Постанова № 31832466, 11.06.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2013 року № 2а-9401/12/1370

11 год. 05 хв.

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Качур Р.П.,

за участю секретаря судового засідання - Чернявської О.Д.

представника позивача Салади Т.М., представника відповідача Пікулика О.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Стрийбудмонтаж» до Державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

2 листопада 2012 року на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Стрийбудмонтаж» до Державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень № 0000262210 від 07.08.2012 року та № 0001232303 від 30.10.2012 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті з порушенням норм законодавства, оскільки право позивача на податковий кредит підтверджується усіма необхідними первинними документами, а висновки відповідача стосовно безтоварності господарських операцій позивача з контрагентом ПП «Зорос» є необґрунтованими та не підтвердженими доказами. На підтвердження розміру понесених позивачем валових витрат під час проведення перевірки були надані всі первинні документи, які відповідачем не були взяті до уваги. Відтак позивач вважає оскаржувані податкові повідомлення - рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити у повному обсязі.

Позиція відповідача викладена в запереченні на позовну заяву (вх. № 51756 від 27.12.2012 року), де вказано, що під час проведення перевірки позивачем не доведена реальність господарських операцій з контрагентом ПП «Зорос», не надано у повній мірі первинні документи, які б містили відомості про господарські операції, відтак позивачем занижено податок на прибуток у сумі 2279533 грн. Стосовно податкового кредиту, наявність у позивача лише отриманої податкової накладної без фактичного здійснення господарської операції не може бути підставою для включення визначених у такій накладній сум податку на додану вартість до податкового кредиту. Відповідач вважає, що при формуванні даних податкового обліку не повинні враховуватись первинні документи, які вказують на проведення господарських операцій із контрагентом ПП «Зорос».

Представник відповідача проти позову заперечив, надав пояснення, аналогічні викладеним у запереченні на позов, просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Дослідивши надані суду докази в межах заявлених вимог, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Стрийбудмонтаж» зареєстровано Стрийською районною державною адміністрацією Львівської області 30.05.2005 року, що підтверджено копією Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи. Позивача узято на облік в органах ДПС 06.06.2005 року за № 101, що підтверджено довідкою № 101 від 06.06.2005 року.

У період з 11.06.2012 року по 09.07.2012 року Державною податковою інспекцією у Стрийському районі Львівської області Державної податкової служби проведено планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Стрийбудмонтаж», про що складено Акт № 640/22-10/33458704 від 16.07.2012 року про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2011 року по 31.03.2012 року. Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог п. 138.2., п. 138.4., п. 138.6., п. п. 138.8.1. п. 138.8. ст. 138, п. п. 139.1.1., п. п. 139.1.9. п. 139.1. ст. 139, п. 1 Підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток у сумі 2279533 грн.; вимог п. 198.1., п. 198.2., п. 198.3., п. 198.4., п. 198.6. ст. 198, п. 201.1., п. 201.4., п. 201.6., п. 201.7., п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість в сумі 2275258 грн.

07.08.2012 року відповідачем на підставі акта перевірки № 640/22-10/33458704 від 16.07.2012 року прийнято податкове повідомлення - рішення форми «Р» № 0000262210, яким за порушення п. 138.2., п. 138.4., п. 138.6., п. п. 138.8.1. п. 138.8. ст. 138, п. п. 139.1.1., п. п. 139.1.9. п. 139.1. ст. 139, п. 1 Підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем податок на прибуток приватних підприємств в сумі 2311611 грн., у тому числі основний платіж 2279533 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) 32078 грн.

30.10.2012 року відповідачем на підставі акта перевірки № 640/22-10/33458704 від 16.07.2012 року та рішення Державної податкової служби у Львівській області про результати розгляду первинної скарги № 22175/10/10-2005/1719 від 09.10.2012 року прийнято податкове повідомлення - рішення форми «Р» № 0001232303, яким за порушення п. 198.1., п. 198.2., п. 198.3., п. 198.4., п. 198.6. ст. 198, п. 201.1., п. 201.4., п. 201.6., п. 201.7., п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем податок на додану вартість в сумі 2315794 грн., у тому числі основний платіж 2275258 грн., штрафні (фінансові) санкції (штрафи) 40536 грн.

Приймаючи рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, добросовісно.

Згідно з п. п. 14.1.179. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

Згідно з п. п. 14.1.181. п. 14.1. ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 44.1. ст. 44 ПК України Для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п. п. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно з п. 57.3. ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Згідно з п. 123.1. ст. 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Згідно з п. п. 138.1.1. п. 138.1. ст. 138 ПК України Витрати операційної діяльності включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.

Згідно з п. 138.2. ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.4. ст. 138 ПК України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Згідно з п. п. 139.1.9. п. 139.1. ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку

Згідно з п. 185.1. ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Згідно з п. 188.1. ст. 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів, і збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку).

Згідно з п. 198.1. ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3. ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з п. 198.4. ст. 198 ПК України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Згідно з п. 198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п. 201.1. ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно з п. 201.4. ст. 201 ПК України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно з п. 201.6. ст. 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Згідно з п. 201.7. ст. 201 ПК України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

На підтвердження дотримання вимог п. 138.1., п. 138.2. ст. 138, п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України позивачем надано копії:

- договору на закупівлю будівельно-монтажних робіт № 70/09-10 від 23.09.2010 року, укладеного ДП «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України» (генпідрядник) та ТзОВ «Стрийбудмонтаж» (субпідрядник) та додаткової угоди до договору;

- договорів субпідряду, укладених ТзОВ «Стрийбудмонтаж» (генеральний підрядник) та ПП «Зорос» (субпідрядник) № 3/4 від 01.04.2011 року, № 2/4 від 01.04.2011 року, № 40/с від 01.04.2011 року, № 1/4 від 01.04.2011 року, № 6/4 від 01.04.2011 року, № 5/4 від 01.04.2011 року, № 39/с від 04.04.2011 року, № 41 КБ від 12.04.2011 року, № 11 від 12.05.2011 року, № 12 від 16.05.2011 року, № 0000073 від 15.06.2011 року, № 12 від 15.06.2011 року,

- актів приймання виконаних будівельних робіт відповідно до договорів субпідряду;

- довідок про вартість виконаних будівельних робіт відповідно до договорів субпідряду;

- податкових накладних № 6 від 25.04.2011 року на суму 246747,52 грн., № 10 від 27.04.2011 року на суму 731796 грн., № 8 від 25.04.2011 року на суму 266248,92 грн., № 9 від 26.04.2011 року на суму 996280,63 грн., № 4 від 22.04.2011 року на суму 355252,38 грн., № 7 від 25.04.2011 року на суму 534770,66 грн., № 5 від 22.04.2011 року на суму 1807896,25 грн., № 5 від 27.05.2011 року на суму 120224,75 грн., № 3 від 27.05.2011 року на суму 41877,36 грн., № 6 від 27.05.2011 року на суму 25412,10 грн., № 4 від 27.05.2011 року на суму 485818,64 грн., № 7 від 27.05.2011 року на суму 2511016,34 грн., № 6 від 22.06.2011 року на суму 180685,37 грн., № 8 від 24.06.2011 року на суму 66483,17 грн., № 7 від 23.06.2011 року на суму 170053,33 грн., № 9 від 28.06.2011 року на суму 189810,58 грн., № 5 від 20.06.2011 року на суму 21159,20 грн., № 4 від 17.06.2011 року на суму 4556,15 грн., № 3 від 17.06.2011 року на суму 169203,96 грн., № 6 від 28.07.2011 року на суму 66659,34 грн., № 2 від 21.07.2011 року на суму 120244,86 грн., № 3 від 21.07.2011 року на суму 113830,43 грн., № 5 від 28.07.2011 року на суму 34000,22 грн., № 4 від 26.07.2011 року на суму 146118,14 грн.;

- договорів постачання, укладених ПП «Зорос» (постачальник) та ТзОВ «Стрийбудмонтаж» (покупець) від 15.04.2011 року, від 27.05.2011 року;

- податкових накладних № 13 від 02.12.2010 року на суму 37037,80 грн., № 14 від 06.12.2010 року на суму 275669,08 грн., № 15 від 08.12.2010 року на суму 240587,47 грн.; № 2 від 04.01.2011 року на суму 206056,09 грн., № 3 від 05.01.2011 року на суму 1598,64 грн., № 19 від 29.12.2010 року на суму 50605,66 грн., № 4 від 11.01.2011 року на суму 1123,44 грн., № 14 від 29.04.2011 року на суму 719970,91 грн., № 5 від 23.03.2011 року на суму 724938,14 грн., № 1 від 28.03.2011 року на суму 619533,65 грн., № 2 від 30.03.2011 року на суму 252723,36 грн., № 3 від 31.03.2011 року на суму 54755,90 грн., № 13 від 29.04.2011 року на суму 97112,02 грн., № 12 від 29.04.2011 року на суму 78053,93 грн., № 11 від 29.04.2011 року на суму 486732,18 грн., № 10 від 01.06.2011 року на суму 504555,54 грн., № 11 від 22.06.2011 року на суму 610400 грн., № 9 від 22.07.2011 року на суму 57490,21 грн., № 8 від 29.07.2011 року на суму 208523,51 грн.;

- видаткових накладних № 0000014 від 02.12.2010 року на суму 37037,80 грн., № 0000015 від 06.12.2010 року на суму 275669,08 грн., № 0000016 від 08.12.2010 року на суму 240587,47 грн.; № РН-0000001 від 04.01.2011 року на суму 206056,09 грн., № РН-0000002 від 05.01.2011 року на суму 1598,64 грн., № РН-00000098 від 29.12.2010 року на суму 50605,66 грн., № РН-0000003 від 11.01.2011 року на суму 1123,44 грн., № РН-0000007 від 23.03.2011 року на суму 724938,14 грн., № РН-0000004 від 28.03.2011 року на суму 619533,65 грн., № РН-0000005 від 30.03.2011 року на суму 252723,36 грн., № РН-0000006 від 31.03.2011 року на суму 54755,90 грн., № РН-0000014 від 21.04.2011 року на суму 97112,02 грн., № РН-0000013 від 20.04.2011 року на суму 78053,93 грн., № РН-0000012 від 20.04.2011 року на суму 486732,18 грн., № РН-0000018 від 01.06.2011 року на суму 504555,54 грн., № РН-0000016 від 22.07.2011 року на суму 57490,21 грн., РН-0000003 від 30.03.2011 року на суму 293311,31 грн., РН-0000017 від 30.03.2011 року на суму 439899,34 грн.;

- подорожніх листів вантажного автомобіля на перевезення товару відповідно до зазначених податкових накладних (т. 2, а. с. 138-250, т. 3, а. с. 1-117);

- виписок із банківського рахунку ( т. 2, а. с. 12-14, 23, 33-34, 39-41, 48, 53-54, 56, 60, 82-86);

- договорів про переведення боргу (т. 2, а. с. 1-5);

- акта звірки взаєморозрахунків ТзОВ «Стрийбудмонтаж» та ПП «Зорос» станом на 31.10.2012 року.

Надані сторонами докази вказують на відсутність порушень позивачем податкового законодавства, зазначених у Акті податкової перевірки № 640/22-10/33458704 від 16.07.2012 року. Позивачем представлено Суду всі відповідні розрахункові, платіжні та інші документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які вказують на товарність господарських операцій, їх відповідність основній меті господарської діяльності контрагентів.

Суд дійшов висновку, що твердження відповідача про безтоварність господарських операцій позивача та його контрагента ПП «Зорос», а також висновки про заниження податку на прибуток на суму 2279533 грн. та заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на суму 2275258 грн. не обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Заслуговує на увагу і та обставина, що придбані позивачем у контрагента ПП «Зорос» товари та роботи використані ним у своїй господарській діяльності, що підтверджується відповідними первинним документами.

Вказані вище письмові докази свідчать про використання ТзОВ «Стрийбудмонтаж» в оподатковуваних операціях у межах своєї господарської діяльності товарів та робіт, придбаних у контрагента ПП «Зорос» та спростовують твердження відповідача про безтоварність господарських операцій із вказаним контрагентом.

Суд критично оцінює покликання відповідача на пояснення директора та засновника ПП «Зорос» стосовно відсутності їхньої участі у здійсненні господарської діяльності підприємства як на підставу для неврахування первинних документів контрагента при формуванні даних податкового обліку позивача. Відповідачем не надано суду доказів наявності у провадженні органів досудового слідства або суду кримінального провадження стосовно зазначених фактів. Відтак Суд вважає обґрунтованим та передчасним висновок податкового органу про порушення ПП «Зорос» податкового законодавства.

Крім того, необґрунтованими, на думку Суду, є покликання відповідача у акті податкової перевірки на відсутність у ПП «Зорос» трудових ресурсів, виробничого обладнання, складських приміщень, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства тощо. Згідно з п. 110.1 ст. 110 Податкового кодексу України платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Із наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування чи податкового кредиту. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це спричиняє відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платни ка податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Обставини, викладені у Акті перевірки № 640/22-10/33458704 від 16.07.2012 року стосовно порушення позивачем п. 138.2., п. 138.4., п. 138.6., п. п. 138.8.1. п. 138.8. ст. 138, п. п. 139.1.1., п. п. 139.1.9. п. 139.1. ст. 139, п. 198.1., п. 198.2., п. 198.3., п. 198.4., п. 198.6. ст. 198, п. 201.1., п. 201.4., п. 201.6., п. 201.7., п. 201.10. ст. 201, п. 1 Підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України відповідачем належними та допустимими доказами підтверджені не були.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем переконують у підставності позовних вимог.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 49, 70 КАС України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов'язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень, що відповідачем зроблено не було.

Таким чином, з врахуванням змісту ст. 162 КАС України, податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області Державної податкової служби № 0000262210 від 07.08.2012 року та № 0001232303 від 30.10.2012 року є протиправними і підлягають скасуванню, оскільки судом встановлено відсутність порушень позивачем вимог п. 138.2., п. 138.4., п. 138.6., п. п. 138.8.1. п. 138.8. ст. 138, п. п. 139.1.1., п. п. 139.1.9. п. 139.1. ст. 139, п. 198.1., п. 198.2., п. 198.3., п. 198.4., п. 198.6. ст. 198, п. 201.1., п. 201.4., п. 201.6., п. 201.7., п. 201.10. ст. 201, п. 1 Підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України.

Суд присуджує з Державного бюджету України, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 94 КАС України, всі здійснені стороною, яка не є суб'єктом владних повноважень, та документально підтверджені судові витрати, на користь якої ухвалене судове рішення.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області Державної податкової служби № 0000262210 від 07.08.2012 року.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Стрийському районі Львівської області Державної податкової служби № 0001232303 від 30.10.2012 року.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Стрийбудмонтаж» (ЄДРПОУ 33458704) 2146 (дві тисячі сто сорок шість) грн. 00 коп. сплаченого судового збору.

Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, встановлені ст. 186 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано 14 червня 2013 року.

Суддя Качур Р.П.