Постанова № 31842951, 10.06.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2013 року справа № 2а-9649/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд, в складі:

Головуючого - судді: Мричко Н.І.

за участю секретаря судового засідання: Щура В.Р.

представника позивача Зозулі М.Є.

представника відповідача Кельбас Р.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Атмосфера-Центр-К» до Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби про скасування податкових-повідомлень-рішень від 10.07.2012 року № 0002072320, № 0002062320 та від 11.10.2012 року № 0002612320, № 002632320, -

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Атмосфера-Центр-К» (надалі - ТзОВ «Атмосфера-Центр-К») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби, в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 10.07.2012 року № 0002072320, № 0002062320.

Згідно з ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 28.12.2012 року об'єднано в одне провадження однорідні позовні вимоги за позовами ТзОВ «Атмосфера-Центр-К» до ДПІ у Франківському районі м. Львова про скасування податкових повідомлень-рішень від 10.07.2012 року № 0002072320, № 0002062320 та від 11.10.2012 року № 0002612320, № 002632320 у справах № 2а-9861/12/1370 та № 2а-9649/12/1370.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що висновки Акта перевірки від 27.06.2012 року є безпідставними та такими, що не відповідають дійсності з огляду на таке. Основною причиною за якою ДПІ у Франківському районі м.Львова Львівської області ДПС нараховує податкові зобов'язання є відсутність за місцезнаходженням одного з постачальників позивача, а саме - «ТзОВ «Укроіл» та відсутня інформація про фактичний вид діяльності даного підприємства. Чинним законодавством не ставиться в пряму залежність виникнення у платника податків на прибуток та додану вартість права на валові витрати на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання. Вказує на те, що одним із основних доказів, що підтверджує факти здійснення операцій купівлі-продажу з ТзОВ «Укроіл» є те, що реалізація нафтопродуктів отриманих від ТзОВ «Укроіл» (первинні документи для перевірки були надані), в період що перевірявся, велась через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведених до фіскального режиму реєстратор розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових (звітних) документів. Всі первинні документи під час перевірки були надані, зокрема: податкові, видаткові та товарно-транспортні накладні. На підставі викладеного, вважає висновки Акта такими, що не відповідають дійсності, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення - безпідставними, необґрунтованими та таким, що підлягають скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, пояснення надав аналогічні до викладеного у позовній заяві, просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав повністю з підстав, викладених у письмових запереченнях, додатково зазначив наступне. Вказує на те, що ТзОВ «Атмосфера-Цент-К» безпідставно відобразило у податковому обліку господарські опрації з ТзОВ «Укроіл». Зазначив, що у позивача відсутні документи, які б засвідчували факт транспортування нафтопродуктів від ТзОВ «Укроіл» (юридична адреса: Київська область, м.Бровари, вул. Незалежна, 24) на адресу ТзОВ «Атмосфера-Цент-К», що в свою чергу свідчить про нереальність такої господарської операції. Додатково зазначив, що у позивача на момент укладення договору з ТзОВ «Укроіл», а саме листопад місяць 2010 року вже існували налагоджені стабільні господарські відносини із реальним постачальником нафтопродуктів ПП «Оператор». З урахуванням викладеного, вважає висновки акта підставними, а винесені податкові повідомлення-рішення підставними та обґрунтованими, а відтак, просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

ТзОВ «Атмосфера-Центр-К» 15.06.1994 року зареєстроване Виконавчим комітетом Львівської міської ради як юридична особа за адресою: 79018, Львівська область, м.Львів, вул.Федьковича, будинок № 37, квартира № 10, ідентифікаційний код - 20818719, що підтверджується копією Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серії А01 № 777276.

27 червня 2012 року органом Державної податкової інспекції у Франківському районі м.Львова проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Атмосфера-Центр-К» з питань господарських взаємовідносин з ТзОВ «Укроїл» за період з 01.12.2010 р. по 30.03.2011 р. За результатами перевірки складений Акт № 704/22-10/20818719 від 27.06.2012 р. в якому зроблено висновок про порушення ТзОВ «Атмосфера-Центр-К» ряду положень податкового законодавства.

Так, на думку контролюючого органу Позивачем порушено норми ст.3, ст.4, п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до завищення валових доходів на загальну суму 23 721,00 грн. та завищено валові доходи на загальн суму 23 721,00 грн. та завищено валові витрати на загальну суму 211 170,00 грн. та занижено податок на прибутрк, що підлягає сплаті до бюджету на суму 46 862,00 грн..

У п.2 висновку Акту перевірки вказано, що Позивачем в порушення пп.14.1.181 п.141.1 ст.14, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 ПК України завищено суму податкових зобов'язань на загальну суму 4 474,00 грн. та завищено суму податкового кредиту у сумі 42 234,00 грн. та занижено податок на додану вартість, що підлагяє сплаті до бюджету на суму 37 760,00 грн.

На підставі вказаного вище Акта органом ДПІ у Франківському районі мЛьвова Львівської області ДПС винесено податкові повідомлення-рішення:

- від 10.07.2012 року № 0002072320, яким збільшено розмір грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 39 301,25 грн.;

- від 10.07.2012 року № 0002062320 згідно якого збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 48 088,50 грн.;

- від 11.10.2012 року № 0002612320 у відповідності до якого збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 5 930,50 грн.;

- від 11.10.2012 року № 002632320 згідно якого збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 4 474,00 грн.

Не погоджуючись із податковими повідомленнями - рішеннями позивач оскаржив їх в адміністративному порядку відповідно до Положення «Про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби», яке затверджено наказом державної податкової адміністрації України від 11.12.1996р.

Позивач 20.07.2012р. звернувся зі скаргою на податкові повідомлення-рішення від 10.07.2012 року № 0002072320, № 0002062320 до ДПС у Львівській області.

Згідно з Рішенням ДПС у Львівській області про результати розгляду справи первинної скарги від 20.09.2012 р. № 20556/10/25-005/1638 ДПС у Львівській області:

- залишено без змін податкові повідомлення-рішення від 10.07.2012 року № 0002072320, № 0002062320;

- збільшено грошове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 4 474 грн. основного платежу;

- збільшено грошове зобов'язання по податку на прибуток в сумі 5 930,50 грн. основного платежу.

При вирішенні даного спору, суд виходив з наступного.

Відповідно до підпункту 14.1.181. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Правила формування податкового кредиту визначені статтею 198 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 198.1. статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту відповідно до пункту 198.2. цієї статті вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3. статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже, вказана норма Податкового кодексу України пов'язує настання права на податковий кредит з призначенням придбаних або виготовлених матеріальних та нематеріальних активів (послуг) - для використання таких у господарській діяльності платника податку.

Пунктом 198.6. статті 198 Податкового кодексу України встановлено заборону віднесення до податкового кредиту сум податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, які не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно підпункту 201.1. статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну з зазначеними в ній обов'язковими реквізитами згідно переліку, визначеного цим же підпунктом.

Згідно підпункту 201.10. статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З метою підтвердження чи спростування права платника на податковий кредит слід дослідити чи відбувались господарські операції в дійсності, чи лише їх сутність була відображена платником у податковій звітності з метою отримання права на податковий кредит (на податкову вигоду).

Відповідно до п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим.

Згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України», господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатись зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином, будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення платником податків господарської операції і, якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

03 листопада 2010 р. позивачем АТ ЗТ «Атмосфера-Центр» укладено договір поставки нафтопродуктів з ТзОВ «Укроіл» №ДГВП-61/л. Згідно умов даного договору Постачальник (ТзОВ «Укроіл») зобов'язується передати в погоджені строки, а Покупець прийняти і оплатити на умовах, викладених у Договорі, нафтопродукти («Товар»), найменування, кількість, ціна на яких вказується в накладних документах Товару, які оформляються на кожну окрему партію Товару.

Номенклатура Товару, його кількість, ціна встановлюється Сторонами за обопільною згодою на основі заяви Покупця й зазначається в розрахункових документах (розрахунках-фактури) та/чи в відвантажувальних документах (видаткових накладних) та Товар, котрі являються специфікацією в розумінні ст.266 Господарського кодексу України та складають невід'ємну частину даного Договору (п.1.2 Договору).

01 січня 2010 року між ТзОВ «ТОТ» (надалі - «Фірма») та ТзОВ «Укроіл» (надалі - «Організація») укладено договір зберігання № 10/01-01/2. Згідно умов даного Договору вбачається, що Зберігач розкредитовує, приймає, зберігає та видає нафтопродукти Організації.

05 січня 2010 року між ТзОВ «ТОТ» (надалі - «Зберігач») та ТА ЗТ «Атмосфера-Центр» («Підприємство») укладеного договір на перевезення № 050103 згідно якого вбачається: Фірма надає послуги Підприємству по перевезенню нафтопродуктів автомобілями МАЗ, КАМАЗ, ГАЗ по вказаному маршруту Підприємства. Фірма бере на себе зобов'язання довезти вантаж до кінцевого пункту призначення. Найменування товару та його кількість вказана в накладних документах, які супроводжують даний маршрут.

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій з ТзОВ «Укроіл» позивач представив суду наступні документи:

-заявки на постачання товару;

- видаткові накладні: № РН-000975 від 24.12.2010 р. на загальну суму 36 967,35 грн. ( в тому числі ПДВ - 6 161,22 грн.), № РН-0000049 від 26.01.2011 р. на загальну суму 41 774,40 грн. (в тому числі - ПДВ в розмірі 6 962,40 грн.), № РН-0000162 від 25.02.2011 р. на загальну суму 44 380,20 грн. (в тому числі - ПДВ в розмірі 7 396,70 грн.), № РН-0000241 від 21.03.2011 р. на загальну суму 42 296,85 грн. (в тому числі - ПДВ в розмірі 7 049,48 грн.), № РН-0000277 від 24.03.2011 р. на загальну суму 45 446,10 грн. (в тому числі - ПДВ в розмірі 7 574,35 грн.), № РН-0000334 від 30.03.2011 р. на загальну суму 42 539,10 грн. (в тому числі - ПДВ в розмірі 7 089,85 грн.)

- податкові накладні: № 3196 від 24.12.2010 р. на загальну суму 36 967,35 грн. (в тому числі ПДВ - 6 161,22 грн.), № 60 від 26.01.2011 р. на загальну суму 41 774,40 грн. (в тому числі - ПДВ в розмірі 6 962,40 грн.), № 89 від 25.02.2011 р. на загальну суму 44 380,20 грн. (в тому числі - ПДВ в розмірі 7 396,70 грн.), № 90 від 21.03.2011 р. на загальну суму 42 296,85 грн. (в тому числі - ПДВ в розмірі 7 049,48 грн.), № 129 від 24.03.2011 р. на загальну суму 45 446,10 грн. (в тому числі - ПДВ в розмірі 7 574,35 грн.), № 165 від 30.03.2011 р. на загальну суму 42 539,10 грн. (в тому числі - ПДВ в розмірі 7 089,85 грн.)

- товарно-транспортними накладними: Серії ААК № 243290 від 24.12.2010 р., Серії ААК № 248234 від 26.01.2011 р., Серії ААК № 155135 від 21.03.2011 р., Серії ААК № 155141 від 24.03.2011 р., Серії ААК № 6529.

Позивач повністю розрахувався з продавцем за придбаний товар, що підтверджується копіями банківські виписки (а.с.81-97).

Окрім цього, в матеріалах справи міститься лист за підписом заступника директора ТзОВ фірма «ТОТ» Циркот Ю.В., зі змісту якого вбачається, що згідно з угодою № 10/-1.01/2 від 01.01.2010 року ТзОВ фірма «ТОТ» надавала послуги зберігання нафтопродуктів ТзОВ «Укроіл», а також надавала послуги перевезення нафтопродуктів ТзОВ «Атмосфера-Центр» згідно укладених угод. Додатково повідомлено, що на території нафтобази ТзОВ фірма «ТОТ» на паві власності у ТзОВ «Укроіл» було лише пальне (а.с.152-153).

Для забезпечення діяльності підприємства у власності АТЗТ «Атмосфера-Центр» знаходиться автозаправочна станція за адресою: Львівська область, Пустомитівський район,с. Зимна Вода, вул. Яворівська, 4, що підтверджується копією Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Матеріали справи також свідчать, що нафтопродукти, поставлені ТзОВ «Укроіл», була реалізована позивачем роздрібним покупцям на власній АЗС, кількість реалізації нафтопродуктів на яких підтверджується копіями змінних звітів АЗС від 30.03.2011 року, 25.03.2011 року, 21.03.2011 року, 25.02.2011 року, 26.01.2011 року, що складаються та підписуються матеріально відповідальними особами (операторами); реєстрами Z-звітів РРО по АЗС за період з 01.12.2010 року по 31.01.2011 року.

У пункті 180.1 статті 180 Податкового кодексу України платника податку визначено як будь-яку особу, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу.

Відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (пункт 200.1 статті 200 Податкового кодексу України).

Пунктом 200.2 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Згідно із пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Не виконання контрагентом свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

З врахуванням того, що АТЗТ «Атмосфера-Центр-К» надано первинні документи, що стосуються господарських операцій між ним та ТзОВ «Укроіл», які фактично підтверджують реальне здійснення правочину і досягнення законної мети їх здійснення - придбання товарів для здійснення господарської статутної діяльності направленої на отримання прибутку - висновки відповідача про безтоварність господарських операцій, вчинених за участю ТзОВ «Укроіл» з мотивів не спрямованості правочинів на реальне настання наслідків, є надуманими та такими, що ґрунтуються на припущеннях. В спірному акті перевірки та в судовому засіданні відповідачем не наведено допустимих та достатніх доказів на підтвердження умовиводу про порушення позивачем податкового законодавства.

Відповідно до положень, закріплених ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з вимогами ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З урахуванням положень чинного законодавства України та обставин справи, суд дійшов висновку що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають до задоволення.

Відповідно до вимог ст. 94 КАС України понесені позивачем судові витрати (судовий збір) відшкодовуються йому за рахунок Державного бюджету України.

Керуючись наведеним вище, та ст.ст. 7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення винесені Державною податковою інспекцією у Франківському районі м.Львова Львівської області Державної податкової служби від 10.07.2012 року № 0002072320, № 0002062320 та від 11.10.2012 року № 0002612320, № 002632320.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Атмосфера-Центр-К» сплачений судовий збір в розмірі 965 (дев'ятсот шістдесят п'ять) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 15 червня 2013 року.

Суддя Мричко Н.І.