Рішення № 31832307, 14.06.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Провадження№ 22ц/790/3427/13

Справа №2018/13700/2012 Головуючий 1 інстанції Божко В.В.

Категорія: договірні Доповідач: Сащенко І.С.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Сащенко І.С.

суддів: - Овсяннікової А.І., Бездітко В.М.

при секретарях - Москаленко Е.А., Рудь О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Київського районного суду міста Харкова від 05 квітня 2013 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2012 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що між ними було укладено договір кредиту DNH4КР33250250 від 12.10.2006 року, згідно умов якого відповідачу був наданий кредит у розмірі 9391,20 грн. зі сплатою 25,08 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 12.10.2009 року для придбання комп'ютерної техніки. Позивачем своєчасно було виконано свій обов'язок, надані кредитні кошти шляхом їх безготівкового перерахування на поточний рахунок торгівельно-сервісного підприємства.

Відповідачем було порушено зобов'язання, встановленні умовами кредитного договору, стосовно своєчасного повернення сум отриманого кредиту і процентів за користування кредитними коштами, унаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 27.07.2012 року складає 57039,96 грн.

Просив стягнути з відповідача заборгованість по кредиту у вказаній сумі та судові витрати у розмірі 570,40 грн.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні проти позову заперечував. Дійсно, мав затримки з погашення заборгованості за договором, але 30.11.2011 року, згідно з наданими банком розрахунками, тіло кредиту було погашено, йому незрозуміла сума нарахувань заборгованості за процентами пеня та штрафні санкції.

Рішенням Київського районного суду міста Харкова від 05 квітня 2013 року позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" суму заборгованості в розмірі 57039,96 грн. та судовий збір 570,40 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати та постановити нове про відмову в задоволенні позовних вимог або закрити провадження у справі. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що йому була надана заява позичальника, яку він підписав, інших документів не надавалося, а тому вважати, що це кредитний договір, на його думку, не можна.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач має в повному обсязі відповідати перед банком за порушення кредитних зобов»язань.

Проте повністю погодитися із такими висновками суду першої інстанції не можна з таких підстав.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 213 ЦПК України - рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно вимог ст. 214 ЦПК України - під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема питання про те, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин та яка правова норма підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Встановлено, що 12 жовтня 2006 року між закритим акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» (на цей час - ПАТ КБ «ПриватБанк») та ОСОБА_3 укладено договір, відповідно до якого останньому було надано кредит у розмірі 9391,20 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,09 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом з терміном повернення до 12 жовтня 2009 року. Свої зобов'язання щодо надання кредиту позивач виконав, гроші для придбання відповідачем комп'ютера та монітора в розмірі 8027 грн. перерахував на рахунок торгівельної організації, проте ОСОБА_3 умови договору не виконав, у результаті чого станом на 27 липня 2012 року утворилася заборгованість у розмірі 57039,96 грн. Вказана заборгованість розрахована банком та складається з заборгованості по відсоткам в сумі 20780,24 грн., заборгованість з пені 33067,34 грн., штраф, фіксована частина 500 грн., штраф - відсоток від суми заборгованості 2692,38 грн. Заборгованість за тілом кредиту відсутня ( а.с. 2 - 4 ).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому як передбачено у ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Заява позичальника DNH4КР33250250 від 12.10.2006 року на одному аркуші підписана відповідачем, в ній зазначена відсоткова ставка за договором 2,09% на місяць на суму залишку заборгованості та збільшення ставки до 6% на місяць у випадку порушення позичальником умов договору ( а.с. 4 об. ).

Інші документи, а саме, умови надання споживчого кредиту фізичним особам, в п.п. 5.1, 5.3 яких зазначена пеня в розмірі 0,15% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки платежу та штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості ОСОБА_3 не підписані.

Згідно зі ст. ст. 59, 60 ЦПК України доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

При цьому кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини, які мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Посилання представника позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції на те, що умови надання споживчого кредиту фізичним особам є типовими, а тому позичальник, який розписався в заяві про надання кредиту, погодився і з іншими умовами, судовою колегією не приймаються.

Доказів на підтвердження того, що ОСОБА_3 при укладенні ним договору кредиту були надані саме ці умови, в яких зазначені штрафні санкції, з застосуванням яких позичальнику була нарахована заборгованість позивачем не надано.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає зміні, сума, що підлягає стягненню з відповідача - зменшенню з 57039,96 грн. до 20780,24 грн.

Також підлягає зменшенню сума судового збору що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі наведеного та керуючись п.3 ч.1 ст.307, 313, ч.2 ст.314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Рішення Київського районного суду міста Харкова від 05 квітня 2013 року - змінити.

Зменшити суму заборгованості, що підлягає стягненню з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» з 57039,96 грн. до 20780,24 грн. та суму судового збору з 570,40 грн. до 207,80 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді