Рішення № 31844254, 14.06.2013, Вергунський районний суд міста Луганська (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Луганська)

Справа № 1207/14365/12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2013 року м. Луганськ

Жовтневий районний суд м. Луганська

у складі:

головуючого судді Васильєвої Н.М.,

при секретарі Гліченко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м .Луганську цивільну справу за позовом Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання та гарячого водопостачання, -

В С Т А Н О В И В :

03.12.2012 року позивач ЛМКП «Теплокомуненерго» звернувся до суду з зазначеним позовом, який був у подальшому уточнений, в обґрунтування якого вказав, що відповідачка ОСОБА_1, що проживає за адресою: АДРЕСА_1, будучи споживачем теплової енергії та гарячого водопостачання, особовий рахунок НОМЕР_1, своєчасно розрахунки за надану теплову енергію не здійснювала, у зв'язку з чим утворилась заборгованість за період з 01.01.1999 року по 01.03.2013 року в розмірі 9261,67 грн. Посилаючись на положення ст. 625 ЦК України, просить стягнути з відповідачки на користь підприємства позивача заборгованість за послуги теплопостачання та гарячого водопостачання за зазначений період в сумі 6915,86 грн. основного боргу, 1574,69 грн. - втрати від інфляційних процесів, 771,12 грн. - 3% річних, а всього стягнути - 9261,67 грн., а також судові витрати по справі у вигляді судового збору в розмірі 214,60 грн.

В судовому засіданні представник позивача ЛМКП «Теплокомуненерго» Гришаєва В.В. уточнені позовні вимоги підтримала у повному обсязі, надала аналогічні позову пояснення, просила його задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з»явилася, надала заперечення на позов,з яких вбачається, що уточнені позовні вимоги вона визнає частково, просила суд застосувати позовну давність, послалась, що позивачем не вірно розрахована сума виниклої заборгованості, визнала суму боргу в розмірі 1131,14 грн. за своїми підрахунками. Також додала, що на цей час знаходиться у декретній відпусті по догляду за дитиною, не працює, має скрутне матеріальне становище, тому немає можливості сплатити ще й пеню та інфляційні нарахування. Окрім того, послалася, що власником даної квартири вона стала лише з 21.11.2009р., та борг, який утворився до цього періоду, склався з вини попереднього власника квартири. Просила задовольнити позов частково.

Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи, дійшов до наступного висновку.

Згідно зі ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільну справу у межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів. Ст. 60 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_1, що проживає за адресою: АДРЕСА_1, є власницею цієї квартири та споживачем послуг, які надає ЛМКП «Теплокомуненерго». Через несвоєчасну оплату отриманих послуг теплопостачання відповідачкою виникла заборгованість за період з 01.01.1999 року по 01.03.2013 року з урахуванням основного боргу, втрат від інфляційних процесів, 3% річних у загальному розмірі 9261,67 грн. /а.с. 22-25/.

Квартира АДРЕСА_1 зареєстрована за відповідачкою ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 21.11.2009р., посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_3 за реєстровим № 3879 /а.с.58-60/.

Посилання відповідачки на той факт, що сума боргу, яка склалася до 21.11.2009р., тобто до моменту, коли вона стала власником квартири АДРЕСА_1, згідно з вищезазначеним договором купівлі-продажу, виникла не з її вини, суд не бере до уваги, оскільки при підписанні договору купівлі-продажу квартири вона погодилась з умовами договору. Пунктом 5.1 вказаного договору передбачено, що покупець не має претензій щодо оплати комунальних послуг за житло до продавців, та в разі не оплати продавцями комунальних послуг покупець згоден нести витрати по цим заборгованостям /а.с.59/.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 67 ЖК України крім плати за житло власники й наймачі оплачують комунальні послуги.

Відповідно до ст. 68 ЖК України споживач послуг зобов'язаний своєчасно оплачувати комунальні послуги.

Згідно п. 5. ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово - комунальні послуги» від 24.06.2004 року, п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, п. 18 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», ст. 64, 67, 68, 162 ЖК України власник квартири зобов'язаний щомісячно не пізніше 20 числа кожного місяця вносити плату за користування житловим приміщенням, за комунальні послуги, за обслуговування та ремонт будинку та прибудинкової території, споживач послуг та члени його сім'ї повинні сплачувати плату за надані житлово - комунальні послуги.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Як вбачається з розрахунку ЛМКП «Теплокомуненерго» / а. с. 58/, сума заборгованості у межах позовної давності за період з 01.10.2008 року по 01.03.2013 року (з урахуванням дати видачі судового наказу - 31.10.2011р.) становить 6115,56 грн., з яких: основний борг 4566,62 грн., інфляційні нарахування 1039,77 грн., три відсотка річних 509,17 грн.

Виходячи з наведеного, суд дійшов до висновку про часткову обґрунтованість позову ЛМКП «Теплокомуненерго», оскільки між сторонами існували фактичні договірні відносини з приводу надання житлово-комунальних послуг на підставі відкритого особового рахунку №52503005, оплату яких відповідачка не здійснювала у повному обсязі, через що виникла заборгованість, розмір якої у межах позовної давності, тобто за період з 01.10.2008 року по 01.03.2013 (з урахуванням дати видачі судового наказу 31.10.2011р.) становить 6115,56 грн., з яких: основний борг 4566,62 грн., інфляційні нарахування 1039,77 грн., три відсотка річних 509,17 грн. У позасудовому порядку погашення вказаної заборгованості не відбулося, тому суд вважає за необхідне стягнути суму боргу за вищезазначений період у загальному розмірі 6115,56 грн. з відповідачки на користь позивача шляхом ухвалення судового рішення.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідачки підлягають стягненню на користь позивача судові витрати, а саме: сплачений судовий збір у розмірі 214,60 грн.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 257 - 267, 526, 527, 625 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 27, 31, 60, 88, 212-215, 217 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ЛМКП «Теплокомуненерго» задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь ЛМКП «Теплокомуненерго» /р/р 2600337912501 в ПАТ «Енергобанк» в м. Луганську, МФО 300272, код ЄДРПОУ 24047779/ суму заборгованості за послуги теплопостачання та гарячого водопостачання у розмірі 6115,56 грн., понесені судові витрати у розмірі 214 грн. 60 коп., а всього стягнути 6330,16 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги до апеляційного суду Луганської області через Жовтневий районний суд м. Луганська.

СУДДЯ: