Рішення № 318352, 21.12.2006, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.12.06 р. Справа № 43/54

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Азарової З.П.

При секретарі Пасічник О.В.

за участю:

Прокурора

Представників сторін:

від позивача Гудина І.О. – представ. за дов. Бережний Р.В. – представ за дов.

від відповідача Овчаренко А.Г. – представ. за дов.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом Дочірня компанія “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” м. Київ

До відповідача Комунального підприємства “Тепломережа”, м. Донецьк

про стягнення 7 364 244,34 грн.

СУТЬ СПОРУ:

Дочірня компанія “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” м. Київ звернулась до господарського суду Донецької області з позовом до Комунального підприємства “Тепломережа”, м. Донецьк про стягнення основного боргу в сумі 5 304 576,92 грн., пені в сумі 504 115,91 грн., штрафу в сумі 371 320,38 грн., інфляційних витрат у сумі 934 971,96 грн., річних у сумі 249 259,17 грн. за поставлений природний газ по договору від 31.12.2003 року №06/03-3836 ТЕ-6.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір № 06/03-3836 ТЕ-6 від 30.12.2003р. на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій, додаткову угоду №1 до договору, акти передачі-приймання природного газу, розрахунок боргу, пені, штрафу, 3% річних.

Відповідач судовому засіданні 20.12.2006 року посилався на проведення розрахунків відповідно до Постанови КМУ №705 від 22.05.2006 року, зобов’язання виникли у зв’язку з недоданням коштів з державного бюджету.

Також відповідачем надано платіжне доручення №1 від 21.08.2006 року, яким сплачено суму основного боргу в сумі 5 304 576,91 грн.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін суд встановив, що Між позивачем та відповідачем укладено договір № 06/03-3836 ТЕ-6 від 30.12.2003р. на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій.

Договір укладено без протоколу розбіжностей, з додатковою угодою, підписаною обома сторонами.

Відповідно до п. 1.1 договору, позивач зобов’язується передати відповідачу природний газ, а відповідач, в свою чергу, зобов’язується прийняти та оплатити газ на умовах даного договору.

Позивач свої зобов’язання за договором виконав належним чином та протягом січня-грудня 2004 року поставив відповідачу природного газу в об’ємі 41 743, 364 тис куб.м. на суму 7 364 244,34 грн., що підтверджується актами передачі-приймання природного газу, підписаними обома сторонами та проти чого відповідач не заперечує.

Згідно п. 6.1 договору оплата за газ здійснюється грошовими коштами шляхом поточного перерахування на рахунок позивача протягом місяця поставки 100% вартості спожитих обсягів газу та послуг з його транспортування.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті та транспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 10-го числа, наступного за місяцем поставки газу.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок та зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Позивач, посилаючись на часткову оплату відповідачем отриманого газу, звернувся до суду з вимогою стягнути 2 059 667,42 грн. штрафних санкцій.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний уплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 11.02.2004 року по 03.02.2006 року в розмірі 249 259,17 грн.

Вказана сума нарахована відповідно до діючого законодавства і підлягає стягненню в повному обсязі.

Згідно зі ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. № 543-96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст.ст. 216 – 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Пунктом 7.2 договору сторонами передбачено, що у разі несвоєчасної оплати відповідач сплачує на користь позивача, пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

Позивачем нарахована пеня за несвоєчасну оплату за період з 04.08.2005 року по 03.02.2006 року в сумі 504 115,91 грн., яку відповідач визнав.

Пеня перерахована судом відповідно до ст. 232 Господарського процесуального кодексу і встановлено, що її розмір перевищує суму пені, заявлену позивачем до стягнення у позовній заяві. Таким чином з відповідача підлягає стягненню пеня в розмірі 504 115,91грн., тобто в розмірі заявленому у позові.

Також, позивач просить стягнути з відповідача суму 7% штрафу в розмірі 371 320,38 грн., посилаючись на п. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, відповідно до якої у разі, якщо порушено господарське зобов'язання, де хоча б одна сторона є суб’єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, за порушення строків виконання зобов’язання стягується в розмірі 0,1% вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної вартості.

ДК „Газ України” створено на виконання Постанови Кабінету міністрів України від 24.07.1998р. № 1173, являється підприємством із загальнодержавною формою власності і є суб’єктом господарювання, який належить до державного сектору економіки.

Відповідач визнав вказаний штраф.

Враховуючи наведене, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України.

В судовому засіданні оголошено рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.

На підставі ст.ст. 526, 527, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 216 – 218, 231, 232 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 33, 34, 38, 43, 49, 82-85, п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд –

В И Р I Ш И В :

Позовні вимоги Дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” м. Київ задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства “Тепломережа” (83096, м. Донецьк, вул.. Куйбишева,109, Р/Р 260313016112555 в ПІБ м. Донецьк МФО 334408, код ЄДРПОУ 05473192) на користь дочірньої компанії “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” м. Київ (04116, м. Київ, вул.. Полуденка,1, Р/Р 260083013814 в ГОУ ПІБ України, МФО 300012, код ЄДРПОУ 31301827): 504 115,91 грн. – пені; 371 320,38 грн. – штрафу; 249 259, 17 грн. – 3% річних; 934 971,96 грн. - інфляційні витрати: 25 500,00 грн. – державного мита, 118,00 грн. – плати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині стягнення основного боргу в сумі 5 304 576,91 грн. – провадження припинити.

Рішення оголошено в засіданні та набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя Азарова З.П.