Рішення № 31843135, 11.06.2013, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2013 р. Справа № 915/785/13

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Бритавської Ю.С.,

при секретарі судового засідання: Мартиненко М.С.

за участю представників сторін:

від позивача: представник не з'явився,

від відповідача: Колодяжна Ю.А., довіреність №01/33-391 від 26.12.2012р., Наливайський В.І., довіреність №01/53-76 від 21.05.2013р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» (54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40, код ЄДРПОУ 23399393)

про: скасування оперативно-господарської санкції, -

Суть спору: Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовом до Публічного акціонерного товариства «Миколаївобленерго» про скасування оперативно-господарської санкції за актом про порушення ПКЕЕ від 14.06.2012р. №С5070, застосованої протокольним рішенням ПАТ «Миколаївобленерго» №52/1 від 03.04.2013р. з нарахування обсягу та вартості не облікованої електроенергії.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Акт №С5070 про порушення ПКЕЕ від 14.06.2012р. складений з порушенням вимог п.6.41 ПКЕЕ, оскільки при його складанні під час здійснення перевірки позивач знаходився у відрядженні, про перевірку його не повідомляли, а зазначена в Акті №С5070 від 14.06.2012р. особа ОСОБА_4 не є його працівником та представником, тобто вказаний Акт підписаний не уповноваженою особою, а тому, на думку позивача, є неналежним доказом порушення ним ПКЕЕ і неналежною підставою для застосування оперативно-господарської санкції. Окрім того, позивач вказує на безпідставне застосування коефіцієнту одночасності використання струмоприймачів рівним 0,75.

На виконання вимог ухвал суду представниками відповідача надані витребувані судом документи, в т.ч. відзив на позовну заяву за вх.№9806/13 від 21.05.2013р., в якому ПАТ «Миколаївобленерго» просить відмовити у задоволенні позову з огляду на недоведеність факту невідповідності дій відповідача при складанні Акту №С5070 про порушення ПКЕЕ від 14.06.2012р. вимогам п.п. 6.40-6.42 ПКЕЕ, п.п. 1.1,2.1,2.2,2.4,2.5 Методики.

У судових засіданнях представники відповідача заперечили проти задоволення позову та просили у задоволенні позову відмовити.

Позивач у судові засідання не з'явився, витребувані ухвалами суду від 29.04.2013р. та від 21.05.2013р. документи не надав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать відповідні повідомлення про вручення поштових відправлень від 30.04.2013р. та від 24.05.2013р.

Водночас 11.06.2013р. за вх.№11230/13 від позивача до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з відрядження ОСОБА_3 до м. Києва з питань працевлаштування.

У судовому засіданні клопотання ОСОБА_3 про відкладення розгляду справи було відхилено, оскільки позивач належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, клопотання позивача у розумінні ст.ст. 32-33 ГПК України є необґрунтованим, а викладені в ньому обставини не є поважними причинами для нез'явлення позивача до суду.

За таких обставин господарський суд визнав за належне розглянути справу за відсутністю представника позивача.

Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представників відповідача, господарський суд встановив:

З матеріалів справи вбачається, що 05.06.2009р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (Споживач, позивач) та Відкритим акціонерним товариством Енергопостачальна компанія «Миколаївобленерго» (нині - Публічне акціонерне товариство «Миколаївобленерго») (Постачальник, відповідач) укладено договір про постачання електричної енергії №44/4269 (далі - договір), згідно з яким Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з дозволеною потужністю 33,5 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору; точка продажу електричної енергії по кожному об'єкту Споживача визначається Додатком №8 «Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін».

Додатком №2 до договору №44/4269 від 05.06.2009р. затверджено Перелік об'єктів споживача, серед яких значиться магазин, резерв за адресою: АДРЕСА_2.

Відповідно до п.2.1 договору під час виконання його умов, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, Сторони зобов'язались керуватись чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), затвердженими в установленому порядку.

За результатами проведеної представниками відповідача 14.06.2012р. перевірки на об'єкті позивача за адресою: м. Миколаїв, вул. Чкалова, 78/2, був складений Акт про порушення №С5070, яким зафіксований факт порушення позивачем п.6.40 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ України від 31.07.1996р. №28 (із змінами та доповненнями), а саме: встановлення та використання приладу з метою зменшення показів розрахункового лічильника електричної енергії.

В Акті від 14.06.2012р. №С5070 вказано про складання його за участю представника ФО-П ОСОБА_3 - ОСОБА_4, яка від підписання Акту відмовилась.

Акт від 14.06.2012р. №С5070 підписаний п'ятьма представниками відповідача - ПАТ «Миколаївобленерго».

Рішенням комісії філії ПАТ «Миколаївобленерго» м. Миколаєва по розгляду Акта від 14.06.2012р. №С5070 про порушення Правил користування електричною енергією, оформленим протоколом від 03.04.2013р. №52/1, було визнано факт порушення позивачем п.6.40 Правил користування електричною енергією, а саме: встановлення та використання пристрою з метою зниження показів засобів обліку; вирішено виконати розрахунок обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕ, у відповідності до вимог п.2.1.1 «Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією», затвердженою постановою ПКЕЕ №562 від 04.05.2006р., зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 04.07.2006р. за №782/12656, із змінами згідно Постанови НКРЕ від 14.10.2010р. №1338 (далі - Методика); розрахунковий добовий обсяг споживання електроенергії визначити за формулою 2.4 Методики; щодо коефіцієнту одночасності використання електрообладнання, враховуючи недосягнення спільної згоди сторін, останнім вибрати рівним 0,75; кількість днів, за який має здійснюватись перерахунок, визначити з дати останнього контрольного огляду об'єктів споживача, але не більше загальної кількості робочих днів у 6 календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення, а саме - з 07.02.2012р.; позивачу було нараховано до сплати суму у розмірі 49713,43 грн. за недовраховану електричну енергію.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням комісії ПАТ «Миколаївобленерго» по розгляду Акта від 14.06.2012р. №С5070 про порушення Правил користування електричною енергією, позивач звернувся до господарського суду з позовом про скасування оперативно-господарської санкції за актом про порушення ПКЕЕ від 14.06.2012р. №С5070, застосовану протокольним рішенням відповідача №52/1 від 03.04.2013р. з нарахування обсягу та вартості не облікованої електроенергії.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного.

За вимогами ч.2 ст. 20 ГК України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Відповідно до вимог ст. 235 ГК України за порушення господарських зобов'язань до суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин можуть застосовуватися оперативно-господарські санкції - заходи оперативного впливу на правопорушника з метою припинення або попередження повторення порушень зобов'язання, що використовуються самими сторонами зобов'язання в односторонньому порядку. До суб'єкта, який порушив господарське зобов'язання, можуть бути застосовані лише ті оперативно-господарські санкції, застосування яких передбачено договором.

Частиною 1 ст. 236 ГК України встановлено, що у господарських договорах сторони можуть передбачати використання таких видів оперативно-господарських санкцій: 1) одностороння відмова від виконання свого зобов'язання управненою стороною, із звільненням її від відповідальності за це - у разі порушення зобов'язання другою стороною; відмова від оплати за зобов'язанням, яке виконано неналежним чином або достроково виконано боржником без згоди другої сторони; відстрочення відвантаження продукції чи виконання робіт внаслідок прострочення виставлення акредитива платником, припинення видачі банківських позичок тощо; 2) відмова управненої сторони зобов'язання від прийняття подальшого виконання зобов'язання, порушеного другою стороною, або повернення в односторонньому порядку виконаного кредитором за зобов'язанням (списання з рахунку боржника в безакцептному порядку коштів, сплачених за неякісну продукцію, тощо); 3) встановлення в односторонньому порядку на майбутнє додаткових гарантій належного виконання зобов'язань стороною, яка порушила зобов'язання: зміна порядку оплати продукції (робіт, послуг), переведення платника на попередню оплату продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки їх якості тощо; 4) відмова від встановлення на майбутнє господарських відносин із стороною, яка порушує зобов'язання.

Згідно з ч.2 ст. 236 ГК України перелік оперативно-господарських санкцій, встановлений у частині першій цієї статті, не є вичерпним. Сторони можуть передбачити у договорі також інші оперативно-господарські санкції.

Частинами 1, 2 ст. 237 ГК України встановлено, що підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання. Порядок застосування сторонами конкретних оперативно-господарських санкцій визначається договором. У разі незгоди з застосуванням оперативно-господарської санкції заінтересована сторона може звернутися до суду з заявою про скасування такої санкції та відшкодування збитків, завданих її застосуванням.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії зобов'язаний додержуватися вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. Безпечну експлуатацію енергетичних установок споживача та їх належний технічний стан забезпечує сам споживач. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України. Споживач енергії несе відповідальність за шкоду, заподіяну енергопостачальнику внаслідок невідповідності технічного стану електроустановок споживача та/або схеми живлення споживача вимогам нормативно-технічних документів, згідно з умовами договору.

Статтею 27 Закону України «Про електроенергетику» встановлено, що правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність. Правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема: порушення вимог нормативно-правових актів, нормативних документів з питань технічної експлуатації електричних станцій і мереж, енергетичного обладнання і мереж суб'єктів електроенергетики та споживачів енергії, виготовлення, монтажу, налагодження та випробування енергоустановок і мереж, виконання проектних робіт на енергоустановках і мережах; крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку; пошкодження приладів обліку; порушення правил користування енергією.

Згідно з п.10.2 ПКЕЕ Споживач електричної енергії зобов'язаний, зокрема: користуватися електричною енергією виключно на підставі договору (договорів); оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору; додержуватись вимог нормативно-технічних документів та умов договорів; забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів законодавства України; забезпечувати функціонування власних розрахункових засобів обліку електричної енергії відповідно до вимог нормативно-технічних документів та паспортних даних заводу-виробника відповідних засобів обліку; своєчасно вживати відповідних заходів для усунення виявлених порушень; забезпечувати збереження і цілісність встановлених на його території (у його приміщенні) розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування; не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані постачальнику електричної енергії (електропередавальній організації), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.

Пунктами 3.1-3.3 ПКЕЕ передбачено, що електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами обліку електричної енергії для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії. Розрахункові засоби обліку електричної енергії, технічні засоби контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, засоби вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії встановлюються відповідно до вимог ПУЕ, цих Правил та проектних рішень. Відповідальність за технічний стан засобів обліку несе та організація, на балансі якої вони перебувають, або організація, яка здійснює їх експлуатацію на підставі відповідного договору. Відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.

За п.6.40 ПКЕЕ у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.

Відповідно до п.2.1.5 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕЕ від 04.05.2006р. №562, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 04.07.2006р. за №782/12656 (із змінами та доповненнями) (далі - Методика) Методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог ПКЕЕ та в разі виявлення такого порушення ПКЕЕ: самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника.

Пунктом 2.5 Методики встановлено, що за умови згоди сторін коефіцієнт використання електрообладнання вибирається рівним Kв = 0,5. У разі недосягнення такої згоди та за умови недопуску споживачем представників постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) на свою територію для складення переліку струмоприймачів, про що має бути зазначено в акті про порушення, коефіцієнт використання електрообладнання вибирається рівним Kв = 0,75.

Статтями 32, 33 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Факт порушення позивачем вимог ПКЕЕ встановлений Актом про порушення №С5070 від 14.06.2012р.

ФО-П ОСОБА_3 просить суд скасувати оперативно-господарську санкцію за актом про порушення ПКЕЕ від 14.06.2012р. №С5070, застосовану протокольним рішенням ПАТ «Миколаївобленерго» №52/1 від 03.04.2013р. з нарахування обсягу та вартості не облікованої електроенергії, з двох підстав:

- складення Акту про порушення №С5070 від 14.06.2012р. з порушенням вимог ПКЕЕ з огляду на відсутність при складенні акту уповноваженого представника позивача;

- помилкове застосування відповідачем коефіцієнту використання електрообладнання на рівні Kв = 0,75 замість Kв = 0,5.

Господарський суд, проаналізувавши наявні в матеріалах справи документи, дійшов висновку про спростування матеріалами справи тверджень позивача про складення акту про порушення ПКЕЕ від 14.06.2012р. №С5070 за відсутністю уповноваженого представника позивача, з огляду на таке.

Так, відповідно до Наказу №4 (а.с. 35), підписаного позивачем та засвідченого його печаткою, відповідальною за отримання рахунків та надання звітів обленерго за адресою: Чкалова, 78/2; Будьоного, по договору №44/4269, призначено саме ОСОБА_4, в присутності якої і був складений оспорюваний Акт.

Більш того, ОСОБА_4 була присутня в якості уповноваженого представника позивача і при складанні Акту про пломбування від 04.09.2009р., про що свідчить її підпис на вказаному акті, наданому до суду представником відповідача у судовому засіданні 11.06.2013р.

Водночас твердження позивача про необґрунтованість застосування відповідачем розрахункового коефіцієнту на рівні Kв = 0,75 замість Kв = 0,5 при розрахунку розміру та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачем ПКЕЕ, є безпідставним з огляду на наступне.

В Акті про порушення ПКЕЕ №С5070 від 14.06.2012р. чітко зазначено, проти чого не заперечує і сам позивач, що між сторонами не було досягнуто спільної згоди щодо визначення коефіцієнту використання електрообладнання на рівні Kв = 0,5, що є однією з підстав для застосування відповідного коефіцієнту.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З урахуванням вищенаведеного, господарський суд доходить висновку про відсутність підстав для скасування оперативно-господарської санкції за актом про порушення ПКЕЕ від 14.06.2012р. №С5070, застосованої протокольним рішенням ПАТ «Миколаївобленерго» №52/1 від 03.04.2013р. з нарахування обсягу та вартості не облікованої електроенергії.

За таких обставин у задоволенні позову ФО-П ОСОБА_3 слід відмовити.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 відмовити.

Згідно з ч. 5 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Одеського апеляційного господарського суду через господарський суд Миколаївської області.

Повне рішення складено 14 червня 2013 року.

Суддя Ю.С. Бритавська