Рішення № 318331, 18.12.2006, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.12.06 р. Справа № 19/375

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Дучал Н.М.

При секретарі судового засідання Волошиної О.В.

За участю представників сторін:

Від Міністерства праці та соціальної політики України м. Київ: Саєнко Н.П., за довіреністю;

Від Державного казначейства України м. Київ: не з’явився

Від відповідача: Завгородній В.Д. за довіреністю

Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Міністерства фінансів України м. Київ: без участі представника;

Від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Міністерства вугільної промисловості України м. Київ: не з’явився

Від прокуратури: Кілійчук Т.В., за посвідченням № 2373

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Першого заступника генерального прокурора України в інтересах держави в особі органів, уповноважених здійснювати функції держави: Міністерства праці та соціальної політики України м. Київ, Державного казначейства України м. Київ

до відповідача Державного підприємства “Шахтарськантрацит” м. Шахтарськ Донецької області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Міністерство фінансів України м. Київ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Міністерство вугільної промисловості України м. Київ

про стягнення 1 114 930,00грн. заборгованості з урахуванням пені по безвідсотковій, цільовій бюджетній позичці на погашення заборгованості із виплати заробітної плати до бюджету

Перший заступник генерального прокурора України звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі органів, уповноважених здійснювати функції держави: Міністерства праці та соціальної політики України м. Київ, Державного казначейства України м. Київ з позовною заявою до відповідача, Державного підприємства “Шахтарськантрацит” м. Шахтарськ Донецької області, за участю третіх осіб, яки не заявляють самостійних вимог на предмет спору: на стороні позивача Міністерство фінансів України м. Київ, на стороні відповідача - Міністерство вугільної промисловості України м. Київ, про стягнення 1 114 930,00грн. заборгованості з урахуванням пені по безвідсотковій, цільовій бюджетній позичці на погашення заборгованості із виплати заробітної плати до бюджету.

В обґрунтування заявлених вимог прокурор посилається на договір № 14 безвідсоткової, цільової бюджетної позики на погашення заборгованості із виплати заробітної плати від 22.10.2004р.; графік погашення заборгованості; витяг з протокольного рішення протоколу № 2 засідання Комісії з надання бюджетних позик підприємствам державної форми власності, направлених на ліквідацію заборгованості із виплати заробітної плати від 20.10.2004 р.; платіжне доручення № 23 від 26.10.2004р.; наказ Міністерства палива та енергетики України від 26.05.2005р. № 237 “Про реорганізацію ДП “Донецька вугільна енергетична компанія”; лист Міністерства вугільної промисловості України (від 07.03.2006р. № 04/04-02/1058); Інформацію про наявність правонаступництва за договорами безвідсоткової, цільової бюджетної позики на погашення заборгованості із виплати заробітної плати по Мінвуглепрому станом на 31.12.2006р.; додаткову угоду від 26.07.2006р. по договору безвідсоткової, цільової бюджетної позики та погашення заборгованості із виплати заробітної плати № 14 від 22 жовтня 2004р.

08.11.2006р. до матеріалів справи надійшла заява (від 07.11.2006р. № 12-14/364), в якій Державне казначейство України зазначило, що жодним законодавчим актом не уповноважено здійснювати заходи щодо повернення до Державного бюджету наданих державних позик, у зв’язку з чим просить виключити його з числа позивачів.

08.11.2006р. через канцелярію суду надійшло клопотання (від 02.11.2006р. №9-7/12-680), в якому представник ДП “Шахтарськантрацит” просить розглянути справу № 19/375 без участі представника відповідача.

10.11.2006р. через канцелярію суду надійшло пояснення по справі № 19/375 (від 07.11.2006р. № 31-28000-11-26/23509), в якому Міністерство фінансів України підтримало позов Першого заступника генерального прокурора України в інтересах держави в особі органів, уповноважених здійснювати функції держави: Міністерства праці та соціальної політики України м. Київ, Державного казначейства України м. Київ, та просить стягнути з ДП ”Шахтарськантарцит” заборгованість по безвідсотковій, цільовій бюджетній позиці на погашення заборгованості із виплати заробітної плати у сумі 1 008 000 грн., а також нараховану пеню у сумі 106 930,00 грн. Також просить розглянути справу без участі представника Мінфіну та копію рішення направити на його адресу.

14.11.2006р. через канцелярію суду від Міністерства праці та соціальної політики України надійшло пояснення (лист від 07.11.2006р. № 678/06/186-06) в якому повідомлено, що станом на 01.10.2006р. загальна сума боргу ДП “Шахтарськантрацит” становить 1 114 930,00 грн.

14.11.2006р. через канцелярію суду надійшло пояснення (від 06.11.2006р. № 512/01-04/16-06), в якому Міністерство вугільної промисловості України повідомило, що погашення позики відповідно до Порядку перерахування та використання коштів державного бюджету від приватизації державного майна, що надходить понад обсяги, визначені ст. 26 Закону України “Про державний бюджет України на 2004рік” на погашення заборгованості із заробітної плати на умовах безвідсоткових бюджетних позичок підприємствам державної форми власності та укладених договорів повернення позики позичальниками здійснюється строком до 01 січня 2008р. відповідно до затверджених графіків (у 2005, 2006 та 2007роках). У 2005р. відсутність механізму повернення до спецфонду коштів безвідсоткової бюджетної позики та відсутність реквізитів рахунку, на який позичальником необхідно проводити повернення коштів призвели до того, що вугледобувні підприємства не виконали зобов’язання щодо повернення позики відповідно до графіку. Послався на те, що Мінпаливенерго неодноразово зверталося до Міністерства праці та соціальної політики України (лист від 01.11.2005р. № 01/10-093), до Прем’єр Міністру України (лист від 04.10.2005р. № КМ/З-10-2840), до Міністерства фінансів України (лист від 15.09.2005р. № 03/10-1629) щодо прискорення визначення механізму повернення до спецфонду коштів бюджетної позики, але тільки в грудні 2005р., листом Мінпраці від 21.12.2005р. № 10553/14-05/04-2 підприємства були повідомлені про реквізити рахунку для перерахування коштів в рахунок повернення позики. Зазначив, що підприємствам направлені телеграми від 12.07.2005р. № 03/10-1092 з проханням забезпечити повернення бюджетних позик відповідно до графіків та від 02.06.2006р. № 04/04-02/373, якою зобов’язано керівників підприємств терміново погасити заборгованість по погашенню бюджетних позик у шестимісячному обсязі. Також, вважає, що Мінпраці безпідставно вимагає пеню і штрафні санкції, оскільки позика не поверталася не з їх вини, та просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Надало до матеріалів справи копію Гарантійного зобов”язання Міністерства палива та енергетики України віл 13.10.2004 р.

До матеріалів справи надійшов відзив (від 15.11.2006р. № 12-14/499), в якому Державне казначейство України наполягає на тому, що жодним законодавчим актом не уповноважено здійснювати заходи щодо повернення до Державного бюджету наданих бюджетних коштів, та просить суд врахувати це при винесенні рішення.

06.12.2006р. до матеріалів справи надійшов лист Міністерства праці та соціальної політики України (№8011/0/14-06/06 від 28.11.2006р.), в якому повідомлено, що коштів у рахунок повернення позики ні від шахти “Комуніст” на від ДП “Шахтарськантрацит” на рахунок Мінпраці не надходило.

15.12.2006р. до матеріалів справи надійшов лист (від 08.12.2006р. № 8345/0/14-06/06), в якому Міністерством праці та соціальної політики України повідомлено, що відповідно до п.6.3 договору від 22.10.2004р. № 14 позика повертається у безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом переказу необхідних коштів на рахунок Позикодавця (Мінпраці) у Державному казначействі України. Відповідні реквізити Мінпраці зазначені у п.1.4 Договору від 22.10.2004р. № 14. Міністерством праці та соціальної політики України ВАТ шахта “Комуніст” пред’являлась претензія від 01.09.2005р. № 6815/0/14-05/04-12, де також зазначалися реквізити Мінпраці. Банківські реквізити Міністерства змінилися у зв’язку з затвердженням наказом Мінпраці від 23.11.2005р. № 388 Порядку повернення до державного бюджету безвідсоткових бюджетних позик, наданих у 2004р. підприємствам бюджетної форми власності на погашення заборгованості із заробітної плати. Мінпраці листом від 21.12.2005р. № 10553/0/14-05/04-2 повідомило всі підприємства, що отримали позику, про зміну рахунку на який повинні перераховуватись кошти в рахунок погашення безвідсоткових бюджетних позик та пені.

Представник відповідача в судовому засіданні 18.12.2006р. позовні вимоги визнав в повному обсязі, на підтвердження чого надав відзив на позов по справі № 19/375 (вх. № 02-41/49422 від 18.12.2006р.).

У відповідності до п.п.2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.42 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Ст.33 Господарського процесуального кодексу України зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в засіданні пояснення прокурора, представників сторін, Господарським судом

в с т а н о в л е н о

18.10.2004р. між Міністерством палива та енергетики України та Міністерством праці та соціальної політики України підписано гарантійне зобов’язання № 1, згідно якого Міністерство палива та енергетики України надало гарантію Міністерству праці та соціальної політики України про виконання позичальниками (в тому числі ВАТ ш. Комуніст) своїх зобов’язань по поверненню ними безвідсоткових бюджетних позик на погашення заборгованості із заробітної плати відповідно до договорів, укладених між Позичальниками та Позикодавцем.

22.10.2004р. між Міністерством праці та соціальної політики України ( позикодавець) та ВАТ шахта Комуніст” (позичальник) укладено договір № 14 безвідсоткової, цільової бюджетної позики на погашення заборгованості із виплати заробітної плати, відповідно якого позикодавець зобов”язався надати позичальнику безвідсоткову цільову бюджетну позику, а останній використати її за цільовим призначенням і повернути у визначений даним договором строк.

Пунктом 3 Договору передбачено, що відповідно до Додатку 1 Договору сума позики становить 1 700 000,00 гривень (один мільйон сімсот тисяч гривень).

Строк надання позики позичальнику становить три роки з моменту переказу грошей позикодавцем на рахунок позичальника, відкритий в органі Державного казначейства за місцем розташування останнього ( п. 5.1. договору).

Строк, вказаний в п.5.1. Договору, може бути продовжений за згодою сторін, але не більш як до 31.12.2007 р. ( п. 5.2. договору).

Позичальник зобов’язався повернути суму позики у строк, вказаний у п.5.1 Даного договору ( п. 6.1. договору).

Позичальник зобов’язався здійснювати повернення позички щомісячно, починаючи з 01 січня 2005року, рівними частками, згідно графіку її повернення, викладеному у Додатку 2, що є невід’ємною частиною договору ( п. 6.2. договору).

Згідно Графіку погашення позики сторони домовилися про погашення позики щомісячно рівними частками, починаючи з 09.01.2005 р. по 09.12.2007 р.

Позика повертається у безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом переказу необхідних коштів на рахунок позикодавця у Державному казначействі України ( п. 6.3. договору).

Забезпеченням зобов”язань позичальника за даним договором є Гарантійне зобов”язання Міністерства палива та енергетики України, що є невід”ємною частиною даного договору.

На виконання умов Договору Міністерством праці та соціальної політики України перераховано ВАТ шахта “Комуніст” безвідсоткову цільову бюджетну позику у сумі 1 700,000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 23 від 26.10.2004р.

Відповідно Графіку погашення позики, станом на 30.09.2006р. ВАТ шахтою “Комуніст” мала бути погашена частина позики, одержаної на підставі договору № 14 від 22.10.2004р., в сумі 1 008 000,00 грн.

Згідно з наказом Міністерства палива та енергетики України від 26.05.2005р. № 237 “Про реорганізацію ДП “Донецька вугільна енергетична компанія” ВАТ шахта “Комуніст” виділено із складу ДП “Донецька вугільна енергетична компанія” в якості відокремленого підрозділу та приєднано до складу ДП “Шахтарськантрацит”. Виконуючому обов’язки генерального директора ДП “Шахтарськантрацит” доручено прийняти на баланс підприємства майно, майнові права та обов’язки, а також документацію ВАТ шахта “Комуніст”.

26.07.2006р. між ДП “Шахтарськантрацит” ( правонаступником ВАТ “Шахта “Комуніст”) та Міністерством праці та соціальної політики України укладено додаткову угоду до договору безвідсоткової, цільової бюджетної позики та погашення заборгованості із виплати заробітної плати № 14 від 22 жовтня 2004року, відповідно якої сторони дійшли згоди, що на позичальника ДП “Шахтарськантрацит” покладається обов’язок повернути за договором № 14 від 22.10.2004р. 1 700 000 грн.

За приписами ст.ст. 107-109 Цивільного Кодексу України, в результаті реорганізації юридичної особи всі зобов’язання юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників, приймає на себе правонаступник.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться ( ст. 526 Цивільного Кодексу України).

Якщо у зобов’язанні встановлений строк ( термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін) ( ст. 530 п.1 Цивільного Кодексу України).

Взаємовідносини сторін за договором, що розглядаються у цій справі, підпадають під спеціальні норми ст.ст.1046 -1049 Цивільного Кодексу України, якими врегульовані взаємовідносини за договором позики, за яким одна сторона ( позикодавець) передає у власність другій стороні ( позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів ( суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч.3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (ч. 1 ст. 599 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом ( ст. 525 Цивільного Кодексу України) .

Відповідач доказів погашення позики, одержаної на підставі договору № 14 від 22.10.2004р., в сумі 1 008 000,00грн. до матеріалів справи не представив. Факт обґрунтованості вимог прокурора в сумі 1 008 000,00грн. підтверджено матеріалами справи, тому вимоги в цій сумі підлягають задоволенню.

Відповідно до п.9.3 Договору від 22.10.2004р. № 14, у разі несвоєчасного повернення коштів Позичальник сплачує Позикодавцю пеню у розмірі 0,01% від загальної суми отриманих коштів за кожний день прострочки, але не більше річної облікової ставки Національного банку України.

На підставі вказаних норм Цивільного кодексу України та п.9.3 договору від 30.10.2004р. № 14 Міністерством праці та соціальної політики України нараховано ДП “Шахтарськантрацит” пеню за несвоєчасне повернення коштів у сумі 106 930,00грн.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Позивач виконав розрахунок пені виходячи з прострочення сплати кожної суми тільки на один місяць.

Про стягнення неустойки ( штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік ( п.2 ст. 258 Цивільного Кодексу України).

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення ( п.3 ст. 267 Цивільного Кодексу України).

Враховуючи, що відповідачем до прийняття рішення по суті не заявлено клопотання про застосування строку позовної давності, суд задовольняє позовні вимоги щодо стягнення пені у сумі 106 930,00 грн.

Посилання третьої особи на стороні відповідача, Міністерства вугільної промисловості України, на відсутність вини щодо порушення строків повернення позики судом до уваги не приймається, так як відповідачем не доведено, що ним ( або Шахтою “Комуніст), дійсно, у строки, визначені в договорі, перераховувалася частина позички, але у зв'язку з відсутністю рахунків - вказана сума повернута.

Вимоги Першого заступника генерального прокурора України в інтересах держави в особі Державного казначейства України м. Київ про стягнення з ДП “Шахтарськантрацит” заборгованості за договором № 14 від 22.10.2004 р. задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 29 Господарського процесуального кодексу України, разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Відповідно ст. 21 Господарського процесуального Кодексу України, позивачем у судовому процесі може бути підприємство та організація, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Державне казначейство України не може бути позивачем у даній справі, оскільки не є стороною ( кредитором, позикодавцем) у правовідносинах за договором № 14 безвідсоткової, цільової бюджетної позики на погашення заборгованості із виплати заробітної плати від 22.10.2004р., і тому, не має права вимоги про повернення коштів за договором позики. Ні прокурором, ні Державним Казначейством України не доведено порушення прав Казначейства у цьому спорі.

Судові витрати, згідно ст. 49 Господарського процесуального Кодексу України, підлягають віднесенню на відповідача.

Виходячи з вищевикладеного, керуючись ст. ст. 1, 2, 12, 22, 27, 29, 33, 34, 43, 49, 77, 82, 84, 85, 115 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд

В И Р І Ш И В :

Задовольнити частково позовні вимоги Першого заступника генерального прокурора України в інтересах держави в особі органів, уповноважених здійснювати функції держави: Міністерства праці та соціальної політики України м. Київ, Державного казначейства України м. Київ за участю третіх осіб, яки не заявляють самостійних вимог на предмет спору: на стороні позивача Міністерство фінансів України м. Київ, на стороні відповідача - Міністерство вугільної промисловості України м. Київ, до Державного підприємства “Шахтарськантрацит”м. Шахтарськ про стягнення 1 114 930,00грн. заборгованості з урахуванням пені по безвідсотковій, цільовій бюджетній позичці на погашення заборгованості із виплати заробітної плати до бюджету.

Стягнути з Державного підприємства “Шахтарськантрацит” м. Шахтарськ на користь Міністерства праці та соціальної політики України м. Київ на рах. № 37115105000023 в ОПЕРУ ДКУ м. Києва, МФО 820172, код 00013669 заборгованість по безвідсотковій, цільовій бюджетній позичці на погашення заборгованості із виплати заробітної плати в сумі 1 008 000,00 грн., та пеню в сумі 106 930,00 грн.

Стягнути з Державного підприємства “Шахтарськантрацит” м. Шахтарськ в доход державного бюджету державне мито у сумі 11 149,30грн.

Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.

Відмовити у задоволенні позовних вимог Першого заступника генерального прокурора України в інтересах держави в особі Державного казначейства України м. Київ в повному обсязі.

За погодженням сторін в судовому засіданні 18.12.2006 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Повний текст рішення підготовлений та підписаний 19.12.2006 р.

Суддя Дучал Н.М.

Ч.В.В.

Надруковано 8 екземплярів:

2- позивачу;

1- відповідачу; 2- прокурору;

2- третім особам;

1- у справу