Ухвала суду № 31832891, 28.05.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2013 р.Справа № 820/2324/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.04.2013р. по справі № 820/2324/13-а

за позовом Підприємства "СОЛІД ХХІ" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю

до Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Підприємство "Солід XXI" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Індустріальної міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби, в якому просв суд скасувати податкове повідомлення-рішення Індустріальної міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0002311530 від 14.03.2012 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09.04.2013 року адміністративний позов Підприємства "СОЛІД ХХІ" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю - задоволено.

Скасовано податкове повідомлення рішення Індустріальної міжрайонної Державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби № 0002311530 від 14.03.2013 року.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.04.2013 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів п. 198.6 ст. 198, п. 201.8, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, ст.ст. 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини викладені в апеляційні скарзі.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що підприємство "Солід-ХХІ" у формі товариства з обмеженою відповідальністю зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Харківської міської ради 09.01.2002 року.

Державною податковою інспекцією у Орджонікідзевському районі м. Харкова проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану за листопад 2011р., за результатами якої складено акт перевірки від 17.01.2012 року №59/152-31796392 (а.с.9-10).

Згідно висновків акту перевірки, встановлено порушення позивачем п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п.201.8, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-ІУ та завищено суму податкового кредиту по декларації з ПДВ за листопад 2011 року на суму ПДВ 77086,00 грн., внаслідок чого занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет по декларації за листопад 2011 року на 77086,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки, ДПІ у Орджонікідзевському районі м. Харкова винесено податкове повідомлення-рішення № 0002311530 від 14.03.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість та донараховано штрафні санкції на загальну суму 19271,50 грн. відповідно до п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України за порушення позивачем п.198.3, п.198.6 ст.198, п.201.8, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з правомірності формування позивачем податкового кредиту листопад 2011 року.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку про невідповідність прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення № 0002311530 від 14.03.2012 року дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства, що слугувало обґрунтованою підставою для його скасування.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Підпунктом 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначено як суму, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 статті 198 вказаного Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна, відповідно до абзацу першого пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Із системного аналізу вказаних вище норм, можливо дійти до висновку, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що єдиною підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, слугували висновки податкового органу, викладені в акті перевірки від 17.01.2012 року №59/152-31796392, що позивач до складу податкового кредиту за листопад 2011 року відніс суму ПДВ по контрагенту ТОВ "Промбуд-Монтажінвест", свідоцтво платника на додану вартість якого анульовано 14.10.2011 року.

З цих підстав, на думку апелянта, податкові накладні, виписані ТОВ "Промбуд-Монтажінвест", не підлягають врахуванню при формуванні позивачем податкового кредиту.

Колегія суддів вважає такі доводи помилковими.

Встановлено, що ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова 31.01.2012 року прийнято рішення за № 83/15-02-036 від 14.10.2011р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "Промбуд-Монтажінвест".

Вказане рішення було оскаржено ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" до Харківського окружного адміністративного суду.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2011 року по справі № 2-а-14158/11/2070 визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Харкова № 83/15-02-036 від 14.10.2011р. про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбуд-монтажінвест". Зобов'язано Державну податкову інспекцію в Жовтневому районі м. Харкова поновити реєстрацію Товариства з обмеженою відповідальністю "Промбуд-монтажінвест" як платника податку на додану вартість шляхом внесення запису про скасування (відміну) анулювання реєстрації до Реєстру платників податку на додану вартість.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2012 р. постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2011 р. по справі № 2-а-14158/11/2070 залишено без змін.

Згідно ч. 3 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Отже, постанова Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2011 року по справі № 2-а-14158/11/2070 набрала законної сили 22.02.2012 року, на підставі ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2011 р. по справі № 2а-14158/11/2070.

Відповідно до ст.124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Згідно ст.14 КАС України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно п. 6.2 Наказу ДПА України № 978 від 22.12.2010 р., підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою податкового органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення податкового органу про відміну анулювання реєстрації та скасування свого рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ.

Колегія суддів зазначає, що рішення податкового органу про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість вважається протиправним з моменту його прийняття у разі набрання законної сили рішенням суду про його скасування, оскільки вино, таким чином, не створює будь-яких правових наслідків. У такому випадку безпідставно анульоване свідоцтво платника податку на додану вартість слід вважати чинним протягом усього часу від моменту його видачі, у тому числі в період від дати прийняття протиправного рішення про анулювання такого свідоцтва до набрання чинності відповідним рішенням суду.

Таким чином, враховуючи, що рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "Промбуд-Монтажінвест" скасовано у судовому порядку, і Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі м. Харкова зобов'язано поновити таку реєстрацію шляхом внесення запису про відміну анулювання реєстрації, податкові накладні та інші документи первинної бухгалтерської звітності по відносинах позивача з контрагентом є належними доказами здійснення господарських операцій між господарюючими сторонами та підтвердження сплати позивачем ПДВ.

На цій підставі колегія суддів відхиляє доводи апелянта про неправомірність віднесення позивачем до податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним, отриманим від Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ "Промбуд-Монтажінвест".

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо правомірності віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за податковими накладними, отриманим від контрагента ТОВ "Промбуд-Монтажінвест".

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення № 0002311530 від 14.03.2013 року належним чином не довів.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи податкове повідомлення-рішення № 0002311530 від 14.03.2013 року, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією України та Податковим кодексом України, а тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги про скасування такого рішення є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 09.04.2013 року відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, колегія суддів підтверджує, що, при прийнятті судового рішення у справі в частині задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Індустріальної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.04.2013р. по справі № 820/2324/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В.Судді(підпис) (підпис) Жигилій С.П. Перцова Т.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Дюкарєва С.В.