Рішення № 31844533, 12.06.2013, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26 А

________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2013 р. Справа № 918/573/13

Господарський суд Рівненської області у складі судді Павленка Є.В., розглянувши матеріали справи за позовом об'єднання співвласників багатоквартирного будинку № 2 Б по вул. Струтинської, м. Рівне "Сонячна домівка" (далі - Об'єднання) до приватного підприємства - фірми "Інтерекопласт" (далі - Підприємство) про стягнення заборгованості в сумі 82 726 грн. 85 коп.,

за участі представників:

позивача: Польової Е.М. за дов. від 24 квітня 2013 року № 54,

відповідача: Ткачук О.М. за дов. від 18 січня 2013 року № 20,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У квітні 2013 року Об'єднання звернулося до господарського суду Рівненської області з вказаним позовом, посилаючись на те, що 27 жовтня 2010 року загальні збори членів Об'єднання прийняли рішення про встановлення розміру обов'язкових платежів та внесків на утримання будинку та прибудинкової території за 1 м2 загальної площі приміщень, що перебувають у власності особи (без урахування витрат на опалення) в сумі 2 грн. 01 коп. та про встановлення розміру обов'язкових платежів та внесків на утримання дахової котельні будинку за 1 м2 загальної площі приміщень, що перебувають у власності особи (без урахування витрат на придбання газу) в сумі 0 грн. 57 коп. 1 листопада 2010 року позивач прийняв весь житловий комплекс від попереднього балансоутримувача - товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Престиж Буд", і почав ним управляти, у т.ч. використовуючи послуги спеціалізованих підприємств. Відповідно до акту приймання-передачі площа житлового комплексу складає 6603,8 м2, з яких 5002,4 м2 - квартири й 1601,4 м2 - приміщення загального користування. Власником квартир №№ 1, 6, 7, 9-14, 17, 19, 20, 22, 27, 28, 31-34, 37-40, 42-56, 60 у будинку є Підприємство. Згідно технічного паспорту будинку, загальна площа квартир, які перебувають у власності відповідача в даному будинку становить 3092,1 м2, що складає 46,82% загальної площі приміщень будинку й 61,8% сукупної площі усіх квартир будинку. Водночас Об'єднання самостійно здійснює функції управителя будинку, а відповідач, будучи власником квартир у даному приміщенні, відмовляється підписати з позивачем договір про відносини власника житлових і нежитлових приміщень та управителя.

Оскільки Підприємство не сплачує обов'язкові платежі на утримання та ремонт вищезазначеного спільного майна, Об'єднання, посилаючись на статті 319, 322, 360 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статтю 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статті 13, 17, 20 Закону України "Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку" (далі - Закон), просило суд стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 82 726 грн. 85 коп., який утворився перед позивачем за період з 1 грудня 2012 року по 31 березня 2013 року.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 22 квітня 2013 року порушено провадження у справі № 918/573/13, розгляд якої було призначено на 7 травня 2013 року.

Ухвалою суду від 7 травня 2013 року розгляд справи відкладено на 21 травня 2013 року.

20 травня 2013 року через канцелярію суду надійшов відзив Підприємства на позовну заяву від 20 травня 2013 року № 145 (а.с. 107-109), в якому останнє просило суд відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог, посилаючись на те, що Підприємство самостійно проводить всі необхідні дії по утриманню належних йому у вищезазначеному будинку квартир. Крім того, відповідач вказав, що правочин, оформлений актом приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс від 1 грудня 2010 року, був оскаржений в судовому порядку. На час розгляду даної справи спір про визнання недійсним вказаного правочину перебуває в провадженні Рівненського апеляційного господарського суду.

Ухвалою від 21 травня 2013 року розгляд справи відкладено на 12 червня 2013 року.

16 травня 2013 року та 3 червня 2013 року через канцелярію суду позивачем було подано заяви про збільшення розміру позовних вимог (а.с. 100-101, 163-164), згідно яких Об'єднання просило стягнути з відповідача заборгованість по обов'язкових платежах і внесках на утримання та ремонт вищезазначеного спільного майна відповідно у розмірі 95 127 грн. 65 коп. за період з 1 грудня 2012 року по 30 квітня 2013 року та в розмірі 101 342 грн. 77 коп. за період з 1 грудня 2013 року по 31 травня 2013 року. Вказані заяви прийняті судом до розгляду.

Представник позивача в судовому засіданні 12 червня 2013 року позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 3 червня 2013 року), та наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву від 20 травня 2013 року № 145.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Частиною 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Пунктом 2.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус (наприклад, позивач у даній справі був відповідачем в іншій, а відповідач у даній справі - позивачем в іншій).

У матеріалах даної справи наявні копії рішень господарського суду Рівненської області від 25 серпня 2011 року у справі № 5019/1610/11 (а.с. 42-44), від 10 квітня 2012 року у справі № 5019/194/12 (а.с. 45-47) та від 11 грудня 2012 року у справі № 5019/1791/12, якими позови Об'єднання до Підприємства про стягнення заборгованості за спірними правовідносинами були задоволені, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість по обов'язкових платежах і внесках на утримання та ремонт спільного майна за період відповідно з 1 листопада 2010 року по 1 липня 2011 року в розмірі 112 610 грн. 56 коп., за період з 1 липня 2011 року по 31 березня 2012 року в розмірі 131 368 грн. 17 коп. та за період з 1 квітня 2012 року по 30 листопада 2012 року в розмірі 74 418 грн. 55 коп.

Вказані судові рішення на час розгляду даної справи набрали законної сили, отже встановлені у них преюдиціальні факти не потребують доказування.

Вищезазначеними рішеннями було встановлено, що 25 березня 2010 року Установчими зборами засновників Об'єднання було прийнято рішення про створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Сонячна домівка", яке не має на меті отримання прибутку. Рішенням Державної податкової інспекції у місті Рівному від 21 липня 2010 року № 77/15-143 вказану юридичну особу внесено до реєстру неприбуткових організацій.

Рішенням загальних зборів членів Об'єднання, оформленим протоколом № 2 від 27 жовтня 2010 року вирішено прийняти на свій баланс житловий комплекс будинку № 2 Б по вулиці Струтинській у місті Рівному, визначено форму управління неподільним та загальним майном житлового комплексу - через статутні органи об'єднання. Крім того, встановлено розміри платежів і внесків членів об'єднання в сумі 2 грн. 01 коп. за 1 м2 загальної площі належних їм приміщень.

Відповідно до акту приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс від 1 листопада 2010 року площа житлового комплексу в місті Рівному по вулиці Струтинської, 2 Б складає 6603,8 м2, з яких 5002,4 м2 - квартири, 1601,4 м2 - приміщення загального користування.

Згідно свідоцтв про право власності на нерухоме майно, загальна площа квартир №№ 1, 6, 7, 9-14, 17, 19, 20, 22, 27, 28, 31-34, 37-40, 42-56, 60, які перебувають у власності Підприємства, становить 3092,1 м2, що складає 46,82% загальної площі приміщень будинку й 61,8% сукупної площі усіх квартир будинку.

Зазначеними рішеннями також було встановлено, що з метою належного утримання та обслуговування житлового будинку № 2 Б по вулиці Струтинської у місті Рівному та прибудинкової території, Об'єднанням були укладені договори з відповідними суб'єктами господарювання, а саме: договір про надання послуг із ведення бухгалтерського обліку та інформаційно-довідкове обслуговування від 1 серпня 2010 року № 4/07; підрядний договір на технічне обслуговування та ремонт ліфтів та диспетчерського обладнання від 1 листопада 2010 року № 45-11; договір на технічне обслуговування модульної котельні від 10 листопада 2010 року № ІХ/10-01; договір про надання послуг на вивезення та захоронення ТВП від 1 листопада 2010 року № 02048; договір поставки природного газу для надання населенню та релігійним організаціям послуг з опалення та гарячого водопостачання від 13 грудня 2010 року № 06/10-26/39-ТЕ-З; договір про постачання електричної енергії від 15 лютого 2011 року № 3465; технічна угода про надання послуг по транспортуванню природного газу та порядку ведення обліку газу від 17 листопада 2010 року № 23-РКТ/10.

Крім того, Об'єднання здійснює утримання будинку і споруд та прибудинкової території, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, озеленення прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, поточний ремонт обладнання будинку і т.д.

Судом також встановлено факт укладення Об'єднанням нових договорів, спрямованих на належне обслуговування вищезазначеного житлового будинку. Зокрема, договір на виконання робіт по технічному обслуговуванню дахової котельні від 3 жовтня 2011 року № 031005 (а.с. 72-73); підрядний договір на технічне обслуговування та ремонт ліфтів від 1 січня 2012 року № 01-01/30 (а.с. 74-79); договір про надання послуг з вивезення побутових відходів від 10 січня 2012 року № Н 087 (а.с. 80-86), договір купівлі-продажу природного газу від 27 серпня 2012 року № 12/248-ТЕ-28 (а.с. 87-88); договір купівлі-продажу природного газу від 28 грудня 2012 року № 13/2554-ТЕ-28 (а.с. 89-90).

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону, відносини власників приміщень і управителя регулюються договором між ними, який укладається на основі Типового договору, форму якого затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Частинами 5, 6 даної статті встановлено, що укладення договору між власником окремого приміщення у житловому комплексі та управителем є обов'язковим і не залежить від членства в об'єднанні, за винятком випадку, коли власник і управитель є однією особою. У разі відмови власника приміщення укладати договір або сплачувати обов'язкові платежі на утримання та ремонт неподільного майна та відповідної частки загального майна об'єднання має право звернення до суду для стягнення нарахованих платежів у судовому порядку.

Слід зазначити, що вищевказаними рішеннями, крім іншого, був встановлений факт неодноразового звернення Об'єднання до відповідача з пропозиціями укласти договір про відносини власника житлових і нежитлових приміщень та управителя, а також факт направлення відповідачу підписаних зі сторони позивача проектів відповідних договорів. Однак Підприємство вказані звернення проігнорувало, відповіді на них не надало, запропонованих договорів не підписало, будь-яких протоколів розбіжностей чи своїх проектів договорів на адресу Об'єднання не направило.

У матеріалах даної справи наявні рахунки, які виставлялися Підприємству на оплату вказаних послуг за спірний період (а.с. 36-39), розрахунки боргу відповідача (а.с. 10-11, 105-106, 168-169), акти приймання-передачі природного газу (а.с. 64-67).

Однак будь-які докази, які б могли свідчити про погашення відповідачем заборгованості за надані йому у спірний період послуги, у матеріалах справи відсутні.

Отже судом встановлено, що в період з 1 грудня 2012 року по 31 травня 2013 року у відповідача утворилась заборгованість перед Об'єднанням по обов'язкових платежах і внесках на утримання та ремонт вищезазначеного спільного майна в розмірі 101 342 грн. 77 коп.

Відповідно до статті 13 Конституції України та частини 4 статті 319 ЦК України власність зобов'язує.

Власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 322 ЦК України).

Згідно з частиною 2 статті 382 ЦК України власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, сантехнічне та інше обладнання будинку за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників не житлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.

Статтею 360 ЦК України унормовано, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.

Статтею 17 Закону передбачено, що для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов'язків об'єднання має право вимагати своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об'єднання платежів, зборів і внесків від власників приміщень, а також відрахувань до резервного і ремонтного фондів.

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону, частка в загальному обсязі обов'язкових платежів на утримання і ремонт неподільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі приміщень, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Частка в загальному обсязі обов'язкових платежів на утримання і ремонт загального майна та в інших спільних витратах у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі приміщень, що перебувають у користуванні фізичних або юридичних осіб (частина 2 даної статті).

Положення статей 173, 193, 198, 199 ГК України визначають, що господарськими зобов'язаннями, включаючи виконання грошових зобов'язань, визначаються зобов'язання, що виникають між суб'єктами господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, які можуть виникати безпосередньо із закону, іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність договору. При цьому, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, у встановлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, статуту, Цивільного кодексу України. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами, договорами, статутними та уставними документами. Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання в разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.

Відповідно до статей 509, 510, 526 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор. Загальними умовами зобов'язання є те, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, статуту товариства, Закону України "Про господарські товариства", інших законодавчих актів.

Враховуючи те, що сума боргу по обов'язкових платежах і внесках на утримання та ремонт спільного майна, що виникла в період з 1 грудня 2012 року по 31 травня 2013 року та становить 101 342 грн. 77 коп., підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог Об'єднання до Підприємства про стягнення вказаної суми боргу, у зв'язку з чим вказаний позов підлягає задоволенню.

Твердження відповідача щодо необґрунтованості позовних вимог у зв'язку з оскарженням у судовому порядку правочину, оформленого актом приймання-передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс від 1 грудня 2010 року, не беруться судом до уваги з огляду на те, що рішення господарського суду Рівненської області від 11 лютого 2013 року у справі № 5019/556/12, яким у задоволенні вимог Підприємства щодо визнання даного правочину недійсним було відмовлено, на час розгляду даної справи набрало законної сили. У той же час на момент вирішення цього спору вказане рішення судом апеляційної інстанції по суті не переглянуто та не скасовано.

Заперечення відповідача щодо незаконності нарахування йому боргу в зв'язку з відсутністю між сторонами письмової угоди також оцінюються судом критично, оскільки повністю спростовується законодавчими приписами, які закріплені у статті 13 Закону.

За частиною 1 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору у спорах, що виникають при виконанні договорів, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства - фірми "Інтерекопласт" (33003, місто Рівне, вулиця Гагаріна, будинок 39, ідентифікаційний код: 30461096) на користь об'єднання співвласників багатоквартирного будинку № 2 Б по вул. Струтинської, м. Рівне "Сонячна домівка" (33003, місто Рівне, вулиця Струтинської, будинок 2 Б, ідентифікаційний код: 37198073) 101 342 (сто одну тисячу триста сорок дві) грн. 77 коп. основного боргу, а також 2 026 (дві тисячі двадцять шість) грн. 86 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 14 червня 2013 року

Суддя Є.В. Павленко