Ухвала суду № 31843104, 23.05.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44 тел. 284-18-98

_______________УХВАЛА

попереднього засідання

23.05.13 Справа № 910/2148/13.

За заявою Фонду державного майна України»

до Корпорації "Українські будівельні матеріали" (код ЄДРПОУ 32798982)

про визнання банкрутом

Суддя Мандичев Д.В.

Представники:

від заявника -Таран Н.А.

від боржника -не з"явилися

розпорядник майна-Швачка С.В.

від ПАТ «Київенерго» -Гончаренко І.Л.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У лютому 2013 року Фонд державного майна України звернувся до суду з заявою про порушення справи про банкрутство Корпорації "Українські будівельні матеріали", оскільки останній неспроможний сплатити борг.

Ухвалою суду від 07.02.2013р. заяву Фонду державного майна України про порушення справи про банкрутство було прийнято до розгляду, підготовче засідання призначено на 21.02.2013р., визначеного автоматизованою системою арбітражного керуючого Швачку Сергія Васильовича та зобов'язано подати заяву про згоду на призначення розпорядника майна.

18.02.2013р. через канцелярію суду від арбітражного керуючого Швачки С.В. надійшла заява про участь у справі про банкрутство.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2013р. порушено провадження у справі №910/2148/13, визнано розмір вимог ініціюючого кредитора - Фонд державного майна України кредитором Корпорації "Українські будівельні матеріали" на суму 1 316 120, 56 грн., введено процедуру розпорядження майном боржника, призначено розпорядником майна боржника - арбітражного керуючого Швачку Сергія Васильовича (ліцензія серії АВ №499166 від 09.02.2010р.), призначено попереднє засідання суду на 25.04.2013р.

08.04.2013р. до Господарського суду міста Києва від ПАТ "Київенерго" надійшла заява з грошовими вимогами до боржника.

12.04.2013р. до Господарського суду міста Києва від ініціюючого кредитора надійшла заява про додаткові грошові вимоги до боржника.

17.04.2013р. до Господарського суду м. Києва від розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Швачки С.В. надійшло клопотання про відкладення попереднього судового засідання.

25.04.2013р. до Господарського суду міста Києва від розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Швачки С.В. надійшли пояснення щодо проведення інвентаризації.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.04.2013р. відкладено попереднє судове засідання на 16.05.2013р.

13.05.2013р. до Господарського суду міста Києва від розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Швачки С.В. надійшли додаткові документи по справі, а саме реєстр вимог кредиторів та пояснення до нього.

Ухвалою Господарського суду м.києва від 16.05.2013 відкладено розгляд справи у судовому засіданні на 23.05.2013.

Розпорядник майна в судовому засіданні 23.05.2013р. надав пояснення щодо реєстру вимог кредиторів.

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження.

Згідно ч. 1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом тридцяти днів від дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідне оголошення було опубліковано в газеті "Голос України" №47 від 13.03.2013р.

Після публікації вказаного оголошення та у строк, встановлений ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", до суду надійшли наступні вимоги:

- Публічного акціонерного товариства «Київенерго» на суму 37 027,50грн;

- Фонду державного майна України з додатковими грошовими вимогами на суму 622085,51грн..

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, у тому числі щодо яких були заперечення боржника і які не були внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, а також ті, що визнані боржником та внесені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, і вирішує питання про його затвердження.

За результатами розгляду вимог кредиторів господарський суд виносить ухвалу, в якій зазначаються: розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, які вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів; дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів; дата підсумкового засідання суду, на якому буде винесено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про припинення провадження у справі про банкрутство або ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені частиною другою статті 22 цього Закону.

У реєстрі вимог кредиторів повинні міститися відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, черговість задоволення кожної вимоги.

Неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов'язань у шосту чергу та може бути предметом мирової угоди.

Погашення неустойки (штрафу, пені) у справі про банкрутство можливе лише в ліквідаційній процедурі при спрощеному порядку розгляду справи про банкрутство.

Ухвала є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Для визначення кількості голосів для участі у представницьких органах кредиторів зі складу вимог конкурсних кредиторів виключається неустойка (штраф, пеня).

У ст. 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, у наступному порядку:

1) у першу чергу задовольняються:

вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати перед працюючими та звільненими працівниками банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв'язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов'язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, що направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, що направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідної допомоги, належної працівникам у зв'язку з припиненням трудових відносин та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі;

вимоги кредиторів за договорами страхування;

витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді та роботою ліквідаційної комісії, у тому числі:

витрати на оплату судового збору;

витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їхніх коштів;

витрати заявника на публікацію оголошення про порушення справи про банкрутство, введення процедури санації, визнання боржника банкрутом;

витрати на публікацію в офіційних друкованих органах інформації про порядок продажу майна банкрута;

витрати на публікацію в засобах масової інформації про поновлення провадження у справі про банкрутство у зв'язку з визнанням мирової угоди недійсною;

вимоги щодо виплати основної грошової винагороди арбітражному керуючому;

вимоги щодо відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним повноважень розпорядника майна, керуючого санацією боржника або ліквідатора банкрута;

витрати арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), пов'язані з утриманням і збереженням майнових активів банкрута;

витрати Гарантійного фонду виконання зобов'язань за складськими документами на зерно, пов'язані з набуттям ним права регресної вимоги щодо зернового складу, - у розмірі всієї виплаченої ним суми відшкодування вартості зерна;

2) у другу чергу задовольняються:

вимоги із зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов'язань із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників);

3) у третю чергу задовольняються:

вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів);

вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом;

4) у четверту чергу задовольняються:

вимоги кредиторів, не забезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли із зобов'язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в процедурі санації боржника;

5) у п'яту чергу задовольняються:

вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства;

вимоги щодо виплати додаткової грошової винагороди керуючому санацією або ліквідатору у частині 5 відсотків обсягу стягнутих на користь боржника активів (повернення грошових коштів, майна, майнових прав), які на дату порушення провадження у справі про банкрутство перебували у третіх осіб;

вимоги щодо виплати додаткової грошової винагороди керуючому санацією або ліквідатору у частині 3 відсотків обсягу погашених вимог конкурсних кредиторів, які підлягають позачерговому задоволенню та віднесені до конкурсних згідно з цим Законом;

6) у шосту чергу задовольняються інші вимоги.

У судовому засіданні, що відбулось 23.05.2013р. судом розглянуто реєстр вимог кредиторів, до якого включено наступні вимоги:

Публічного акціонерного товариства «Київенерго» на суму 35880,50грн.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що заява Публічного акціонерного товариства № 93/23-2610 від 05.04.2013 з грошовими вимогами до боржника на суму 35880,50 грн. надійшла до суду 08.04.2013 року, тобто у строк визначений нормою статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Судом встановлено, що вимоги ПАТ «Київенерго» (далі-Кредитор) до боржника виникли з наступного:

Між Кредитором та Боржником укладено Договір на постачання електричної енергії від 30.08.2004 № 3111375 (далі - Договір 1)

Згідно із п. 1.1. Договору 1 Кредитор (Постачальник електричної енергії) зобов'язаний постачати електричну енергію Споживачу, а Споживач - своєчасно оплачувати її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього Договору 1 та додатками до його невід'ємними частинами.

Відповідно до п. 5 Договору 1 Споживач повинен надавати Постачальнику електричної енергії відомості про розмір очікуваного споживання електроенергії на наступний рік не пізніше 1 жовтня поточного року. У разі ненадання Споживачем зазначених відомостей у встановлений термін розміром розмір очікуваного споживання електричної енергії на наступний рік встановлюється Постачальником електричної енергії на рівні фактично спожитих обсягів відповідних періодів поточного року.

Так, відповідно до умов договору повідомлення щодо встановлення договірних величин споживання електричної енергії на 2008 рік сформовано згідно п. 4.2 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.96 № 28, за фактичними обсягами споживання у відповідних періодах 2007 р., що минули станом на дату формування Повідомлення, які відповідали майбутнім періодам 2008 р. та направлено на адресу Споживача листом від 12.11.2007 № 048-71-14075.

Пунктом 16 Додатку 2.5 до Договору 1 передбачено, що у разі споживання електроенергії у розрахунковому періоді понад договірну величину актом, що фіксує зазначене перевищення Сторони вважають «Звіт про використану електроенергію» за відповідний розрахунковий період, погоджений обома сторонами. Постачальник надає рахунок на оплату двократної вартості перевищення Споживачу щодо допущеного перевищення. Рахунок має бути оплачений протягом 5 операційних днів з моменту отримання.

Згідно звіту про використану Корпорацією «Українські будівельні матеріали» електроенергію, Боржник за період з січня по березень 2008 року спожив 29 710 кВтг електричної енергії понад встановлену договірну величину, двократна вартість якої становила 12 228,64 грн. (без ПДВ) та 2 445,73 грн. ПДВ.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів І - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини.

Відповідно до п. 6.17 Правил користування електричною енергією затверджених постановою НКРЕ 31.07.1996 № 28 у разі перевищення договірної величини споживання електричної енергії за розрахунковий період споживачем, який розраховується за тарифами, диференційованими за періодами часу, або якщо відповідно до договору для споживача протягом розрахункового періоду змінювався тариф, він за обсягом перевищення сплачує на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії підвищену згідно з законом вартість різниці між фактично спожитим та договірним обсягами електричної енергії за середньозваженим тарифом.

Відповідно до ч. 4.1 діючого на момент порушення умов Договору Закону України «Про податок на додану вартість» база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

У разі, якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів І (послуг) визначається за звичайними цінами.

В листі Державної податкової адміністрації України від 18.05.2009 № 10191/7/16-1517 зазначено, що п'ятикратна вартість різниці фактично спожитої електроенергії і її договірної величини (а з урахуванням змін, внесених до статті 26 Закону України від 16.10.97 р. № 575/97-ВР «Про електроенергетику» Законом України від 23.06.2005 р. N 2706-ІУ, починаючи з 23.07.2005 р. (опублікування в газеті «Урядовий кур'єр») - двократна різниця) фактично являє собою підвищену плату за використану з порушенням режимів споживання електроенергію, така оплата є додатковою компенсацією вартості товарів і підлягає оподаткуванню у загальновстановленому порядку.

Таким чином, перевищення договірної величини за своєю природою не є штрафною санкцією, тому споживач який перевищив обсяг договірної величини споживання електричної енергії має сплатити енергопостачальній організації вартість перевищеної договірної величини з урахуванням податку на додану вартість.

Отже, свої зобов'язання за Договором 1 Боржник належним чином не виконав. Згідно довідки про надходження коштів в погашення боргу за двократну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величиною від ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» електроенергії Боржником було перевищено договірну величину споживання електричної енергії двократна вартість якої становить 12 228,64 грн. (без ПДВ), яку було сплачено. Однак, в порушення цивільного законодавства України та законодавства про енергетику Боржником до цього часу не сплачено 2 445,73 грн. ПДВ.

Між Кредитором та Боржником укладено Договір від 01.12.2005 № 33076 (надалі - Договір 2) на постачання теплової енергії.

Згідно з пп. 2.2.1. та 2.3.1. Договору 2 та відповідно до законодавства України Кредитор постачає теплову енергію у гарячій воді Споживачу для потреб: опалення - в період опалювального сезону, гарячого водопостачання - протягом року, в кількості та в обсягах згідно з Додатком № 1 до Договору 2, яку Споживач зобов'язаний оплачувати щомісяця своєчасно та в повному обсязі.

Згідно п. 5 Додатку 4 до Договору 2 передбачено, що Споживач зобов'язаний щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримувати у районному відділі теплозбуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період та акт звірки на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки повертає у РВТ).

Відповідно до п. 2 Додатку 4 до Договору 2 Боржник здійснює оплату вартості використаної теплової енергії до початку розрахункового періоду (місяця).

Однак, свої зобов'язання за Договором 2 Боржник належним чином не виконував, внаслідок чого за період з 01.01.2009 по 01.08.2009 виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка на 01.08.2009 становить 31 048,18 грн., що підтверджується табуляграмами фактичного споживання теплової енергії та розрахунком основного боргу за спожиту теплову енергію.

Тому, у вересні 2009 року ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» звернулося до Господарського суду м. Києва із позовною заявою від 17.08.2009 № 048-71-9269 про стягнення з Корпорації «Українські будівельні матеріали» боргу у сумі 33 434,77 грн., з яких 31 048,18 грн. - борг за спожиту теплову, 1 506,69 грн. - інфляційна складова боргу 432,03 грн. - 3% річних від простроченої суми та 329,87 витрат із сплати державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Так, Ухвалою Господарського суду м. Києва від 14.09.2009 було порушено провадження у справі № 52/600 за позовною заявою ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» щодо стягнення з Корпорації «Українські будівельні матеріали» боргу у сумі 33 434,77 грн.

Під час провадження по справі № 52/600 ухвалою від 14.09.2009 № 52/600 Господарський суд м. Києва зупинив провадження по даній справі, у зв'язку з чим зазначений вище борг перед ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» за договором від 01.12.2005 № 33076 залишається несплаченим.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників провадження у справі про банкрутство, суд вважає заявлені у цій частині вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів наступній черговості: -35880,50грн.-вимоги четвертої черги

Фонд державного майна України на суму 1 956093,97грн.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що заява Фонду державного майна України № 10-25-4653 від 11.04.2013 з додатковими грошовими вимогами до боржника на суму 622085,51 грн. надійшла до суду 12.04.2013 року, тобто у строк визначений нормою статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Судом встановлено наступне.

Ухвалою господарського суду м. Києва про порушення провадження у справі про банкрутство корпорації «Українські будівельні матеріали» від 21.02.2013 року ініціюючого кредитора - Фонд державного майна України, визнано кредитором корпорації «Українські будівельні матеріали» з грошовими вимогами на суму 1 316 120, 56 грн., які складаються з:

1 230 578, 16 грн. заборгованості з орендної плати за договором оренди №192 від 22.04.2004 року; 85 542, 40 грн. пені за порушення грошових зобов'язань за договором оренди.

Зазначені грошові вимоги було включено розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів з віднесенням: 1 230 578,16 грн. - до четвертої черги задоволення вимог; 85 542, 40 грн. - до шостої черги задоволення вимог.

Крім того, протягом строку, визначеного ч. 1 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від Фонду державного майна України надійшла заява про додаткові грошові вимоги від 11.04.2013 року № 10-25-4653.

За твердженням Фонду державного майна України, рішенням господарського суду міста Києва від 02.11.2012 року у справі №5011-12/11851-2012 було частково задоволено позов Фонду до корпорації «Українські будівельні матеріали» про стягнення пені 639 973,41 грн. за порушення зобов'язань за договором оренди №192 від 22.04.2004 року. Зокрема, було вирішено стягнути з Корпорації пеню в сумі 90 078, 32 грн. В іншій частині позову відмовлено.

У заяві про додаткові грошові вимоги Фонд державного майна України зазначає, що постановою Вищого господарського суду України від 03.04.2013 року у справі № 5011-12/11851-2012 вказане рішення суду першої інстанції скасовано, а позов Фонду державного майна України до корпорації «Українські будівельні матеріали» про стягнення пені у сумі 639 973,41 грн. задоволено у повному обсязі.

Грошові вимоги Фонду державного майна України підтверджуються копією постанови Вищого господарського суду України від 03.04.2013 року у справі № 5011-12/11851-2012.

Зазначені грошові вимоги Фонду державного майна України у сумі 639 973,41 грн., визнано розпорядником майна та включено до реєстру вимог кредиторів з віднесенням до шостої черги задоволення вимог.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників провадження у справі про банкрутство, суд вважає заявлені у цій частині вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів наступній черговості: -1230578,16грн.-вимоги четвертої черги, 725 515,81грн.-вимоги шостої черги.

Відповідно до абз. 1 ч. 8 ст. 23 Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за їх відсутності - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

Доказів наявності у боржника майна, що перебуває у заставі (іпотеці) на підставі інших господарських договорів, суду не подано.

У зв'язку з вищенаведеним, складений розпорядником майна реєстр вимог кредиторів підлягає затвердженню судом.

Станом на 21.05.2013р. заяв від кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника не надійшло.

Дослідивши матеріали справи, поданий розпорядником майна на затвердження реєстр вимог кредиторів, додатково перевіривши правові підстави заявлення кредиторами грошових вимог до боржника, господарський суд погоджується з розпорядником майна, щодо визнання кредиторських вимог, вважає за доцільне затвердити реєстр вимог кредиторів та закінчити попереднє засідання.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст. ст. 23, 25 Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Визнати кредитором у справі № 910/2148/13 по відношенню до боржника:

- Публічне акціонерне товариство «Київенерго» з грошовими вимогами на суму 35 880,50грн.-вимоги четвертої черги;

- Фонд державного майна України з грошовими вимогами на суму 1956093,97грн., з яких 1230578,16грн.-вимоги четвертої черги, 725 515,81грн.-вимоги шостої черги

2.Затвердити реєстр вимог кредиторів корпорації «Українські будівельні матеріали».

3. Зобов'язати розпорядника майна корпорації «Українські будівельні матеріали» арбітражного керуючого Швачку С.В. протягом 10-ти днів повідомити кредиторів про місце і час проведення зборів кредиторів та провести відповідні збори.

4. Зобов'язати розпорядника майна корпорації «Українські будівельні матеріали» арбітражного керуючого Швачку С.В. надати суду протокол зборів кредиторів боржника, на яких обрано комітет кредиторів боржника, а також протокол засідання комітету кредиторів, на якому вирішено питання про відкриття ліквідаційної процедури або процедури санації боржника, призначення ліквідатора або керуючого санацією боржника.

5.Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними.

6. Визначити дату проведення підсумкового судового засідання у справі №910/214813 на 19.06.2013р. о 15:00. Засідання відбудеться у приміщені господарського суду м. Києва в залі судових засідань № 12 (корпус Б).

7.Ухвалу направити учасникам провадження у справі та розпоряднику майна.

Суддя Д.В. Мандичев