Рішення № 31841574, 20.05.2013, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/3215/13-ц

Провадження № 2/361/1469/13

20.05.2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2013 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої судді Маценко Н.П.

при секретарі Телепі Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Бровари цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Конярство України», філії «Київський племконецентр» Державного підприємства «Конярство України» про стягнення належних сум при звільненні та середнього заробітку за час затримки розрахунку

в с т а н о в и в:

У квітні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду із даним позовом, в якому просить стягнути із ДП «Конярство України» вихідну допомогу в сумі 1449,96 грн., матеріальну допомогу в розмірі 1449,96 грн., середній заробіток за період затримки розрахунку при звільненні в сумі 12377,75 грн. та збільшений по день винесення рішення судом.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 03.01.1989 року його прийняли на посаду головного зоотехніка у Київське облплемоб»єднання, що в подальшому перейменоване на філію «Київський племконецентр» ДП «Конярство України», де працював до звільнення на посаді заступника керівника - начальника виробничого відділу.

Наказом від 01.08.2012 року його звільнено з роботи на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України, при цьому не проведено виплату всіх належних сум від підприємства, а саме вихідної допомоги в сумі 1449,96 грн. та матеріальної допомоги в розмірі 1449,96 грн. Враховуючи ту обставину, що з вини відповідача з ним не проведено остаточного розрахунку належних сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, ДП «Конярство України» повинно виплатити йому середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, що складає суму 12377,75 грн.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав у повному обсязі, дав пояснення аналогічні фабулі позовної заяви. Додав, що на час звільнення він працював заступником керівника філії. Підприємство було збитковим, надходження коштів здійснювалося в період з квітня по жовтень.

Згідно із колективним договором, виплата матеріальної допомоги здійснюється лише у разі наявності прибутку, якого фактично не було, при цьому існувала заборгованість по заробітній платі за 4 місяці.

Уточнив, що у липні 2011 року він призначений заступником керівника філії, а на період відсутності останнього виконував обов»язки керівника.

Представник відповідача ДП «Конярство України» Рябков О.В. позовні вимоги визнав частково щодо сплати вихідної допомоги в розмірі 1450 грн. Уточнив, що в період з 01.01.2012 року по 01.09.2012 року підприємство було збитковим, заборгованість перед працівниками по заробітній платі становила 145000 грн. При цьому позивачу було добре відомо про фінансове становище підприємства, так як останній був заступником керівника філії та є винною особою, діяльність якої привела до утворення заробгованості.

Представник відповідача Приседько С.Д. позовні вимоги визнала лише в частині виплати вихідної допомоги. Пояснила, що при звільненні позивача за скороченням штатів останній отримав всі виплати крім вихідної допомоги.

Вона, як керівник підприємства до роботи приступила 09.08.2012 року та розрахувалася із працівниками. На даний час підприємство працює, має прибутки, відсутня заборгованість по виплатах.

Вислухавши пояснення позивача, заперечення представників відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Судом встановлено, що сторони по даній справі перебували в трудових відносинах.

Наказом за № 48-к від 01.08.2012 року ОСОБА_1 заступника керівника - начальника виробничого відділу звільнено з роботи з 01.08.2012 року у зв»язку зі скороченням штату п. 1 ст. 40 КЗпП України.

З матеріалів справи вбачається, що на день звільнення ОСОБА_1 01.08.2012 року працював у філії «Київський племконецентр» ДП «Конярство України» на посаді начальника виробничого відділу з посадовим окладом 1450 грн.

Згідно із довідкою за № 15 від 22.04.2013 року на день звільнення 01.08.2012 року ОСОБА_1 отримав розрахунок по заробітній платі в розмірі 5111,07 грн.

Згідно з вимогами ст. 44 КЗпП України при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2, 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.

Оскільки виплата вихідної допомоги позивачу при звільненні здійснена не була, тому суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог останнього в цій частині та стягнення суми 1450 грн., що становить розмір посадового окладу.

Вирішуючи питання про стягнення матеріальної допомоги в розмірі 1450 грн. та середнього заробітку за час затримки в розмірі 12377,75 грн., суд приходить до наступного висновку.

Правилами ст. 117 КЗпП передбачено в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові суми у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація, повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Пунктом 8.2 колективного договору філії «Київський племконецентр» ДП «Конярство України» передбачено, що при наявності чистого прибутку філія зобов»язується надавати матеріальну допомогу в розмірі середньомісячного заробітку у зв»язку із щорічною відпусткою на оздоровлення, ювілярам при наявності трудового стажу на підприємстві 20 років і більше при наявності коштів.

Згідно з довідкою за № 33 від 15.05.2013 року за звітом про фінансові результати за 9 місяців 2012 року збиток філії «Київській племконецентр» ДП «Конярство України» становив 189000 грн. Зазначені дані також підтверджуються звітом про фінансові результати.

Відповідно до довідки № 32 від 14.05.2013 року станом на 01.01.2012 року у філії «Київський племконецентр» ДП «Конярство України» для виплати заробітної плати необхідно 46750,16 грн., але у зв»язку з відсутністю коштів зарплата виплачувалась несвоєчасно і не в повному обсязі. 01.08.2012 року виплачено розрахунок скороченим працівникам в сумі 64324,31 грн., а борг перед працівниками, які залишилися працювати після скорочення складав 145108,69 грн..

Враховуючи наведені обставини, суд приходить до висновку про відсутність підстав для виплати позивачу матеріальної допомоги, так як на час його звільнення, починаючи з 01.01.2012 року підприємство було збитковим, що підтверджено довідкою та звітом про фінансові результати, прибутку з якого могла бути виплачена допомога, останнє не мало. Вимоги позивача в цій частині є необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.

Одночасно при розгляді даної справи по суті не встановлено вини відповідача у невиплаті позивачу належних при звільненні сум у строки передбачені ст. 116 КЗпП України та відсутності підстав для задоволення заявлених вимог в цій частині з огляду також на збитковість підприємства, наявність боргу останнього перед працівниками, які залишилися працювати після скорочення. При цьому у строки передбачені ст. 116 КЗпП України з позивачем проведено розрахунок по заробітній платі та не використаній відпустці. Фактично невиплаченою залишилася лише вихідна допомога.

Крім того, судом враховується, що позивач по даній справі наказом від 12.07.2011 року призначений заступником керівника філії, тобто на час збитковості підприємства та виникнення заборгованості по заробітній платі перед працівниками займав одну із керівних посад.

Також суд приймає до уваги строки звернення позивача до суду із даним позовом 10.04.2013 року з урахуванням тих обставин, що розрахунок по заробітній платі та іншим необхідним виплатам, крім вихідної допомоги, проведений із позивачем 01.08.2012 року.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення звільнено від сплати судового збору, він стягується із відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. З цих підстав стягненню із відповідача підлягає судовий збір в розмірі 229 грн. 40 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 40, 44 116, 117 КЗпП України, ст. ст. 10, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити частково.

Стягнути із державного підприємства «Конярство України» код 37404165 на користь ОСОБА_1, податковий номер НОМЕР_1 вихідну допомогу в сумі 1450 (одна тисяча чотириста п»ятдесят) грн.

Стягнути із державного підприємства «Конярство України» на користь держави судовий збір в розмірі 229 (двісті двадцять дев»ять) грн. 40 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Повний текст рішення буде виготовлено 24.05.2013 року.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Броварський міськрайонний суд.

Суддя Н. П. Маценко