Ухвала суду № 31837266, 16.05.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" травня 2013 р. справа № 2-а-5395/2011

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Чередниченко В.Є.

суддів: Коршуна А.О. Мельника В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 21 листопада 2011 року

у справі № 2а-5395/2011

за позовом ОСОБА_1

до Управління праці та соціального захисту населення Бобринецької районної державної адміністрації Кіровоградської області

про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ :

03 листопада 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Бобринецької районної державної адміністрації Кіровоградської області, в якому просить визнати незаконними дії та зобов'язати відповідача провести перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення передбаченої ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2007-2011 роки.

В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 3 категорії, а тому має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі, встановленому ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Проте, відповідач виплатив вказану допомогу на оздоровлення у 2007-2011 роках у розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України №562 від 12.07.2005р., що на думку позивача, є протиправним.

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 04 листопада 2011 року позов ОСОБА_1 за період з 09.07.2007 року по 02.05.2011 року залишено без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.

Постановою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 21 листопада 2011 року у задоволенні позову відмовлено.

Постанова суду мотивована тим, що позивач має статус громадянина, який постійно працював чи працює, або проживав чи проживає у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення у 1986 р., що підтверджується відповідним посвідчення, а відтак позивач не має статусу учасника ліквідатора аварії на ЧАЕС та не має права на отримання щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі, встановленому ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Не погодившись з постановою суду, позивач посилаючись на неповне з'ясування обставин справи судом першої інстанції, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою задовольнити позов у повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, суд зробив висновок, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є особою, яка постійно працював чи працює, або проживав чи проживає у зонах безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення у 1986 р., що підтверджується наявним в матеріалах справи копією посвідчення Серії НОМЕР_1 виданого 29.03.1993 року (а.с.4).

Як вбачається з заперечень відповідача проти адміністративного позову щорічна допомога на оздоровлення, в тому числі у період 2007-2011 років, позивачу не виплачувалась, оскільки нормами статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що щорічна допомога на оздоровлення виплачується особам, інвалідність яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, учасникам ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС, кожній дитині, яка втратила внаслідок Чорнобильської катастрофи одного з батьків та евакуйованого (2 категорія) із зони відчуження у 1986 році, включаючи дітей, проте позивач жодного з цих статусів не має.

Статтею159 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Матеріали справи свідчать про те, що позивачу допомога на оздоровлення передбачена статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не виплачувалась. Проте, у своєму позові позивач наводить розрахунки сум, які підлягають стягненню з відповідача, за виключенням сум, які вже були виплачені у 2007-2011 роках.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Проте, позивачем не доведено факту того, що при виплаті допомоги відповідач керувався постановою Кабінету Міністрів України №562, оскільки відповідач у своїх запереченнях на адміністративний позов звертає увагу суду на те, що щорічна допомога на оздоровлення позивачу взагалі не виплачувалась, оскільки ОСОБА_1 не має відповідного статусу (а.с.10-11).

Згідно частини 3 статті 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» право на пільги та компенсації передбачені цим Законом окрім учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та осіб, що постраждали від аварії на ЧАЕС також мають громадяни, які брали участь у ліквідації інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, належать до категорії 1, або 2, або 3. Порядок визначення цих категорій встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Постанови КМУ від 02.12.1992 №674 «Про порядок віднесення деяких категорій громадян до відповідних категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» цей Порядок визначає умови віднесення громадян із числа тих, які брали участь у ліквідації ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, а також громадян, які постраждали від радіаційного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і поховання радіоактивних речовин, що сталися не з вини потерпілих, до 1, 2 або 3 категорій, встановлених статтею 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Так, розділом VIII названого Закону встановлені пенсії і компенсації особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4. Статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», на яку позивач посилається як на підставу своїх вимог, передбачено компенсації за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та сім'ям за втрату годувальника.

При цьому, суб'єктами, які мають право на компенсації за шкоду, заподіяну здоров'ю, визначені статтею 48 Закону, є учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, сім'ї, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою.

На цій обставині, наголосив й Пленум Вищого адміністративного суду України у своїй Постанові від 16.03.2012 року «Про судову практику вирішення адміністративними судами спорів, що виникають у зв'язку із застосуванням статей 39, 48, 50, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»

За таких обставин, суд першої інстанції зробив вірний висновок, що станом на час звернення позивача до суду з адміністративним позовом, позивач не мав права на отримання щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 4 мінімальних заробітних плат, як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, оскільки не має статусу учасника ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції повно встановлено обставини справи та надана правильна юридична оцінка , у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні .

Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 198, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення .

Постанову Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 21 листопада 2011 року у справі № 2а-5395/2011 - залишити без змін .

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун

Суддя: В.В. Мельник