Рішення № 31839078, 11.06.2013, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 1109/12447/12

Номер провадження 2/404/500/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2013 року Кіровський районний суд м.Кіровограда

в складі: головуючого судді Кулінка Л.Д.

при секретарі Ільїній М.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1, до ОСОБА_2, про зменшення розміру аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів, які стягуються з нього на користь ОСОБА_2 за рішенням Кіровського районного суду м.Кіровограда від 18 жовтня 2010 року на утримання доньки, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 1/4 частки до розміру 1/7 частки з усіх видів заробітку (доходів) щомісячно до досягнення донькою повноліття. В обґрунтування позову вказав, що після розірвання шлюбу з ОСОБА_2, повторно уклав шлюб з ОСОБА_5 В цьому шлюбі народилась дитина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2. Також зазначив, що у нього змінились сімейні обставини, а саме: народилась друга дитина, дружина перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та не має самостійного заробітку, виникли додаткові витрати, а у відповідача є постійний дохід та працездатні і працюючі батьки, які їй допомагають. Крім того, відповідач, отримуючи аліменти відмовляє позивачу у спілкуванні та зустрічах з дитиною, а тому позивач вважає за доціальне переглянути розмір алміментів, визначений рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 18.10.2010 року та додатковим рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 03.02.2011 року.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 22 травня 2013 року за клопотанням позивача замінено первісного відповідача ОСОБА_3 на належного відповідача ОСОБА_2 (а.с. 78).

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просить суд зменшити розмір аліментів. Пояснив, що повторно зареєстрував шлюб, від якого має малолітню дитину ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, дружина знаходиться у відпустці по догляду за дитиною. Такі обставини значно змінили його матеріальний стан, тому просить суд зменшити розмір аліментів на утримання дитини ОСОБА_4, 15 лютого 2009 року з ? частки до розміру 1/7 частки з усіх видів заробітку (доходів). Крім того, повідомив про недоцільне викоритання коштів відповідачем на утримання дитини.

Відповідач до суду не зявилася, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, про що є відомості в матеріалах справи, причини неявки суду не повідомила, заперечень на позовну заяву до суду не надала.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, оцінивши наявні та досліджені в судовому засіданні докази, суд встановив наступне.

Статтею 15 Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. За статтею 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до положень статтей 10 і 11 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог та зазначених і доведених ним обставин.

Частина 3 статті 10 Цивільного процесуального кодексу України та статті 60 Цивільного процесуального кодексу України покладають на кожну сторону обовязок довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Згідно статті 60 Цивільного процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі; доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір; доказування не може грунтуватись на припущеннях.

Частинами 1 та 2 статті 212 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.

В судовому засіданні встановлено, що з позивач перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2. Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 18.10.2010 року шлюб між сторонами розірвано (а.с. 7). В шлюбі народилась донька, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження, серії 1-ОЛ № 076041 від 03.06.2009 року (а.с. 14).

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 18 жовтня 2010 року, доповненим додатковим рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 03 лютого 2011 року з ОСОБА_1 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання дитини, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі ? частини всіх видів заробітку (доходів), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 02.07.2010 року і до 15.02.2027 року (а.с. 7, 8).

Стаття180 Сімейного кодексу України зобовязує батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За вимогами частини 1 статті 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей; та інші обставини, що мають істотне значення.

Частиною 2 статті 182 Сімейного кодексу України встановлений мінімальний розмір аліментів на одну дитину, який не може бути меншим ніж 30% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

З урахуванням вказаних вимог Закону з позивача і стягуються аліменти в мінімальному розмірі.

Відповідно до частини 1 статті 192 Сімейного кодексу України, розмір аліментів визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоровя когось із них, та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

З наданої копії свідоцтва про шлюб, серії 1-ОЛ № 056434 від 26.08.2011 року виданим Центральним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Кіровоградській області, вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрував шлюб з ОСОБА_5 26 серпня 2011 року, актовий запис за № 393 (а.с. 13).

Від шлюбу мають малолітню дитину, ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 12). Дружина позивача ОСОБА_8 знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, що підтверджується витягом з наказу ПАТ «Гідросила» №26-вр від 17 лютого 2012 року (а.с. 15).

Однак доводи позивача про те, що його теперішня дружина знаходиться на його утриманні та не має самостійного заробітку судом не приймаються, оскільки відповідно до Закону України «Про державну допомогу сімям з дітьми» № 2811 від 21.11.1992 року та постанови Кабінету Мінстарів України «Про порядок призначення і виплати державної допомоги сімям з дітьми» № 1751 від 27.12.2001 року при народженні дитини позивача була отримана допомога, яка надається в сумі, кратній 30 розмірам прожиткового мінімуму, - на першу дитину; кратній 60 розмірам прожиткового мінімуму, - на другу дитину; кратній 120 розмірам прожиткового мінімуму, - на третю і кожну наступну дитину. Виплата допомоги здійснюється одноразово у десятикратному розмірі прожиткового мінімуму при народженні дитини, решта суми допомоги на першу дитину виплачується протягом 24 місяців, на другу дитину - 48 місяців, на третю і кожну наступну дитину - 72 місяців рівними частинами. При цьому така допомога надається у розмірах прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років, встановленого на день народження дитини.

Таким чином, на час розгляду справи не доведено зменшення матеріального статку позивача, натомість держава соціально забезпечила на 3 роки на належному рівні розвиток новороджених дітей в новій сім'ї позивача. Тобто посилання позивача на погіршення матеріального стану позивача в звязку з народженням другої дитини є передчасним та необгрунтованим.

Також судом не приймаються доводи позивача про те, що у відповідача є постійний дохід та працездатні і працюючі батьки, які їй допомагають, так як обовязок утримувати дітей є рівною мірою обовязком як матері, так і батька дитини, а не бабусь та дідусів. При цьому суд враховує, що дитина проживає з відповідачем і знаходяться на її утриманні.

Відповідач, ОСОБА_1 має постійне місце роботи, працює юрисконсультом у ТОВ «Три Стар», загальна сума його доходу за період з лютого 2013 року по травень 2013 року за винятком аліментів становить 6279 грн. 56 коп. (довідка про доходи № 59-0 від 05.06.2013 року, а.с. 82). Посилання позивача на те, що змінився його матеріальний стан також є безпідставними, оскільки стан його здоров'я не погіршився, аліментів на утримання інших дітей він не сплачує, як і раніше працює, змінились лише місце роботи та заробітна плата, проте аліменти відраховуються у розмірі ? частки, тобто зі зменшенням заробітної плати зменшились і відрахування з заробітної плати позивача.

Всупереч статті 186 Сімейного кодексу України позивачем не доведено нецільове витрачання відповідачем аліментів, так як довідка Управління освіти Кіровоградської міської ради №42 від 19.11.2012 року, згідно якої за період з травня по жовтень 2012 року сплата за харчування в ДНЗ № 17 склала 435,00 грн. та довідка від 27.11.2012 року Mortimer English Club, згідно якої вартість навчання дитини за 6 місяців складає 2100 грн. (а.с. 41, 42) не свідчать про нецільове витрачення відповідачем аліментів, а лише підтверджують здійснення відповідачем витрат на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Крім того, суд виходить з рівності дітей, так як згідно положень частин 5, 8, 9 статті 7 Сімейного кодексу України, згідно яких учасник сімейних відносин не може мати привілеїв чи обмежень. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Сукупність перерахованих принципів регулювання сімейних відносин вказує про обовязок дотримання рівності двох малолітніх дітей позивача, ОСОБА_1.

Дочка позивача ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 виховується в повній сім'ї, отримує в повній мірі любов та турботу батьків, на її утримання надається державна допомога, тоді як дочка позивача, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, отримує від батька (позивача) мінімальний розмір аліментів.

Також, суд приймає до уваги і ту обставину, що станом на час розгляду справи позивач сплачує аліменти за рішенням суду на одну дитину, а іншій надає матеріальну допомогу в добровільному порядку.

Одруження та народження іншої дитини, дійсно змінило сімейний стан позивача, але такі зміни не є істотними, та такими, що можуть бути підставою для погіршення умов утримання іншої дитини позивача, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно статті 3 Конвенції про права дитини ратифікованої Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27.02.1991 року в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Держави-учасниці зобовязується забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обовязки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.

На підставі викладеного, враховуючи обставини встановлені в судовому засіданні у суду відсутні підстави задовольнити позов, оскільки це суперечить як нормам права так і загальноприйнятим засадам суспільства.

Питання про сплату судового збору вирішується відповідно до вимог статті 88 Цивільного процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про охорону дитинства», Конвенцією про права дитини, статтями 180, 182, 186, 192 Сімейного кодексу України, статтями 3, 4, 10, 11, 60, 88, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Судові витрати залишити по фактично понесеним позивачем.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Л.Д. Кулінка