Постанова № 31839761, 04.06.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

04 червня 2013 року (12 год. 30 хв.) Справа № 808/4101/13-а м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Киселя Р.В., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Бердянську та Бердянському районі Запорізької області про визнання нечинним та скасування рішення.

18.04.2013 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) до Управління Пенсійного фонду України в м. Бердянську та Бердянському районі Запорізької області (далі - відповідач), в якому позивач просить скасувати протиправні рішення №145 від 25.03.2013 про застосування штрафних санкцій на суму 73424,45 грн. та рішення №146 від 25.03.2013 про застосування штрафних санкцій на суму 600,69 грн., винесені відповідачем.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем рішення №145, №146 від 25.03.2013 прийняті на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон №1058), який був виключений Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464), а отже при винесенні оскаржуваних рішень відповідач керувався нормами закону, які були скасовані та не підлягали застосуванню під час винесення рішень. Зазначає, що внесені в Закон №1058 зміни повністю скасовують відповідальність фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування за несплату, або несвоєчасну сплату страхових внесків. Вважає, оскаржувані рішення протиправними, а тому просив позов задовольнити в повному обсязі.

Через невідповідність позовної заяви вимогам ст. 106 КАС України ухвалою від 22.04.2013 її було залишено без руху, наданий позивачу строк для усунення недоліків позову до 08.05.2013.

Станом на 08.05.2013 позивач усунув недоліки позову.

Ухвалою судді від 13.05.2013 провадження у справі було відкрите, судове засідання призначене на 22.05.2013.

У судове засідання 22.05.2013 представники сторін не прибули.

Ухвалою від 22.05.2013 за клопотанням відповідача провадження у справі було зупинене до 04.06.2013.

23.05.2013 від представника відповідача до суду надійшли письмові заперечення, в яких відповідач просив відмовити в задоволенні адміністративного позову, а також розглянути справу за його відсутності.

Ухвалою від 04.06.2013 провадження у справі було поновлене, судове засідання призначене на 04.06.2013.

04.06.2013 від представника позивач до суду надійшло клопотання про розгляд справи без його участі. На задоволенні позову наполягає.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно із ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін на підставі наявних у справі матеріалів.

Враховуючи неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд керуючись ч. 1 ст. 41 КАС України не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця позивач 20.02.2002 зареєстрований Виконавчим комітетом Бердянської міської ради Запорізької області, як фізична особа-підприємець.

Позивач з 31.05.2012 є платником єдиного податку, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва серія НОМЕР_2.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 08.08.2012 у справі №0870/6588/12 було стягнено з позивача на користь відповідача заборгованість у сумі 54282,75 грн.

На виконання зазначеного судового рішення виданий виконавчий лист.

21.03.2013 позивачем, на виконання зазначеного судового рішення, було сплачено на користь відповідача суму заборгованості - 54282,75 грн.

У зв'язку з несвоєчасною сплатою боргу 25.03.2013 відповідачем, на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону №1058, було прийнято рішення №145 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, яким позивачу було нараховано пеню в розмірі 73424,45 грн. за період 17.06.2009 по 21.03.2013.

У зв'язку з несвоєчасною сплатою боргу 25.03.2013 відповідачем, на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону №1058, було прийнято рішення №146 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, яким позивачу було нараховано пеню в розмірі 600,69 грн. за період 30.11.2009 по 21.03.2013.

Оскаржувані рішення були надіслані в адресу позивача та отримані останнім 06.02.2013.

Вважаючи зазначені рішення відповідача протиправними та такими, що підлягають скасуванню, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з приписів ч.3 ст.2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що 08.08.2012 постановою Запорізького окружного адміністративного суду по справі №0870/6588/12 позов Бердянського міжрайонного прокурора, в інтересах держави в особі Управління пенсійного фонду України в м. Бердянськ та Бердянському районі Запорізької області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 було задоволено, стягнуто з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 54282,75 грн. Зазначене рішення набрало законної сили 15.01.2013. як зазначено в цьому судовому рішенні заборгованість позивача виникла у зв'язку із несплатою самостійно нарахованих позивачем страхових внесків.

Після отримання виконавчого листа, його було направлено до ДВС Бердянського МРУЮ із заявою про відкриття провадження від 27.02.2013 №2045/13.

Постановою від 07.03.2013 було відкрито виконавче провадження.

Позивачем сума боргу була повністю сплачена, що підтверджується платіжним дорученням від 21.03.2013 №199568.

У зв'язку з несвоєчасною сплатою боргу 25.03.2013 відповідачем були прийняті оскаржувані рішення.

Щодо застосованих відповідачем в обґрунтування оскаржуваних рішень норм, які на час прийняття цих рішень втратили чинність, суд зазначає наступне.

Пунктом 2 частини 9 статті 106 Закону №1058 в редакції, яка була чинною до 01.01.2011, який втратив чинність на підставі п. й) пп. 12) п. 11 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464, визначалось, що виконавчі органи Пенсійного фонду за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, застосовують до страхувальників фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

В обґрунтування права на застосування зазначених норм відповідач в своїх запереченнях посилається на норму ч. 6 п. 7 Розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464, за змістом якої, на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

З наведеної норми вбачається, що у відповідача зберігаються повноваження щодо застосування фінансових санкцій, якими він був наділений до набрання чинності Законом №2464, лише стосовно сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року.

Оскільки сума недоїмки зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, яка була стягнена з позивача на підставі судового рішення, виникла у 2009 році, то відповідач правомірно застосував до спірних правовідносин норму п. 2 ч. 9 ст. 106 КАС України.

Разом з тим, до ч. 15 ст. 106 Закону №1058 Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» від 07.07.2011 №3609-VI було внесено зміни, відповідно до яких зазначену норму було доповнено абзацами наступного змісту: Фінансові санкції (штраф, пеня) та адміністративні стягнення, а також примусові стягнення органами виконавчої служби за несплату внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування, не застосовуються.

Нараховані органами Пенсійного фонду України суми фінансових санкцій, зазначених в абзаці другому цієї частини, та не сплачені фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування, підлягають списанню.

Отже, зазначені зміни скасовують відповідальність фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування, за несплату або несвоєчасну сплату страхових внесків.

Таким чином, нарахування позивачу пені за несплату (несвоєчасну) сплату страхових внесків є протиправним.

З врахуванням вищенаведеного, суд доходить висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо скасування оскаржуваних рішень відповідача, а відтак, про необхідність їх задоволення.

Згідно із ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Квитанціями від 15.04.2013 №k4/F/77 та від 25.04.2013 №k4/Р/1 підтверджується сплата позивачем судового збору у розмірі 740,25 грн.

Оскільки суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог, то з Державного бюджету України на користь позивача мають бути стягнуті понесені ним судові витрати у розмірі 740,25 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 94, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Бердянську та Бердянському районі Запорізької області про визнання нечинним та скасування рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Бердянську та Бердянському районі Запорізької області №145 від 25.03.2013, яким до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовані фінансові санкції на суму 73424,45 грн.

Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Бердянську та Бердянському районі Запорізької області №146 від 25.03.2013, яким до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 застосовані фінансові санкції на суму на суму 600,69 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, проживає: АДРЕСА_1) витрати по сплаті судового збору в сумі 740,25 грн. (сімсот сорок гривень 25 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Кисіль