доводи позивача про порушення його майнових прав на заявлену суму основного боргу 10000,00 грн. є правомірними, документально підтвердженими та не запереченими відповідачем в установленому законом порядку. А тому позов в частині стягнення 10000,00 грн. основного боргу підлягає до задоволення повністю.

Щодо стягнення 3% річних, то судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Із змісту статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем належними доказами підтверджено допущене відповідачем прострочення виконання грошових зобов'язань перед позивачем, що дає правові підстави останньому застосувати до відповідача відповідальність, передбачену статтею 625 Цивільного кодексу України.

При цьому право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням процентів річних, встановлених ст. 625 ЦК України, є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Можливість нарахування 3% річних законодавець пов'язує з протиправною поведінкою відповідача, з фактом порушення грошового зобов'язання. Головним для визначення правової природи даної міри відповідальності є вказівка на невиконання грошового зобов'язання. При цьому, норми чинного законодавства не вимагають обов'язкового встановлення у договорі додаткового застереження щодо можливості застосування наслідків передбачених частиною 2 статті 625 ЦК України.

Також, ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання (Постанова Верховного Суду України від 15.11.2010р. №4/720).

Враховуючи зазначене, розглянувши та оцінивши поданий позивачем розрахунок позовних вимог в частині нарахування 3% річних, суд вважає, що нараховані 351 грн. 78 коп. - 3% річних за період прострочення підлягають до задоволення, як такі, що заявлені та обраховані із врахуванням умов Договору, зокрема, в частині строку сплати заборгованості.

Щодо стягнення пені, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом.

Також, із змісту ч. 2 статті 218 ГК України у разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею), порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. При цьому, неустойкою (штрафом, пенею) визнається, визначена договором або актом цивільного законодавства, грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання.

Разом з тим, договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", відповідно до статей 1, 3 якого передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, сторонами при укладенні Договору підряду №60 від 03.10.2011р. погоджено, що при простроченні сплати авансу і простроченні остаточного розрахунку за збудований об'єкт Замовник сплачує Підрядникові суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, а також пеню, в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за весь час прострочення (п.4.2 Договору).

Згідно п.2.1. укладеного Договору сторони обумовили, що остаточний розрахунок за будівельні роботи проводиться не пізніше 3 днів після приймання будівельних робіт комісією Замовника.

З врахуванням підписання акту приймання виконаних підрядних робіт 12.01.2012р. строк оплати за виконані роботи згідно п. 2.1. Договору завершився 15.01.2012р. відповідно борг у відповідача перед позивачем виник з 16.01.2012р. і саме з цієї дати платіж вважається простроченим.

Відповідно до ч. 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи зазначене нарахування пені в даному випадку в силу ч. 6 ст. 232 ГК України та п. 2.1. Договору припиняється 16.07.2012р. через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивачем у позовній заяві заявлено до стягнення 1504 грн. 93 коп. - пені, нарахованої відповідно до п.4.2. Договору №60 від 03.10.2012р. у розмірі подвійної облікової ставки за час прострочення боргу за період з 17.03.2012р. по 17.03.2013р. (366 днів).

Проте, суд має за необхідне зазначити, що в даному випадку вказаний обрахунок проведено з порушенням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України, оскільки нарахування пені повинно було бути проведеним з 16.01.2012р. (день виникнення заборгованості з оплати) по 16.07.2012р. (завершення шестимісячного строку нарахування пені).

При цьому суд провівши власний розрахунок з врахуванням початкової дати періоду обрахунку пені 17.03.2012р., яка обрана у розрахунку позивачем, що є його правом і суд не вправі це змінити, та беручи до уваги останній день шестимісячного строку нарахування пені 16.07.2012р., вважає, що правомірно нарахованою та такою, що підлягає до стягнення з відповідача є пеня в сумі 500 грн. 82 коп., нарахована від суми простроченого платежу 10 000 грн. за кожен день прострочення за період з 17.03.2012р. по 16.07.2012р. В частині заявлених до стягнення 1004 грн. 11 коп. пені, суд в позові відмовляє, як помилково нарахованих.

Відповідно до ч. 1,2 статті 49 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи зазначене, беручи до уваги те, що спір у справі виник з вини відповідача у зв'язку з неналежним виконанням ним умов Договору підряду №60 від 03.10.2011р., судовий збір у розмірі 1 720 грн. 50 коп., згідно ст. 49 ГПК України, суд покладає на відповідача у справі та він підлягає стягненню в користь позивача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 43, 32-33, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного малого підприємства "Імпульс", вул. Промислова, 7, с. Острів, Тернопільського району, Тернопільської області, 47728 (ідентифікаційний код 22603087) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрекотек", вул. Карантинний острів, 1, м. Херсон, 73021 (код ЄДРПОУ 36838117): 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 351 (триста п'ятдесят одну) грн. 78 коп. 3% річних та 500 (п'ятсот) грн. 82 коп. пені, 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3. В частині стягнення 1004 грн. 11 коп. пені, у позові відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня підписання рішення, через місцевий господарський суд.

Повне рішення складено 10.06.2013р.

Суддя В.Л. Гевко