Постанова № 31844455, 07.06.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" червня 2013 р. 10 год.45 хв.Справа № 821/1526/13-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Морської Г.М.,

при секретарі: Вітічак О.Р.,

за участю:

представників позивача - Бариляк Т.М., Сизової В.Ю.,

представника відповідача - Мірошніченка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Таврійські нафтові регіони"

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,

встановив:

Приватне підприємство "Таврійські нафтові регіони" (далі - позивач, ТОВ) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби (далі - відповідач, ДПІ) у якому просить скасувати податкове повідомлення - рішення від 05.04.2013р. № 0002642200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на 1202688,96 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 601344,48 грн.

Спірне рішення прийняте на підставі акту перевірки від 15.03.2013р. № 1709/22-6/34668958 "Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ПП "Таврійські нафтові регіони" з питання документального підтвердження податкових зобов'язань та податкового кредиту за липень 2012р. (далі - акт № 1709).

За актом перевірки податковим органом встановлено порушення :

- ч. І ст.201, ч.1-6 ст.203, ст.ст. 215, 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснені позивачем при придбанні товарів у ПП "Інтер-Тур" на суму ПДВ 3832291,40 грн. та ТОВ "Технодіамант" на суму ПДВ 819397,56 грн.;

- п.198.2 ст.198, п.198.3 ст.198, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, внаслідок чого податковим органом виявлено завищення позивачем податкового кредиту, що призвело до заниження суми ПДВ на загальну суму 1202688,96 грн. за липень 2012р.

Такі висновки відповідач зробив у зв'язку з визнанням господарських операцій ПП "Таврійські нафтові регіони" з ТОВ "Технодіамант" та ПП "Інтер-Тур" у липні 2012р. такими, що не створюють реального настання правових наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

За змістом акту перевірки, податковим органом не можливо встановити походження нафтопродуктів, неможливо дослідити яким саме контрагентам-покупцям були поставлені нафтопродукти придбані у ПП "Інтер-Тур". Перевіркою ПП "Інтер-Тур" встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товару контрагентам - покупцям. ТОВ "Технодіамант" не знаходиться за податковою адресою, про що внесено запис до ЄДР, у зв'язку з чим не можливо підтвердити взаємовідносини з ПП "Таврійські нафтовфі регіони", також контарент з 2013р. не подає звітність з ПДВ.

За таких обставин угоди позивача з ПП "Інтер-Тур" та ТОВ "Технодіамант" актом перевірки визнані такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків (ч. 5 ст. 203 ЦК) та суперечать інтересам держави і мають ознаки нікчемних (ч. 1 ст.203 ЦК).

Не погоджуючись із висновками акту перевірки та прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду.

Позивач вважає, що фактичне виконання господарських операцій, реальність переміщення нафтопродуктів, право позивача на формування податкового кредиту та визначення податкових зобов'язань по розрахункам між позивачем та його контрагентами ПП "Інтер-Тур" та ТОВ "Технодіамант" (поставка товарно-матеріальних цінностей) підтверджують податкові та видаткові накладні, платіжні доручення, товарно - транспортні накладні. За наявності цих належно складених первинних документів (існування яких актом перевірки не заперечується) позивач не міг порушити норми ПК, що регулюють порядок віднесення сум ПДВ до податкового кредиту. Під час перевірки податковим органом досліджено всі первинні документи позивача, встановлено належний статус постачальників товарів (послуг) на момент вчинення правочинів. За приписами ПК України до валових витрат та податкового кредиту платника податків можуть бути віднесені витрати платника податку у зв'язку з веденням господарської діяльності та сплаченого (нарахованого) при цьому ПДВ, які підтверджені бухгалтерськими документами та податковими накладними. За таких умов підтверджений документально факт придбання товарів у ПП "Інтер-Тур" та ТОВ "Технодіамант" є належною підставою для формування податкового кредиту з податку на додану вартості для позивача. Позивач наголошує, що порушень податкового законодавства саме в діях ПП "Таврійські нафтові регіони" актом перевірки не встановлено. У разі, якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення сплачених сум до податкового кредиту, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків постачальниками, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї. Також позивач вважає неправомірними дії відповідача щодо визнання правочинів нікчемними, оскільки податковий орган як суб'єкт владних повноважень не наділений таким правом, що є виключно компетенцією суду. Усі угоди були реально виконані, придбаний товар використаний у власній оподатковуваній господарській діяльності позивача, первинні бухгалтерські документи оформлені належним чином, а тому спірні суми були правомірно позивачем включено до податкового кредиту.

Відповідач проти позову заперечує, мотивуючи наступним. У липні 2012р. позивач відніс до складу податкового кредиту ПДВ у сумі 383291,4 грн. за господарською операцією із поставки нафтопродуктів від ПП „Інтер - Тур" а також ПДВ на суму 819397,56 грн. по операцям з ТОВ "Технодіамант". ДПІ у м. Херсоні складено акт від 08.08.12 №419/22-4/32927936 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП „Інтер - Тур" (32927936) щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами постачальниками та покупцями за травень, червень 2012 року". Згідно висновку цього акту встановлено, що Управлінням податкового контролю від 08.08.12 №1717/07-306 отримано від ГВПМ ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС висновок щодо ознак фіктивності та реальності здійснення господарської діяльності ПП „Інтер - Тур". В ланцюгах постачання ПП „Інтер - Тур" знаходиться ПП „А - Ліра" (34323718). По вказаному контрагенту не одноразово ДПІ у Скадовському районі Херсонської області ДПС було складено акти про визнання правочинів такими, що не спрямовані на реальне настання наслідків. Таким чином, враховуючи висновок ГВПМ ДПІ у м. Херсоні Херсонської області ДПС, неможливо перевірити взаємовідносини ПП „Інтер - Тур" з контрагентами-постачальниками. ПП „ТА „Інтер - Тур" не знаходиться за місцезнаходженням, відповідно адреса на первинних документах не відповідає дійсності, тобто первинні документи є недійсними. Враховуючи вищевказане, ПП „Таврійські нафтові регіони" завідомо укладено угоду з ПП „Інтер - Тур" з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, вчинення удаваного правочину з метою приховування, ухилення від сплати податків. ТОВ "Технодіамант" (36613335) має стан 7- до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей, звітність по податку на додану вартість не подає з 2013р. У зв'язку з незнаходженням за податковою адресою ТОВ "Технодіамант" не можливо підтвердити взаємовідносини з ПП "Таврійські нафтові регіони".

Заслухавши пояснення представників стиорін, свідків, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

За приписами п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Таким чином, головними умовами для віднесення сплаченого при придбанні товару ПДВ до складу податкового кредиту є належне документування сплаченого (нарахованого) ПДВ та використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності платника податків.

Також суд вважає, що для встановлення обґрунтованості декларування податкового кредиту необхідно встановити також наступні обставини:

- реальність здійснення господарських операцій, суми за якими віднесені до податкового кредиту;

- наявність у продавців товарів, робіт (послуг), які видавали податкові накладні, спеціальної податкової правосуб'єктності;

- віднесення до складу податкового кредиту лише сум, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), що підлягають використанню у господарській діяльності платника податку.

Судом встановлені наступні обставини господарської діяльності позивача.

Приватне підприємство "Таврійські нафтові регіони" як платник податків перебуває на обліку в ДПІ у м. Херсоні та є платником податку на додану вартість.

01.06.2012 між позивачем та ТОВ "Технодіамант" укладено договір № 1 про поставку пально-мастильних матеріалів .

01.04.2012р. між позивачем та ПП „Інтер - Тур" укладено договір № 01/04 про поставку пально-мастильних матеріалів.

За результатами господарської операції складені видаткові та податкові накладні. Оплата за поставлений товар проведена у безготівковому порядку у повному обсязі.

Транспортування здійснювалось власним транспортом позивача за його рахунок.

Придбане пальне зберігалось в ємкостях позивача (заправочна станція) у м. Херсоні, вул. Макарова, 44, що належать йому на праві власності та підтверджується договором купівлі-продажу від 17.08.2009р.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4, пояснив, що у 2012р. працював водієм на ПП "Таврійські нафтові регіони", виконував роботу по перевезенню паливно-мастильних матеріалів. Транспортування товару здійснював автоцистерною, яка облаштована таким чином, що дає змогу перевозити одночасно декілька видів пального.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_5, пояснив, що у липні 2012р. працював водієм на ПП "Таврійські нафтові регіони", займався перевезенням паливно-мастильних матеріалів. Транспортування товару здійснював вантажним автомобілем - автоцистерною марки "Вольво".

Свідки повідмили, що ПММ перевозили із нафтобази у с. Зеленівка та із м. Полтави до покупців позивача по Херсонській області, отримували видаткові, податкові накладні та ТТН. Оглянувши в судовому документи, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтвердили, що підписи на товарно-транспортних накладних їх.

Придбане пальне використане позивачем у його оподатковуваній господарській діяльності, що підтверджується дослідженими у судовому засіданні договорами про подальшу реалізацію пального, видатковими, податковими накладними та ТТН про перевезення товару.

Транспортування товару покупцям здійснювалось на підставі договорів про надання транспортних послуг ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_8, ФОП ОСОБА_9, ФОП ОСОБА_10 та оформлено товарно-транспортними накладними. Зазначені суб'єкти господарювання мають ліцензії Міністерства транспорту і зв'язку на здійснення перевезень небезпечних вантажів вантажними автомобілями із причепами.

Судом встановлено, що контрагенти позивача ПП „Інтер - Тур" та ТОВ "Технодіамант" на час здійснення господарських операцій були зареєстровані юридичними особами та платниками податку на додану вартість, у податкових деклараціях із ПДВ у повному обсязі задекларували зобов'язання від ПП "Таврійські нафтові регіони". Щодо посадових осіб підприємства відсутні вироки суду про вчинення фіктивного підприємництва або будь-яких інших дій, спрямованих на ухилення від сплати податків або надання податкової вигоди іншим суб'єктам господарювання.

Згідно витягів з ЄДРПОУ станом на 20.05.2013р. ПП „Інтер - Тур" та ТОВ "Технодіамант" є діючими підприємствами, знаходяться за адресою, внесенною до ЄДР, інформація щодо відсутності їх за юридичною адресою за весь час діяльності підприємств не вносилась.

Також суд не приймає до уваги посилання ДПІ у м. Херсоні на висновки акту зустрічної перевірки ПП „Інтер - Тур", оскільки перевірка підприємства щодо господарських відносин із контрагентами постачальниками та покупцями проводилась за травень, червень 2012р., а перевірка ПП "Таврійські нафтові регіони" стосується господарських операцій, які здійснені у липні 2012р.

Представник відповідача в судовому засіданні не зміг пояснити, коли до ЄДР було внесено запис про відсутність ТОВ "Технодіамант" за юридичною адресою, доказів на підтвердження вказаної інформації не надав.

Зазначеними доказами спростовуються доводи відповідача про безтоварність господарських операцій між позивачем та ПП „Інтер - Тур" і ТОВ "Технодіамант".

Крім цього, в акті перевірки не спростовується факт того, що суми податку на додану вартість були внесені позивачем до реєстру отриманих податкових накладних від вказаного контрагента, включені до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду, відображені у реєстрах отриманих податкових накладних, та відповідають даним податкової декларації з податку на додану вартість. А, отже, позивачем до податкового кредиту були віднесені лише витрати по сплаті податку, які підтверджені податковими накладними.

Податковий орган не обґрунтовує наявність у позивача реальної можливості з'ясувати всі обставини діяльності постачальників - ПП „Інтер - Тур" та ТОВ "Технодіамант" щодо його господарських відносин із контрагнетами-постачальниками, на момент придбання у них товару, з метою виявлення тих обставин, які унеможливлюють віднесення вартості сум ПДВ до податкового кредиту. Порушення податкового законодавства постачальниками контрагента позивача не може бути підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит.

ДПІ як суб'єкт повноважень не надала суду жодних доказів на підтвердження вказаних обставин, а суд, збираючи докази з власної ініціативи, не встановив таких обставин діяльності позивача або його контрагентів.

Отже суд приходить до висновку про відсутність у діях позивача будь-яких порушень податкового законодавства, що унеможливлювали б віднесення ним до складу податкового кредиту спірних сум по господарським операціям ПП „Інтер - Тур" та ТОВ "Технодіамант".

У акті перевірки на ст. 10 податковим органом зазначено: "В ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від ПП „Інтер - Тур" та ТОВ "Технодіамант" у липні 2012р., що свідчить про те, що задекларовані ПП "Таврійські нафтові регіони" господарські операції з ПП „Квант ВЛ" не мали мети настання реальних наслідків. Отже, зазначені правочини відповідно до п.п.1, 2 ст.215, п.п.5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемним, і в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю".

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач дійшов висновку про завищення податкового кредиту за господарськими операціями, що проведені на підставі нікчемного, на думку відповідача, правочину, укладеного позивачем із ПП „Інтер - Тур" та ТОВ "Технодіамант", що не спричиняє реального настання правових наслідків.

Суд вважає неправомірними такі висновки відповідача щодо визнання нікчемними угод позивача (ст. 10 акту перевірки № 15.03.2013) з наступних підстав.

Стаття 215 ЦК України, на порушення якої вказує ДПІ, розрізняє нікчемні та оспорювані правочини.

Так, згідно цієї статті ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Тобто, нікчемним визнається правочин, якщо його недійсність прямо встановлена законом.

Оскільки недійсність таких правочинів визначена безпосередньо у правовій нормі, то вони вважаються недійсними з моменту їхнього укладання, незалежно від пред'явлення позову та рішення суду. Тобто, в цьому випадку визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Іншим видом недійсних правочинів є оспорювані правочини, відмінність яких від нікчемних полягає в тому, що оспорювані правочини припускаються дійсними, проте їх дійсність може бути оспорена стороною правочину або іншою зацікавленою особою.

Відповідно до ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

З цією нормою ЦК України узгоджуються і положення ч.1 ст.207 Господарського кодексу України, за якою господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Наведені норми Цивільного та Господарського кодексів України вказують на оспорюваність правочину, укладеного з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави.

Отже, викладені в акті перевірки висновки ДПІ про нікчемність вчинених позивачем правочинів є передчасними та безпідставними, оскільки відповідні судові рішення щодо цих правочинів відсутні.

Крім того, слід зазначити, що умовою для визнання правочину таким, що суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб.

ДПІ не надало суду і не посилалось на наявність таких доказів, які б підтвердили наявність умислу посадових осіб позивача на укладення таких правочинів.

Натомість у судовому засіданні досліджені надані позивачем первинні бухгалтерські документи щодо придбання та використання у господарській діяльності товарів, придбаних у ПП „Інтер - Тур" та ТОВ "Технодіамант". За таких обставин, суд вважає, що матеріалами справи підтверджено реальність виконання укладених позивачем з ПП „Інтер - Тур" та ТОВ "Технодіамант" договорів поставки, а тому вважає неправомірним виключення із податкового кредиту сум по господарським операціям із вказаними контрагентами.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд,

постановив:

Задовольнити повністю позовні вимоги Приватного підприємства "Таврійські нафтові регіони" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.

Скасувати податкове повідомлення - рішення від 05.04.2013 р. № 0002642200.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 12 червня 2013 р.

Суддя Морська Г.М.

кат. 8.2.1