Постанова № 31836435, 07.06.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/2645/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Клочка К.І.,

при секретарі - Іванюк Є.В.,

за участю:

представника позивача - Куришко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавська геофізична компанія» про накладення арешту на кошти та інші цінності, -

В С Т А Н О В И В:

14 травня 2013 року Державна податкова інспекція у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби (далі - позивач, ДПІ у м. Полтаві) звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавська геофізична компанія» (далі - відповідач, ТОВ «Полтавська геофізична компанія») про накладення арешту на кошти, що знаходяться у банку.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що за ТОВ «Полтавська геофізична компанія» рахується заборгованість по податку на додану вартість у розмірі 184 953,28 грн, що виник внаслідок несплати самостійно задекларованої суми та на підставі податкових повідомлень-рішень, винесених за результатами камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість. З метою здійснення заходів щодо погашення податкового боргу відповідачу направлена податкова вимога від 30.08.2012 №919. У результаті проведених заходів щодо виявлення майна боржника, встановлено, що активи (нерухоме майно, транспортні засоби) у ТОВ «Полтавська геофізична компанія» відсутні. Згідно бази даних ДПІ У м. Полтаві відповідач має відкриті розрахункові рахунки. Виходячи з вищевикладених обставин та права органів державної податкової служби звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти, що знаходяться в банку, передбаченого підпунктом 20.1.17. пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України, позивач просив задовольнити позов.

Представник позивача у судовому засіданні вимоги позовної заяви підтримав, просив суд їх задовольнити.

Відповідач явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечив, поштові відправлення надсилались адресою, зазначеною у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, але усі поштові відправлення повернуті на адресу суду з відміткою «адресат вибув».

Відповідно до частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до частини четвертої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до положень частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

За викладених обставин, суд вважає за можливе провести розгляд справи за даної явки та на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи документи, судом встановлено наступне.

ТОВ «Полтавська геофізична компанія» (ідентифікаційний код 36066328) 07.08.2008 зареєстроване у якості юридичної особи виконавчим комітетом Полтавської міської ради Полтавської області та перебуває на обліку як платник податків у ДПІ у м. Полтаві з 08.08.2008 /арк. с. 5-8/.

За даними ДПІ у м. Полтаві за ТОВ «Полтавська геофізична компанія» рахується податковий борг по податку на додану вартість у розмірі 184 953,28 грн, що виник внаслідок несплати самостійно задекларованої суми та на підставі податкових повідомлень-рішень, винесених за результатами камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість.

ДПІ у м. Полтаві сформовано та вручено відповідачу податкову вимогу від №919 від 30.08.2012 /арк. с. 14/.

В результаті проведених заходів ДПІ у м. Полтаві щодо виявлення майна, встановлено відсутність активів у платника податків, що підтверджується довідкою Державної інспекції сільського господарства в Полтавській області №01-10/2974 від 01.10.2012 /арк. с. 26-28/ та довідкою Полтавського ВРЕР УМВС України в Полтавській області №4118/9/19.1.22 від 05.03.2013 /арк. с. 28/.

Відповідно до пункту 94.1 статті 94 Податкового кодексу України, адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених Законом.

Пунктом 94.2 цієї статті встановлено, що арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з семи, перелічених цим пунктом обставин.

Згідно з підпунктами 94.4, 94.6 статті 94 Податкового кодексу України, арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до Закону, та коштів на рахунку платника податків.

Керівник органу державної податкової служби (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.

Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

З наведених норм Закону вбачається, що за наявності обставин, перелічених у пункті 94.2 рішення про арешт коштів на рахунку платника податків приймається не керівником податкового органу, а виключно судом на підставі звернення до суду податкового органу.

Разом з тим, пунктом 94.2 не встановлена виключність (а лише передбачена можливість) застосування арешту майна за наявності перелічених цим пунктом обставин.

Зі змісту Податкового кодексу України вбачається, що й при наявності інших обставин податкові органи звертаються до суду для прийняття останнім рішення про накладення арешту на кошти платника податків. Так, згідно з підпункту 20.1.17 пункту 20.1. статті 20 Податкового кодексу України податкові органи мають право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Таким чином, суд вважає, що перелік обставин, передбачених пунктом 94.2 статті 94 Податкового кодексу України не є вичерпним, а є додатковими до обставин, вказаних у підпункті 20.1.17, за яких податковий орган може звернутися до суду щодо накладення арешту коштів на рахунки платника податків.

З матеріалів справи вбачається, що у ТОВ «Полтавська геофізична компанія» є податковий борг, разом з тим відсутні активи, крім коштів на рахунках у банках.

Згідно довідки ДПІ у м. Полтаві ТОВ «Полтавська геофізична компанія» має наступні розрахункові рахунки: МФО 331649 філія АТ «Укрексімбанк», м. Полтава, № рахунку 2600102645383 (російський рубль); МФО 331649 філія АТ «Укрексімбанк», м. Полтава, № рахунку 260010645383 (долар США); МФО 331649 філія АТ «Укрексімбанк», м. Полтава, № рахунку 2600102645383 (євро); МФО 331649 філія АТ «Укрексімбанк», м. Полтава, № рахунку 2600102645383 (українська гривня); МФО 380764, ПАТ «КБ «Надра», № рахунку 26003079507001 (українська гривня); МФО 380805 АТ «Райффайзен банк Аваль» у м. Києві, № рахунку 26003294101 (українська гривня); МФО 380805 АТ «Райффайзен банк Аваль» у м. Києві, № рахунку 26003358188 (українська гривня); МФО 380805 АТ «Райффайзен банк Аваль» у м. Києві, № рахунку 26005320017 (українська гривня) /арк. с. 12/.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З огляду на викладені обставини, суд вважає, що позовні вимоги податкового органу є обґрунтованими та такими, що відповідають його повноваженням, у зв'язку з чим вони підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Полтаві Полтавської області Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавська геофізична компанія» про накладення арешту на кошти та інші цінності задовольнити.

Накласти арешт на кошти та інші цінності, що знаходяться на розрахункових рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «Полтавська геофізична компанія» (ідентифікаційний код 36066328) в межах суми податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 184 853 (сто вісімдесяти чотирьох тисяч дев'ятисот п'ятдесяти трьох) гривень 28 (двадцяти восьми) копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 12 червня 2013 року.

Суддя К.І. Клочко