Ухвала суду № 31834640, 03.06.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

03.06.13 р. Справа№ 914/1576/13

Суддя Н. Березяк при секретарі І.Торській розглянула матеріали справи

За заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельне підприємство „Азовінтекс”, м.Маріуполь

Про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації „Всеукраїнська інвестиційна Асоціація” від 05.03.2013р. у справі №120/10.12

За позовом –Товариства з обмеженою відповідальністю „Транс-Сервіс-1”, с.Ставчани

До – Товариства з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельне підприємство „Азовінтекс”, м.Маріуполь

Про стягнення 100743,23 грн.

За участю представників:

Від заявника ( відповідача у справі №120/10.12) – не з’явився

Від позивача у справі №120/10.12 – не з’явився

Суть спору: відповідач у справі №120/10.12, розглянутій Постійно діючим Третейським судом при Асоціації „Всеукраїнська інвестиційна Асоціація, звернувся із заявою до господарського суду про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації „Всеукраїнська інвестиційна Асоціація ” від 05.03.2013р. у справі №120/10.12 на підставі ст.51 Закону України “Про третейські суди ” та просить відмовити в позові повністю.

Свою заяву відповідач обґрунтовує тим, що справа не підвідомча третейському суду, третейський суд вирішив питання про права і обов’язки осіб, які не брали участь у справі та склад третейського суду не відповідав вимогам ст.18 Закону України “Про третейські суди ”. Виходячи з наведеного, заявник просить скасувати рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації „Всеукраїнська інвестиційна Асоціація ” , прийняте 05.03.2013 року.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 23.04.2013 року розгляд заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельне підприємство „Азовінтекс” було призначено на 14.05.2013 року . В судове засідання заявник - відповідач у справі №120/10.12 явку свого представника в судове засідання не забезпечив, подавши клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з неможливістю з’явитись в судове засідання . Крім того, 14.05.2013 року заявником було подано уточнюючу заяву стосовно підстав скасування рішення третейського суду та докази в обґрунтування своїх вимог. А саме, ТзОВ ПБП «Азовінтекс»

На задоволення клопотання заявника розгляд справи було відкладено на 27.05.2013 року.

В судовому засіданні 27.05.2013 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельне підприємство „Азовінтекс” свої вимоги підтримав, просив скасувати рішення суду з підстав і мотивів, викладених в заяві та поданих уточненнях.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю „Транс-Сервіс-1” проти доводів заявника заперечує з тих підстав, що ці обставини вже з’ясовувались при розгляді справи третейським та господарськими судами всіх інстанцій у справі про стягнення з відповідача суми основного боргу та санкцій за договором перевезення. При укладенні договору транспортного перевезення №522/2010-4 від 15.02.2010 року сторони дійшли взаємної згоди про те, що всі спори, які можуть виникнути з цього договору, підлягають вирішенню Постійно діючим Третейським судом при Асоціації „Всеукраїнська інвестиційна Асоціація”, а також, що ці спори вирішуються третейським судом в складі третейського судді, який призначається в порядку, передбаченому Регламентом суду.

Предметом спору у даній справі є стягнення трьох відсотків річних, нарахованих за весь період з 23.08.2011 року до 10.12.2012 року, не охоплений рішенням третейського суду від 01.09.2011 року, в зв’язку з тривалим його невиконанням.

В зв’язку із поданням заявником додаткових обґрунтувань та доказів , з метою надання ТзОВ „Транс-Сервіс-1” можливості подати письмове пояснення та докази в обґрунтування своїх заперечень , в судовому засіданні 27.05.2013 року оголошувалась перерва до 03.06.2013 року, про що сторони повідомлені належним чином, що підтверджується підписами представників на бланку про оголошення перерви.

03.06.2013 року ТзОВ „Транс-Сервіс-1” участь свого представника не забезпечило, письмових пояснень та доказів, які б спростовували доводи заявника суду не надало, про причини неявки не повідомило. ТзОВ ПБП „Азовінтекс” в судове засідання також участь свого представника не забезпечило, про причини неявки суду не повідомило.

За даних обставин, суд розглядає заяву з врахуванням доводів представників сторін, наданих в попередніх судових засіданнях та наявних в справі доказів.

В судовому засіданні 03.06.2013 року оголошено вступну та резолютивну частину ухвали.

Розглянувши заяву та подані матеріали, а також матеріали справи №120/10.12, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.

15 лютого 2010 року між ТзОВ „Транс-Сервіс-1” ( Перевізник) та ТзОВ ПБП „Азовінтекс” (Замовник) було укладено договір транспортного перевезення № 522/2010-4, згідно якого перевізник зобов’язувався надати послуги по перевезенню вантажу автомобільним транспортом, а замовник зобовязувався прийняти і оплатити надані послуги.

Положеннями пунктів 6.1-6.4 розділу 6 договору транспортного перевезення №522/2010-4 від 15.02.2010 р. сторони погодили, що всі спори і розбіжності, що можуть виникнути між сторонами із умов цього договору, або у зв’язку з ним, підлягають вирішенню Постійно діючим Третейським судом при Асоціації „Всеукраїнська інвестиційна Асоціація”.

Як вбачається з матеріалів справи, в зв’язку з неналежним виконанням ТзОВ ПБП «Азовінтекс» своїх договірних зобов’язань в частині оплати за надані в лютому-березні 210 року послуги, ТзОВ „Транс-Сервіс-1” звернулося до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації „Всеукраїнська інвестиційна Асоціація” з позовом до ТзОВ ПБП „Азовінтекс” про стягнення коштів.

Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації „Всеукраїнська інвестиційна Асоціація” від 01.09.2011 року у справі №25.05.10 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Транс-Сервіс-1” до Товариства з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельне підприємство „Азовінтекс” про стягнення 2575019,50 грн. основного боргу, 223232,01 грн. пені, 240172,12 грн. суми на яку збільшилась заборгованість у зв’язку з інфляцією, 104199,14 грн. 3 % річних, 1700 грн. сплаченого збору за розгляд справи третейським судом. Наказ на примусове виконання даного рішення видано 25 вересня 2012 року.

04.10.2012 року ТзОВ „Транс-Сервіс-1” було подано до Постійно діючого Третейського суду при Асоціації „Всеукраїнська інвестиційна Асоціація” позовну заяву про стягнення з ТзОВ ПБП „Азовінтекс” нарахованих за період з 23.08.2011 року по 01.10.2012 року 85928,05 грн. – трьох відсотків річних в зв’язку з невиконанням останнім рішення третейського суду. В обґрунтування своїх позовних вимог ТзОВ „Транс-Сервіс-1” посилався на ст.ст.598, 625 ЦК України, ч.4 ст.232 ГК України , абзац 5 п.2 Інформаційного листа ВГС України від 15.03.2011 року № 01-06/249. Під час розгляду третейським судом справи по суті, позивачем було здійснено збільшення позовних вимог, в якій він просив стягнути з ТзОВ ПБП „Азовінтекс” 100743,23 грн. трьох відсотків річних за період з 23.08.2011 року по 10.12.2012 року.

Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації „Всеукраїнська інвестиційна Асоціація” від 05.03.2013р. у справі №120/10.12 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Транс-Сервіс-1” до Товариства з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельне підприємство „Азовінтекс” про стягнення 100743,23 грн. – трьох відсотків річних від простроченої суми та 1075,84 грн. витрат за розгляд справи в третейському суді.

ТзОВ ПБП „Азовінтекс” не погоджується із рішенням третейського суду і прость його скасувати з огляду на наступні обставини:

· на момент прийняття позовної заяви та винесення рішення третейський суд не звернув уваги на ту обставину, що договір транспортного перевезення припинив свою дію, а відтак, третейське застереження також припинило свою дію. Відповідно до п.7.1 договору було визначено, що договір діє до 31.12.2010 року. Якщо жодна із сторін не заявить про намір припинити дію договору не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії договору, договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік на тих же умовах.. 28.07.2010 року, у зв’язку з відсутністю подальшого надання послуг з транспортного перевезення та зміни генерального підрядника на об’єктів будівництва аеродрому ГП «МА «Львів», ТзОВ ПБП „Азовінтекс” надіслало на адресу ТзОВ „Транс-Сервіс-1” рекомендованим листом письмове повідомлення про припинення дії договору транспортного перевезення №522/2010-4 ( а.с.86-87);

· позивач не дотримався строків позовної давності за зверненням до суду;

· третейський суд виніс рішення, яким вирішив питання про права і обов’язки осіб, які не були залучені до участі у справі ( ДП «Міджнародний аеропорт «Львів» - замовник будівництва) і не брали участь у справі, оскільки розрахунок здійснювався за бюджетні кошти;

· склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідає вимогам статей 16-19 Закону України «Про третейські суди».

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін суд прийшов до висновку, що заява підлягає до задоволення частково.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного:

Положення про Постійно діючий Третейський суд при Асоціації „Всеукраїнська інвестиційна Асоціація” та Регламент цього суду зареєстровані 17.03.2009р. Головним управлінням юстиції у Львівській області , яким видане Свідоцтво №8 про реєстрацію Постійно діючого третейського суду від 17.03.2009р

Як вбачається із оскаржуваного рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації „Всеукраїнська інвестиційна Асоціація” від 05.03.2013р. у справі №120/10.12 , спір розглянутий третейським судом на підставі третейського застереження, викладеного в п.6 (п.6.1-6.4) Договору транспортного перевезення № 522/2010-4 від 15 лютого 2010 року .

Відповідно до п.7.1 Договору транспортного перевезення № 522/2010-4 від 15 лютого 2010 року, визначено, що договір діє до 31.12.2010 року. Якщо жодна із сторін не заявить про намір припинити дію договору не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії договору, договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік на тих же умовах..

Як вбачається з матеріалів справи, 28.07.2010 року, у зв’язку з відсутністю подальшого надання послуг з транспортного перевезення та зміни генерального підрядника на об’єктів будівництва аеродрому ГП «МА «Львів», ТзОВ ПБП „Азовінтекс” було надіслало на адресу ТзОВ „Транс-Сервіс-1” рекомендованим листом письмове повідомлення про припинення дії договору транспортного перевезення №522/2010-4 ( а.с.86-87).

В судовому засіданні 27.05.2013 року представник ТзОВ „Транс-Сервіс-1” повідомив, що він не володіє інформацією про припинення дії договору. Крім того, зазначив, що це спростовується Рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації „Всеукраїнська інвестиційна Асоціація” у справі №25/05.10, прийнятим третейським судом 01.09.2011 р., яким задоволено позов на підставі договору транспортного перевезення №522/2010-4 від 15 лютого 2010 року.

Доказів продовження дії договору чи доказів, які б спростовували доводи ТзОВ ПБП „Азовінтекс” про припинення дії договору , ТзОВ „Транс-Сервіс-1” суду не надало, як і не надало доказів надання послуг з транспортного перевезення по зазначеному договору після 31.12.2010 року.

Як вбачається з матеріалів третейської справи, транспортні послуги по перевезенню наддавались ТзОВ „Транс-Сервіс-1” в лютому та березні 2010 року, що підтверджується актами про надання послуг ( третейська справа №120/10.12 а.с.24-25). Доказів надання послуг в період після надсилання ТзОВ ПБП „Азовінтекс” повідомлення про припинення дії договору ( після 28.07.2010 року) ТзОВ „Транс-Сервіс-1” суду не надано.

Не заслуговують на увагу суду доводи ТзОВ „Транс-Сервіс-1”, що продовження строку дії договору підтверджується рішенням Постійно діючого Третейського суду при Асоціації „Всеукраїнська інвестиційна Асоціація” у справі №25/05.10, яке прийняте судом у вересні 2011 року і набрало законної сили. Як вбачається із тексту зазначеного рішення, справу № 25/05.10 прийнято до провадження судом 25 травня 2010 року , ще під час дії договору транспортного перевезення №522/2010-4 від 15.02.2010 року. Зазначене рішення третейського суду не може бути доказом продовження строку дії договору про надання послуг транспортного перевезення, які ні в 2011, ні у 2012 році не надавалися.

Згідно ст..5 Закону України «Про третейські суди», спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

Як вже зазначалося раніше, Договір транспортного перевезення №522/2010-4 від 15 лютого 2010 року припинив свою дію 31.12.2010 року . У зв’язку з припиненням дії основного договору, припинилася дія третейського застереження, а позовна заява про стягнення трьох відсотків річних на підставі ст..625 ЦК України була подана ТзОВ „Транс-Сервіс-1” до третейського суду 04.10.2012 року . Доказів укладеної між сторонами діючої третейської угоди на момент подання до третейського суду позовної заяви, ТзОВ „Транс-Сервіс-1” суду не наддав.

Відповідно до ст.51 Закону України «Про третейські суди», рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване з підстав, якщо воно прийняте у спорі, не передбаченому третейською угодою.

Аналогічні положення закріплені в пункті 2 ст.122-5 ГПК України.

З огляду на викладену обставину, оскаржуване рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації „Всеукраїнська інвестиційна Асоціація” від 05.03.2013р. у справі №120/10.12 підлягає скасуванню.

Решта доводів ТзОВ ПБП „Азовінтекс” , наведених в заяві та поданих уточненнях необґрунтовані і спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про третейські суди», регламент постійно діючого третейського суду ( далі регламент) – це документ, яким визначаються порядок та правила вирішення спорів у третейському суді, правила звернення до третейського суду, порядок формування складу третейського суду, інші питання, пов’язані з вирішенням спорів третейським судом.

Згідно із статтею 10 Регламенту Постійно діючого Третейського суду при Асоціації „Всеукраїнська інвестиційна Асоціація” визначено порядок призначення чи обрання третейських суддів. Зокрема, третейський розгляд здійснюється Третейським судом у складі суддів ( третейського судді), які обираються сторонами, або призначаються Головою Третейського суду чи за письмовим дорученням голови його заступником. Як вбачається з матеріалів третейської справи, третейського суддю було призначено ухвалою голови третейського суду.

Не заслуговують на увагу суду доводи ТзОВ „Транс-Сервіс-1” стосовно підписання рішення третейського суду не головою суду, а виконавчим директором Асоціації «Всеукраїнська інвестиційна асоціація», оскільки такий порядок підписання рішень передбачений ст. 88 Регламенту.

Є необґрунтованими доводи ТзОВ „Транс-Сервіс-1” стосовно скорочених строків позовної давності, передбачених ст.315 ГК України для стягнення трьох відсотків річних.

Що стосується вимоги ТзОВ ПБП „Азовінтекс” про відмову в задоволенні позовних вимог ТзОВ „Транс-Сервіс-1” , то вона не підлягає до задоволення, оскільки спір по суті не розглядається господарським судом, а лише перевіряється правомірність прийняття рішення третейським судом.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, враховуючи практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, господарський суд дійшов висновку, що заява про скасування рішення третейського суду підлягає до задоволення частково.

Керуючись ст.51 ЗУ „Про третейські суди ”, ст.ст. 22, 32-34, 43, 122-5 ГПК України, суд

У Х В А Л И В:

1.Заяву ТзОВ ПБП „Азовінтекс” про скасування рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації „Всеукраїнська інвестиційна Асоціація” від 05.03.2013р. у справі №120/10.12 задоволити.

2.Скасувати рішення Постійно діючого Третейського суду при Асоціації „Всеукраїнська інвестиційна Асоціація” від 05.03.2013р. у справі №120/10.12 , яким задоволені позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Транс-Сервіс-1” до Товариства з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельне підприємство „Азовінтекс” про стягнення 100743,23 грн. – трьох відсотків річних від простроченої суми та 1075,84 грн. витрат за розгляд справи в третейському суді.

3.Відмовити в решта частині вимог .

Ухвала суду може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду в порядку передбаченому ГПК України.

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 10.06.2013 року.

Суддя Березяк Н.Є.