Рішення № 31843220, 12.06.2013, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" червня 2013 р.Справа № 922/1370/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Попович І.М.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

розглянувши справу

за позовом Державного підприємства "Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О.О. Морозова", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "СДТ-Сталь", м. Харків про стягнення 83330,95 грн. за участю сторін:

Представник позивача - Шевцов А.М. (дов. № 390/4 від 28.01.2013р.).

Представник відповідача - Косяченко Є.С. (дов. б/н від 26.11.2012р.).

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О.О. Морозова" звернулось до господарського суду із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "СДТ-Сталь", в якій просить суд стягнути з відповідача основного боргу в розмірі 79 003,19 грн., пеню в сумі 3 610,22 грн., 3% річних в сумі 717,54 грн., та судові витрати.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на укладення між сторонами договору №245/1357-ХКБМ, відповідно до умов якого позивач поставив відповідачеві лом і відходи чорного та кольорового металу у відповідності з технічними умовами і якістю ДСТУ 4121-2022 і ДСТУ 3211-95 (ГОСТ1639-93), що підтверджує наступними актами приймання металів:

№11-889 від 24.10.2012 року - 3,929 тон за ціною 1700,00 грн. за тону на суму 6 679,30 грн.,

№11-890 від 24.10.2012 року - 3,531 тон за ціною 1700,00 грн. за тону на суму 6 002,70 грн.,

№11-896 від 01.11.2012 року - 30,346 тон за ціною 2050,00 грн. за тону на суму 62 209,30 грн.,

№11-897 від 01.11.2012 року - 29,332 тон за ціною 2050,00 грн. за тону на суму 60 130,60 грн.,

№11-901 від 02.11.2012 року - 26,07 тон за ціною 2050,00 грн. за тону на суму 53 443,50 грн.,

№11-900 від 02.11.2012 року - 24,67 тон за ціною 2050,00 грн. за тону на суму 50 573,50 грн.,

№11-924 від 27.11.2012 року - 7,032 тон за ціною 1700,00 грн. за тону на суму 11 954,40 грн.,

№11-928 від 29.11.2012 року - 8,92 тон за ціною 2050,00 грн. за тону на суму 18 286,11 грн., на загальну суму 269 279,30 грн., проте відповідач свої зобов'язання щодо поставленого товару здійснив частково на суму 190 276,11 грн., іншу частину боргу на суму 79 003,19 грн. не погасив, в зв'язку з чим, вказані обставини стали причиною звернення позивача до суду з відповідним позовом.

Ухвалою господарського суду від 03.04.2013 року порушено провадження у справі №922/1370/13, розгляд справи призначено на 15.04.2013 року.

Позивач в судовому засіданні 15.04.2013 року наголосив на частковій сплаті відповідачем заборгованості, проте, відповідних доказів не надав, в зв'язку з чим, в судовому засіданні заявив клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№14083 від 15.04.2013 р.) з метою підписання сторонами акту звірки розрахунків.

Ухвалою господарського суду від 15.04.2013 року задоволено клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи на іншу дату, розгляд справи відкладено до 03.06.2013 року.

Ухвалою господарського суд від 03.06.2013 року, задоволено клопотання відповідача про продовження строку розгляд справи на п'ятнадцять днів, розгляд справи відкладено до 12.06.2013 року.

Представник позивача в судовому засіданні 12.06.2013 року через канцелярію господарського суду за вх.№21641 від 12.06.2013р. надав заяву про уточнення позовних вимог, в яких керуючись ч.4 ст.22 ГПК України зменшив позовні вимоги в частині нарахованих до стягнення суми основного боргу на суму 8 788,50 грн., в зв*язку з чим, просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу за договором в розмірі 70 214,69 грн.

Господарський суд, розглянувши вищевказану заяву позивача про зменшення позовних вимог, не приймає її до розгляду як заяву про відповідне зменшення розміру позовних вимог, оскільки станом на дату звернення позивача до суду з відповідними позовом, сума на яку позивач просить зменшити заявлені вимоги в розмірі 8 788,50 грн. вже була погашена відповідачем, що підтверджується банківськими виписками від 05.03.2013 року на суму 5 752,50 грн., за 01.03.2013 року на суму 3036,00 грн..

Крім того, представник позивача за вх.№21627 від 12.06.2013 року надав заяву в якій відмовився від стягнення з відповідача по справі неустойки та 3%річних та повідомив про усвідомлення останнім про наслідки відмови від вищевказаних нарахувань.

Представник відповідача за вх.№21630 від 12.06.2013 року надав заяву, в якій підтверджує наявність заборгованості за договором №2115/1357ХКБМ від 03.09.2012 року в розмірі 70 214,69 грн.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення позивача та відповідача, дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

03.09.2012 року між Державним підприємством "Харківське конструкторське бюро з машинобудування ім. О.О. Морозова" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СДТ-Сталь" (покупець) укладено договір поставки лома і відходів чорних та кольорових металів № №245/1357-ХКБМ.

Згідно з умовами п.1.1. договору сторонами визначено, що постачальник зобов'язується поставити, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити лом і відходи із чорних та кольорових металів, відповідно з технічними вимогами і якістю ДСТУ 4121-2002 та ДСТУ 3211-95(ГОСТ 1639-93), а також умовами цього договору.

Відповідно п.2.1. договору сторонами передбачено, що ціна, номенклатура поставленого лома визначається сторонами в специфікаціях, які є невід'ємною частиною цього договору.

Згідно пунктів 3.3., 3.5. договору датою поставки лому вважається дата оформлення актів приймання, які слугують підставою для розрахунків, оформлених покупцем. Лом і право власності на нього переходять від постачальника до покупця в момент підписання відповідного акту приймання.

Пунктом 4.1. договору сторонами визначено, що розрахунки за цим договором здійснюються не пізніше 10 банківських днів після отримання лому, шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України на поточний рахунок постачальника згідно сум, вказаних і підписаних сторонами прийомо - здаточних актах.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачеві лом і відходи чорного та кольорового металу у відповідності з технічними умовами і якістю ДСТУ 4121-2022 і ДСТУ 3211-95 (ГОСТ1639-93), що підтверджує наступними актами приймання металів:

№11-889 від 24.10.2012 року - 3,929 тон за ціною 1700,00 грн. за тону на суму 6 679,30 грн.,

№11-890 від 24.10.2012 року - 3,531 тон за ціною 1700,00 грн. за тону на суму 6 002,70 грн.,

№11-896 від 01.11.2012 року - 30,346 тон за ціною 2050,00 грн. за тону на суму 62 209,30 грн.,

№11-897 від 01.11.2012 року - 29,332 тон за ціною 2050,00 грн. за тону на суму 60 130,60 грн.,

№11-901 від 02.11.2012 року - 26,07 тон за ціною 2050,00 грн. за тону на суму 53 443,50 грн.,

№11-900 від 02.11.2012 року - 24,67 тон за ціною 2050,00 грн. за тону на суму 50 573,50 грн.,

№11-924 від 27.11.2012 року - 7,032 тон за ціною 1700,00 грн. за тону на суму 11 954,40 грн.,

№11-928 від 29.11.2012 року - 8,92 тон за ціною 2050,00 грн. за тону на суму 18 286,11 грн., на загальну суму 269 279,30 грн., який був прийнятий відповідачем, про що свідчить підпис та печатка підприємства відповідача, проте відповідач свої зобов'язання щодо поставленого товару здійснив частково на суму 199 064,61 грн., не сплаченою залишилася заборгованість в розмірі 70 214,69 грн., в зв*язку з чим, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти цей товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 ГК України та ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону, інших правових актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За приписами ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Разом з цим, відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно з п. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідач в судовому засіданні визнав позовні вимоги щодо наявності в останнього заборгованості за відповідним договором поставки на суму 70 214,69 грн., про що надав складений та підписаний представниками сторін акт звіркм взаємних розрахунків.

Відповідно ч. 5 ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Проаналізувавши матеріали справи, надані докази та норми діючого законодавства, господарський суд констатує, що з наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що відповідачем частково сплачено суму основного боргу за договором ще до звернення позивача до суду з відповідним позовом, оскільки позивач звернувся до господарського суду із позовною заявою до господарського суду Харківської області 02 квітня 2013 року, а проплати за договором відповідачем були здійснені 05.03.2013 року на суму 5 752,50 грн., та 01.03.2013 року на суму 3036,0 грн., в зв'язку з чим, вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог в цій щодо стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 8 788,50грн.

Щодо іншої частини боргу станом на момент розгляду справи відповідач заборгованості в розмірі 70 214,69 грн., за отриманий за договором поставки товар не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу чи підтверджували б оплату заборгованості, в зв'язку з чим, визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого позивачем товару на загальну суму 70 214,69 грн.

Крім того, господарський суд розглянувши заяву позивача, в якій він додатково відмовився від стягнення з відповідача пені в сумі 3 610,22 грн. та 3%річних в сумі 717,54 грн., зауважує на наступне.

Відповідно до ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити позовні вимоги.

Відповідно до ч. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Враховуючи вищевикладені обставини, господарський суд перевіривши повноваження представника позивача на вчинення відповідної процесуальної дії щодо відмови від позову та враховуючи, що відповідна заява про відмову від позову є одностороннім волевиявленням, а тому суд не зв'язаний з думкою іншої сторони у справі щодо цього волевиявлення, в зв'язку з чим, заява позивача в частині відмови від стягнення з відповідача від позовних вимог про стягнення пені в сумі 3 610,22грн. та 3%річних в сумі 717,54 грн. підлягає задоволенню, а провадження в цій частині позовних вимог підлягає припиненню на підставі п. 4 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ст. 49 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. На підставі викладеного, судовий збір у даній справі покладається на відповідача, пропорційно задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 611, 612, 624, Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, п. 4 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СДТ -Сталь" (61022, м. Харків, вул. Маршала Бажанова, б. 21/23, оф.14, код 37090550, р/р 26002031957001 в ХРУ ПАТ КБ "Южкомбанк", МФО 339946) на користь Державного підприємства "Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О.О. Морозова" (61001, Харківська область, місто Харків, Комінтернівський район, вулиця. Плеханівська, буд.126, код 14310299, р/р 2600330016 в АТ банк "Меркурій" м. Харків, МФО 351663) - 70 214,69 грн. основного боргу, витрати по сплаті судового збору в сумі 1449,69 грн.

В частині позовних вимог щодо стягнення суми основного боргу в розмірі 8 788,50 грн. відмовити.

В іншій частині позовних вимог провадження у справі припинити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 14.06.2013 р.

Суддя Попович І.М.