Постанова № 31844361, 11.06.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2013 р. Справа №805/7412/13-а

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 09 год. 53 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді Череповського Є.В.

при секретарі - Саломатіної К.А.,

за участю:

прокурор - Ванжа Є.М.,

позивач - не з'явився

представника відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Донецького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України в інтересах громадянина ОСОБА_1 до Військової частини А1402 про визнання неправомірними дії командування військової частини А1402, щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації за неотримання речового майна у сумі 1256,52 грн. та зобов'язати військову частину А1402 виплатити старшому прапорщику запасу ОСОБА_1 компенсацію за неотримання речового майна у сумі 1256,52 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

Донецький прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в інтересах громадянина ОСОБА_1 до Військової частини А1402 про визнання неправомірними дії командування військової частини А1402, щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації за неотримання речового майна у сумі 1256,52 грн. та зобов'язати військову частину А1402 виплатити старшому прапорщику запасу ОСОБА_1 компенсацію за неотримання речового майна у сумі 1256,52 грн.

30 травня 2013 року через канцелярію суду Донецький прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України надав заяву від 29.05.2013 року № 1513 про зміну предмету позову, відповідно до якого просить суд: визнати неправомірними дії командування військової частини А1402, щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації за неотримання речового майна у сумі 1256,52 грн. та стягнути з військової частини А1402 на користь ОСОБА_1 компенсацію за неотримання речового майна у сумі 1256,52 грн. (а.с.13-14).

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що позивач - старший прапорщик запасу проходив військову службу у Військовій частині А1973 та знаходився на речовому забезпеченні у відповідача.

Наказом Командувача ПС ЗС України від № 108-пм від 01 вересня 2011 року позивач був звільнений у запас Збройних сил України за п. «а» ч. 6 та ч. 9 ст. 26 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» (за віком), та у подальшому наказом командира військової частини А1402 №197 від 23 вересня 2011 року, був виключений зі списків особового складу та усіх видів забезпечення військової частини А1402.

На підставі ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ст.ст. 10, 14, 28 Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1444 від 28.10.2004 року, позивач повинен був одержати за рахунок держави речове майно або грошову компенсацію замість нього, але таке майно відповідачем видане не було, компенсація за нього у розмірі 1256,52 грн. не сплачена, що підтверджується довідкою № 17/17 від 26.09.2012 року на виплату компенсації замість належних предметів речового майна (форми одягу).

Таким чином, прокурор просив визнати неправомірними дії командування військової частини А1402 щодо невиплати ОСОБА_1 заборгованості по виплаті компенсації замість належних предметів речового майна у сумі 1256,52 грн. та зобов'язати військову частину А1402 виплатити ОСОБА_1 компенсацію замість належних предметів речового майна у сумі 1256,52 грн. (а.с.2-4).

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити повністю, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві

Позивач в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином. 27 травня 2013 року через канцелярію суду надав заяву з проханням розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі (а.с.9).

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином. 11 червня 2013 року через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи без його участі та заперечення проти задоволення позовних вимог, але суд не приймає дане заперечення до уваги, у зв'язку з тим, що воно не підписано повноважною особою Військової частини А1402 (а.с.15-18).

Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, суд встановив наступне.

Так, в судовому засіданні встановлено, що наказом командувача Повітряних сил Збройних сил України від 01 вересня 2011 року № 108-пм ОСОБА_1 був звільнений з військової служби у запас Збройних сил України за п. «а» ч. 6 ч. 9 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (а.с. 6).

Крім того, наказом командира військової частини А1402 від 23 вересня 2011 року №197 старший прапорщик ОСОБА_1, старшина військової частини А1973, виключений із списків особового складу частини, усіх видів забезпечення (а.с.6).

Під час проходження служби у Збройних Силах України позивач знаходився на всіх видах забезпечення у Військовій частині А1402, у тому числі на речовому забезпечені, але речовим майном позивач не був забезпечений.

Згідно довідки № 17/17 на виплату компенсації замість належних предметів речового майна від 26.09.2011 року, яка видана ОСОБА_1 (а.с.7), сума, яка призначена до виплати позивачу за невидане речове забезпечення складає 1256,52 грн.

У добровільному порядку вказану суму відповідач не виплачує.

Позивач із зазначеними діями відповідача не погоджується та вважає, що відповідачем порушуються його права, у зв'язку із чим прокурор в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом.

Так, згідно із частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Правовідносини, з приводу яких виник спір, регулюються Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Положенням про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року № 1444.

Так, відповідно до частини 1 статті 1-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» законодавство про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей базується на Конституції України і складаються з цього Закону та інших нормативно-правових актів.

Згідно з частини 1 статті 9 зазначеного Закону держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 9-1 вказаного Закону продовольче та речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Порядок речового забезпечення військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів Збройних Сил та інших військових формувань, а також військових ліцеїстів у мирний час визначає Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року № 1444.

Згідно пункту 2 зазначеного вище Положення, метою речового забезпечення є задоволення потреб військовослужбовців в обмундируванні, взутті, натільній білизні, теплих і постільних речах, спорядженні, спеціальному одязі, предметах індивідуального захисту, тканинах, нагрудних та нарукавних знаках і знаках розрізнення, санітарно-господарському майні, спортивному інвентарі та лазнево-пральному обслуговуванні особового складу.

Відповідно до пункту 10 вказаного Положення військовослужбовці забезпечуються речовим майном та отримують лазнево-пральні послуги за рахунок військового формування, в якому проходять військову службу.

Таким чином, відповідач повинен був забезпечити речовим майном позивача за рахунок Міноборони та у встановлених нормах.

Відповідно до пункту 27 Положення про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил та інших військових формувань у мирний час, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року № 1444, військовослужбовці, звільнені у запас або у відставку з правом носіння військової форми одягу, за бажанням можуть отримати речове майно, яке вони не отримали під час звільнення, або грошову компенсацію за нього за цінами на день підписання наказу про звільнення.

Згідно із частиною 2 статі 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

На підставі частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки, як встановлено у судовому засіданні, відповідачем не виплачено позивачу грошову компенсацію замість не отриманого речового майна у розмірі 1256,52 грн., тому суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Донецького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України в інтересах громадянина ОСОБА_1 до Військової частини А1402 про визнання неправомірними дії командування військової частини А1402, щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації за неотримання речового майна у сумі 1256,52 грн. та стягнення з військової частини А1402 на користь ОСОБА_1 компенсацію за неотримання речового майна у сумі 1256,52 грн. - задовольнити повністю.

Визнати неправомірними дії командування військової частини А1402 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації за неотримання речового майна у сумі 1256,52 грн.

Стягнути з Військової частини А1402 на користь ОСОБА_1 компенсацію за неотримання речового майна у сумі 1256 (одну тисячу двісті п'ятдесят шість) гривень 52 копійки.

Постанова набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті та проголошено 11 червня 2013 року.

Повний текст постанови виготовлено 14 червня 2013 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, апеляційної скарги. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Череповський Є.В.