Рішення № 31841796, 14.06.2013, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Єдиний унікальний номер 243/2421/13-ц

Номер провадження 2/243/1165/2013

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2013 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Якуша Н.В.

при секретарі - Дручиніної О.О.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача ПП «Реставратор-2» - Прокопцева С.В.

представника відповідача Слов'янського МВ УМВС - Довбиш В.М.

третьої особи - ОСОБА_4

розглянувши в відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Слов'янську цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Слов'янського МВ УМВС України в Донецькій області, Приватного підприємства «Реставратор-2», за участю третьої особи: ОСОБА_4, Головного управління МВС України в Донецькій області, про витребування майна з чужого незаконного володіння, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_5 звернулася до суду з уточненим в процесі розгляду позовом до Слов'янського МВ УМВС України в Донецькій області, Приватного підприємства «Реставратор-2», за участю третьої особи: ОСОБА_4, Головного управління МВС України в Донецькій області про витребування майна з чужого незаконного володіння, обґрунтувавши свої вимоги тим, що їй на праві власності належить автомобіль марки ВАЗ 2103, 1973 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1.

22 грудня 2011 року приблизно о 18 годині 20 хвилин на перехресті вул. Криворіжській та пров. Тухачевського в м. Слов'янськ сталася дорожньо - транспортна пригода за участю належного позивачу автомобіля під управлінням ОСОБА_6 на підставі довіреності від 30.10.2008 року.

При огляді місця ДТП слідчий Слов'янського ГО УМВС України в Донецькій області ОСОБА_7 вилучив належний позивачу автомобіль і згідно протоколу огляду місця пригоди розмістив його на зберігання на площадку тимчасового утримання Слов'янського ГО УМВС України в Донецькій області, яка розташована на вул. Фрунзе в м. Слов'янськ.

03.07.2012 року у відношенні ОСОБА_4 було відмовлено в порушенні кримінальної справи, та того ж дня по відношенню другого учасника пригоди кримінальне провадження було припинено у зв'язку з його смертю.

17.05.2012 року слідчий відділу по розслідуванню ДТП СУ УМВС України Донецької області Хащенков Р.Є. видав позивачу дозвіл на видачу без оплати з площадки тимчасового утримання належний їй автомобіль.

Однак, як пізніше було встановлено, що належний позивачу автомобіль не знаходиться на площадці тимчасового утримання Слов'янського ГО УМВС України в Донецькій області, а був без будь -якого дозволу власника перевезений на автостоянку ПП «Реставратор-2», який вимагає грошові кошти за утримання автомобіля та не повертає його їй, як власнику.

Позивач наполягала на тому, що оскільки відповідачі незаконно утримують автомобіль та добровільно відмовляються його повернути, то вона була змушена звернутися до суду з позовом про витребування її автомобіля з чужого незаконного володіння та просила стягнути з відповідачів судові витрати.

Позивач ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилась, про місце і час розгляду справи повідомлялась належним чином, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, в попередніх судових засіданнях позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила суд їх задовольнити, приводила доводи та аргументи аналогічним, які викладені у позові.

У судовому засіданні представник позивача - ОСОБА_1, який діє на підставі договору-доручення, свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та ордеру серії ДН№ООО,53106 (а.с.42-45) позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, посилаючись на те, що на теперішній час спірне майно знаходиться у відповідачів, в матеріалах справи є докази того, що на підставі рішення уповноваженої особи Слов'янського МВ УМВС України в Донецькій області автомобіль було евакуйований до стоянки тимчасового утримання.

У судовому засіданні представник відповідача Слов'янського МВ УМВС України в Донецькій області - Довбиш В.М., яка діє на підставі довіреності від 19.02.2013 року (а.с.21) проти заявлених позовних вимог заперечувала, вказувала, що дійсно їх на теперішній час колишній співробітник ОСОБА_7 виконуючи свої службові обов'язки, в протоколі огляду транспорту вказав на направлення транспортного засобу позивача на стоянку тимчасового утримання транспорту після дорожньо-транспортної пригоди, але більше ніяких дій, направлених на зберігання цього транспортного засобу не вчиняв. Крім того зазначала, що дійсно між Слов'янським МВ УМВС України в Донецькій області та ПП «Реставратор» укладений договір про надання послуг по евакуації та тимчасовому зберіганню транспортних засобів, який і по теперішній час діє і не заперечувала, що автомобіль позивача знаходиться саме там, але при цьому зазначала, що в травні 2013 року позивачу з їх сторони було запропоновано забрати автомобіль від чого остання відмовилась. Просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки розслідування по дорожньо-транспортній пригоді проводилось СУ ГУМВС України в Донецькій області, а тому вони повинні і відповідати.

У судовому засіданні представник відповідача ПП «Реставратор-2» - Прокопцев С.В., який діє на підставі довіреності від 01.04.2013 року (а.с.20) заперечував проти позовних вимог, просив у їх задоволенні відмовити. Зазначав, що автомобіль не знаходиться на території стоянки ПП «Рестовратор -2», бо доказів цього позивач не надав, а тому підстави для його витребування та взагалі вважати ПП «Рестовратор-2» відповідачем по даній справі - відсутні.

Третя особа - ОСОБА_4 в судовому засіданні просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Пояснював, що під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталося 22.12.2011 року він керував автомобілем позивача. Після цієї події автомобіль ВАЗ 2103 р/н НОМЕР_1, який належить ОСОБА_5, було переміщено площадку тимчасового утримання автомобіля при Слов'янському МВ УМВС України в Донецькій області за адресою м. Слов'янськ, вул. Фрунзе. 17 травня 2012 року він отримав дозвіл на видачу йому вищезазначений автомобіль з площадки тимчасового утримання від слідчого Хащенкова Р.Е., але прибувши на місце автомобіля там не було та йому було роз'яснено, що на теперішній час автомобіль знаходиться на території стоянки ПП «Реставратор -2» по вул. Сучасній у м. Слов'янську. Прибувши за вказаною адресою, представники ПП «Реставратор -2» відмовились повертати йому автомобіль без оплати часу його знаходження на їх стоянці. Звернувшись до начальник Слов'янського ГО ГУМВС України в Донецькій області з письмовим зверненням він отримав відповідь, що оскільки до дослідчу перевірку проводили співробітники ДТП СУ ГУМВС України в Донецькій області, то йому рекомендовано звернутись саме до них з цим питанням.

Представник третьої особи - Головного управління МВС України в Донецькій області до судового засідання не з'явився, належним чином повідомлявся про місце і час розгляду справи.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_7 суду показав, що він очолював слідчо-оперативну групу та 22.12.2011 року виїхав на місце дорожньо-транспортної пригоди. Прибувши на місце, безпосередні учасники пригоди вже були відправлені до лікарні. Далі були складені відповідні процесуальні документи та за його вказівкою транспортний засіб марки ВАЗ 2103 був відправлений працівниками ДАІ до стоянки тимчасового утримання автомобілів. Зібравши всі складені матеріали по даному факту, він передав їх до чергової частини та в подальшому розслідуванням цієї справи займались співробітники СУ ГУМВС України в Донецькій області. Пояснював, що не отримував підтвердження того, куди саме було евакуйований автомобіль позивача, хоча він є обов'язковим і долучається до матеріалів справи. Причину цього суду не навів.

Суд, вислухавши пояснення позивача, представників відповідачів, третьої особи, свідка, вивчивши матеріали справи і дослідивши надані докази, у межах заявлених позовних вимог (ст. 11 ЦПК України) встановив наступне.

Відповідно до ч.3 ст. 10, ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. За приписами ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Зазначені позивачем у позовній заяві підстави повинні підтверджувати право власності позивача на витребуване майно, факт вибуття майна з його володіння, наявність майна у незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном.

Судом встановлено, що відповідно до довідки від 05.03.2013 року №9-12/11к-4044 за ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрований автомобіль ВАЗ 2103, НОМЕР_1, 1973 року випуску, синього кольору (а.с.8).

У судовому засіданні з достовірністю встановлено та даний факт підтверджений поясненнями представника Слов'янського МВ УМВС України в Донецькій області, про те, що дійсно 22.12.2011 року мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю водія ОСОБА_4, який керував автомобілем ВАЗ 2103 р/н НОМЕР_1 та водія ОСОБА_12, який керував автомобілем ВАЗ2109 р/н НОМЕР_2.

Відповідно до протоколу огляду автотранспорту - автомобіль ВАЗ 2103 р/н НОМЕР_1 був направлений на стоянку тимчасового утримання автомобілів за адресою: м. Слов'янськ, вул. Фрунзе (а.с.15).

Як вбачається з матеріалів справи у відношенні до водія ОСОБА_4 було відмовлено в порушенні кримінальної справи у зв'язку з відсутністю складу злочину (а.с.10), а у відношенні водія ОСОБА_12 кримінальне провадження було припинено у зв'язку зі смертю останнього (а.с.11-12).

Як вбачається з листа направленого на адресу Слов'янського МВ УМВС України в Донецькій області ОСОБА_6, який діяв в інтересах ОСОБА_5, вимагав повернення автомобіля з стоянки тимчасового утримання Слов'янського МВ УМВС України в Донецькій області (а.с.9).

Відповідно до відповіді начальника Слов'янського ГО ГУМВС України в Донецькій області вбачається, що дійсно 22.12.2011 року слідчий СО Слов'янського ГО УМВС ОСОБА_7 при проведенні огляду місця події по факту дорожньо-транспортної пригоди вилучив автомобіль марки ВАЗ 2103, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що було регламентовано ст.ст. 190,191, 195 КПК України. Далі вказувалось, що в подальшому матеріал дослідчої перевірки було направлено до СУ ГУМВС України в Донецькій області та рекомендовано звертатись саме цього відділу (а.с.17).

Згідно із ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону України від

17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно до положень ч. 1 ст. 316 та ст. 317 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. При цьому власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Ст. 325 ЦК України зазначає, що суб'єктами права приватної власності можуть бути фізичні особи, які можуть бути власниками будь-якого майна, за винятком окремих видів майна, які відповідно до закону не можуть їм належати.

У відповідності до ч. 1 та 2 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні, окрім виключень, передбачених законом. При цьому п. 8 ч. 1 ст. 346 ЦК України визначає, що право власності припиняється у разі звернення стягнення на майно за зобов'язаннями власника.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 та ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (цивільного права) у разі його порушення, невизнання або оспорювання шляхом звернення до суду.

При цьому на підставі приписів ч. 1 ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності.

Стаття 391 ЦПК України передбачає, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Суд вважає безпідставними доводи представника відповідача Слов'янського МВ УМВС України в Донецькій області щодо того, що вони є неналежними відповідачами по справі, оскільки їх робітник тільки провів дослідчі дії, а саме склав первинні процесуальні документи та за його рішенням автомобіль було вилучено з місця події та передано на зберігання на стоянку тимчасового утримання автомобілів, а в подальшому розслідуванням справи займались співробітники СУ ГУМВС України в Донецькій області з огляду на наступне.

Оглядаючи матеріали кримінальної справи №81-12-031129 за фактом ДТП за участю водії ОСОБА_12 та ОСОБА_13 надані Головним управлінням МВС України в Донецькій області (а.с.81-86) вбачається, що будь-яких доказів того, що разом з первісними дослідчими документами їм на зберігання був переданий автомобіль ВАЗ 2103, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 відсутні, крім того, з пояснень свідка ОСОБА_7 вбачається, що він будь-яких процесуальних документів стосовно передання автомобіля до відділу СУ ГУМВС України в Донецькій області не виносив.

Тобто суд приходить до висновку, що фактично автомобіль залишився на збереженні за Слов'янським ГО, бо доказів зворотного суду надано не було.

Відповідно до письмового дозволу на видачу автотранспортного засобу від 17.05.2012 року вбачається, що слідчий відділу по розслідуванню ДТП СУ УМВС України в Донецькій області Хащенков Р.Є. дозволив ОСОБА_4 видати без оплати за утримання з площадки тимчасового утримання автомобіль ВЗ2103 реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.16).

Аналізуючи вищевикладене суд зазначає, що оскільки розслідування кримінальної справи проводив слідчий відділу розслідування ДТП СУ ГУМВС України в Донецькій області, то він дійсно мав право надати відповідний дозвіл за зверненням власника або уповноваженої особи на видачу транспортного засобу зі стоянки тимчасового утримання, бо саме їм виносилось остаточне рішення по справі і йому відоме про те чи є необхідність в

подальшому утриманні автомобіля, але це жодним чином не свідчить про те, що він є уповноваженою особою, на зберіганні якої знаходився спірний автомобіль.

Як передбачено ч. 1 та 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Здійснюючи свої права та виконуючи обов'язки власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.

ОСОБА_5 маючи титул власника майна, придбаного на законних підставах, тривалий час була безпідставно позбавлена тріади повноважень власника, а саме правом користування, володіння та розпорядження своїм майном, внаслідок протиправних дій відповідачів, що є неправомірними.

Виходячи з викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо витребування із чужого незаконного володіння Слов'янського МВ УМВС України в Донецькій області автомобіль ВАЗ 2103, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, 1973 року випуску підстав є обґрунтованими та доведеними, а тому в підлягають задоволенню, оскільки кримінальної справи стосовно вказаного автомобіля не порушено, автомобіль не визнаний речовим доказом, на нього не накладений арешт та його не конфісковано в дохід держави, тому правові підстави утримувати автомобіль у Слов'янського МВ УМВС України в Донецькій області відсутні.

Щодо позовних вимог, які звернуті до відповідача ПП «Реставратор -2», то суд вважає їх недоведеними, оскільки жодних належних та допустимих доказів того, що саме на цій автостоянці на теперішній час знаходиться автомобіль ВАЗ 2103, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 суду надано не було, крім того не було надано доказів і того, що він взагалі був туди евакуйований. Наявний в матеріалах справи договір №01/12 від 01.12.2011 року про надання послуг по евакуації та тимчасовому зберіганні транспортних засобів жодним чином не доводить те, що автомобіль ВАЗ 2103, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 знаходиться саме за адресою стоянки ПП «Реставратор -2».

Посилання представника Слов'янського МВ УМВС України в Донецькій області та третьої особи на те, що в травні 2013 року вони бачили спірний автомобіль саме на території ПП «Реставратор -2» є недоведеними, як і посилання представника Слов'янського МВ УМВС України в Донецькій області, що позивач в травні 2013 року відмовилась забирати свій автомобіль, що їй пропонували зробити в добровільному порядку.

Обов'язок доказування відповідно зі статтею 10 ЦПК покладений на сторони у справі. Крим того, відповідно зі статтею 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно зі статтею 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні.

Відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином суд приходить до висновку, що будь-які вимоги позивача до ПП «Реставратор -2» є безпідставними, а тому задоволенню не підлягають.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України, з відповідача Слов'янського МВ УМВС України в Донецькій області підлягає стягненню судовий збір у розмірі 229 грн. 40 коп.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 8,14,15, 201, 202, 203 ЦПК України, ст.ст. 8, 41 Конституції України, ст. ст. 15,16, 23, 386, 1167 ЦК України, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_5 до Слов'янського МВ УМВС України в Донецькій області, Приватного підприємства «Реставратор-2», за участю третьої особи:

ОСОБА_4, Головного управління МВС України в Донецькій області про витребування майна з чужого незаконного володіння - задовольнити частково.

Витребувати автомобіль марки ВАЗ- 2103, реєстраційний номер НОМЕР_1, 1973 року випуску, якій належить на праві власності ОСОБА_5 із незаконного володіння Слов'янського МВ УМВС України в Донецькій області та повернути ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягнути зі Слов'янського МВ УМВС України в Донецькій області (м. Слов'янськ, вул. Ленина, 30) судові витрати в розмірі 229 грн. 40 коп.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_5 - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти дні з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлено 14 червня 2013 року.

Суддя Н.В. Якуша