Постанова № 31844399, 10.06.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2013 року 11 год. 24 хв. Справа № 813/2269/13-а

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Сакалоша В.М.,

за участю секретаря судового засідання - Семеряк М.І.,

позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у м. Львові у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції у Львівській області про визнання протиправними дій, звільнення з-під арешту майна,-

в с т а н о в и в:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до відділу державної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції у Львівській області про визнання протиправними дій, звільнення з-під арешту майна.

З урахуванням уточнених позовних вимог позивач просив суд:

- визнати протиправними дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції у Львівській області Гураль Л.П.;

- звільнити з-під арешту автомобіль марки «CHEVROLET AVEO», номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2, сірого кольору, легковий седан, 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1;

- визнати за ОСОБА_1 право постійного користування автомобілем марки «CHEVROLET AVEO», сірого кольору, легковий седан, 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 придбав автомобіль марки «CHEVROLET AVEO» у ОСОБА_3. При цьому, права позивача на вказаний автомобіль підтверджується розпискою ОСОБА_3 від 11.10.2010 року та генеральним дорученням, посвідченим нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4 Позивачу стало відомо про те, що відповідачем накладено арешт на все майно ОСОБА_3, в тому числі і на вищевказаний автомобіль. Враховуючи те, що цей транспортний засіб не належить ОСОБА_3, позивач незаконними дії та рішення відповідача щодо накладення арешту на його майно.

Ухвалою суду від 13.05.2013 року відкрито провадження у справі. В судовому засіданні 10.06.2013 року відповідно до вимог ч.3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Позивач в судовому засіданні зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просив суд задовольнити адміністративний позов.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Суд вважає, що відповідач належним чином, в силу приписів ст.ст. 33-35 КАС України, повідомлений про час та місце розгляду справи і справу можливо розглядати у відсутності представника відповідача на підставі наявних в матеріалах справи доказів, відповідно до ст.71 КАС України.

Розглянувши і дослідивши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.10.2010 року ОСОБА_1 придбав, автомобіль марки «CHEVROLET AVEO», сірого кольору, легковий седан, 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 у ОСОБА_3, що підтверджується розпискою останнього від 11.10.2010 року та довіреністю, посвідченою нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4 11.10.2010 року.

Як вбачається зі змісту довіреності ОСОБА_3, він уповноважує ОСОБА_1 представляти інтереси власника приватного транспортного засобу, що пов'язані з його експлуатацією, утриманням, та керуванням. Дана довіреність видана довірителем на підставі договору доручення, укладеного в усній формі між довірителем та повіреним відповідно до ст. 1000-1009 Цивільного Кодексу України.

На підтвердження виконання довіреності, ОСОБА_3 надав ОСОБА_1 документи та ключі від вказаного автомобіля. Вказаний вище транспортний засіб по теперішній час знаходиться користуванні ОСОБА_1.

05.03.2013 року позивач дізнався про те, що 29.03.2012 року державним виконавцем органу державної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції Гураль Лесею Павлівною при примусовому виконанні виконавчого листа №2-40, виданого 16.03.2010 року Чуднівським районним судом Житомирської області про стягнення з ОСОБА_3 солідарно на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованості 100 168,70 грн., накладено арешт на все майно, що належить боржнику, в тому числі і на автомобіль марки «CHEVROLET AVEO», сірого кольору, легковий седан, 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходив з наступного.

Згідно зі ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року №606-XIV (з наступними змінами та доповненнями), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно частини 1 статті 2 цього Закону, примусове виконання рішень в Україні покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

У відповідності до п.4 ч.2 ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, якими, зокрема, є виконавчі написи нотаріусів.

Виходячи з вимог зазначеного Закону у кореспонденції із приписами Закону України «Про державну виконавчу службу», державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених Законом України «Про виконавче провадження», неупереджено, своєчасно та повно.

Статтею 25 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Відповідно до ч.1 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Відповідно до ст. 60 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 належить автомобіль марки «CHEVROLET AVEO», номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, на підставі розписки ОСОБА_3 та довіреності, що посвідчена нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4 11.10.2010 року.

Частиною 1 ст.6 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що арешт на автомобіль марки «CHEVROLET AVEO», номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1, підлягає скасуванню.

Відтак, позовні вимоги щодо визнання протиправними дій державного виконавця та звільнення з-під арешту автомобіля підлягають задоволенню, з урахуванням положень ч.2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Щодо позовних вимог про визнання за ОСОБА_1 права постійного користування автомобілем марки «CHEVROLET AVEO», сірого кольору, легковий седан, 2004 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, то такі не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з ч.1 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Як вбачається з позовної заяви позивач просить суд визнати за ним право постійного користування на автомобіль марки «Chevrolet», модель Aveo, сірого кольору, типу легковий седан, 2004 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1.

При цьому, відповідно до ч.1 ст. 1 Цивільного Кодексу України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Згідно з ч.1 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Таким чином, відносини права власності та користування належать до цивільних та підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ч. 3 ст.94 КАС України, судові витрати у формі судового збору, належить стягнути з державного бюджету на користь позивача відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 87, 94, 158-163, 167, 181 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Пустомитівського районного управління юстиції у Львівській області Гураль Л.П. щодо накладення арешту на автомобіль марки «CHEVROLET AVEO», номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1.

3. Скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження в частині арешту на автомобіль марки «CHEVROLET AVEO», номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_2, реєстраційний номер НОМЕР_1.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 122,36 грн. (сто двадцять дві гривні тридцять шість копійок).

5. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 14 червня 2013 року.

Суддя Сакалош В.М.