Вирок № 31836236, 11.06.2013, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

ВИРОК

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2013 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді - Шелестова К.О.

при секретарі - Глонті М.Г.

за участю прокурора - Шпак О.О.

обвинуваченого - ОСОБА_1

представника потерпілої особи - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська матеріали кримінального провадження № 1-кп/201/198/2013 відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Нікольське Російської Федерації, громадянина України, освіта повна середня, не одруженого, раніше не судимого, пенсіонера, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_1, у невстановлені органом досудового розслідування день, час та місце, у 2005 році, вступив у попередню змову із особою, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, направлену на заволодіння шляхом обману чужим майном, що належить Пенсійному Фонду України, при цьому розподіливши ролі між собою за таких обставин.

Так, особа, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, діючи відповідно до своєї ролі, повідомила обвинуваченого ОСОБА_1 про можливість виготовлення нею підроблених документів для призначення останньому в територіальному управлінні ПФУ фіктивної пільгової пенсії, та повідомила про порядок і умови оформлення фіктивної пенсії та розмір грошової винагороди за надані послуги.

Погодившись на умови вказаної особи, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, обвинувачений ОСОБА_1 за вказівкою співучасника, передав останній свої особисті документи а саме, паспорт громадянина України, ідентифікаційний код, трудову книжку, а також підписану ним заяву, на підставі якої ОСОБА_1 в подальшому призначено фіктивну пенсію.

Після чого, особа, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, діючи відповідно до своєї ролі, та виконуючи умови усної домовленості за попередньою змовою групою осіб, з відома та в інтересах ОСОБА_1, у невстановлені органом досудового розслідування час та місці, зробила виправлення в офіційних документах ОСОБА_1, а саме: в паспорті громадянина України, та трудовій книжці, виконавши рукописні цифрові і буквені записи в довідках з місця роботи ОСОБА_1, з яких вбачалось наявність у останнього права на одержання пільгової пенсії.

При цьому, до поданої заяви особа, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, додала недостовірні довідки, які є офіційними документами, а саме довідку № 172/4 від 25.12.2005 року, яка видана ВАТ «Приобьнафта» та підтверджує, що ОСОБА_1 працював з 29.04.1975 року по 15.11.1996 рік по трудовому договору на ВАТ «Приобьнафта», довідку 171/4 від 25.12.2005 року, в якій вказувалось, що ОСОБА_1 користувався пільгами для осіб, працюючих в районах Крайньої Півночі та районах, прирівняних до Крайньої Півночі, та довідку від 29.09.2005 року, видану ВАТ «Приобьнафта» щодо знаходження підприємства в районах Крайньої Півночі. Крім того, до підписаної ОСОБА_1 заяви, особа, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, додала копію підробленої трудової книжки заявника, відомості якої не відповідали дійсності, оскільки згідно довідки ВАТ «Приобьнафта» № 04-006 від 10.10 2012 року, обвинувачений ОСОБА_1 ніколи не працював на вказаному підприємстві, документи на зазначену особу в архіві підприємства відсутні, та раніше видані йому довідки від імені підприємства ВАТ «Приобьнафта» є недостовірними.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1, діючи умисно, в рамках попередньої змови з особою, матеріали стосовно якої виділені в окреме провадження, дав свою згоду на використання завідомо підроблених документів, тим самим неправомірно отримав право на пільгове пенсійне забезпечення.

З метою доведення спільного злочинного умислу до бажаного результату, обвинувачений ОСОБА_1 відкрив в ПАТ КБ «Приват Банк» безготівковий картковий рахунок, на який в період часу з 2005 року по листопад 2012 року Пенсійним фондом України були перераховані грошові кошти у сумі 304283,79 грн., що є великим розміром.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у скоєному кримінальному правопорушенні визнав у повному обсязі та підтвердив фактичні обставини щодо вчиненого ним діяння та викладених у обвинувальному акті.

Ухвалою суду в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України дослідження доказів щодо обставин, які ніким не оспорюються визнані судом недоцільними. У зв'язку з чим суд не приводить не дослідженні докази винуватості обвинуваченого у мотивувальній частині вироку.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про доведеність вини обвинуваченого у заволодінні чужим майно шляхом обману (шахрайство), вчиненого у великих розмірах, за попередньої змовою групою осіб, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

При визначенні виду та розміру покарання, суд виходить зі ступеня тяжкості скоєного кримінального правопорушення та особи обвинуваченого, який позитивно характеризується, раніше не судимий, вину визнав у повному обсязі, розкаявся у скоєному, що суд відносить до пом'якшуючих його покарання обставин. При цьому, обтяжуючих покарання останнього обставин судом при розгляді кримінального провадження виявлено не було.

З врахуванням викладеного, суд вважає, що з метою виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, обвинуваченому слід призначити покарання у виді позбавлення волі, однак, зі звільненням останнього від відбування покарання з випробувальним терміном три роки, в порядку передбаченому ст. 75 КК України та покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України. Призначаючи саме таке покарання, суд виходить зі ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, наслідків останнього, конкретних обставин його вчинення, особи обвинуваченого, а також обставин, що пом'якшують покарання останнього, що на думку суду свідчить про недоцільність призначення обвинуваченому покарання, пов'язаного з реальним його відбуттям.

Що стосується заявленого представником потерпілої сторони до обвинуваченого цивільного позову про стягнення з останнього суми майнової шкоди у розмірі 304283,70 грн., суд вважає його аргументованим та таким, що підлягає повному задоволенню на підставі ст. 1166 ЦК України, оскільки під час розгляду кримінального провадження судом достовірно встановлений факт завдання злочинними діями обвинуваченого майнової шкоди управлінню Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська на вищезазначену суму, що також підтверджується письмовими доказами наявними в матеріалах кримінального провадження.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374-376 КПК України, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України та призначити йому покарання у виді трьох років позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 75,76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного йому покарання, якщо він протягом трирічного іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення, а також виконає покладені на нього обов'язки у виді: не виїзду за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомлення органу кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи та навчання, та періодичного з'явлення для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Писаржевського, 1а, р/р 25609303403177 у ДОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 305482, код ЄДРПОУ 21910657) в рахунок відшкодування майнової шкоди 304283 грн. (триста чотири тисячі двісті вісімдесят три гривні) 70 коп.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана учасниками кримінального провадження до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти діб з дня проголошення вироку суду.

Головуючий - суддя: К.О. Шелестов