Рішення № 31844509, 14.06.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7455/13 14.06.13

За позовомПриватного акціонерного товариства «Юнікон»ДоПриватного акціонерного товариства «Фірма «Крон-Інвест»ПроСтягнення 19 291,26 грн. Суддя Куркотова Є.Б.

Представники: Від позивачаКузьменко В.С.Від відповідача Не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Юнікон» (надалі -Позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Фірма «Крон-Інвест» (надалі -Відповідач) про стягнення 19 291,26 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на виконання умов Договору №Экс-07/2012 на транспортно-експедиційне обслуговування від 29.10.2012 надав комплекс транспортно-експедиторських послуг по перевезенню вантажів, а відповідач належним чином не виконав грошове зобов'язання по сплаті наданих послуг, в зв'язку із чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 18 000,00 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення пені у розмірі 1 110,18 грн., 3% річних у розмірі 181,08 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.04.2013 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 17.05.2013.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.05.2013 розгляд справи було відкладено на 14.06.2013.

В судове засідання представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду виконав, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребувані ухвалами суду докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвал суду.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 04073, м. Київ, просп.. Московський, 23, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та вказана в позові. Проте ухвали суду були повернуті поштовим відділенням зв'язку із зазначенням причини повернення - за закінченням терміну зберігання.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

29.10.2012 між позивачем (експедитор) та відповідачем (замовник) укладено Договір транспортно-експедиторського обслуговування вантажів № Экс-07/2012 (надалі -"Договір").

Відповідно до п. 1.1 Договору замовник доручає, а експедитор зобов'язується від свого імені за рахунок замовника за винагороду організувати перевезення вантажів замовника у вагонах та здійснювати розрахунки з транспортними та іншими підприємствами за перевезення вантажів замовника.

Відповідно до п.3.6 Договору факт виконання експедитором зобов'язань по даному договору підтверджується Актом-звітом експедитора про надання транспортно-експедиторських послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів замовника.

Відповідно до п.3.4 Договору оплата винагороди (послуг) експедитора здійснюється замовником на умовах передплати.

Відповідно до п.3.7 Договору кінцеві розрахунки сторони здійснюють на протязі 3 банківських днів від дати підписання актів-звітів експедитора.

Згідно з Протоколом узгодження вартості послуг №1 до договору від 29.10.2012 сторони погодили вартість послуг експедитора у розмірі 1% від вартості плати за перевезення вантажів, зборів, плати за користування вагонами та інших витрат, пов'язаних з заявленими перевезеннями вантажів замовника, але не менше 1 000,00 грн. в місяць.

На виконання умов договору між позивачем та відповідачем було укладено Доручення №1 на надання транспортно-експедиторських послуг на перевезення вантажу від 29.10.2012 та Доручення №2-5 на надання транспортно-експедиторських послуг на перевезення вантажу від 01.11.2012.

За наслідками здійснених позивачем послуг з організації перевезень між сторонами у справі було підписано Акт-Звіт експедитора №1 про надання транспортно-експедиторських послуг від 31.10.2012 на загальну суму 3 715, 48 грн. та Акт-Звіт експедитора №2 про надання транспортно-експедиторських послуг від 19.12.2012 на загальну суму 40 801,00 грн..

Таким чином загальна вартість наданих позивачем послуг згідно умов договору від 29.10.2012 та підписаних сторонами Актів-Звітів складає 44 516,18 грн.

В свою чергу, відповідач грошове зобов'язання по сплаті вартості послуг з транспортно-експедиторського обслуговування у розмірі 44 516,18 грн. виконав частково, сплативши позивачу 30.10.2012 суму коштів у розмірі 2 000,00 грн. та 08.02.2013 суму коштів у розмірі 24 516,48 грн.

Таким чином заборгованість відповідача за надані позивачем послуги складає 18 000,00 грн.

Позивач звернувся до відповідача з претензією від 26.02.2013 №262 на суму 18 959,12 грн. щодо сплати суми заборгованості за договором, з яких 18 000,00 грн. - сума основного боргу та 959,12 грн. - сума пені.

Проте відповідач відповіді на претензію не надав, погашення заборгованості не здійснив.

Спір у справі виник у зв'язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов'язання по оплаті наданих послуг з перевезення вантажу, у зв'язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 18 000,00 грн.

Договір є договором транспортного експедирування, а відтак виникли відносини, які підпадають під правове регулювання Глави 32 Господарського кодексу України та Главами 64, 65 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно із ч. 1 ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Відповідно до ст. 931 Цивільного кодексу України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом.

Матеріалами справи (Актами-Звітами експедитора №1, №2 про надання транспортно-експедиторських послуг від 31.10.2012 та від 19.12.2012) підтверджується надання позивачем транспортно-експедиторських послуг з організації перевезень вантажів замовника на загальну суму 44 516,18 грн., та існування заборгованості за відповідачем на користь позивача у розмірі 18 000,00 грн.

Згідно із ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.3.7 Договору кінцеві розрахунки сторони здійснюють на протязі 3 банківських днів від дати підписання актів-звітів експедитора.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи визначені п.3.7 Договору терміни оплати, строк виконання грошового зобов'язання відповідача по сплаті наданих позивачем послуг згідно акту-звіту №1 від 31.10.2012 настав 05.11.2012, а згідно акту-звіту №2 від 19.12.2012 настав 24.12.2012.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 18 000,00 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню судом у повному обсязі.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 1 625,57 грн. пені від суми заборгованості, яка нарахована позивачем на підставі п.4.6 договору, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 06.11.2012 по 08.02.2013 за Актом-Звітом №1 та за період з 25.12.2012 по 27.05.2013 за Актом-Звітом №2.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно п.4.6. Договору у випадку порушення замовником пункту 3.7 договору замовник несе відповідальність за прострочення платежу у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період заборгованості, від несвоєчасно виплаченої суми за кожен день прострочення.

Відповідно до ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

За перерахунком суду, розмірі пені, що підлягає стягненню з відповідача, становить 1 625,57 грн. Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 3% річних у сумі 325,56 грн.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За перерахунком суду, розмір 3% річних, що підлягає стягненню з відповідача, становить 325,56 грн. Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача 3% річних підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

14.06.2013 через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про покладення судових витрат на відповідача. Згідно заявленого клопотання представник позивача також просив суд стягнути з відповідача вартість витрат, пов'язаних із явкою представника позивача у судове засідання у сумі 939,14 грн.

Відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

На підтвердження понесення додаткових судових витрат позивачем було надано суду:

- докази понесення витрат на проїзд представника позивача Кузьменко В.С. з м. Дніпропетровська до м. Києва та у зворотному напрямку, які склали 539,14 грн.., у тому числі 82,29 грн. (згідно проїзного документа ХК №760999), 77,33 грн. (згідно проїзного документа ХК №761000), 211,04 грн. (згідно проїзного документа ХФ №291612), 168,48 грн. (згідно проїзного документа ХФ №291613);

- докази понесення витрат на відрядження представника позивача Кузьменко В.С. до Господарського суду м. Києва у сумі 400,00 грн. добових витрат згідно Розпорядження №30-Р та Доповідної записки №140-КМ від 23.04.2013, Доповідної записки №163-КМ від 23.05.2013, посвідчення про відрядження та Звіту про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт.

Таким чином наданими доказами підтверджується понесення позивачем додаткових витрат, пов'язаних з розглядом даної справи, у сумі 939,14 грн.

За таких обставин, з урахуванням приписів ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, а також з урахуванням задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача витрат, пов'язаних із явкою представника позивача у судове засідання, у сумі 939,14 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства Фірма «Крон-Інвест» (04073, м. Київ, просп.. Московський, 23, код ЄДРПОУ 20032491) на користь Приватного акціонерного товариства «Юнікон» (49005, м. Дніпропетровськ, вул.. О. Гончара, 28-А, код ЄДРПОУ 23647276) суму боргу у розмірі 18 000 (вісімнадцять тисяч) грн. 00 коп., пеню у розмірі 1 625 (одна тисяча шістсот двадцять п'ять) грн. 57 коп., 3% річних у розмірі 325 (триста двадцять п'ять) грн. 56 коп., витрати, пов'язані із явкою представника позивача у судове засідання, у розмірі 939 (дев'ятсот тридцять дев'ять) грн.. 14 коп. та судовий збір у розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Є.Б. Куркотова

Рішення підписано 14.06.2013 р.