Постанова № 31839766, 03.06.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

03 червня 2013 року (16 год. 20 хв.) Справа № 808/3555/13-а м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Киселя Р.В.,

при секретарі судового засідання Столяренко О.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробізнес/Запоріжжя» про стягнення коштів за податковим боргом.

03.04.2013 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробізнес/Запоріжжя» (далі - відповідач), в якому позивач, після збільшення позовних вимог 18.04.2013, просить стягнути з відповідача до державного бюджету борг по орендній платі за землю у сумі 932985,28 грн.

Позивач обґрунтував свої вимоги тим, що відповідач станом на 17.04.2013 має податковий борг по орендній платі за землю у розмірі 932985,28 грн.: недоїмка - 929976,15 грн., пеня - 3009,13 грн., яка виникла в результаті несплати самостійно задекларованих ним грошових зобов'язань та нарахування пені за несвоєчасну оплату зобов'язань.

Ухвалою судді від 05.04.2013 провадження у справі було відкрите, судове засідання призначене на 18.04.2013.

У судове засідання 18.04.2013 представники сторін не прибули.

18.04.2013 до суду надійшло клопотання відповідача про відкладення судового розгляду через неможливість забезпечити явку уповноваженого представника.

18.04.2013 позивачем до суду була подана заява про збільшення позовних вимог та клопотання про зупинення провадження у справі з метою надання додаткових доказів.

Ухвалою від 18.04.2013 за клопотанням позивача провадження у справі було зупинене до 13.05.2013.

13.05.2013 провадження у справі було поновлене, судове засідання призначене на 13.05.2013.

Через відсутність у суду відомостей про одержання відповідачем повістки про виклик до суду на 13.05.2013, судовий розгляд було відкладено на 22.05.2013.

У судове засідання 22.05.2013 представники сторін не прибули.

22.05.2013 від позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, на задоволенні позовних вимог наполягає.

Ухвалою від 22.05.2013 судовий розгляд було відкладено на 03.06.2013.

У судове засідання 03.06.2013 представники сторін не прибули.

03.06.2013 від позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, на задоволенні уточнених позовних вимог наполягає.

Згідно із ч. 11 ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Судові повістки про виклик до суду надсилались відповідачу на адресу наявну в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, проте повернулась до суду із позначкою пошти «за закінченням терміну зберігання».

Відтак, відповідач є таким, що належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

За змістом ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін на підставі наявних у справі матеріалів.

Враховуючи неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд керуючись ч. 1 ст. 41 КАС України не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи та дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідача 23.07.2007 зареєстровано, як суб'єкта підприємницької діяльності виконавчим комітетом Запорізької міської ради.

За результатами проведення господарської діяльності відповідачем була подана позивачу податкова декларація з плати за землю від 04.05.2012 № 7358, відповідно до якої відповідачем самостійно були визначені податкові зобов'язання з орендної плати за землю в розмірі 5312419,20 грн.

Позивачем 22.05.2012 було подано уточнюючу декларацію з плати за землю №9690, якою було зменшено податкове зобов'язання по орендній платі за землі державної або комунальної власності на 2012 рік на 1450374,91 грн.

27.06.2012 між відповідачем та позивачем було укладено договір про розстрочення грошових зобов'язань №1, відповідно до якого позивач надав відповідачу розстрочення сплати грошових зобов'язань на загальну суму 293792,71 грн. під проценти строком з 30.06.2012 по 10.12.2012.

На підставі зазначеного договору було позивачем було прийнято рішення про розстрочення грошових зобов'язань від 27.06.2012, яким позивачу було надано розстрочення сплати грошових зобов'язань на загальну суму 293792,71 грн. строком з 30.06.2012 по 10.12.2012.

02.11.2012 відповідачем було скасовано рішення від 27.06.2012 №1 про розстрочення грошових зобов'язань позивачу у зв'язку із порушенням ним пп. 5.1 п. 5 Договору №1 про розстрочення грошових зобов'язань щодо забезпечення своєчасної сплати розстроченої суми грошового зобов'язання терміном сплати 10.10.2012 в розмірі 48965,45 грн., процентів за користування розстрочкою у розмірі 1083,63 грн. та поточних нарахувань терміном сплати 30.10.2012 в розмірі 129573,00 грн.

20.02.2013 відповідачем було подано податкову декларацію з плати за землю від № 1300003456, відповідно до якої відповідачем самостійно були визначені податкові зобов'язання в розмірі 1554876,00 грн. (місячний платіж - 129573,00 грн.).

29.11.2012 позивачем була сформована податкова вимога №127, яка визначала суму податкового боргу відповідача за узгодженим грошовим зобов'язанням у розмірі 277487,73 грн. Вказана податкова вимога була отримана посадовою особою позивача 30.11.2012, про що свідчить підпис наявний на корінці податкової вимоги.

Таким чином, згідно даних облікової картки та довідки про заборгованість станом на 20.03.2013 заборгованість по орендній платі відповідача складала 673839,28 грн.: основний платіж - 670830,15 грн., пеня - 3009,13 грн., проте збільшилась за рахунок нарахованих 02.03.2013 та 30.03.2013 сум податкових зобов'язань з орендної плати за землю у розмірі 259146,00 грн. (за січень 2013 у сумі 129573,00 грн. та за лютий 2013 у сумі 129573,00 грн.), відповідно до декларації з орендної плати за землю від 20.02.2013 № 1300003456.

Отже, згідно даних облікової картки та довідки про заборгованість станом на 17.04.2013 за відповідачем рахується сума грошового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності, яка складає 932985,28 грн.: основний платіж - 929976,15 грн., пеня - 3009,13 грн.,

Вищезазначені суми грошових зобов'язань відповідачем не були сплачені.

Надаючи оцінку вимогам позивача, суд виходить з наступного.

Відповідно до пп.14.1.136 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно з п.288.7 ст. 288 Податкового кодексу України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

У ст. 285 Податкового кодексу України зазначено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Підставою для нарахування земельного податку, відповідно до ст. 286 Податкового кодексу України, є дані державного земельного кадастру.

Відповідно до п. 286.5. ст. 286 Податкового кодексу України нарахування фізичним особам сум податку проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Пунктом 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України передбачено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться щороку до 1 травня (п. 287.2 ст. 287 Податкового кодексу України ).

За правилами п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно п.п. 57.1. ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У зазначені строки нараховані податкові зобов'язання не сплачено, тому згідно п.п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України, це є податковим боргом; податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

За правилами п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Відповідно до п.п. 59.1. ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

За правилами п.п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Підпунктом 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України встановлено, що податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що у зв'язку з несплатою податкових зобов'язань позивачем надіслано на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення податкову вимогу №127 від 29.11.2012 на суму 277487,73 грн. Вказана податкова вимога була отримана посадовою особою позивача 30.11.2012, про що свідчить підпис наявний на корінці податкової вимоги.

Пунктом 60.1 статті 60 Податкового кодексу України визначені обставини за наявності яких податкова вимога вважається відкликаною.

Оскільки відповідач не надав заперечень проти вимог заявленого подання, то у суду відсутні підстави вважати податкову вимогу №127 від 29.11.2012 відкликаною Крім того, наданою заявником обліковою карткою відповідача підтверджується, що податковий борг з моменту направлення вказаної податкової вимоги збільшився, але податковий борг повністю не погашений. Відтак, податкова вимога заявника №127 від 29.11.2012 є чинною.

Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Згідно п.п.20.1.28 п.20.1. ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктами 95.1.-95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Отже, на підставі вищезазначеного суд приходить до висновку, що оскільки узгоджені грошові зобов'язання відповідачем не сплачено, суд вважає позовні вимоги правомірними та обґрунтованими.

Відповідно до пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов позовом Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробізнес/Запоріжжя» про стягнення коштів за податковим боргом - задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробізнес/Запоріжжя» (код ЄДРПОУ 35300612, яка зареєстрована: 69095, м. Запоріжжя, вул. Горького, буд. 171-а) до державного бюджету на р/р 33218811700005, код платежу 13050100, банк ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, одержувач - Держбюджет у Комунарському районі, ЄДРПОУ 34677119 - заборгованість по орендній платі за землю у сумі 932985,28 грн. (дев'ятсот тридцять дві тисячі дев'яносто вісімдесят п'ять гривень 28 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Кисіль