Рішення № 31840499, 10.06.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/5849/13 10.06.13

За позовом: Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Головний інформаційно- обчислювальний центр"

до Державного концерну "Укрторф"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача:

1) Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву

2) Міністерство енергетики та вугільної промисловості України

про стягнення 391 605,31 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судовому засіданні брали участь представники учасників судового процесу:

від позивача: Самопал В.С. - дов. № 41/01-082 від 05.02.2013 р.

від відповідача: не з'явився

від третіх осіб: 1) Чумаченко О.С. - дов. № 04 від 29.01.2013 р.

2) не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду м. Києва передано позов Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Головний інформаційно-обчислювальний центр" до Державного концерну "Укрторф" про стягнення 391 605,31 грн. збитків у зв'язку з неотриманням доходу від користування відповідачем протягом 19 місяців приміщеннями площею 267,50 кв. м.

Ухвалою суду від 01.04.2013 р. порушено провадження у справі № 910/5849/13 та призначено її розгляд на 15.04.2013 р.; залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву; зобов'язано сторін та третю особу надати певні документи.

У судовому засіданні 15.04.2013 р. представник позивача надав суду документи на виконання вимог ухвали суду, які залучені до матеріалів справи.

Представники відповідача та третьої особи у призначене судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень від 03.04.2013 р., яке підтверджує отримання відповідачем та третьою особою 05.04.2013 р. ухвали про порушення провадження у справі, вимог ухвали суду не виконали.

Враховуючи наведене, у зв'язку з нез'явленням представників відповідача та третьої особи у призначене судове засідання, невиконанням ними вимог ухвали суду та для дослідження доказів у справі, що перешкоджає вирішенню спору у даному судовому засіданні, то суд відклав розгляд справи до 15.05.2013 р.

У судовому засіданні 15.05.2013 р. представник позивача підтримав позовні вимоги, просив стягнути з відповідача 391 605,31 грн. шкоди у вигляді збитків, у зв'язку з неотриманням доходу від користування відповідачем протягом 19 місяців приміщеннями площею 267,50 кв. м. Пояснив, що приміщення були передані відповідачу у користування відповідно до вказівки Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, проте пояснив, що не в змозі наразі надати письмові докази чого, у зв'язку з чим просив відкласти розгляд справи та продовжити строк вирішення спору у даній справі.

Розглянувши клопотання позивача про відкладення розгляду справи та продовження строку вирішення спору, господарський суд вважає за можливе їх задовольнити з метою повного, всебічного та об'єктивного вирішення спору.

У відповідності до ч. 1 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора або з ініціативи господарського суду.

Враховуючи наведене, господарський суд визнає, що рішення у даній справі може вплинути на права та обов'язки Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, яке, за твердженням позивача, надало вказівку останньому передати у користування відповідачу приміщення площею 260 кв.м., у зв'язку з чим вважає за необхідне за власною ініціативою залучити його до участі у даній справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, вимог ухвали суду не виконав.

Представник третьої особи позов підтримав, просив його задовольнити. Проте пояснив, що позивач не вправі був передавати відповідачу у користування приміщення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу, неподання витребуваних доказів.

Враховуючи наведене, у зв'язку з неявкою представника відповідача у судове засідання, залучення до участі у справі третьою особою Міністерства енергетики та вугільної промисловості України та зважаючи на клопотання позивача, то суд відклав розгляд даної справи до 10.06.2013 р. та залучив третьою особою зазначене Міністерство.

У судовому засіданні 10.06.2013 р. представник позивача надав пояснення по справі, позов підтримав.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, вимог ухвали суду не виконав.

Представник третьої особи-1 у даному судовому засіданні проти позову заперечив, пояснив, що позивач не вправі був передавати відповідачу у користування приміщення.

Представник третьої особи-2 у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, вимог ухвали суду не виконав.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення у даній справі.

Дослідивши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

06.04.2011 р. Міністерство енергетики та вугільної промисловості України звернулося до директор НЕК «Укренерго» з листом № 04/31-1006, яким просило у зв'язку з виробничою необхідністю розмістити штат Державного концерну «Укрторф» у кількості 25 робочих місць на правах оренди за адресою: С. Петлюри, 27.

01.05.2011 р. ГІОЦ ДП НЕК «Укренерго» передало Державному концерну «Укрторф» в тимчасове користування до оформлення договору оренди офісні приміщення по вулиці Комінтерну (С. Петлюри), 27, зокрема, на 3 поверсі - 246,26 кв.м., на 9 поверсі - 21, 24 кв.м., про що складено відповідні акти прийому-передачі орендованих нежитлових приміщень.

19.11.2012 р. Державний концерн «Укрторф» повернув ГІОЦ ДП НЕК «Укренерго» приміщення по вулиці Комінтерну (С. Петлюри), 27, зокрема, на 9 поверсі площею 21, 24, а 21.01.2013 р. відповідач повернув позивачу приміщення на 3 поверсі корисною площею 12,09 кв.м., 11.04.2013 р. відповідач повернув позивачу приміщення на третьої поверсі корсиною площею 234, 17 кв.м., про що між сторонами підписано відповідні акти.

Позивач пояснив, що за користування зазначеними приміщеннями відповідач не сплачував грошові кошти, у зв'язку з чим Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго" в особі відокремленого підрозділу "Головний інформаційно-обчислювальний центр" до Державного концерну "Укрторф" про стягнення 391 605,31 грн. збитків у зв'язку з неотриманням доходу від користування відповідачем протягом 19 місяців приміщеннями площею 267,50 кв. м.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

У відповідності до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Відповідно до ч.1 ст. 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендодавцями є: Фонд державного майна України, його регіонального відділення та представництва - щодо цілісних майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), що є державною власністю, крім майна, що належить до майнового комплексу Національної академії наук України та галузевих академій наук, а також майна, що належить вищим навчальним закладам або науковим установам, що надається в оренду науковим паркам та їх партнерам.

Згідно з пунктом 4 ст. 5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» підприємства, установи та організації щодо нерухомого майна, загальна площе якого не перевищує 200 квадратних метрів на одне підприємство, установу, організацію та іншого окремого індивідуально визначеного майна.

Враховуючи наведене, орендодавцем переданого відповідачу у користування майна мало виступати Регіональне відділення Фонду державного майна України.

У відповідності до пункту 17 постанови Кабінету Міністрів України «Про Методику розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу» від 04.10.1995 р. № 786 у разі, коли орендодавцем є Фонд державного майна, його регіональне відділення чи представництво, орендна плата спрямовується: за нерухоме майно державних підприємств, організацій - 70 відсотків плати до державного бюджету, 30 відсотків державному підприємству, організації, на балансі яких перебуває це майно.

З пояснень представника позивача та третьої особи випливає, що відповідачем використовувалися приміщення без договору оренди та без оплати за користування приміщенням площею 267, 50 кв.м.

В обґрунтування правомірності передачі зазначених приміщень в користування відповідачу позивач посилається на лист Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 06.04.2011 р. № 04/31-1006, яким Міністерство просило у зв'язку з виробничою необхідністю розмістити штат Державного концерну «Укрторф» у кількості 25 робочих місць на правах оренди за адресою: С. Петлюри, 27.

Проте господарський суд не визнає передачу позивачем відповідачу приміщень площею 267, 50 кв.м. у користування правомірним, оскільки позивач не є орендодавцем приміщень, площа яких перевищує 200 кв.м., і лист Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 06.04.2011 р. № 04/31-1006 не містить вказівки передати Державному концерну «Укрторф» приміщення без укладення договору оренди.

При цьому позивачем не надано господарському суду належних доказів того він є балансоутримувачем переданих відповідачу у користування приміщень.

Відповідно до ст. 216, ч. 2 ст. 217 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Згідно ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності відповідно до статті 623 Цивільного кодексу України.

Обов'язковими умовами покладення відповідності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Тобто збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.

Отже, зменшення майнових благ внаслідок неправомірних дій наступає об'єктивно, тобто незалежно від волевиявлення сторони, як наслідок невиконання зобов'язань.

Обов'язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв'язок між неправомірними діями і збитками. Збитки є наслідком, а невиконання зобов'язань - причиною. Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань (виключає його відповідальність).

В обґрунтування протиправності дій відповідача позивач посилається на те, що згідно зі статтею 9 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» юридичні особи, які бажають укласти договір оренди, направляють заяву, проект договору оренди, а також інші документи згідно з переліком, що визначається Фондом державного майна України, відповідному орендодавцеві.

Натомість, стаття 7 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачає також ініціативу орендодавця на укладення договору оренди, проте ані позивач, ані третя особа такої ініціативи не виявили.

Позивач стверджує, що звертався до відповідача з листами щодо укладення договору оренди, у підтвердження чого надав господарському суду копії листів від 19.07.2011 р. № 1/01-438, від 18.11.2011 р. № 41/01-1013, від 07.02.2012 р. № 41/01-84, від 03.05.2012 р. № 41/01-362, від 11.07.2012 р. № 41/01-499.

Проте факт отримання відповідачем цих листів позивач жодними доказами не довів, доказів ухилення відповідача від укладення договору оренди не надав і не звертався за вирішенням питання укладення договору оренди з відповідачем у судовому порядку.

Приймаючи до уваги, що позивач не змушений був відповідно до листа Міністерства та не зобов'язаний в силу закону передавати відповідачу приміщення площею більше 200 кв.м., проте з власної ініціативи та у порушення норм закону це здійснив, то у господарського суду відсутні підстави визнавати вину Державного концерну «Укрторф» та протиправність лише його дій у заподіянні збитків у вигляді неотриманого доходу, оскільки, зокрема, дії позивача стосовно протиправного передання майна у користування та його бездіяльність в частині укладення договору оренди призвели до того, що кошти за користування приміщенням відповідачем не сплачувались.

Господарський суд погоджується з твердженням позивача, що за користування державним майном має сплачуватися орендна плата.

При цьому господарський суд враховує, що позивач жодного разу, починаючи з травня 2011 року, не звертався ані у позасудовому порядку, ані у судовому порядку до відповідача з вимогами сплачувати за користування приміщеннями.

Крім того, позивачем не доведено вжиття ним заходів щодо зменшення нанесених відповідачем збитків, пов'язаних з користуванням приміщень без укладення договору оренди, зокрема, стосовно негайного виселення відповідача з приміщень у разі не укладення договору оренди та несплати орендних платежів.

Зважаючи на викладене, господарський суд дійшов висновку щодо протиправності дій позивача та його вини у тому, що плата за користування приміщенням не вносилася відповідачем у встановленому порядку, у зв'язку з чим господарський суд не вбачає повного складу правопорушення відповідача, яке є підставою для стягнення збитків.

Враховуючи наведене, позивачем не доведено наявність причинного зв'язку між поведінкою орендаря та заподіяними збитками і не обґрунтовано правову природу цих збитків, у зв'язку з чим господарський суд міста Києва не вбачає підстав для задоволення позову про стягнення з Державного концерну «Укрторф» 391 605, 31 грн. збитків у вигляді неотриманого доходу.

Судові витрати, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. У позові відмовити повністю.

2. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено 14.06.2013 р.

Суддя Гавриловська І.О.