Ухвала суду № 31832839, 22.05.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2013 р.Справа № 816/920/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С.

за участю секретаря судового засідання Волкової А.М.

представника позивача Кальченко І.М.

представника відповідача Сухомлин Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції в Полтавській області Державної податкової служби на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27.03.2013р. по справі № 816/920/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Астроінвест-Енерджі"

до Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції в Полтавській області Державної податкової служби в особі Зіньківського відділення

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Астроінвест-Енерджі", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції в Полтавській області Державної податкової служби в особі Зіньківського відділення, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.12.2012 року № 0000551501.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 27.03.2013 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Астроінвест-Енерджі" - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції в Полтавській області Державної податкової служби в особі Зіньківського відділення № 0000551501 від 25 грудня 2012 року.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Астроінвест-Енерджі" (код ЄДРПОУ 35193237) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2294 грн. (сплачений згідно платіжного доручення № 353 від 27 лютого 2013 року).

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.03.2013 року скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів пп. 7.7.3, пп. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини викладені в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Астроінвест-Енерджі" (далі - ТОВ "Астроінвест-Енерджі") зареєстроване 19.09.2007 року Зінківською районною державною адміністрацією. Позивач перебуває на податковому обліку у Зінківському відділенні Гадяцької МДПІ є платником податку на додану вартість, свідоцтво № 100070410, серія НБ№ 094506 (а.с.90).

У період з 22.11.2012 року по 05.12.2012 року старшим державним податковим інспектором Зінківського відділення Гадяцької МДПІ на підставі направлення № 438 від 22.11.2012 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування Товариством з обмеженою відповідальністю "Астроінвест-Енерджі" бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість в наступних звітних (податкових) періодах та з питань законності декларування від'ємного значення з податку на додану вартість (рядок 24 декларації з ПДВ - залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду) за серпень 2012 року.

За результатами перевірки складено акт № 576/15/35193237 від 12.12.2012 року (а.с.10-51), згідно висновків якого встановлено порушення позивачем п.200.1, п.200.4, п.200.14 ст. 200 Податкового кодексу України, ТОВ "Астроінвест-Енержді" завищено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 податкової декларації з ПДВ) за серпень 2012 року на суму 7740063 грн., а саме: грудень 2008 року - 1223430 грн., січень 2009 року - 1100026 грн., лютий 2009 року - 1463163 грн., березень 2009 року - 1453254 грн., квітень 2009 року - 874035 грн., травень 2009 року - 726279 грн., червень 2009 року - 289236 грн., липень 2009 року - 610640 грн.

Позивачем до Гадяцької МДПІ були подані заперечення № 594 від 17.12.2012 року на акт перевірки. У відповіді Зінківського відділення Гадяцької МДПІ № 1177/10/15-027 від 25.12.2012 року на заперечення ТОВ "Астроінвест-Енерджі" було зазначено, що порушення встановлені в ході проведення перевірки, відповідають нормам чинного законодавства (а.с.52-57).

На підставі висновків вищезазначеного акту перевірки, податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000551501 від 25.12.2012 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 7740063 грн. (а.с.9).

Позивач, відповідно до вимог ст. 56 Податкового кодексу України оскаржив вказані рішення в адміністративному порядку.

Рішенням ДПС у Полтавській області № 461/10/10.2-07 від 25.02.2013 року спірне податкове повідомлення рішення залишене без змін, а скарга ТОВ "Астроінвест-Енерджі" без задоволення (а.с.58-68).

Не погодившись з даним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся з позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що податкове законодавство не передбачає терміну давності для відображення від'ємного значення сум ПДВ, що переноситься на майбутні податкові періоди.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення слугували висновки податкового органу, викладені в акті перевірки № 576/15/35193237 від 12.12.2012 року, про завищення позивачем залишку від'ємного значення який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в розмірі 7 740 063 грн. (за грудень 2008 року, січень-липень 2009 року), оскільки право на отримання бюджетного відшкодування платником податку у відповідності до пункту 102.5. статті 102 Податкового кодексу України, може бути реалізовано не пізніше 1095 дня, що настає за днем отримання права на таке відшкодування.

При цьому, колегія суддів зауважує, що відповідач не заперечує достовірність даних податкового обліку позивача щодо формування від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на додану вартість, зокрема, щодо реальності характеру господарських операцій позивача, за результатом яких сформовано дані податкового обліку або неправомірність застосування позивачем окремих норм, які регулюють справляння податку на додану вартість.

Як свідчать матеріали справи, згідно з поданою ТОВ "Астроінвест-Енерджі" до податкового органу податковою декларацією з ПДВ за серпень 2012 року (вхідний від 20.09.2012 №9057425892) залишок від'ємного значення який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду складає 20 498 087 грн., в тому числі, за грудень 2008р. - 1 22343 грн., січень 2009р. - 1 100026 грн., лютий 2009р. - 1 463163грн., березень 2009р. - 1 453 254грн., квітень 2009р. - 874 035 грн., травень 2009р. - 726 279 грн., червень 2009р. - 289 236 грн., липень 2009р. - 610 640 грн.

Колегія суддів зазначає, що формування позивачем від'ємного значення ПДВ у грудні 2008 року, січні-липні 2009 року регулювалося нормами Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997, що діяв до 01.01.2011 року.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 цього Закону, сума податку, що підлягала сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначалася, як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з цим підпунктом, така сума спочатку враховувалася у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховувалася до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно із підпунктом 15.3.1 пункту 15.3 статті 15 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.2000, що діяв до 01.01.2011 заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Аналогічний порядок розрахунків платника ПДВ з бюджетом передбачений і Податковим кодексом України, що набув чинності з 01.01.2011.

Так, в силу вимог статті 200 цього Кодексу, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом, а при від'ємному - така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пункту 102.5 статті 102 Податкового кодексу України, встановлено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Згідно наданої декларації з податку на додану вартість за серпень 2012 року та додатку 2 до неї "Довідка щодо залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового періоду" вбачається, що частина від'ємного значення у розмірі 20 498 087 грн., виникла, зокрема, 1 223430грн. - у грудні 2008 року, 1 100026 грн. - у січні 2009 року, 463163 грн. - у лютому 2009 року, 1 453 254грн. - у березні 2009 року, 874 035 грн. - у квітні 2009 року, 726 279 грн. - у травні 2009 року, 289 236 грн. - у червні 2009 року, 610 640 грн. - у липні 2009 року і позивач своєчасно та правомірно декларував вказані суми податкового кредиту та проводив декларування сум від'ємного значення з ПДВ, яке у свою чергу, відображав у рядках 26 декларацій з ПДВ до 04.03.2011(згідно з наказом ДПА України "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання" №166 від 30.05.1997, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 09.07.1997 року за №250/2054) і в рядках 24 декларацій з ПДВ після 04.03.2011 (згідно з наказом ДПА України "Про затвердження форми та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" №41 від 25.01.2011, що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 16.02.2011 року за №197/18935).

В силу вимог пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. А відповідно до пункту 200.8 цієї статті, до декларації додається також розрахунок суми бюджетного відшкодування.

Даних про те, що позивач подавав відповідачу заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначав про таке своє рішення у звітній декларації за серпень 2012 року та складав розрахунок суми бюджетного відшкодування, матеріали справи не містять та судом не встановлено.

Пунктом 102.5 статті 102 Податкового кодексу України визначено: "заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування."

Зазначена норма передбачає, що подання вищеназваної заяви є правом позивача, яким він може скористатися протягом встановленого у п. 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України періоду, для повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (п.14.1.39. ПК України).

Таким чином п. 102.5 ст. 102 ПК України не регламентує обмежень в часі щодо можливості віднесення платниками податків від'ємного значення до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, у зв'язку з чим положення строків давності, визначені даним пунктом ПК України, не можуть бути застосовані до сум від'ємного значення, задекларованих позивачем в податковій декларації за вересень 2011 року.

Також колегія суддів зазначає, що Податковий кодекс України не передбачає терміну давності для відображення від'ємного значення сум ПДВ, що переноситься на майбутні податкові періоди. Термін давності, вказаний у п. 102.5. Кодексу, застосовується лише до самостійного визначення контролюючим органом суми грошових зобов'язань платника податків (п. 102.1), для стягнення податкового боргу (п. 102.4), для подання заяв про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань (п. 102.5) або для списання податкового боргу платника податків, стосовно якого минув строк давності (п. 101.2.3).

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач мав право задекларувати у податковій декларації з податку на додану вартість за серпень 2012 року суму залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у розмірі 7 740 063 грн., у тому числі 1 223430 грн., що виник у грудні 2008 року, 1 100 026 грн. - у січні 2009 року, 463 163грн. - у лютому 2009 року, 1 453 254 грн. - у березні 2009 року, 874 035 грн. - у квітні 2009 року, 726 279 грн. - у травні 2009 року, 289 236 грн. - у червні 2009 року, 610 640 грн. - у липні 2009 року.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне відмітити, що відповідно до пп. 15.1.1 п. 15.1 ст. 15 Закону №2181-ІІІ, за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Згідно пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Таким чином, податковий орган не мав правових підстав для визначення позивачу суми грошового зобов'язання по сумам від'ємного значення з ПДВ на загальну суму 7 740 063, задекларованим ТОВ "Астроінвест Енерджі" за період грудень 2008 року, січень - липень 2009 року.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач, факти вказаних в акті перевірки № 576/15/35193237 від 12.12.2012 року порушень та правомірність винесеного податкового повідомлення-рішення від 25.12.2012 року № 0000551501 належним чином не довів.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи податкове повідомлення-рішення від 25.12.2012 року № 0000551501, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування такого рішення є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинне бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 27.03.2013 року відповідає вимогам ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів підтверджує, що, при прийнятті судового рішення у справі в частині задоволення позовних вимог, суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції в Полтавській області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27.03.2013р. по справі № 816/920/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В.Судді(підпис) (підпис) Жигилій С.П. Перцова Т.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Дюкарєва С.В.

Повний текст ухвали виготовлений 27.05.2013 р.