Рішення № 31841564, 16.05.2013, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/3057/13-ц

Провадження № 2/361/1432/13

16.05.2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2013 року Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої судді Маценко Н.П.

при секретарі Телепі Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Бровари цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Конярство України», філії «Київський племконецентр» Державного підприємства «Конярство України» про стягнення належних сум при звільненні та середнього заробітку за час затримки розрахунку

в с т а н о в и в:

У квітні 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду із даним позовом, в якому просить стягнути із ДП «Конярство України» вихідну допомогу в сумі 1102 грн., матеріальну допомогу в розмірі 1102 грн., середній заробіток за період затримки розрахунку при звільненні в сумі 9298,75 грн. та збільшений по день винесення рішення судом.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 29.05.1968 року її прийняли на посаду лаборанта відділу племінної роботи у Центральну станцію штучного запліднення, що в подальшому перейменоване на філію «Київський племконецентр» ДП «Конярство України», де вона працювала до звільнення на посаді зоотехніка у виробничому відділі.

Наказом від 01.08.2012 року їх звільнено з роботи на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України, при цьому не проведено виплату всіх належних сум від підприємства, а саме вихідної допомоги в сумі 1102 грн. та матеріальної допомоги в розмірі 1102 грн. Враховуючи ту обставину, що з вини відповідача з нею не було проведено остаточного розрахунку належних сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, ДП «Конярство України» повинно виплатити їй середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, що складає суму 9298,75 грн.

У судове засідання позивачка ОСОБА_1 не з»явилася, подала заяву про слухання даної справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача ДП «Конярство України» Рябков О.В. позовні вимоги визнав частково щодо сплати вихідної допомоги в розмірі 1134 грн. Уточнив, що вказана сума коштів не була виплачена позивачці у зв»язку з відсутністю коштів. У період з 01.01.2012 року по 01.09.2012 року підприємство було збитковим, заборгованість перед працівниками по заробітній платі становила 145000 грн. У серпні 2012 року зі усіма звільненими працівниками проведено розрахунок по заробітній платі та по невикористаній відпустці за 2011-2012 роки. З підстав виплати вихідної допомоги позивачка до підприємства не зверталася.

Щодо матеріальної допомоги, виплата якої передбачена колективним договором, то остання здійснюється лише при наявності доходу. Так як на час звільнення позивачки підприємство було збитковим виплата матеріальної допомоги не здійснювалася.

Представник відповідача Приседько С.Д. позовні вимоги визнала лише в частині виплати вихідної допомоги. Пояснила, що при звільненні позивачки за скороченням штатів остання отримала всі виплати крім вихідної допомоги.

Уточнила, що до роботи як керівник підприємства вона приступила 09.08.2012 року підприємство не мало коштів для проведення розрахунку по вихідній допомозі із працівниками, так як було збитковим по балансу з 01.01.2012 року 01.09.2012 року, всього збиток філії складав 189000 грн.

Вислухавши заперечення представників відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення

Судом встановлено, що сторони по даній справі перебували в трудових відносинах.

Наказом за № 48-к від 01.08.2012 року зоотехніка ОСОБА_1 звільнено з роботи з 01.08.2012 року у зв»язку зі скороченням штату п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Із виписки по журналу вбачається, що наказ про звільнення з роботи позивачка отримала 01.08.2012 року, про що свідчить її особистий підпис.

Згідно з вимогами ст. 44 КЗпП України при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2, 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку.

З матеріалів справи вбачається, що на день звільнення ОСОБА_1 01.08.2012 року працювала у філії «Київський племконецентр» ДП «Конярство України» на посаді зоотехніка спермобанку з посадовим окладом 1134 грн.

Виплата вихідної допомоги позивачці при звільненні здійснена не була, тому суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог останньої в цій частині та стягнення суми 1134 грн., що становить розмір посадового окладу.

Вирішуючи питання про стягнення матеріальної допомоги в розмірі 1102 грн. та середнього заробітку за час затримки в розмірі 9298,75 грн., суд приходить до наступного висновку.

Правилами ст. 117 КЗпП передбачено в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові суми у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація, повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Пунктом 8.2 колективного договору філії «Київський племконецентр» ДП «Конярство України» передбачено, що при наявності чистого прибутку філія зобов»язується надавати матеріальну допомогу в розмірі середньомісячного заробітку у зв»язку із щорічною відпусткою на оздоровлення, ювілярам при наявності трудового стажу на підприємстві 20 років і більше при наявності коштів.

Згідно з довідкою за № 33 від 15.05.2013 року за звітом про фінансові результати за 9 місяців 2012 року збиток філії «Київській племконецентр» ДП «Конярство України» становив 189000 грн. Зазначені дані також підтверджуються звітом про фінансові результати.

Відповідно до довідки № 32 від 14.05.2013 року станом на 01.01.2012 року у філії «Київський племконецентр» ДП «Конярство України» для виплати заробітної плати необхідно 46750,16 грн., але у зв»язку з відсутністю коштів зарплата виплачувалась несвоєчасно і не в повному обсязі. 01.08.2012 року виплачено розрахунок скороченим працівникам в сумі 64324,31 грн., а борг перед працівниками, які залишилися працювати після скорочення складав 145108,69 грн..

Враховуючи наведені обставини, суд приходить до висновку про відсутність підстав для виплати позивачці матеріальної допомоги, так як на час її звільнення, починаючи з 01.01.2012 року підприємство було збитковим, що підтверджено довідкою та звітом про фінансові результати, прибутку з якого могла бути виплачена допомога, останнє не мало. Вимоги позивачки в цій частині є необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню. Одночасно при розгляді даної справи по суті не встановлено вини відповідача у невиплаті позивачці належних при звільненні сум у строки передбачені ст. 116 КЗпП України та відсутності підстав для задоволення заявлених вимог в цій частині з огляду також на збитковість підприємства, наявність боргу останнього перед працівниками, які залишилися працювати після скорочення. При цьому у строки передбачені ст. 116 КЗпП України з позивачкою було проведено розрахунок по заробітній платі та не використаній відпустці. Фактично невиплаченою залишилася лише вихідна допомога.

Судом також враховуються строки звернення позивачки до суду із даним позовом 05.04.2013 року з урахуванням тих обставин, що розрахунок по заробітній платі та іншим необхідним виплатам, крім вихідної допомоги, проведений із позивачкою 01.08.2012 року.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення звільнено від сплати судового збору, він стягується із відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. З цих підстав стягненню із відповідача підлягає судовий збір в розмірі 229 грн. 40 коп.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 40, 44 116, 117 КЗпП України, ст. ст. 10, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити частково.

Стягнути із державного підприємства «Конярство України» код 37404165 на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу в сумі 1134 (одна тисяча сто тридцять чотири) грн.

Стягнути із державного підприємства «Конярство України» на користь держави судовий збір в розмірі 229 (двісті двадцять дев»ять) грн. 40 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Броварський міськрайонний суд.

Суддя Н. П. Маценко